Українська гостинність

У всьому світі українці вважаються гостинною нацією. Гостю – чи проханому, чи ні – у нашій країні раді завжди, на відміну від тієї ж Німеччини, де прийти до когось у дім без попередження вважається неприпустимим. У такому випадку з вами поговорять з порогу, навіть не запросивши ввійти до дому. У нашій країні все навпаки – гостя не тільки вводять у дім, а ще й намагаються нагодувати та розважити.

Більш того, гостю в Україні  пропонують найкраще, а до приходу гостей з якогось приводу готуються ретельно та заздалегідь – прибирають оселю, стелять святкову скатертину, дістають красивий посуд, готують смачні та багаті страви. Гостей запрошують відзначати найважливіші події в житті родини – дні народження, весілля, хрестини та навіть поминки.

Я замислився над тим, чому в Україні з такою шанобливістю ставляться до гостей, тому почав шукати в Інтернеті матеріали на цю тему. І дізнався багато цікавого. Виявляється, у давнину побутувала легенда про те, що Бог сходить з неба у вигляді подорожнього, який мандрує по землі, і коли він завітає до хати, то принесе з собою щастя господарям. Тому не відмовляли  будь-якому незнайомцю в гостинності – цим можна було образити Бога.

Мені дуже сподобалося  таке уявлення, здається, у ньому  є багато правдивого, адже й справді  прихід гостя в дім пов'язаний з приємним проводженням часу, веселощами, відпочинком. Та й самому бути гостем – дуже почесне та приємне заняття. Йдучи до когось у гості, ми віддаємо йому шану – готуємо якийсь дарунок чи гостинець. А колись побутував ще звичай, що й господарі робили подарунки гостям на знак поваги, взаємної симпатії та найкращих побажань. Це мало закликати щастя та добробут у життя людей.

Мабуть, саме через  такі глибокі корені та символічність українська гостинність славиться у всьому світі. Тепла атмосфера та доброзичливість приваблює гостей з усіх країн до нас. Це дає можливість людям відчувати себе потрібними, щиро спілкуватися, виявляти повагу один до одного – ті важливі речі, що роблять наше життя кращим.

Етикет гостя, гостинного господаря - реферат українською

Усі доброчесності мають 
 
своїм джерелом етикет 
 
Конфуцій 
 
За всіх часів люди ходили в гості відзначати у вузькому чи широкому колі свята, ювілеї, весілля, а то й просто поспілкуватися. Бувало, час кардинально змінював життя, а все одно любов до застіль залишалася незмінною. 
 
Звичай ходити у гості і приймати гостей з'явився дуже давно. Вміння бути гостем, як і господарем ціле мистецтво. Гостинність так називають цю рису. Вона притаманна не лише окремим людям, а й цілим народам. Вельми гостинними були стародавні германці, греки. Ця риса є характерною для слов'янських народів, народів Кавказу. Ще у ХІХ столітті французький гастроном Бріллат Саварин сказав, що приймати гостя це означає бути відповідальним за його прекрасне самопочуття протягом всього часу його перебування у вашому домі. Тобто, він сформулював закон, яким керуються при прийомі гостей уже майже два століття. Для гостей та господарів діє ряд правил писаних, неписаних, старих і нових. 
 
Отже, вас запросили у гості. Прийти ви повинні, по можливості, в обумовлений час. Нетактовно приходити раніше вказаного терміну. Стіл ще не накрито, господарі не встигли причепуритися і не можуть приділити тим, хто прийшов, належної уваги. Все це створює непотрібний ажіотаж. 
 
Неприпустимо і надовго спізнюватися. Ви псуєте цим настрій господарям. Запізнення, якщо воно неминуче, не повинно перевищувати п’ятнадцяти хвилин. Взагалі ж суттєве запізнення завжди розцінюється як ознака неорганізованості гостя, як вияв неповаги до господарів та до інших запрошених. Треба привчати себе суворо дотримуватися давнього правила: “На трапезу не спізнюються”. 
 
Якщо всетаки з поважних причин вам доведеться спізнитися на урочистість, ви повинні попередити про це телефоном і вибачитись. Увійшовши до помешкання, де вже зібралися гості, які заждалися вас, гість, що спізнився, не повинен обходити всіх присутніх із рукостисканням. Достатньо попросити пробачення ще раз у господарів і потиснути руки тільки їм. З іншими присутніми можете привітатися легким поклоном. 
 
Відповідно до існуючого етикету, господиня і господар зустрічають тільки перших гостей. Потім господиня залишається з ними, а господар сам зустрічає всіх інших запрошених. Відступ від цього правила можливий, якщо гості, що зібралися, без проблем спілкуються одне з одним. Тоді господиня може приєднатися до чоловіка, щоб зустріти наступних запрошених. 
 
Господарі повинні постаратися, щоб запрошені не відчували незручностей. Вони мають привітно, без метушні, зустріти усіх, кого очікують. Обов’язково допомогти гостям раздягнутися, починаючи, зрозуміло, із пань. Ці турботи повинен взяти на себе господар дому. 
 
Пальта, плащі гостей повинні бути влаштовані на заздалегідь звільнену вішалку. Підготуйте місце і для мокрих парасоль, якщо на вулиці дощ або сніг. Гості напевно захочуть привести себе в порядок, тому ванна і туалет мають блищати чистотою, там мають бути у достатній кількості рушники для рук, туалетний папір, свіже мило тощо. 
 
Зустрічаючи гостей, господарі в жодному разі не повинні пропонувати їм домашні капці подаючи домашнє взуття, господарі мимоволі руйнують ансамбль одягу запрошених. Хіба можна почуватися “у своїй тарілці” у вихідній, не кажучи вже про вечірню, сукні або костюмі і у пантофлях?! З іншого боку, гості самі повинні виявити розуміння й у випадку негоди надворі принести з собою таке взуття, що, гармонуючи з їхнім туалетом, не створить незручностей для господарів. 
 
Господарі повинні зустріти гостей, відрекомендувати незнайомих, спрямувати розмову, виявити гостинність. І при цьому не доводити гостя до знемоги їжею, питвом, розпитуваннями, монологами і домашньою самодіяльністю у виконанні сонних дітей. Перед відходом гостей господарям не слід дивитися на годинник, згадувати про нагальні справи, мити посуд і полегшено зітхати, відчиняючи двері. 
 
У гостях, на вечірках, вечерях та інших подібних заходах для відрекомендування краще вдаватися до допомоги посередника з числа знайомих гостей або членів родини господаря. Нові знайомі обмінюються вітаннями й у більшості випадків потиском рук. Першим руку подає той, кому відрекомендовується новий знайомий. Подавати руку слід в останній момент, йти з простягнутою рукою чи обмінюватися рукостисканням через стіл не прийнято. Простягати замість руки кілька пальців чи кінчики пальців нетактовно. Як правило, варто простягати для потиску праву руку. Якщо вона з якоїсь причини зайнята чи ушкоджена (у пов’язці), можна простягнути ліву руку, але попередньо вибачитись. Рукостискання не повинне бути занадто сильним чи, навпаки, надмірно слабким. Трясти руку непристойно, не рекомендується і потискати її двома руками. 
 
Якщо чоловік у момент відрекомендування сидить, він зобов’язаний встати. Жінка може не вставати, за винятком тих випадків, коли її відрекомендовують дамі значно старшій за віком.