Аналіз процесу формування трудового колективу на матеріалах готелю «Україна»

План

Вступ

1. Теоретично-методичні аспекти управління формуванням трудового колективу підприємства. 

1. Поняття «колектив», його зміст та значення в діяльності підприємства .
2. Формування трудового колективу.
3. Види колективів.

2. Аналіз процесу формування трудового колективу на матеріалах готелю «Україна» .

2.1. Управління формуванням трудового колективу

2.2. Методи пошуку персоналу  в готелі.

2.3. Роль керівника на  різних етапах розвитку трудового  колективу. 

2.4. Вплив , влада та  управління конфліктами в готелі.

3.  Організація роботи персоналу готелю « Україна» .

3.1. Управління персоналом  готелю.

3.2. Планування персоналу  готелю «Україна».

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

Вступ

Основою будь-якої організації її головним багатством є люди.

Працівники відіграють особливу роль в організаціях. Трудовий колектив є основним осередком, яка об'єднує всіх працівників організації для досягнення певної мети. Значення трудових колективів важко переоцінити.

Від результативності та якості праці працівників, залежать процвітання  організації і суспільства в  цілому. На даному етапі розвитку ринкової економіки питання формування, функціонування трудового колективу стоять особливо гостро. Адже від того наскільки продумана потреба в трудових ресурсах, як добре проведений відбір, які морально - психологічні умови в колективі, залежить розвиток і економічне процвітання будь-якої організації.

Тому тема даної курсової роботи зараз особливо актуальна. Мета написання роботи - вивчення системи формування, функціонування та управління трудовим колективом, на прикладі готелю «Україна».

Завдання поставлені відповідно до мети: розглянути поняття "трудовий колектив", а так само його особливості; розглянути основні етапи формування трудового колективу; розглянути основні методи згуртування колективу. Інформаційною базою при написанні роботи послужили нормативні акти, внутрішні та звітні документи підприємства, а так само спеціальна навчальна література.

 

1. Теоретично-методичні аспекти управління формуванням трудового колективу підприємства. 

1. Поняття «колектив», його зміст та значення в діяльності підприємства .

Для того, щоб виконувати роботу, люди вступають в певні  зв'язки і відносини. Основним осередком  суспільства, в рамках якого виконується  певна робота є колектив. Колектив розглядається як група людей, організаційно  об'єднаних єдиною метою, єдиними  діями.

В залежності від змісту діяльності колективи, поряд із спілкуванням, володіють ще й специфічними закономірностями функціонування та розвитку. Весь соціально-психологічний  уклад життя суспільства сприймається особистістю значною мірою через  призму цього середовища, в якому  їй безпосередньо доводиться працювати. Оцінка окремими людьми реальних відносин складається під впливом не тільки загальної структури суспільних відносин, а й їх конкретних форм в даному колективі.

У практичній діяльності керівник повинен застосувати різні методи управління. Це викликано тим, що люди, які працюють, відрізняються один від одного інтересами, потребами, рівнем освіти, культури, кваліфікації тощо.

Різні характери людей, їхні нахили створюють специфічні соціально-психологічні й моральні умови діяльності, які  вимагають від керівника індивідуального  підходу до людей.

Керівництво людьми не може бути одностороннім процесом, розвиток колективних форм управління, зростання  його професійно-культурного рівня  має суттєвий вплив на методи, форми, прийоми управлінського впливу керівника.

Колектив - це динамічний соціальний організм, який постійно розвивається і набуває нові якості, додаткову  виробничу силу, що здатна вирішувати такі виробничі й суспільні завдання, які не під силу окремим людям, які входять до нього.

Однак трудовий колектив - не замкнуте соціальне утворення. Він  не є єдиним джерелом, з якого  особистість черпає суспільні цінності, установки. Загальні зміни умов життя  сучасної людини, розвиток і поширення  засобів масової комунікації  приводять до значного підвищення ролі і значимості зовнішнього соціального  й морального середовища. Сьогодні особистість виховує не тільки той  колектив, до якого вона входить  безпосередньо (трудовий, сімейний), а  й обіймає інші соціальні сфери.

