Пробудження національної свідомості в поемі І. Франка "Мойсей"

Композиційна побудова поеми ускладнена ,,…іншими жанровими формами, вставними епізодами, оповідями й притчами” [10;8]. Так, у п’ятому розділі поеми подана притча про те, як дерева обрали терен своїм королем. У наступному розділі Мойсей пояснив алегоричний зміст цієї оповіді:

Дерева – се народи землі,

А король у їх колі –

Божий вибранець, син і слуга

Господевої волі

У шістнадцятому розділі  автор подає ще один цікавий вставний епізод. У цьому розділі до Мойсея, замученого душевними тривогами, голосом матері звертається Азазель, розповідаючи міф про сліпого гіганта Оріона, ,,який марно намагався дійти до сонця і здобути собі зір” [10;8]. Вчинок велетня Азазель трактує по-своєму:

Сей Оріон –  то людськість уся,

Повна віри й сили.

Що в страшному  зусиллі спішить

До незримої сили

,,Азазель твердить, що необачна людська громада прагне неосяжного, ,,вірить у невідоме”, складає химерні плани: ,,фантастичнеє щоб осягнуть, топче рідне й знайоме”. А сувора ,,логіка фактів” глузує з тих планів так, як Хлопець-дурисвіт з Оріона” [10;8].

Серед художніх засобів образності найчастотнішими в поемі є  анафори й полісиндетони. Анафору  Франко вживав щоб наголосити на головному, найчастіше – на почуттях та переживаннях Мойсея:

,,Те бажання, – кричало там щось, –

Виплід сорому й болю,

Се був кущ  огняний, що велів 

Вирвать люд мій  на волю?..

Те бажання  – се був той огонь

І була то та сила,

Що для мене Єгови наказ

І Єгову створила?

Те бажання  – братам помогти

І їх сльози обтерти  – 

Се той гріх, що за нього я варт

І прогнання, і  смерти?”

Полісиндетон поет використовував у тих місцях, в яких необхідно уповільнити темп мовлення, посилити емоційний вплив фрази на читача:

І коли він жадає  кадил,

І похвали, й пошани,

Я від тебе невдячність  прийму,

І наруги, і рани

Часто вживаються в тексті епітети. Їхня роль – збагатити мовлення персонажа, зробити його естетично  впливовішим. Наприклад: впертість сліпую, у тужливім пориві, горе шалене, притишений сміх, багровеє коло, залізна стопа тощо.

Метафори, що зустрічаються  в поемі, роблять оповідь цікавішою, стилістично довершенішою:

У глибокім мовчанні сю річ

Вухом ловлять  гебреї…

Порівняння, наявні у творі, так само, як і метафори, увиразнюють  розповідь:

І я знаю, ви рушите всі,

Наче повінь весною,…

Риторичні запитання й  оклики автор здебільшого використовує в мовленні пророка з метою  підкреслити філософський зміст  фрази:

Бо життя –  се клейнод, хіба ж є

Що дорожче  над нього?

Синекдоху, яка рідко, але  все ж таки зустрічається в  поемі, Франко використовує для того, щоб привернути увагу читача до величі або мізерності того чи іншого явища, про яке йде мова в тексті:

Чи не був же ти їх ватажком,

Паном душ їх і  тіла?

У цьому випадку, замінюючи слово ,,тіл” словом ,,тіла” (тобто множину одниною), поет наголошує єдності, одностайності єврейського народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Отже, підсумовуючи вищесказане, необхідно виділити основні етапи  розвитку поетичної творчості Івана  Франка:

1. У самому початку своєї творчості Іван Франко знаходився під впливом романтизму, що знайшло відображення в його ранніх поетичних творах;
2. У другій поетичній збірці митець відходить від романтизму й послуговується реалістичними методами створення художніх творів;
3. Творчій доробок Івана Франка 80-х років відмічений впливом натуралістичних тенденцій у літературі, які знайшли відображення в окремих творах поета;
4. Творчість митця 90-х років характеризується активним використанням модерних тенденцій.

Основні філософські погляди  Франка:

1. Ранні філософські погляди мислителя відмічені впливом західноєвропейської філософської думки, зокрема впливом праць К. Маркса й Ф. Енгельса, фізіологічного вчення матеріаліста І. Сеченова;
2. Франко не погоджувався з філософією агностицизму й ідеалізму;
3. Основа філософського світогляду Івана Яковича – матеріалізм; на думку вченого, в основі всього існуючого лежить не абстрактна ідея, а конкретна матерія,  яка не має ні початку, ні кінця;
4. Наука в розумінні Франка насамперед повинна вчити людей користуватися законами природи;
5. Відмінною рисою філософських поглядів мислителя можна назвати антропоцентризм: окрема людина й ціла нація були для Франка взаємопов’язаними.

Основні естетичні погляди  І. Франка:

1. На початку своєї творчості поет вважав переважаючою роль життя над мистецтвом, одночасно говорячи, що головною метою поезії має бути зображення ідеального світу й суспільства;
2. Тенденційність літератури Франко вбачав у її служінні народові, художні твори мають будити національну свідомість нації;
3. Зв'язок літератури з життям митець вважав її головною рушійною силою;
4. Франко підтримував принцип народності в літературі, засуджував стилізаторство і псевдонародність;
5. Існування в літературі реалізму поет вважав постійним.

