Краєзнавча діяльність бібліотек

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луганський державний інститут культури і мистецтв

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

курсів підвищення кваліфікації

за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»

на тему: «Краєзнавча діяльність бібліотек»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ, 2012

 

 

План:

Вступ

1. Краєзнавча діяльність бібліотек
0. Визначення краєзнавчої діяльності бібліотек
0. Сутність краєзнавчої діяльності бібліотек

 

21 сторіччя характеризується  відродженням інтересу громадськості  до історії України, до наукового вивчення пам’яток української культури, популяризації національних традицій, культурних цінностей. В умовах розбудови України краєзнавство як джерело духовності та культури народу набуло виняткового значення, спрямоване на відродження духовності, історичної пам'яті, формування у громадян і передусім у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. [14] У цьому контексті вагомого значення набули такі інституції як українські бібліотеки, які є одним з важливих елементів в системі інформаційних установ. Бібліотеки протягом багатьох років своєї діяльності накопичили великий досвід у придбанні, зберіганні та організації використання інформації краєзнавчого змісту. Бібліотечна краєзнавча діяльність – це частина загальної краєзнавчої роботи в регіоні. Таким чином, в умовах відродження краєзнавчого руху поширення краєзнавчих знань набуває особливого значення і є за нашого часу одним з найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками. Тому обрана тема є дуже актуальною, її дослідження має велику практичну цінність в діяльності кожної бібліотеки.

Мета роботи – вивчити особливості краєзнавчої діяльності бібліотек України

Об’єкт – краєзнавча діяльність бібліотек України.

Предмет - краєзнавча діяльність Наукової бібліотеки МДУ та взаємодія з іншими організаціями в галузі краєзнавства.

Питанню краєзнавчої бібліографії присвячені роботи О.В. Мамонтова, В.О. Фокеєва, О.М. Томашової, М.М. Щерби, Н.М. Кушнаренко. Окремі питання, що стосуються краєзнавчої роботи бібліотек висвітлено у доробку С.О. Денисенко І. Мілясевич, Ю.П. Мелентьєвої, О. Некипелової та ін.

У плані вивчення практичної діяльності бібліотек України у цьому напрямі Державною історичною бібліотекою України було проведено дослідження „Краєзнавча діяльність бібліотек” (2002); „Сучасний стан краєзнавчої бібліотечної діяльності” (2008), організовано електронні бази даних: „Краєзнавчі бібліографічні ресурси бібліотек України”, „Теорія, методика і практика бібліотечного краєзнавства”. Вивчення досвіду краєзнавчої роботи бібліотек і її методичне забезпечення узяла на себе секція Російської Бібліотечної асоціації «Краєзнавство в сучасних бібліотеках». Цьому питанню присвячені також науково-практичні конференції, що проходять в Україні та Росії.

Теоретичні наукові статті та практичні питання, досвід роботи окремих бібліотек з бібліотечного краєзнавства широко висвітлюється на сторінках українських та російських наукових, науково-теоретичних та науково-практичних видань, зокрема «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Библиотековедение», «Библиография», «Бібліотечна планета», «Бібліотечний вісник», «Бібліотечний форум України», «Вісник книжкової палати», «Научные и технические библиотеки».

У тексті у квадратних дужках надано посилання на використану літературу: перша цифра означає номер джерела у списку літератури, друга – конкретну сторінку

 

Краєзнавча діяльність бібліотек

 

1.1 Визначення поняття краєзнавчої діяльності бібліотек

 

Поняття «краєзнавча діяльність бібліотеки», «бібліотечне краєзнавство» та теоретичне бачення краєзнавчої діяльності розвивалося поступово.

Питання про те, яке саме місце займає ця сфера бібліотечної діяльності у базових галузях визивало наукові спори. Так, у деяких публікаціях радянського часу вона розглядалося як один з видів краєзнавства, або ж навіть як одна з його організаційних форм, також як частина краєзнавства, зумовлена специфікою бібліотечної справи. [6; С.4] Думку про те, що цей напрямок діяльності бібліотек існує лише як інформаційно-документне забезпечення краєзнавства та його пропаганду, висказує сучасний науковець М. Низовий. [13; С. 55]

У публікаціях провідних учених у галузі бібліографії О.В. Мамонтова, В.О. Фокеєва, О.М. Томашової, М.М. Щерби та інших відбивається тенденція поступового переходу від суто бібліографічної до комплексної, а пізніше - до системної сутності бібліотечного краєзнавства. У працях цих авторів спочатку превалювало поняття «краєзнавча бібліографія», потім «бібліотечно-бібліографічне краєзнавство» [7; С. 107]

Але існує протилежна думка, яка наполягає на тому, що можна говорити про бібліотечне краєзнавство як про самостійне явище.

