Язичництво Давньої Русі

В слов’янських казках зустрічається безліч чарівних персонажів – то жахливих і грізних, то таємних і незрозумілих, то добрих і готових допомогти. Сучасним людям вони здаються химерною вигадкою, але за старих часів на Русі свято вірили, що в гущавині лісу стоїть хата Баби Яги, в суворих кам’яних горах мешкає змій, що викрадає красунь, вважали, що кінь уміє говорити людським голосом та ін. Така віра отримала назву язичництво, тобто «народна віра».

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
1. Похоронна обрядовість………………………………………………………...4
2. Звірині божества………………………………………………………………..6
3. Домашні божества……………………………………………………………...7
4. Божества-чудовиська…………………………………………………………...8
5. Стародавні святилища………………………………………………………….9
6. Жерці…………………………………………………………………………….9
7. Боги епохи...........................................................................................................10
8. Язичництво в міському побуті XI-XIII ст.......................................................13
9. Язичницькі обряди і святкування XI-XIII ст…………………………………14
10. Історичний розвиток слов’яно-руського язичництва……………………....15
ВИСНОВОК………………………………………………………………………18
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………19