Вклад Марії Монтессорі у методику формування елементарних математичних уявлень

ХМЕЛЬНИЦЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

 

 

 

 

 

 

ВКЛАД МАРІЇ МОНТЕССОРІ У МЕТОДИКУ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

 

 

 

 

 

Реферативне повідомлення

з методики формування елементарних математичних уявлень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький – 2013

      

 

Марія Монтессорі (1870 - 1952) — італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини; прославилася розробкою педагогічної методики званої методика Монтесорі. полягає вона на вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи,де знижується активність дітей,символом цього для неї є "шкільна парта". Монтесорі вважала,що головним завданням освіти є підтримувати спонтанічність і творчість дітей,забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного,духовного,культурного і соціального. Відкрила явище поляризації уваги у дітей. В 1907 році відкрила дитячий садок Casa Dei Bambini (укр. Дім дітей).

 

Автобіографія М.Монтессорі

 

          Ще в початковій школі, Марія  зауважила, що навчання та іспити  даються їй легко, тому вона  почала займатися з притаманною  їй дисципліно-ваністю. Особливу старанність вона виявила в математиці.

          В 12 років вона мріє про навчання  в гімназії, відвідувати яку особам  жіночої статі заборонялося, але  її наполегливість перемогла  всі

 перешкоди, і вона була  прийнята в технічну школу  для юнаків. Вона все більше  захоплювалася природознавством і зробила нарешті свій

 професійний вибір: вона  вирішила стати дитячим лікарем. Але в тодішній Італії це  було неможливо. Медицина була  привілеєм чоловічої половини. Однак  завзятість Марії Монтессорі знову дало плоди - вона стала першою жінкою-лікарем Італії.

          1896 рік - робота в університетській  клініці приватна практика. Тут  відбулася перша зустріч Марії  Монтессорі з дітьми з обмеженими

 можливостями. Ніхто не  сприяв розвитку цих дітей: вони  були надані самі собі: після  прийому їжі хворі діти повзали  по підлозі і, збираючи

 хлібні крихти, виліплюючи  з них кульки. Ніщо не могло  спонукати їх до активної корисної  дії. Навколишнє середовище не сприяло цьому.

 Спостерігаючи за цими  нещасними, Монтессорі зміцнилася в думці, яка стала відправним пунктом її педагогічної системи, що для дітей – як хворих, так і здорових – необхідне спеціальне розвиваюче середовище, в якому будуть сконцентровані всі знання про світ, представлені через еталони основних досягнень людської думки, а дитина повинна пройти шлях людини в цивілізацію в дошкільному віці.

          Занурившись в проблеми лікування  та навчання дітей з обмеженнями  у розвитку, Монтессорі вивчала праці французьких

 психіатрів Едуарда  Сегена і Гаспара ІТАР. Вона приходить до висновку, що слабоумство - це більше проблема педагогічна, ніж медична. Її

 слід вирішувати не  в лікарнях і клініках, а в дитячих садах і школах.

           Монтессорі починає вивчати педагогіку і психологію.

          У 1904 році вона отримує кафедру  антропології в Римському університеті  та проводить різноманітні антропологічні

 дослідження в педагогічній  області. Паралельно Монтессорі вивчає педагогіку для розумово відсталих дітей у медико-педагогічному

 інституті. На цей час  припадає формулювання основ  її власної педагогіки. Вона багато  працює з дидактичними матеріалами  Сегена,

 вдосконалює і доповнює  їх, пробує розвивати свою власну  методику навчання дітей письма  та читання. Її заява про первинність письма, а не

 читання у дошкільнят  стало справжньою революцією. Монтессорі жваво починає цікавити методика роботи зі здоровими дітьми, і вона вирішує продовжити навчатися далі. Тепер вона вивчає педагогіку розвитку здорової дитини.

          6 січня 1907 відкрився перший «Будинок  дитини», робота в якому була  побудована за принципами Монтессорі. Вона стала керівницею дитячого саду, обладнавши його таким чином, щоб у ньому було затишно і зручно дітям різного віку. Вона замовляє сенсомоторний матеріал і спостерігає, як її діти із задоволенням і великою

 концентрацією займаються. Вона зауважила, що під час  цих занять діти,

 перебуваючи в дружній  атмосфері, розвивають позитивну соціальну

 поведінку, демонструючи  жвавий інтерес до речей навколо.

