Шкідливість аборту – як соціальна проблема

Науковий прогрес вилився у  досягнення, тривожні для сумління людей, що вимагають вирішень, які  послідовно та непохитно шанують  етичні принципи. У той же час  висувають законодавчі пропозиції, скеровані на знищення недоторканості людського життя, які не беруть до уваги можливих наслідків для існування та майбутнього людей у галузі формування культури та суспільної поведінки. Католики в цій складній ситуації мають право та обов'язок привернути суспільство до глибшого розуміння людського життя та до відповідальності кожного. Іван Павло ІІ, продовжуючи постійне вчення Церкви, безліч разів наголошував, що ті, хто безпосередньо задіяний в законодавчих органах, мають "поважний і конкретний обов'язок протистояти" тому, щоби було прийнято будь-який закон, що завдає шкоди людському життю. Для них, як і для кожного католика, неможливим є пропагувати такі закони чи голосувати за них. Як навчав Іван Павло ІІ у своїй Енцикліці Evangelium vitae, щодо ситуацій, коли неможливо заперечити або повністю відкинути закон, який дозволяє аборти (він уже діє або його висунуто на голосування), "член парламенту, чиє особисте цілковите неприйняття абортів усім відоме, вчинив би слушно, коли б підтримав пропозицію, що має за мету обмежити шкоду такого закону та послабити негативні наслідки в площині культури й громадської моралі".

Література

• Основи валеології. Підручник. – К., 1999.
• Основи сімейної медицини. – К., 2000.
• Митр. Андрей Шептицький. Не убий: Пастирське послання. Львів (21 лист. 1942) // Митрополит Андрей Шептицький: Життя та діяльність. Документи і матеріяли, т. 2: Церква і суспільне питання, кн. 1: Пастирське вчення та діяльність. Львів 1998, с. 265.
• Іван Павло ІІ. Енцикліка Evangelium Vitae, № 62.
• Іван Павло ІІ. Енцикліка Evangelium Vitae, № 99.