Види установ і органів, що виконують кримінальні покарання

 Міжнародний; 

 Державний; 

громадський контроль;

 Відомчий  контроль;

Прокурорський нагляд;

Громадський контроль;

Міжнародний контроль

За діяльністю установ і органів, які виконують покарання, передбачений міжнародними пактами про права людини, в першу чергу Загальною декларацією прав людини (1948 р.), Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (1966 р.), Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.). Існують чотири форми міжнародного контролю. Перша - періодичне подання державою доповідей про дотримання прав людини (в тому числі і при виконанні покарання). Друга - повідомлення іноземних держав про порушення цивільних і політичних прав, застосування тортур, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Третя - індивідуальні скарги осіб, що знаходяться під юрисдикцією Росії, за вказаними вище випадків. Четверта - відвідування членами Європейського комітету з попередження тортур місць позбавлення волі держави-члена Ради Європи.

Державний контроль

За діяльністю установ та органів, які виконують  покарання, має декілька видів. У  ньому слід виділити контроль органів  державної влади та органів влади  місцевого самоврядування, судовий  контроль, відомчий контроль і прокурорський  нагляд.

Судовий контроль

 За діяльністю  установ та органів, які виконують  покарання, існує трьох видів.  Перший з них - судовий контроль при розгляді справ у спорах, що випливають із цивільних, сімейних, трудових і адміністративних правовідносин, і справ окремого провадження, який здійснюється за правилами цивільного судочинства. Другий вид судового контролю за діяльністю персоналу - це контроль при провадженні в кримінальних справах, який здійснюється за правилами кримінального судочинства. Його, у свою чергу, можна підрозділити на два підвиди:

 а) контроль  при розгляді кримінальних справ  у суді;

б) контроль при розгляді судом питань виконання  вироку суду.

Судовий контроль має місце при розгляді кримінальних справ щодо злочинів, здійснених засудженими  під час відбування покарання. При  розгляді таких кримінальних справ  суди зобов'язані перевіряти, чи не пов'язані протиправні дії з  утиском прав засуджених, і в разі їх встановлення суд зобов'язаний відреагувати на них шляхом винесення окремої  ухвали з метою попередження подібних дій у майбутньому.  Контроль суду за діяльністю установ і органів, які виконують покарання, проявляється в стадії виконання вироку, що включає  в себе звернення вироку до виконання, а також вирішення великого блоку  питань, що стосуються різних аспектів виконання покарання.

Відомчий  контроль

За діяльністю кримінально-виправних інспекцій, арештних будинків, виправних центрів та виправних  установ, що входять в кримінально-виконавчу  систему, здійснюється Міністерством юстиції.Так, контроль за діяльністю установ і органів, які виконують покарання, здійснюється шляхом надання звітності, в тому числі державної статистичної, до вищих органів управління цими установами та органами. За результатами розгляду показників, включених у звітність, вживаються заходи для виправлення становища, (при негативному розвитку) або по закріпленню намітилися позитивних тенденцій. Важливими формами контролю за діяльністю персоналу є ревізії або перевірки виробничої або фінансово-господарської діяльності установ та органів, що виконують покарання. Ця форма застосовується при здійсненні контролю за діяльністю адміністрації тих установ та органів, які здійснюють виробничу або фінансово-господарську діяльність (виправні установи, виправні центри, арештні будинки).  Однією з форм відомчого контролю є відвідування установ та органів, які виконують покарання, яке відповідно до п. "в" ч.1 ст.24 КПК здійснюється посадовими особами вищестоящих органів без спеціального на те дозволу. У процесі таких відвідувань контролюючі функції здійснюються шляхом особистого ознайомлення посадових осіб з умовами і результатами діяльності адміністрації, умовами утримання засуджених та правопорядком під час виконання покарання і т.д.

  Прокурорський нагляд 

Так, в порядку  загального нагляду органи прокуратури  контролюють дотримання законів  у фінансовій, господарської та виробничої діяльності установ та органів, де така є (виправні установи, арештні будинки, виправні центри і т.д.), порядок проходження  служби співробітниками та умови  праці робітників і службовців персоналу  і т.п.  Згідно зі ст.32 Закону "Про  прокуратуру " предметом нагляду  за додержанням законів при виконанні  покарання є:

 законність  перебування осіб у виправних  та інших установах, що виконують  покарання; 

 дотримання  встановлених законодавством України  прав і обов'язків засуджених, порядку та умов їх утримання; 

законність  виконання покарання, не пов'язаного  з позбавленням волі.

