Умовно - патогенна та нормальна мікрофлора шлунково – кишкового тракту

 

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара

 

 

 

кафедра мікробіології та вірусології

(повна  назва кафедри)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА (ПРОЕКТ)

 

зі  спеціальності

(назва  дисципліни)

Дисбактеріоз шлунково – кишкового  тракту.

 Нормальна та умовно –  патогенна мікрофлора

на тему:_____________________________________________________

 

____________________________________________________________

 

 

Студентки 2 курсу  групи ББ – 10 – 2 з

 

напряму підготовки_________________

__________________________________

спеціальності______________________ 

__________________________________

__________________________________

 

_________________________________

(прізвище та ініціали)

 

Керівник ___________________________

 

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,  прізвище та ініціали)  

 

 

Кількість балів____________ 

 

Національна шкала ________

 

Оцінка  ECTS _____________

 

                                                                     Члени комісії :         ___________  _______________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                    

___________  _____________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                              

____________  ______________________________

 

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

                                          м. Дніпропетровськ, 2013

План

1. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту

      1.1 Загальна характеристика мікрофлори

      1.2 Мікрофлора порожнини рота  та шлунку

      1.3 Мікрофлора тонкої та товстої  кишки

      1.4 Механізми проникнення бактеріальних  ендотоксинів у внутрішн середовище  організму

2. Умовно - патогенна та нормальна мікрофлора шлунково – кишкового тракту

     2.1 Функції нормальної мікрофлори  кишківника

      2.1 Причини та ознаки розвитку  дисбактеріозу      

      2.3 Лікування та профілактика  дисбактеріозу

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

Вступ

         В останні десятиріччя відмічають ріст дисбіотичних захворювань кишечника. Зміни екологічного стану довкілля , нераціональне харчування, перенесені гостр кишкові інфекції, хронічні захворювання та дисфункція шлунково-кишкового тракту, широке застосування антибіотиків, зниження імунологічної реактивност організму можуть бути причинами порушень рівноваги між представниками резидентно мікрофлори і виникнення дисбактеріозу кишечника. Особливого значення набува необхідність стеження за мікробіоценозом кишечника новонароджених та дітей перших років життя, оскільки первинно сформований мікробний пейзаж визнача стан мікроекологічного статусу дитини протягом всього життя.[5]

        Життєдіяльність людини не можлива без нормального функціонування єдиного екологічного комплексу макро- і мікроорганізму. За останні 20-30 років зросла кількість різних патологічних станів, в основі яких є порушення нормального мікробіоценозу організму людини – дисбактеріоз. За суттєвих відхилень складу нормофлори організму необхідним є її корекція за допомогою введення препаратів на основі мікробних культур – пробіотиків. Проте залишаються недостатньо вивченими механізми антагоністичних взаємовідносин між представниками умовно-патогенної мікрофлори та нормальної непатогенної різних екотопів макроорганізму. У той же час відомо, що розвиток різних форм інфекційних процесів, як гострого так і хронічного, залежить від прояву патогенності та персистенції потенційного збудника. Тому для раціональної терап профілактики різних патогенетичних станів доцільним є дослідження впливу пробіотиків на прояв біологічних властивостей збудників інфекційних захворювань представників умовно-патогенної мікрофлори людини.[2]

 

Мета роботи:

1)     дати хараткеристику мікрофлори шлунково-кишкового тракту, основних порушень роботи ШКТ та можливостей профілактики.

2)      охарактеризувати нормальну мікрофлору шлунково-кишкового тракту;

3)      розглянути умовно – патогенну мікрофлору шлунково – кишкового тракту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту

1.1 Загальна характеристика мікрофлори

        З величезного числа мікроорганізмів, що безупинно попадають у травний тракт людини, тільки визначені види мікробів знайшли в ньому сприятливі умови для існування.