Так, термін «бібліотечне краєзнавство» був розроблений М.М. Щербою. Саме він запропонував класифікувати краєзнавство. Якщо в його підставі лежить ознака галузі, то виділяється географічне, літературне, історичне краєзнавство і т. д., якщо в його основі – організаційні канали, то – архівне, бібліотечне, вузівське, музейне, туристичне, церковне, шкільне краєзнавство. Діяльність бібліотеки нерозривно пов'язана зі всіма ділянками, видами, формами і напрямами краєзнавства. Терміну «бібліотечне краєзнавство» також багато уваги приділяв в своїх роботах видатний учений-бібліографовед О.В. Мамонтов [1; С. 11-12]

Таким чином, бібліотечне краєзнавство – системне утворення, що виникло на перетині двох базових сфер - бібліотечної справи та краєзнавства.

Теоретичне осмислення краєзнавчої роботи в бібліотеках Україні розпочалося в Україні у 1990-хрр. Тоді було закладено початок системного дослідження бібліотечного краєзнавства та вперше введено цей термін. У 1993 р. Н.М. Кушнаренко захистила докторську дисертацію за темою «Библиотечное краеведение: теоретико-методологический аспект» та видала навчальні посібники «Історія бібліотечного краєзнавства в Україні» (Х. 1993), «Краеведческая деятельность библиотек» (М., 1993), «Бібліотечне краєзнавство» (К., 2007), де головна увага приділяється саме бібліотекознавчому напряму цієї діяльності. Н.М. Кушнаренко наполягає на використанні інтегрованого поняття «Бібліотечне краєзнавство». [7; С. 107]

Інтерес громадськості до історії України, до наукового вивчення пам’яток української культури значно активізував роботу бібліотек за краєзнавчим напрямком.

Про те, що бібліотечне краєзнавство зараз перебуває в авангарді національно-культурного відродження, свідчать офіційні документи і матеріали, що складають нормативну базу цієї діяльності.

Краєзнавча робота бібліотек здійснюється у відповідності з діючим законодавством України, стандартами та іншими документами, які регламентують бібліотечну діяльність. Основним регламентуючим документом для бібліотек України у цьому напрямі упродовж кількох десятиліть було „Положення про краєзнавчу роботу бібліотек”. Кожне з „Положень...” (затверджених у 1959, 1979, 1996 рр.) [5] відповідало певному етапу розвитку країни. Ці документи виконали свої завдання – подали визначення основних понять, встановили організаційну структуру, координаційні центри, розподілення функціональних обов’язків бібліотек різного рівня, окреслили джерела формування ресурсної бази, примірний перелік обов’язкових для бібліотек краєзнавчих бібліографічних видань. Крім того, у своїй роботі бібліотеки України керуються також документом «Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року», що затверджений постановою Кабінету міністрів N 789 від 10 червня 2002 р. Метою Програми є активізація наукової діяльності, спрямованої на забезпечення розвитку краєзнавства, популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких кіл громадськості до національної культурної спадщини. Досягненню саме цієї мети сприяє краєзнавча діяльність бібліотек. Але у тексті програми підкреслюється, що інформаційне забезпечення цієї галузі досліджень не відповідає сучасним вимогам.

Одним з закладів, що має забезпечувати інформаційну підтримку, є бібліотека як інформаційний заклад. Цей тезис знаходить підтвердження у тексті «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України». (1996 р.) Положення прямо розглядає краєзнавчу діяльність бібліотек як один з провідних напрямів бібліотечної роботи, передбачає виявлення, збирання і організацію загальнодоступного користування інформацією про певну місцевість, зафіксованою у документах. [15]

Таким чином, бібліотечне краєзнавство – пріоритетний напрям діяльності бібліотек регіонального та місцевого рівня з забезпечення повного й оперативного задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів.