Вивчаючи взаємовідносини  колективу, слід розрізняти їх об'єктивну  і суб'єктивну сторони. Тільки аналіз обох сторін може забезпечити правильний підхід до вивчення емоційного самопочуття  людини в групі, від якого значною  мірою залежить гармонійний розвиток її творчих сил в умовах колективної  діяльності.

Для того, щоб група людей, які працюють разом, перетворилася  в справжній колектив, що діє як єдиний соціальний організм, необхідні  певні умови. Найбільш суттєві з  них наступні:

- спілкування членів групи  протягом відносно тривалого  періоду;

- спільна суспільно-корисна  діяльність групи;

- чітка організаційна  структура, яка відповідає внутрішньо-груповому  розподілу праці;

- ціннісно-орієнтаційна  єдність групи;

- справжня групова емоційна  ідентифікація;

- колективістське самовизначення .

Колектив — це стійке об'єднання людей, що прагнуть до загальної  мети, яке характеризується груповою згуртованістю.

Елементами колективу є:

1) члени колективу, що  володіють певними особистими  рисами та особливостями;

2) цілі;

3) засоби досягнення цілей;

4) механізми здійснення  внутрішніх і зовнішніх контактів,  підтримки згуртованості.

Організаційні можливості колективу:

- колективний підхід є  ознакою сильного і рішучого  стилю управління;

- колективом краще вирішуються  великі або міждисциплінарні  задачі, зокрема такі, котрі не  можуть бути вирішені простою  сумою зусиль членів групи;

- колектив — діючий  регулятор поведінки робітників;

- колективна діяльність  зменшує стресові ситуації;

- у колективі виробляється  більше ідей і зростає інноваційна  здатність групи;

- як правило, у колективі  більш успішно вирішуються проблеми, що виникають у зв'язку з  нечітким розподілом обов'язків  і низьким особистим внеском;

- колектив дозволяє швидко  інтегрувати нових робітників  і стабілізувати культуру підприємства.

Колектив відіграє величезну  роль у житті кожної людини. Насамперед, у його межах задовольняється  природна потреба людини у спілкуванні  і діловій взаємодії, у належності до групи собі подібних; у колективі  людина у необхідних випадках знаходить  підтримку і захист; у колективі  вона знаходить визнання своїх успіхів  і досягнень.

Впливаючи на поведінку людини, колектив багато в чому сприяє її зміні. У колективі людина має можливість по-новому глянути на себе з боку, оцінити себе і свою роль у суспільстві; вона вчиться жити і працювати  в оточенні інших людей, пристосовувати до них свої бажання, прагнення, інтереси; колектив значною мірою стимулює творчу активність більшості людей, формує у них прагнення до удосконалення, до першості у змаганні.

Однак, потрібно мати на увазі, що у залежності від характеру  самого колективу його вплив на особистість  може бути як позитивним, так і негативним. Так, згуртований, але не націлений  на конструктивну поведінку колектив, може негативно впливати на людину, змушувати її до антисоціальної поведінки.

Ідеальна з управлінської  точки зору ситуація характеризується довірчими партнерськими відносинами  між колективом і його членами, що не відмовляються від власних  позицій, але шанобливо ставляться до цілей і потреб колективу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Формування трудового колективу.

Процес формування згуртованого трудового колективу організації досить тривалий процес. Створення трудового колективу складний і неоднозначний процес, тому що цілі його членів можуть бути різними. Від рівня єдності цілей усіх співробітників та їх відповідності з поставленими, залежить результативність їх роботи. Щоб процес створення нового колективу був більш ефективним, необхідно враховувати наступні фактори: При прийомі на роботу потенційних працівників, необхідно їх ознайомити завданнями і метою, визначеними для нового колективу, щоб кандидати могли їх оцінити і зіставити зі своїми цілями і пріоритетами. Це допомагає відразу відсівати людей без внутрішніх мотивів, або людей цілями і пріоритетами відмінними від поставлених.