Можна виділити такі основні  особливості художнього переосмислення Франком біблійних мотивів, використаних для написання поеми ,,Мойсей”:

1. За зовнішню оболонку міфу митець помістив реальні проблеми тогочасного українського суспільства;
2. Поет використав не всю біблійну історію життя пророка Мойсея, а лише найдраматичнішу її частину: поневіряння євреїв у силі Єгови й Мойсея як Божого пророка;
3. Франко у своєму творі розмежовує земне (ізраїльтяни) і божественне (Єгова); Мойсей виступає посередником між цими двома рівнями, одночасно маючи в собі частину кожного з них;
4. В уста Мойсея поет часто вкладав власні думки й погляди на суспільство;

Головні особливості поетики  твору ,,Мойсей”:

1. За жанровою приналежністю твір відноситься до ліро-епосу;
2. В поемі наявні всі композиційні елементи сюжету;
3. Характерною особливістю твору є наявність двох кульмінацій;
4. Франко ускладнює композицію твору двома вставними елементами.

Художні засоби, найчастіше уживані у творі:

1. Анафора;
2. Полісиндетон;
3. Епітет;
4. Метафора;
5. Порівняння;
6. Риторичні фігури;
7. Синекдоха.

Проаналізувавши проведену  нами дослідницьку роботу, можна стверджувати достатній рівень досягнення поставленої  мети й виконання завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко Ю. Релігійна модель історії в поемі Івана Франка ,,Мойсей” / Ю.Бондаренко // Дивослово. — 2004. — № 11. — С.19 — 24.
2. Бракує Україні Мойсеїв свого духу // Осадчий М. Україноцентризм : наук. праці, публіц. - Івано-Франківськ : [б. в.], 2001. - С. 33-3
3. Вертій О. Виміри української національної ідеї Великого Каменяра  / О. Вертій // Дзвін. - 2007. - № 8. - С. 140-150.
4. Вертій О. Іван Франко і національне самоусвідомлення українців / Олексій Вертій // Українське літературознавство. – 2011. - № 24. – 27-59.
5. Возняк С. М. Антропонаціоцентризм філософського світогляду І. Франка / С. М. Возняк // Прикарпатський вісник НТШ. - 2008. - № 3. - С. 7-12.
6. Возняк С. М. У пошуках суспільного ідеалу : [І. Франко і соціалізм] : моногр. / С. М. Возняк. - Івано-Франківськ : Видав.-дизайнер. відділ ЦІТ, 2006. - 170 с.
7. Гарасим Я. Франкізм як національна доктрина / Ярослав Гарасим // Дзвін. - 2010. - № 9. - С. 126-129.
8. Голод Р. Творчість Івана Франка як дзеркало літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст./ Р. Голод // Дивослово. -2005. -№ 12. - С. 57-59.
9. Гординський С. Мойсей — сумління свого народу / С. Гординський // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : у 3 кн. Кн. 1 / упоряд. В. Яременко, Є. Федоренко. — К. : Рось, 1994. — С. 80 — 82.
10. Лесик В. Поема Івана Франка "Мойсей": (Худож. структура твору) / Василь Лесик // Дивослово. - 1999.- №7. - С.7-9.
11. Луцишин О. Іван Франко: європейськість як орієнтир національного розвитку літератури / Олена Луцишин//Дивослово. – 1995. - № 10-11. – С. 3-6.
12. Ониськів М. «Мойсей» — твір про Україну / М. Ониськів // Літературна Україна. – 2005. – 12 трав. – С. 2.
13. Онищенко В. Проблема національної самосвідомості в поемі Івана Франка “Мойсей” / В. Онищенко // Дивослово. — 2009. — № 11. — С. 21 — 23.
14. Павличко Д. Заповідь пророка : [сучасні акценти у поемі «Мойсей»] / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2006. – 27 квіт. – С.1, 7.

15) Павличко Д. Заповідь пророка : [сучасні акценти у поемі «Мойсей»] / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2006. – 11 трав. – С.7.

16) Павличко Д. Іван Франко – будівничий української державності / Д. Павличко. Літературознавство. Критика: У 2-х Т. – К., 2009. – Т. 1. – С.  2004.

17) Петлюра С. І. Франко – поет національної чести (уривки) / Симон Петлюра // Дивослово. – 1996. - № 8. – С. 3-4.

18) Петриченко Н. Український Мойсей сьогодні з нами!.. (Епістолярні матеріали під час вивчення творчості Франка) / Надія Петриченко// Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. - №6. – С. 22-26.

19) Поліщук Я. «Мойсей» І. Франка на перехресті традиції і модерну / Я. Поліщук // Дивослово. – 2003. — №10. – С.7 — 11.

20) Проводир у пустелі людського духу : [ювілейний погляд Івана Франка - художника слова] // Качкан В. Хай святиться ім'я твоє. -  Л. : [б. в], 1998. -  Кн. 3. - С. 65-72.

21) Франко І. Зібрання творів:У 50-ти Т. – Т. 35. – К., 1978.