Розрізняють дві основні групи мікроорганізмів:

- облігатні,  тобто мікрофлора, характерна для  даного виду;

- транзитні,  випадкова для даної локалізації  мікрофлора. [10]

       У мікрофлорі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) розрізняють порожнинну флору, що локалізується в просвіті кишечнику, і пристінкову, або мукозну (М-), що тісно зв'язана зі слизуватою оболонкою й утворить «бактеріальний дерен». Ця зона складається з трьох шарів:

1 - товстий  поверхневий шар слизу, що закриває  просвіт крипт;

2 - глікокалікс  покриває суцільним шаром колоноцити;

3 - ділянка  пристінної зони - простір, обмежений  мембранами бічних поверхонь  мікроворсинок і мікроекологічних  особливостей, що відрізняються  від умов у просвіті кишки. 

        У цих трьох шарах живуть мікроорганізми, що відносяться до М-мікрофлори. Вони підвищують колонізаційну резистентність кишки.[14]

        Формування якісного і кількісного складу мікрофлори регулюється складними антагоністичними і синергічними відносинами між окремими представниками в складі її біоценозів, а також контролюється фізіологічними факторами макроорганізму. До основних механізмів, що лімітують бактеріальний ріст, відносять коливання рівня кислотності в шлунку і нижчележачих відділах, стан кишкової моторики, регенераторний здатність епітелію й інші фактори. [18]

       Усі бактерії попадають у ЖКТ оральним шляхом. Щільність бактерій у шлунку, стравоході, і кишківнику відповідно дорівнює 1000, 10 000, і 1 000 000 000 у 1 мл вмісту кишечника. У шлунку і тонкому відділі кишечнику мікрофлора надзвичайно убога, у товстому ж його відділі утримується величезна кількість мікроорганізмів. У товстій кишці людини мається приблизно 1,5 кг мікроорганізмів, а в 1 м фекалій - до 250 млрд. Людина виділяє з випорожненнями в добу понад 17 трильйонів мікробів, і по вазі вони складають 1/3 сухих випорожнень.[8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Мікрофлора порожнини рота та  шлунку

Через рот  із зовнішнього середовища надходить  величезне число мікроорганізмів, до 1 млрд. у добу. Однак велика частина  з них змивається з поверхні порожнини  рота. У слині анаеробів більше, ніж аеробів. Основою мікробіоценозу є лактобактерії і стрептококи. Багато видів бактерій порожнини  рота беруть участь у процесі травлення, ферментують вуглеводи, пептони, амінокислоти, розкладаючи лактат, піруват і  ацетат до вуглекислого газу і води, підвищують рН середовища і сприяють придушенню росту випадкових мікроорганізмів. [2]

        У шлунку умови для розмноження більшості мікроорганізмів несприятлив унаслідок впливу соляної кислоти і високої ферментної активності. Мікрофлора надзвичайно бідна. В основному це сарцини, дріжджі, деякі кислотостійк бактерії.[7]

У шлунку кисла  реакція середовища (дія соляної  кислоти) і наявність лізоциму, різних ферментів шлункового соку сприяють різкому зниженню змісту мікроорганізмів  до 103-104 КОЕ/мл умісту. Видовий склад  представлений:

• лактобактеріями;

• біфідобактеріями;

• бактероїдами;

• стрептококами;

• дріжджеподібними грибами.[7]

        Гіпохлоргідрія (знижена кислотність) або закупорка воротаря сприяють розмноженню грамнегативних факультативно-анаеробних коків і грампозитивних анаеробних паличок (лактобацил).[9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Мікрофлора тонкої та товстої  кишки

Склад мікрофлори кишечнику людини змінюється з віком. В внутрішньоутробному періоді  кишечник стерильний. Починаючи ж  з народження, відбувається швидке його заселення мікроорганізмами материнської піхви, шкіри, кишечнику, а потім  і навколишнього середовища. У  звичайних умовах мікрофлора кишечнику  відіграє головну роль у запобіганні  колонізації кишечнику хвороботворними  мікробами, а також виконує ряд  сприятливих для організму функцій: поліпшує засвоєння лактози, є джерелом необхідних організмові жирних кислот, володіє протипухлинною дією, нейтралізує  токсини, стимулює імунну систему кишечнику, знижує рівень ліпідів крові, бере участь у синтез вітамінів. [13]

       У міру того як реакція вмісту кишечнику стає більш лужний, у початкових відділах кишечнику - дванадцятипалій кишці і тонкій кишці - поступово збільшується кількість постійної мікрофлори, але всі мікроорганізми присутн порівняно в невеликих кількостях - 104- 105 КОЕ/мл умісту. Це зв'язано з цілим поруч несприятливих для них факторів:

• дією соляної  кислоти, жовчі і ферментів;

• присутністю  багатого фагоцитуючими нейтрофілами лімфатичного апарата,

• дією секреторних  імуноглобулінів слизуватої оболонки кишечнику

• кишковою перистальтикою, що забезпечує швидке видалення мікроорганізмів. [17]

        Мікрофлора представлена в основному: молочнокислими бактеріями (лактобактеріями); біфідобактеріями; бактероїдами; ентерококками; у дистальних відділах тонкого кишечнику з'являються фекальні мікроорганізми, характерні для товстої кишки. В міру просування до іншого відділу товстого кишечнику дія бактерицидних і бактеріостатичних факторів слабшає, і у входу в товстий кишечник для бактерій сприятливі умови - визначені рН і температура, багато живильних субстратів, що сприяє інтенсивному розмноженню бактерій. [4]

       Через слабколужну реакцію рН у цих відділах кишечнику і наявності велико кількості продуктів розпаду вуглеводів і білків постійна нормальна мікрофлора товстого кишечнику в дорослих займає перше місце по чисельності (1010- 1012 КОЕ/г фекалій) і різноманіттю (більш 100 різних видів мікроорганізмів постійно). [6]

У зв'язку з  анаеробними умовами в здорової людини в складі нормально мікрофлори в товстому кишечнику переважають (96-98%) анаеробні бактерії:

-бактероїди (особливо Bacteroіdesfragіlіs);

-анаеробні  молочнокислі бактерії (наприклад, Bіfіdumbacterіum);

-клостридії (Clostrіdіumperfrіngens);

-анаеробні  стрептококи;

-фузобактерії;

-еубактерії;

-вейлонели.

І тільки 14% мікрофлори складають аеробні і факультативно-анаеробн мікроорганізми:

грамнегативні коліформні бактерії (насамперед кишкова  паличка); ентерококки;

у невеликій  кількості:

- стафілококи;

- протеї;

- псевдомонади;

- лактобацили;

- гриби роду Candіda;

- окремі види  спірохет, мікобактерій, мікоплазм,  найпростіших і вірусів.

        Завжди необхідно пам'ятати, що при діареях кількість бактерій у значній мірі знижується, тоді як при кишечном стазі їхній зміст збільшується. [13]

        Крім того, навіть мінімальні травми кишечнику (ректороманоскопія, колоноскопія, іригоскопія) можуть викликати в 10% випадків транзиторную бактериемию.sp; органічний склад (особливо амінокислоти, полісахариди, вітаміни, пурини і піримідини). [17]

До утворених  клітинами організму антибактеріальним  факторам слини відносяться лейкини, імуноглобуліни і деякі ферменти. Найбільш вираженою антибактеріальною  дією володіє лізоцим.

Мікрофлора  тонкої кишки на всьому її протязі  різна. У дванадцятипалій кишці, незважаючи на її слабколужне середовище. У дистальному відділі тонко  кишки концентрація мікробів також  невелика, але тут анаероби превалюють над аеробами. Превалюють ентеробактерії. Ближче до баугінієвої заслінки з'являються види, характерні для товстої кишки [6].

        Мікрофлора товстої кишки. Тут зустрічаються від 400 до 500 видів бактерій. До нормальних мешканців відносять: бактероїди, біфідобактерії, клостридії, фузобактерії, лактобактерії, еубактерії, пептококки, спірохети, вейлонели, ентеробактерії, стафілококи, гриби. Така розмаїтість мікрофлори можна пояснити надходженням у товсту кишку багатокомпонентних органічних речовин. Їхнє розщеплення відбувається під впливом ферментів бактерій. Розрізняють 4 види товтокишківникової мікрофлори - з перевагою бактероїдів, біфідобактерій, лактобацил і зі змішаною флорою. До порожнинної флори відносяться багато видів ентеробактерій, фекальні стрептококи, еубактерії, клостридії. Склад М- флори не настільки різноманітний і представлений біфідобактеріями, лактобактеріями, пептококками. [11]