«Зів'я́ле ли́стя» — збірка творів Івана Франка

«Зів'я́ле ли́стя» — збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Написана протягом 1886–1896 років і видана у 1896 році. Збірка також має назву «Лірична драма».

В цій збірці розкривається душевна трагедія ліричного героя (самого Івана Франка), викликана тяжкими обставинами особистого життя, зокрема нерозділеним коханням.

Тематика збірки[ред. • ред. код]

нерозділене кохання Франка

Зміст збірки[ред. • ред. код]

Збірка складається з трьох частин — «три жмутки».

Перший жмуток (1886–1893)[ред. • ред. код]

• I. По довгім, важкім отупінню…
• II. Не знаю, що мене до тебе тягне…
• III. Не боюсь я ні бога, ні біса…
• IV. За що, красавице, я так тебе люблю…
• V. Раз зійшлися ми случайно…
• VI. Так, ти одна моя правдивая любов…
• VII. Твої очі, як те море…
• VIII. «НЕ НАДІЙСЯ НІЧОГО»
• IX. Я не надіюсь нічого…
• X. Безмежнеє поле в сніжному завою…
• XI. Як на вулиці зустрінеш…
• XII. Не минай з погордою…
• XIII. Я нелюд! Часто, щоб зглушить…
• XIV. Неперехідним муром поміж нами…
• XV. Не раз у сні являється мені…
• XVI. ПОХОРОН ПАНІ А. Г.
• XVII. Я не кляв тебе, о зоре…
• XVIII. Ти плачеш. Сліз гірких потоки…
• XIX. Я не жалуюсь на тебе, доле…
• XX. ПРИВИД
• ЕПІЛОГ
• «s:s:Не знаю, що мене до тебе тягне…»
• «s:Не боюсь я ні бога, ні біса…»
• «s:Раз зійшлися ми случайно…»
• «s:Твої очі, як те море…»
• «s:Не надійся нічого»
• «s:Я не надіюсь нічого…»
• «s:Безмежнеє поле в сніжному завою…»
• «s:Не минай з погордою…»
• «s:Я не кляв тебе, о зоре…»
• «s:Я не жалуюсь на тебе, доле…»
• Епілог

Другий жмуток (1895)[ред. • ред. код]

• I. В Перемишлі, де Сян пливе зелений…
• II. Полудне…
• III. Зелений явір, зелений явір…
• IV. Ой ти, дівчино, з горіха зерня…
• V. Червона калино, чого в лузі гнешся?
• VI. Ой ти, дубочку кучерявий…
• VII. Ой жалю мій, жалю…
• VIII. Я не тебе люблю, о ні…
• IX. Чому не смієшся ніколи?..
• X. В ВАГОНІ
• XI. Смійтесь з мене, вічні зорі!..
• XII. Чого являєшся мені…
• XIII. Отсе тая стежечка…
• XIV. Якби знав я чари, що спиняють хмари…
• XV. Що щастя? Се ж ілюзія…
• XVI. Як не бачу тебе…
• XVII. Як почуєш вночі край свойого вікна…
• XVIII. Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…
• XIX. Як віл в ярмі, отак я день за днем…
• XX. Сипле, сипле, сипле сніг…

Третій жмуток (1896)[ред. • ред. код]

• I. Коли студінь потисне…
• II. Вона умерла! Слухай! Бам! Бам-бам!..
• III. Байдужісінько мені тепер…
• IV. В алеї нічкою літною…
• V. Покоїк і кухня, два вікна в партері…
• VI. Розлука! Те, що я вважав…
• VII. Не можу жить, не можу згинуть…
• VIII. Я хтів життю кінець зробить…
• IX. Тричі мені являлася любов…
• X. Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!..
• XI. Чорте, демоне розлуки…
• XII. І він явивсь мені. Не як мара рогата…
• XIII. Матінко моя ріднесенька!..
• XIV. Пісне, моя ти підстрелена пташко…
• XV. І ти прощай! Твого ім'я
• XVI. Даремно, пісне! Щез твій чар…
• XVII. Поклін тобі, Буддо!..
• XVIII. Душа безсмертна! Жить віковічно їй!..
• XIX. «Самовбійство — се трусість…»
• XX. Отсей маленький інструмент…

Пісні[ред. • ред. код]

Поезії «Безмежнеє поле», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Твої очі, як те море» покладено на ноти. Особливо чарівним є романс К. Данькевича на слова поезії «Чого являєшся мені у сні?», також у пісні В. Козловського «Знаєш» було використано уривок з цього віршу («…Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш…»)

Характеристика збірки[ред. • ред. код]

«Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв», — написав М. Коцюбинський у рефераті «Іван Франко».

Посилання[ред. • ред. код]

Повний текст збірки «Зів'яле листя» Івана Франка