 З 1909 року метод Монтессорі активно впроваджується в життя. Відкриваються курси з Монтессорі - педагогіки. До Марії приїжджають педагоги з Лондона, Барселони, Парижа. У ті роки зустрілася з

 Марією Монтессорі і наша співвітчизниця Юлія Фаусек, яка перша в

 Росії відкрила монтессоріанский дитячий сад.

          У 1929 році разом зі своїм сином  Монтессорі організовує Міжнародну Монтессорі Організацію (AMI), яка діє і понині. Монтессорі-рух виникає і розгортається в багатьох країнах світу.

          Коли вибухнула друга світова війна, Монтессорі з сином

 перебували в Індії. Сім довгих років прожила вона  в цій країні. За цей час  вона навчила свою методику  більше тисячі вчителів.

          Вона померла 6 травня 1952 року, за  кілька місяців до свого 82-річчя. Марія Монтессорі похована в маленькому містечку Нордвіг на

 католицькому цвинтарі.

 

Педагогіка Монтессорі — система педагогічного виховання, запропонована в першій половині XX століття італійським педагогом, ученим і мислителем Марією Монтессорі.

 

Підготоване середовище

 

Класну кімнату В Монтессорі школах умовно розділено на 5 зон: Навички Практичного Життя, Сенсорика, Математика, Розвиток мови, Космічне виховання. Кожна з цих зон устаткована відповідними матеріалами Монтессорі. В школах Монтессорі немає традиційних іграшок, замість них – матеріали для «дитячої роботи», яка природно розвиває кожну дитину, відповідно до її індивідуального темпу, здібностей та зацікавленостей.

 

• Навички Практичного Життя
• Сенсорика
• Математика

Вправи практичної повсякденної діяльності та вправи для сенсорного розвитку є основою для формування елементарних математичних уявлень і підготовкою до вивчення математики. Більшість математичних понять вводяться у процесі роботи з сенсорними матеріалами. До математичного розділу відносяться лічба предметів, знайомство з геометричними фігурами та тілами, числами, арифметичними діями, співвідношення кількості предметів з числом, вивчення таблиць додавання, віднімання, множення, ділення. Марія Монтессорі розробила дидактичні матеріали з математики, особливості роботи з яким висвітлено відомим педагогом Ю. Фаусек.

Вивчення математики починається зі знайомства за допомогою конкретного матеріалу з рахунком до 10, із цифрами 0-9 та числом 10. На початку навчання М. Монтессорі пропонує ознайомити дітей із концепцією десяткової системи числення, що заснована на переході від одного десятка до іншого та є необхідною для подальшого засвоєння десяткової системи. Пізніше діти ознайомлюються з кількістю предметів та вчаться співвідносити її з числом, запам'ятовують назви чисел до 20, далі до 100, 1000, засвоюють багатозначні числа, арифметичні дії: додавання, віднімання, множення, ділення. Потім вони вчаться розв'язувати приклади за допомогою цілої серії матеріалів і поступово запам'ятовують таблиці додавання, віднімання, множення і ділення. Всі математичні операції поступово переходять в абстрактну форму, тобто на папір, без допомоги матеріалу. Ознайомившись із цілими числами, слід переходити до дій із звичайними та десятковими дробами, піднесення до степеня і добування кореня та вивчення геометрії.

У змісті математичного матеріалу мали місце окремі недоліки. Як зазначає М. Сорокова, по-перше, М, Монтессорі недостатньо уваги приділяла розв'язуванню задач, тоді як розв'язування задач сприяє розвитку логічного мислення. По-друге, підготовлені матеріали дозволяють засвоїти обмежене коло математичних понять. Як засвідчує досвід, підкреслює М.Сорокова, діти шкільного віку, зрозумівши зміст операцій, більше не повертаються до них: вони бажають виконувати завдання у робочих зошитах, що в системі Монтессорі не використовуються. Більшість педагогів, які працюють за системою Монтессорі, вважають, що математичні матеріали завдяки їх конкретності й наочності можуть бути використані в сучасних освітніх закладах як дидактичні роздаткові матеріали.

До роботи з Математичними матеріалами дитина приходить вже ґрунтовно підготована. Спершу працюють з різноманітними матеріалами, які допомагають зрозуміти поняття кількості, а вже потім презентують, як саме кількість може виражатися за допомогою цифр. Ці ідеї потім об’єднуються і разом формують підґрунтя для подальшого розуміння математичних принципів. Дитина вчиться систематизовувати та впорядковувати предмети, розвиваючи процеси мислення. Це сприяє пізнанню абстрактної математичної теорії шляхом використання наочних, предметних навчальних засобів, з якими можна маніпулювати, експериментувати та відкривати їхні нові можливості. Діти працюють з математичними штангами, картками, веретенцями, намистинками, ланцюжками, шершавими цифрами та ін.

