Рослинна символіка в календарно-обрядовій поезії

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

 

Форма № Н-6.01

 

 

_____________________________Маріупольський державний університет_______________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________________Кафедра української філології_______________________________________

(повна назва кафедри, циклової  комісії)

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з _____________Сучасної української літератури___________

(назва дисципліни)

на тему:_Рослинна символіка в календарно-обрядовій поезії

 

 

 

Студента (ки) __ІII_ курсу ______ групи

напряму підготовки_філологія_______________

спеціальності «Українська мова та література»

________Мартиросян А.А___________

(прізвище  та ініціали)

Керівник:доцент, кандидат філологічних наукр Євмененко О.В

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        м. Маріуполь – 2013 рік

 

ЗМІСТ

 

Вступ.........................................................................................................................3

Розділ 1 З  історії символів: різновиди…………………………….…………...5

1.1. . Визначення поняття символів та символіки................................................7

1.2. Філософське,  мистецьке, та релігійне розуміння символу………....11

1.3 Дослідження  символік…………………………………………….…....17

Розділ 2.1. Рослинна символіка у календарно –обрядових традиціях та поезії……………………………………………………………………….……20  2.1. Жанр комедії та водевіля в творчості Олени Пчілки.................................13

2.1.1. Значення  символіки дерев  у віруваннях  та використання мотивів в  українському фольклорі………………………………………………..….28

2.1.2  Значення  символіки рослин: використання мотивів у  календарно-обрядовій  поезії……………………………………………………...…….38

Висновки................................................................................................................47

Список використаної літератури.........................................................................48

 

 

Вступ

Актуальність теми: .

   Наше життя складається з багатьох аспектів до яких ми звикли, як часто ми замислюємося що означає той чи інший забобон, символом чого він є? і куди сягає його етимологія?  Одне з багатьох завдань цієї роботи є саме вивчення та розкриття  цього питання. Як приклад хотілось би зазначити, що символ або символіка не обмежується  якимись певними забобонами. Хоча б для початку тому що це різні між собою поняття і сягають більш глибше.

 Семантика і функції рослинних символів у контексті традиційної календарної обрядовості українського народу стали об’єктом зацікавлення багатьох дослідників – І. Беньковського, Г. Булашева, (у праці.Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. ) Н. Велецької, Л. Виноградової, Х. Грабовича, М. Грушевського, М. Дикарєва, М. Драгоманова, О. Курочкіна, З. Моравського, М. Сумцова, П. Чубинського, Ю. Яворського та інших. Однак, і до цього часу багато аспектів цієї теми залишаються або недостатньо вивченими, або ж їх вирішення не можна вважати задовільним з огляду на здобутки сучасної етнології. Окрім того, існують і такі напрямки цієї проблеми, яким сучасна українська фольклористика не приділяє належної уваги.

Мета: з’ясувати семантику і функції рослинної символіки у контексті української календарної обрядовості.

 Мета передбачає розв’язання таких завдань:

1. проблеми з визначенням поняття  "Символ»
2. проаналізувати загальну специфіку обрядової символіки; зокрема, у філософському та мистецькому аспектах
3. дослідити особливості  семантики і функцій рослинних символів у контексті української календарної обрядовості;
4. розкрити  поняття «рослинний код»

Джерельною  базою даного дослідження стали підручники, монографії та статті, в яких розглядається сутність понять символ, символіка, також погляди дослідників з мистецького, філософського та наукового підходів. Такі як [9, 12, 23].

 

Предмет дослідження Календарно-обрядова поезія

 

Об’єкт дослідження Рослинна символіка та використання її мотивів у календарно-обрядовій поезіїї

 

Методи  дослідження - При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, праць видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, періодичної та тематичної преси. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків та припущень, порівняльний метод, та критично-літературний.

 

Практична цінність  роботи полягає у можливості застосування її результатів як теоретичного і практичного підґрунтя для здійснення окремих досліджень, матеріали даної роботи можуть бути використаними в академічному процесі у вищих навчальних закладах освіти при розробці лекційних курсів також можуть бути використані для обґрунтування проектів, праць для більш повного розкриття проблеми рослинної символіки оскільки досі вона є не достатньо дослідженою

 

Структура роботи

Дана курсова  робота складається з вступу, двох розділів (з підрозділами), висновків  та списку використаних джерел, який нараховує  40 позицій та займає 3 сторінки. Загальний  обсяг роботи - 50 сторінок.

 

 

Розділ 1 З історії  символів: різновиди

Перш за все, для розкриття цього питання слід звернутися жо прикладу саме рослинних символів  їх вагома роль у контексті календарної обрядовості українців зумовлена особливостями семантики і функцій семантичного «рослинного коду» – тобто, це “зашифроване” повідомлення, інформація, яка передається всією сукупністю календарно-обрядових рослинних символів на протязі господарського року. У структурі функцій рослинного коду можуть бути виокремлені такі типи:

1. Тип перший: “прагматичні” функції.
2. Тип другий: “естетичні” функції.
3. Тип третій: “магічні” функції:
1. карпогонічна (функція забезпечення врожайності, плідності, достатку);
2. апотропеїчна: (відгінні) дії - мають відганяти і лякати злих духів (ношення талісманів, вивішування оберегів);

а) функція оберегу (відвертання  шкідливих впливів з боку різних, здебільшого потойбічних, сил та істот);

б) катартична (усунення небажаних  наслідків цих впливів, очищення від них);

3)  мантична (функція носія магічної  мудрості, здатності відкривати  майбутнє під час ворожінь);

1. додаткові функції (утворені шляхом синтезу трьох попередніх “магічних” функцій; притаманні рослинним денотатам, які виступають у ролі символів істот, предметів, призначених для відправлення в “інший” світ);

а) функція рослини як знаку жертви, а також і того, хто приносить  жертву (наприклад, це одна з функцій  вінка у складі троїцької та купальської  обрядовості);

б) “репрезентативна”  – функція рослини як символу  потойбічної істоти, котра тимчасово  перебуває в “нашому” світі (наприклад, це одна з функцій снопа-“дідуха”).