 Здійснюючи  нагляд, прокурор використовує як  загальні для всіх галузей  прокурорського нагляду повноваження, так і спеціальні повноваження, надані прокуророві як суб'єкту  нагляду за виконанням покарання.  Одним з повноважень прокурора  є перевірка порядку і умов  виконання покарання. Для її  проведення прокурор має право  відвідувати у будь-який час  установи та органи, які виконують  покарання (ч.1 ст.24 КВК). У процесі  особистих відвідувань прокурор  безпосередньо знайомиться з  діяльністю адміністрації, зокрема  перевіряє документи, на підставі  яких засуджені позбавлені волі, проводить особистий опитування  засуджених та огляд житла,  комунально-побутових та інших  приміщень, знайомиться з оперативними  матеріалами і т.д.  Прокурор  вправі проводити перевірку відповідності  закону наказів, розпоряджень  і постанов персоналу установі  та органів, що виконують покарання.  Одночасно піддається перевірці  законність і обгрунтованість постанові посадових осіб про накладення дисциплінарних стягнення. У разі виявлення акта, що суперечить закону, прокурор має право вимагати особистих поясненні від посадових осіб з приводу прийняття незаконного рішення з наступним його опротестуванням. Іншим засобом усунення порушень законності є постанови прокурора, в їх числі передбачені ст.33 Закону "Про прокуратуру" права по звільненню кожного міститься без законних підстав в установах, що виконують покарання, скасування дисциплінарних заходів стягнення, накладених на порушення закону на засуджених, щодо негайного звільнення їх своєю постановою з штрафного ізолятора, приміщення камерного типу, карцеру, одиночній камери, дисциплінарного ізолятора.  Наступною формою реагування прокурора на порушення законності є подання про усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Воно вноситься прокурором, як правило, за фактами систематично зустрічаються порушень законності в діяльності установ і органів, що виконують покарання. Посадові особи цих установ і органів або вищестоящого органу, куди внесено подання, зобов'язані невідкладно розглянути факти, викладені в поданні.

  Громадський контроль 

Це контроль державно-громадських організацій  та громадських об'єднань за порядком і умовами та відбування покарання, контроль правозахисних організацій  і засобів масової інформації. Зазвичай депутати відвідують установи або за скаргами відбувають покарання, або для загального ознайомлення з умовами утримання засуджених. Зауваження та побажання депутатів  та інших уповноважених осіб повинні  бути у всіх випадках розглянуті і, по можливості, враховані в роботі установи. У разі офіційного запиту депутата йому має бути дана відповідь  у встановлений термін. Важливою формою контролю Уповноваженого є його відвідування виправних установ та ознайомлення на місці з умовами відбування покарання засудженими. Ця форма  контролю особливо дієва при масових  або грубих порушеннях прав людини при виконанні покарання, або  у випадках, що мають особливе громадське значення або пов'язаних з необхідністю захисту інтересів осіб, нездатних  самостійно використовувати правові  засоби захисту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Кримінально-виконавча  система, що є складовою частиною правоохоронних органів , представляє собою сукупність установ та органів, які виконують кримінальні покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, а також забезпечують утримання під вартою обвинувачених і підозрюваних у скоєнні злочинів. Ця система є багатофункціональною, оскільки не лише виконує покарання у вигляді позбавлення волі або без ізоляції від суспільства, а й організовує залучення засуджених до праці, здійснює загальну і професійну підготовку фахівців, проводить санітарно-профілактичну роботу та лікування засуджених, займається оперативно-розшуковою діяльністю , бере участь у соціальній роботі із засудженими та контролі за їх поведінкою.  Державний примус, виражене у вигляді кримінального покарання, вимагає постійного контролю з боку держави за виконанням покладених на засуджених каральних обмежень. У зв'язку із зазначеними обставинами виконання кримінальних покарань є виключною компетенцією держави, для здійснення якої створюються спеціальні установи в рамках МВС, міністерства юстиції чи оборони. Однією з найважливіших завдань установ та органів, що відають виконанням покарань, є забезпечення процесу виправлення засуджених, створення умов для переоцінки самими засудженими життєвих орієнтирів, мотивів і цілей поведінки шляхом неухильного виконання призначеного покарання.  В умовах місць позбавлення волі встановлюються більш суворі заходи, спрямовані на попередження злочинів, ніж при виконанні покарань без ізоляції від суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

1.Кримінальний кодекс / / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 25. - Ст.2954.

2. Кримінально-виконавчий кодекс . М.: ТЕИС, 2003.

3. Діамантів А.В. Проблеми класифікації засуджених до позбавлення волі з метою диференціації умов відбування покарання. М.: ВНДІ МВС Росії, 1995.

4.. Горобцов В.І. Предмет кримінально-виконавчого права: еволюція, сучасний стан, перспективи розвитку.  Красноярськ: Красноярська вища школа МВС Росії, 1998.

5. Дементьєв С.І., Дяченко Р.А., трахеї А.І. Кримінальне покарання: зміст, види, призначення та виконання.  Краснодар, 2000.

6. Коментар до кримінально-виконавчому кодексу / Под ред. З.І. Шатенкова. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

7.Мінаков Г.Л. Права і законні інтереси осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі: Навчальний посібник. М.: Академія МВС Росії, 1993.

8. Кримінально-виконавче право України: Підручник / За ред. А. І. Зубкова. М.: НОРМА, 2002.