Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2014 в 01:13, научная работа
Мета дослідження: вивчення закономірностей звернення українських письменників 1920-х рр. - ІІ пол. ХХ ст. і поч. ХХІ ст. до «вічних» тем; особливостей творчої інтерпретації художнього функціонування теми сенсу буття, людського щастя у творах українських письменників початку і середини ХХ та ХХІ ст. Реалізація цієї мети передбачає виконання таких завдань:
визачення місця філософських категорій миттєвого й вічного в творах українських письменників ХХ ст., зокрема В. Винниченка («Момент») та О. Гончара («За мить щастя»);
дослідження тематики й жанрової розмаїтості в українській літературі поч. ХХ ст. та місця в ній «вічних» тем
ВСТУП. «Вічні» питання буття в художній літературі…………………………..3
РОЗДІЛ 1. Філософські категорії миттєвого і вічного в творах українських письменників кінця ХІХ – поч. та ІІ половини ХХ ст…………………….….....5
1.1. Сенс життя, щастя людини в новелі Володимира Винниченка «Момент»……………………………………………………………………...8
1.2. Узагальнений образ миті щастя людини (новела Олеся Гончара «За мить щастя»)………………………………………………………..……......14
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….19
РОЗДІЛ 2. Особливості сучасної української прози…………………………….20
2.1. Творча інтерпретація «вічних» проблем у творчості І. Роздобудько..20
2.2. «Це була любов. Просто любов, яка не має пояснень» (роздуми над романом Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»)…………23
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….27
Висновки……………………………………………………………….…………..28
Список використаних джерел…………………………………………………...30
Додатки……………………………………………………………………………..32
Додаток Е
Цитати, які захотілося виписати:
1. Часом
у житті трапляється таке, чого
не може передбачити
2. Це у нас можна прийти «на чай» - і обжертись, обпитись і лишитися до ранку.
3. Їсти і пити разом, спати під одним дахом і проводити вихідні в зоопарку – не завжди є еквівалентом почуття любові.
4. Немає більшої мудрості і сили, як на несправедливість і образу відповідати коротко або взагалі не відповідати.
5. Всі ускладнення і умовності вигадали люди.
6. Апокаліпсис уже настав. Непомітно – тому і моторошно… Він давно розпочався в головах.
7. Художник або будь-який митець проживає тисячі життів через те, що хоче перемогти смерть. І взагалі творчість – це боротьба зі страхом смерті.
8. Творчість
– це кара. Нею займаються самогубці.
Самогубець пише у своєму
9. Надзавдання кожного справжнього митця – довести читача до незручності від упізнання себе у книзі, на полотні чи на екрані… Ось це і є диво! Влучення у больову точку.
10. Життя коротке і визначатися в ньому треба швидко. З реакцією бійця, в якого летить куля.
11. Учень
сам мусить знайти свого
12. Зацікавлений сторонній спостерігач за мить уловлює ті нюанси, які якраз хочеться приховати. І чим більше хочеться приховати, тим яскравіше вони кидаються в очі сторонньому. Такий от парадокс.
13. Є люди, які проживають не своє життя. це розумієш одразу, варто лише поглянути на їхні обличчя.
14. Старість і самотність роблять з людини високочуттєвий прилад.
15. Любов не має пояснень! Але має наслідки і… продовження.