Основною “магічною” функцією рослинного коду, яка ніби накладається на всі  перераховані вище і є їх квінтесенцією, виступає метафункція медіації (“прогресивного посередництва”, за К. Леві-Строссом), з’єднування “нашого” та “іншого” світів. Її актуалізація спричинена уявленнями, що беруть початок у міфопоетичній епосі, згідно з якими рослина є земною еманацією універсальної світової рослини-медіатора (“світового дерева”). [12]

Семантика рослинного коду, яка зумовлює саме такий набір його функцій, виглядає у загальних рисах наступним  чином. Рослинні символи були для  людей з міфопоетичним світоглядом  “порубіжними” реаліями, “каналами” сакральної енергії, що з’єднували небо, землю і підземний світ. Прикметною з цього погляду є модель структури  світового дерева: крона дерева знаходиться  у небі, стовбур на землі, коріння  у підземному царстві. У певні  моменти “розрив” у буденному  часі (ситуація свята) дозволяє потойбічним  силам та істотам використовувати  рослини як шлях переходу у “наш”  світ і як тимчасовий притулок у  ньому. Водночас і люди також використовують рослинні денотати як засоби зв’язку  з потойбічним світом, як своєрідний “ключ” до “іншого” світу для того, щоб символічно відправляти туди умилостивлювальні дари (жертви), прохання послати щедрий урожай, добробут тощо. [13].

Більш детальніше ми розглянемо це питання безпосередньо  у самому процесі дослідження. 

1.1.Людина живе у світі символів із часів прадавніх, доісторичних із періоду пізнього палеоліту. Невідомо, чи користувався символами австралопітекус рамідус – чи не найдавніший предок людини, кістки якого, антропологи виявили в Ефіопії, і вік якого приблизно понад чотири мільйони років. Проте вчені дослідили, що вже в останньому періоді палеоліту людина надавала певного символічного значення довкіллю:  сузір’ям, тваринам і рослинам. У неоліті символізм розвинувся глибше і ширше. Первісні релігії, без символів звісно не обходилися. Щоправда, проблема походження виникнення символу все ж  достатньо в світовій теоретичній думці не досліджена. Дехто із вчених, вважає, що символи і власне символізм виник тоді, коли занепадали первісні релігії. Зрештою, кожен жест, звук, слово були в певному розумінні символічними й нерідко залишаються такими й досі.

Символ – одна із могутніх підвалин культури. Загальновизнано: справжнє мистецтво – символічне. Проте символізм властивий не лише художній творчості, а й політиці, ідеології, освіті, моралі, тощо…[33]

Виокремлюють  символи універсальні, специфічні, випадкові, міфологічні, первісні, традиційні, архетипні, колективні, індивідуальні, релігійні, рослинні, ліричні та ін.. Символи і символіку тлумачать  на побутовому, філософському,  естетичному, мовознавчому та ін. рівнях. Розуміння  символу і символіки  має власну специфіку в фольклористиці адже фольклор – найбагатша універсальна художня система, вид мистецтва, де символи – основа і вершина, а водночас і спосіб творення цієї основи й спосіб досягнення вершини.

За іншим  трактуванням:

Символ  - те, що у своїй почуттєвій якості вказує на щось інше чи заміщає щось інше. Під цим "іншим" "символізуючим" може розумітися конкретне явище чи предмет (наприклад, сонце як символ Людовика XIV), але найчастіше символ указує на дещо абстрактне, безпосередньо не сприйманий зміст, значене утворення, комплекс уявлень, що стосується релігії, політики, науки тощо (наприклад, християнський хрест, прапори і герби, докторська шапочка). [29]

Загальне  поняття

Си́мвол (англ. symbol символ) — знак, сутність, яка позначає іншу сутність. Знаком можуть виступати об'єкт, зображення, написане, слово, що заміняє собою деяке інше поняття, використовуючи для цього асоціацію, подібність або домовленість (наприклад матеріальний об'єкт може використовуватись для позначення абстракттного поняття). Символи вказують (або слугують в якості знака) на ідеї, поняття або інші абстракції. Прикладами символів можуть бути символи, що використовуються на картах, щоб позначити місця, варті уваги: перехрещені шаблі для позначення поля бою; цифри є символами що позначають числа. [12]

У літературознавстві:

Си́мвол (з грец. знак) — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських піснях наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін. [20]

Символіка -  це поняття загальнолюдське і національно специфічне, етногенетичне. Дослідження саме останнього аспекту символіки – надзвичайно актуальне, особливо, всебічне вивчення первісної символічної системи та її еволюції в генетично архаїчних тисячолітніх етносів.

Українська  система символічного відображення світу належить до найдавніших і  найбагатших систем традиційної  культури на планеті. Проте символи  нині переважно розглядають аспекті  державному, що виражені в геральдиці й вексилології.[23] Щодо інших аспектів вивчення і популяризаціх символів та символіки в сучасних дослідників мало що можна почерпнути, хоч і існують погляди, що теоретичні і практичні розробки про символ задовольняють будь-які смаки. Очевидно, це маються на увазі релігійні символи. А символи державності – явище генетично нове, залежне від політичної ситуації .