Весільна обрядовість в межах смт. Клевань

 

Фату  на голову вже вділа мати,

Бо  наречену з хати виряджати.

 

       Після  зборів наречений просить у  своїх батьків та хрещених благословення на щасливий та довгий шлюб.

 

— Благословіть, тату! Благословіть у  другий раз! Благословіть у третій раз!

Батько  кожного разу відповідає:

  — Нехай тебе Бог благословить! І хрестить його образом.

— Благословіть,мамо! Благословіть у другий раз! Благословіть у третій раз!

Мати відповідає:

— Нехай тебе Бог благословить! І  хрестить його образом.

 

 

Після отримання його молодий бере ікони, букет для  молодої та їде до своєї майбутньої дружини. Молодого до нареченої ведуть “свашки” - молоді не заміжні дівчата.

       Тим  часом в хаті молодої відбувається  та сама церемонія: наречена  просить у батьків(кровних та  хрещених) благословення.

         Коли наречений приїжджає до  хати нареченої він стикається  з обрядом ВИКУПУ молодої у  її дружок. Подруги нареченої, щоб переконатися у намірах молодого та змушують його викупати наречену. Це дійство супроводжується різними конкурсами для молодого та його бояр, піснями, сміхом.

 

Віддам  тобі  дівку

За  розумну голівку.-промовляє старша дружка.

 

На  питання мої відповісиш? як ні, то готуй гроші! будеш викупати!

Як  ви не багаті, Вас ждуть в іншій  хаті! За дорогу наречену велика ціна!

 

    Молодий, коли погоджується заплатити викуп нарешті потрапляє до нареченої. Молодий дає нареченій взуття і букет, тоді як молода чіпляє йому квіточку, в знак остаточної згоди. Молоді вже разом просять благословення ( за Божими законами благословення проситься тричі)кланяються своїм батькам цілують їх і коровай, який тримають батьки.

Благословляємо, любі діти,

На щастя, злагоду  в житті, -

Кохання цінувати вмійте,

Людську повагу – поготів.

 

Від нині все  діліть надвоє:

І сум, і радість, і сльозу

Красу вишневого  прибою

І листопадову  росу.

 

Хай Вас веселка  обіймає,

Калина тулиться до щік,

Хай світлу долю провіщає

Барвистий вишитий  рушник.

 

За днями  дні будуть сплітати

Життя подружнього  вінок.

Хай Вам дарує  Діва-Мати

Здорових, гарних діточок.

 

Дружки чіпляють стрічечки  і квіточки боярам. Після чого весільний  загін виряджають з хати.

        У весільний загін входять:

• дві подруги молодої (старша і молодша дружки);
• два друга молодого ( старший дружба і молодший);
• діти, які несуть ікони;
• батьки ( хресні і кровні);
• близькі родичі.

 

        Коли майбутня сім'я виходить  на двір із хати батьки молодої  осипають їх зернами пшениці  (зерно — як символ зародження нового), монетами (як символ багатства), цукерками( як символ щасливого, “солодкого” життя).

       Після  цього усі їдуть до відділу  Реєстрації актів громадянського  стану (РАГС) де молоді, вже перед  лицем закону офіційно реєструють  свою новоспечену родину своїми підписами, обмінюються каблучками та стають чоловіком і дружиною. Саме у РАГСі гості дарують квіти і привітання молодим, слова побажань довгої і щасливої сімейної дороги.

        Після РАГСу весілля переноситься  до церкви, де відбувається найдуховніша мить — обряд вінчання. Це дійство достатньо довгий процес і при цьому дуже відповідальний, тепер сім'я твориться не лише на Землі, а й на небі. Молоді дають обітницю перед Богом поважати одне одного та любити усе життя. Дають згоду скріпити шлюб небесними вузами. Батюшка у церкві зачитує молитви, якими благословляє молодих на остаточне скріплення шлюбу.

          

             Після вінчання молоді їдуть  в одне цікаве місце. В Клевані  є так званий “Тунель кохання”, це диво природи, що сформувалося в умовах лісової зони Рівненщині. Вважається, що молодим обов'язково потрібно відвідати цей тунель.

 

   Далі всі їдуть до ресторану. Вже туди може приходити будь хто, щоб подивитися на наречених. Кожному гостю треба приділити увагу, та налити чарку, за щасливе майбутнє. Коли з гостями випивають за молодих приговорюють:

              

Випий, госте, чарочку

За  наших молодих.

За  нашу гарну парочку,

Життя їх сотні літ.

       

       Саме  у ресторані відбувається процес  “перепою” або “обдаровин”  - це час, коли всі гості дарують свою подарунки, в цей момент молоді вже підраховують все, що їм подарували. Наречена сідає на скриню, щоб закріпити за родиною подароване.

     

 

    Потім гості сідають за стіл. Трапеза не починається, поки всі гості не прочитають “Отче наш”.

Отче  наш, Иже еси на небесех!

Да  святится имя Твое,

да  приидет Царствие Твое,

да  будет воля Твоя,

яко на небеси и на земли.

Хлеб  наш насущный даждь нам днесь;

и остави нам долги наша,

якоже и мы оставляем должником нашим;

и не введи нас во искушение,

но  избави нас от лукаваго.

Ибо Твое есть Царство и сила и слава  во веки.

Аминь.