• Розвиток Мови
• Космічне виховання

 

Навчання дітей математики за методом Марії Монтессорі

 

                           

 

Коли Марія Монтессорі називала людський розум "математичним розумом", вона мала на увазі під цим , що математика не є якимось особливим складним предметом , осягнути який здатні лише тільки обдаровані особистості , але що вона властива людині , пов'язана з його життям. Укладання угод , побудова послідовностей , класифікація - все це прояви математичного мислення. Тому , високопродуктивна техніка та сучасна промисловість , повністю спирається на математику. Вже за часів шумерів і єгиптян (приблизно 3000 років до н . Е. .) Людина вміла рахувати і вимірювати . Але ще раніше до цього розвивалися ремесла і торгівля , що мають у своїй основі математику. Те ж саме відноситься до дитини. Спочатку він набуває досвіду поводження з різними предметами , а пізніше переходить до абстрагування на основі отриманих знань. При цьому значну допомогу дитині надають Монтессорі- матеріали для розвитку почуттів , що представляють собою " матеріалізовані абстракції " . Саме ці матеріали відкривають дитині дорогу до математичного вивчення світу . Стає ясно , чому Монтессорі назвала їх " базові математичні матеріали" . Рожева вежа , червоні штанги , коричнева сходи , блоки з циліндрами-вкладишами і т. д. безпосередньо готують дитину до засвоєння математичних знань . Коли дитина порівнює , впорядковує , вимірює і т. д. , мова вже йде про прояви математичного мислення. Дитячий розум одночасно вбирає різноманітний сенсорний і моторний досвід , розвиваючи при цьому математичні здібності. Дитина може рано опанувати математичними знаннями , і математика стане для нього такий же близьким як і звичайна мова .

Математичні матеріали тісно пов'язані з матеріалами для розвитку почуттів . Приміром , в математичних матеріалах є синьо -червоні штанги тієї ж конструкції , що й червоні штанги в матеріалах для розвитку почуттів . Дитина отримує знання про число і переходить до лічених , у нього з'являється поняття про структуру десятковоїсистеми , він дізнається основні математичні операції ("Золотий матеріал" з намистин ) . Математичні Монтессорі- матеріали відповідають сенсомоторним потребам дитини. Робота з такими матеріалами дає дитині можливість зробити дивовижні відкриття і паралельно придбати точний підхід , потрібний в математиці. Після докладного пояснення , як поводитися з математичним матеріалом , дитина переходить до великої кількості вправ на повторення основних дій . Довгі серії вправ дають дитині можливість самостійно застосовувати отримані результати. Молодші діти на конкретному матеріалі можуть вирішувати навіть такі завдання, які на перший погляд здаються складними. Монтессорі- матеріали складені так , щоб була ясно видно зв'язок арифметики і геометрії. Наприклад , матеріал з блискучих намистинок допомагає дитині не тільки сформувати поняття про числа та операції з ними , але і ясно уявити одну намистину як точку , десяток - як пряму , сотню - як квадрат десяти , тисячу - як куб десяти.

Обчислення площ і обсягів , добування кореня і зведення в ступінь - все це різні приклади взаємозв'язку арифметики і геометрії. У зв'язку з цим єдність математики помітно і зрозуміло. Плоскі геометричні фігури - вкладиші , геометричні тіла і конструктивні трикутники , які застосовувалися в матеріалах для розвитку почуттів , опосередковано знайомили дитини з геометрією. Монтессорі- педагоги бачать математичну освіту дітей як єдине ціле. Вони хочуть зробити дитину здатною за допомогою математичного мислення осягнути світ природи , культуру і в хорошому сенсі навчитися володіти ними.

 

Висновок

          Отже, відомі вчені, педагоги минулого  розробили етичне ядро педагогічного  ідеалу, який в сучасних умовах майже не змінився.

          У процесі історичного розвитку  зміст етики у складі педагогічного  ідеалу формувався та набував  цілісності. Як багатокомпонентне  явище він увібрав у себе  такі складові:загальні моральні  вимоги до педагога ( любов до  дітей, добро,чесність, справедливість, сумління тощо); єдність професійних  знань і моральних чеснот; міра  виховного впливу, педагогічний  такт; готовність педагога до  самореалізації, прагнення до самоосвіти  та самовдосконалення; громадянський, національний, народний характер.

          Виявлення етичного ядра педагогічного  ідеалу впливає на формування деонтологічних засад педагогічної професії.