На другому етапі формування колективу необхідно забезпечити відповідний рівень професійної, психологічної сумісності, який дозволить правильно розподілити посадові обов'язки ( Додаток 1 ) , що надалі дозволить плідно взаємодіяти між собою заради поставленої мети. Необхідно наявність хорошого керівника, лідера, до якого будуть прислухатися, і підкорятися всі члени колективу. Налагоджена система грошової винагороди, яку повинен розуміти кожен співробітник. Яка повинна відображати результати діяльності кожного працівника і витікати з результатів діяльності всього трудового колективу, що допомагає згуртувати колектив.

 

 

 

 

 

 

3. Види колективів.

В теорії управління розподіляють групи, які є основою будь-якого колективу,на формальні і неформальні.

Формальні групи - це групи, що виникають за ініціативою адміністрації і входять певним підрозділом до організаційної структури і штатного розкладу підприємства. Існують різні типи формальних груп:

1. Група керівників (команда) - складається з керівника підприємства (його підрозділу) і безпосередніх заступників і помічників керівника.

2. Функціональна група - поєднує  в собі керівника і спеціалістів функціонального підрозділу (відділу, бюро, служби), які реалізують загальну функцію управління і мають близькі професійні цілі та інтереси.

3. Виробнича група - має у своєму  складі керівника і працівників,  зайнятих виконанням певного  виду робіт на низовому рівні  управління (ланка, бригада, ділянка). Члени групи разом працюють  над одним завданням, стимул - кінцевий результат, а відмінності  між ними пов'язані з розподілом  видів робіт між членами групи  залежно від кваліфікації робітників.

4. Комітет - це група всередині  підприємства, якій делегуються  повноваження вищою ланкою керівництва  для виконання будь-якого проекту  чи завдання. Головна відмінність  комітету від інших формальних  структур полягає у груповому  прийнятті рішення, що іноді  є найефективнішим засобом вирішення  складних проблем і досягнення  цілей.

Формальні групи виникають за волею  керівництва і тому у певній мірі є консервативними, тому що найчастіше вони залежать від особистості керівника  і людей, які працюють в цій  групі. Але як тільки вони виникають, відразу стають соціальним середовищем, в якому люди починають взаємодію  між собою за іншими законами, створюючи  неформальні групи.

Неформальні групи - це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають в постійну взаємодію для досягнення особистих цілей.

Неформальні групи створюються  не керівництвом шляхом розпоряджень і формальних постанов, а членами  організації залежно від їхніх  взаємних симпатій, спільних інтересів, однакових прихильностей і таке інше. Ці групи існують в усіх організаціях, хоча вони не відображені в структурних схемах. Неформальні групи мають свої неписані правила і норми поведінки, люди добре знають, хто входить в їх неформальну групу, а хто ні. В неформальних групах складається певний розподіл ролей і позицій, ці групи мають явно чи неявно визначеного лідера. В багатьох випадках неформальна група може мати на свого члена вплив, однаковий або більший, за формальну структуру.

Неформальні групи зазвичай утворюються спонтанно в межах  формальних груп, з якими вони мають багато спільного, а саме:

- мають певну організацію  - ієрархію, лідера і завдання;

- мають певні неписані правила - норми;

- мають певний процес  утворення - етапи;

- мають певні різновиди  - види неформальних груп за  ступенем зрілості.

Причини утворення неформальних груп можуть бути різні: бажання належати до певної соціальної групи і мати певні соціальні контакти; можливість отримувати допомогу від колег в  колективі; прагнення знати про  те, що відбувається навколо, користуватись  неформальними каналами зв'язку; бажання  бути ближчим до тих, кому симпатизуєш.