 

 

    Після розговіння і молитов всі приступають до їжі, в цей момент лунають тости молодим, та крики “Гірко!” під які молоді цілують один одного, а гості рахують. Вважається, що на кожний рахунок припадає по дитині.

Гірко! Раз – одне дитя,

Коли  два – вже двійня.

Тричі – купа немовлят

В тебе на подвір’ї.

 

       Надалі  відбувається перший танок молодих.  Це мить, коли молоді вже у  статусі чоловіка і дружини  танцюють свій сімейний танець. Дуже важливо, щоб їхні погляди і руки не розривались, тобто, щоб молоді були у постійному контакті між собою. Зараз перший танець молоді виконують під сучасну музику, проте, вона повинна бути виключно повільна і лірична, на весіллі яке я відвідала влітку молоді танцювали під пісню О. Пономарьова:

 

Два серця, дві  душі сплелися воєдино

"Люблю!" - сказала ти, і відголоском лине

У відповідь  моє "Люблю! Люблю тебе я назавжди!"

 

Приспів:

Серця одного ми дві половинки:

Я і ти - королева моя!

А в очах не сльози, то любові краплинки,

Бо ніхто  не любить тебе так, як я!

 

Небесна і  легка моя голубонька!

"Люблю!" - сказала ти, і відголоском лине

У відповідь  моє "Люблю! Люблю тебе я назажди!"

 

Приспів:

Серця одного ми дві половинки:

Я і ти - королева моя!

А в очах не сльози, то любові краплинки,

Бо ніхто  не любить тебе так, як я!

 

Олександр Пономарьов

 

       Після  цього починаються веселощі. Тамада, яка веде церемонію проводить  різні конкурси, в яких беруть  участь усі гості свята.

       Відбуваються танці молодого з тещею, вшанування її як другої мами.

Є навіть такий обряд  як ПЕРЕЗУВАННЯ ТЕЩІ. Новоспечений зять знімає з тещі туфлі, зі словами “Мамині туфлі ніжки мамі надавили, перевзую маму, щоб більше любила”, далі він обмиває ніженьки водичкою і взуває тещу в комфортні, проте не дуже красиві черевики(натякаючи, що вона завжди гарна, і головне зручність).А тестю присвячує:

А у мене є  тесть, крепкий, наче, жорна

Його дочка  чорнявая моя вірна жона

Ой тестю, мій  тесть, сивий голубочок

Нащо тобі ті сини, краще роби дочок.

 

        Під вечір, відбувається розплітання  коси молодої, свекруха знімає  з молодої фату та надягає  їй на голову хустку — символ  дружини і матері. У цей час завжди грає пісня:

 

Горіла  сосна, палала,

  Під нею дівка стояла.

 

  Під нею дівка стояла,

  Русяву косу чесала.

 

  – Ой коси, коси ви мої,

  Довго служили ви мені.

 

  Більше служить не будете,

  Під білий вельон підете.

 

  Під білий вельон, під хустку,

  Більш не підете за дружку.

 

  Під білий вельон з кінцями,

  Більш не підете з хлопцями.

 

  Горіла сосна, смерека,

  Сподобавсь хлопець здалека.

 

  Сподобавсь хлопець та й навік,

  Тепер вже він мій чоловік.

 

 

Наречена обтанцьовує всіх не заміжніх жінок, прикладаючи до їх голови фату.

        Потім відбувається найбажаніший  процес для всіх молодих дівчат  і хлопців. Дівчата збирається  за спиною нареченої, яка в  свою чергу кидає букет, яка  з дівчат його зловить — наступна заміж і вийде.

Хлопці збираються за спиною нареченого, наречений знімає з ноги дружини пов'язку та кидає  в натовп. Так само, хто з хлопців  спіймає — одружиться наступним.

        Остаточно закривають церемонію  обжинки і процес роздавання  коровая.

ОБЖИНКИ — процес обдаровування батьків молодих. Якщо батьки видали заміж останню дитину, то їм чіпляється вінок на шию, якщо є ще неодружені діти в родині — вінок будуть дарувати вони.

РОЗДАВАННЯ КОРОВАЯ  — найжаданіший процес серед гостей свята. Корова нарізають і роздають свати, кожному обов'язково дається щедрий кусень короваю, що, що, а коровай жаліти не можна, печуть короваїв близько 20,в залежності від кількості гостей, тому мало не буває.

 

Роздаєм весільний коровай

Щоб життя було як рай.

Вік жили, вік щастя мали,

Сліз  і розпачу не знали.

Ти, весільний коровай,

Дітям силоньки давай!

 

 

      Надалі  гості починають розходитися,  всі відправляються по домівках.

У молодих настає перша  шлюбна ніч...

 

       

       Нажаль, вже на весіллях все рідше і рідше можна почути народні пісні, в основному звучать сучасні. Проте все-таки є ще декілька сталих народних пісень, що проникли в весільну обрядовість.

 

 

 

 

Список використаної літератури :

 

1. Вулвуд Л.Ф., Вулвуд І.М.З родини йде життя людини. Народознавство.-Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998, 116 с.
2. Борисенко В.К. Нова весільна обрядовість у сучасному селі.-К.: Наукова дума, 1979
3. Антонова Є.І. На весілля з рушниками(традиції і сучасність).-Донецьк: Донбас, 2011, 144 с.