 

1.2 Визначення краєзнавчої діяльності бібліотек

Краєзнавча діяльність бібліотек - один з провідних напрямів бібліотечної роботи - передбачає виявлення, збирання і організацію загальнодоступного користування інформацією про певну місцевість (край), зафіксованою у документах. [15]

Розробка питань теорії і практики краєзнавчої діяльності та проведення науково-дослідної роботи – одна з головних функцій Національної історичної бібліотеки України, що закріплено у «Положенні про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України». [15] Узагальнені наслідки досліджень у цій галузі висвітлюються на сторінках інформаційного бюлетеня «Краєзнавча робота в бібліотеках України»

Краєзнавча діяльність бібліотек - частина професійної краєзнавчої діяльності, направленої на виявлення, збирання і розповсюдження знань про певну місцевість, зафіксованих, перш за все, в творах друку, а також аудіовізуальних матеріалах, електронних носіях інформації, неопублікованих документах. Кумулятивна функція бібліотек у житті суспільства визначає характер їхньої краєзнавчої діяльності – джерелознавчий (пошук краєзнавчих публікацій різних жанрів та їх бібліографування) і водночас просвітницький (пропаганда краєзнавчих матеріалів у різноманітних формах)

Краєзнавча діяльність здійснюється у формах, властивих бібліотечній діяльності в цілому. [15]

Основу краєзнавчої діяльності бібліотеки складають: краєзнавчий фонд, складений з краєзнавчих документів; користувачі видань і послуг з краєзнавства; бібліотечний персонал, включений в краєзнавчу роботу; матеріально-технічна база бібліотеки.

Краєзнавчий документ, виконуючи інформаційну функцію, надає користувачу бібліотеки краєзнавчу інформацію. Користувач, займаючись, наприклад, навчальною діяльністю з краєзнавства, з одного боку, інтегрує навкруги себе краєзнавчі ресурси бібліотеки: документи, каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, а з іншого - тестує їх на відповідність власним запитам і потребам. Бібліотечний працівник, виконуючи виробничі функції, створює краєзнавчі ресурси, розкриваючи їх вміст в каталогах, картотеках, краєзнавчих покажчиках, базах даних, різних заходах. Матеріально-технічна база з краєзнавства, що є єдністю приміщень бібліотеки, матеріальних предметів, місцевої архітектури, устаткування, без яких краєзнавча діяльність неможлива, характеризує рівень забезпеченості користувачів необхідними умовами для роботи.

Зміст краєзнавчої роботи бібліотек визначається такими основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.

Гарантія успішного здійснення краєзнавчої бібліотечної діяльності - створення фонду.

Деякі аспекти формування краєзнавчих фондів розглянуто в одному з розділів докторської дисертації Н.М. Кушнаренко “Бібліотечне краєзнавство: теоретико-методологічний аспект” (1993), у кандидатській дисертації С.М. Криворотенко “Формування краєзнавчого фонду бібліотек: сучасний стан та шляхи вдосконалення” (1993), дисертації С.О. Денисенко «Інтеграція краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації». [4; С. 5]

Поняття “краєзнавчий фонд” означає систематизовану сукупність різних типів і видів документів, пов’язаних із краєм своїм змістом і походженням. Документи краєзнавчого змісту створюють інваріантну частину інтегрованого краєзнавчого фонду, варіативну – документи, пов’язані з краєм формальною ознакою. [4; С. 9]

До краєзнавчих документів належать:

- матеріали, пов'язані з даним регіоном своїм змістом, у т.ч. присвячені видатним діячам краю;

- місцеві твори друку, книги уродженців даної території (незалежно від місця видання);

- твори про край - видані як у певному регіоні, так і за його межами.

Краєзнавчу інформацію, яка складає краєзнавчий фонд бібліотеки, можна згрупувати в такі комплекси: [12; С. 22-23]

– за рівнем узагальнення інформації: первинна, вторинна;

– за характером знакових засобів закріплення інформації:

- документна – книги (повнотекстові електронні версії виданих документів), інформаційні бюлетені, фотографії, схеми;

- бібліографічна – бази даних; дайджести, бібліографічні та вебліографічні покажчики, списки, закладки, довідники комплексного характеру, веб-посилання;

- фактографічна – довідкова інформація з краєзнавчих тем

– за формою подачі інформації: текстова; графічна; відеопрезентації; флеш-презентації;

– за тематикою: історія та етнографія; географія й екологія; літературно-художнє краєзнавство,, соціально-економічне краєзнавство.

Краєзнавчий фонд накопичується роками і збирати його досить складно. Джерела поповнення фондів можуть бути такі: [2; С. 25]

- державні програми поповнення фондів;

- замовлення та отримання літератури через книгорозповсюджуючі організації;

- регіональні програми підтримки книговидання;