Специфіка радянської пропаганди за часів ВВВ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 20:28, курсовая работа

Краткое описание

При підготовці до семінарських занять, викликала зацікавленість тема радянського плакату. Аналізуючи деякі фактори, картинки, слова, посилання, які вони несли у своєму контексті, було видно не абияку силу. У 1941-1945 роках сформувалася нова концепція радянської пропаганди. І саме в цей момент, деякий час існувала відмова від колишніх ідей щодо релігії, історичного минулого країни, засобів масової інформації та пропаганди, посилення класової боротьби й ідеї світової революції.

Содержание

Вступ.....................................................................................................................3
1.Сутність поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу...........................................................................................................................5
2. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни................8
2.1 Радянський військовий плакат.............................................................................8
2.2 Радянська пропаганда в пресі в 1941 -1945 рр..................................................15
2.3 Радянська військова радіопропаганда...............................................................19
3. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді
1941 - 1945 рр.............................................................................................................22
3.1 Образ ворога в радянському плакаті.................................................................22
3.2 Образ ворога в радянській пропаганді..............................................................24
Висновки........................................................................................................29
Список використаної літератури:..................................................................30

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСАЧ!!! реклама и пр.docx

— 63.50 Кб (Скачать документ)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра видавничої справи та редагування

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Історія реклами та зв'язків з громадськістю».

на тему «Специфіка радянської пропаганди за часів ВВВ»

 

студентки 1 курсу

групи СРз-22

 Зайченко Валерії Миколаївни

Науковий керівник:

д.к., к.ф.н.,

Польська Т. Д.

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

Зміст:

Вступ.....................................................................................................................3

1.Сутність поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу...........................................................................................................................5

2. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни................8

2.1 Радянський військовий плакат.............................................................................8

2.2 Радянська пропаганда в пресі в 1941 -1945 рр..................................................15

2.3 Радянська військова радіопропаганда...............................................................19

3. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді

1941 - 1945 рр.............................................................................................................22

3.1 Образ ворога в радянському плакаті.................................................................22

3.2 Образ ворога в радянській пропаганді..............................................................24

Висновки........................................................................................................29

Список використаної літератури:..................................................................30

 

 

 

 

 

.

 

 

Вступ

При підготовці до семінарських занять, викликала зацікавленість тема радянського плакату. Аналізуючи деякі фактори, картинки, слова, посилання, які вони несли у своєму контексті, було видно не абияку силу. У 1941-1945 роках сформувалася нова концепція радянської пропаганди. І саме в цей момент, деякий час існувала відмова від колишніх ідей щодо релігії, історичного минулого країни, засобів масової інформації та пропаганди, посилення класової боротьби й ідеї світової революції.

Під сумнів також ставилися  старі, здавалося раніше непорушні ідеологічні постулати, догми, що були прикладом життя радянського суспільства, внутрішньої і зовнішньої політики держави. Припинилися спроби зробити актуальною популярну раніше ідею про перетворення війни у ​​світову революцію. Розпочата війна визначалася як всенародна, Вітчизняна, патріотична, і це, як на мене, є величезним досягненням.

У роки Великої Вітчизняної  війни склалося нове ставлення до представників культури, інтелігенції. Старий вислів «коли гримлять гармати, музи мовчать» не може підходить до Вітчизняної війни 1941-1945 років. Навпаки, саме в ці роки культура виявилася найбільш потрібною, вона була духовним зарядом для мобілізації людей на героїчну працю і ратний подвиг. У ці роки твори культури, так само як кінематограф, література, живопис, музика, відрізняються високими досягненнями, захоплюють щирістю патріотичного почуття. Створювалися зразки історичної правди і великої естетичної цінності.

 Плакати часів ВВВ  закликають не лишатись позаду, а іти і записуватись у добровольці,  бути мужнім, бути сильним. Це вже не просто реклама, це надзвичайний психологічний професійний прийом.

Але остаточно обравши  тему курсової роботи, стало зрозуміло, що самим плакатом не обійтись, пропагандою були просякнуті усі мас-медіа, які існували на той час, і все це надзвичайно професійно проведена робота тодішніх спеціалістів із зв'язків з громадськістю.

Теоретичною основою курсової роботи служить вивчена література та праці вітчизняних і зарубіжних дослідників. Серед них - А. В. Фатеєв - "Образ ворога в радянській пропаганді. 1945-1954 рр..", К. Вашик - стаття "Метаморфози зла", Р. Зульцман - "Пропаганда як зброя у війні", А. А. Юферова - вступна стаття "Велика Вітчизняна війна в творах радянських художників", а також вивчені звернення І. В. Сталіна до народу, постанови, накази.

Об'єктом дослідження даної роботи є радянська пропаганда часів Великої Вітчизняної війни, яка викликала зацікавлення у прояві плакатів, і далі перетворилася на зацікавленість усієї пропаганди та її особливостей того часу.

Предметом дослідження є особливості радянської плакатної і радіопропаганди, а також пропаганди в пресі в 1941 - 1945 рр..

Метою дослідження є виявлення специфіки радянської пропаганди часів ВВВ.

Виходячи з мети роботи, формулюємо такі завдання:

1. Виявити сутність поняття  "пропаганда" та її відмінність  від інших видів масового впливу.

2. Визначити основні риси  радянської концепції пропаганди  років ВВВ.

3. Дослідити тематику  і методику виконання плакатів  воєнних років.

4. Дослідити основні ідеологічні  орієнтири радянської пропаганди  в пресі років ВВВ.

5. Розглянути концепцію  радіопропаганди СРСР в 1941-1945рр..

6. Характеризувати основні  риси образу "ворога" у пропаганді  СРСР за часів ВВВ.

1. Сутність поняття пропаганди.

Для того, аби далі тема була зрозуміла, доречно буде пояснити взагалі сутність такого поняття як пропаганда, форми її проведення, мету, види та чим вона відрізняється від інших методів впливу на маси. Отже, пропаганда - це поширення різних політичних, філософських, наукових, художніх, інших мистецьких ідей із метою їх упровадження в громадську думку та активізації використання цих ідей у масовій практичній діяльності населення. Водночас до пропаганди належать повідомлення, які поширюються для здійснення вигідного впливу на громадську думку, провокування запрограмованих емоцій та зміни ставлення чи поводження певної групи людей у напрямі, безпосередньо чи опосередковано вигідному організаторам.

Виділяють такі форми проведення пропаганди:

      • пропаганда способу життя (соціологічна) - натуральний показ досягнень, переваг, перспектив конкретної держави тощо;
      • використання ЗМІ та друкованих наукових і художніх видань;
      • коректування наявних думок, а не формулювання та створення нових ("резонансна").

Пропаганда також поділяється  залежно від мети на позитивну  й негативну.

Мета позитивної пропаганди - сприяти соціальній гармонії, злагоді, вихованню людей у дусі загальноприйнятих цінностей. Позитивна пропаганда виконує виховну та інформаційну функції в суспільстві. Вона здійснюється на користь тих, кому адресована, а не обмеженого кола зацікавлених осіб; не допускає обману та приховування фактів. У цьому її відмінність від негативної. Позитивна пропаганда не несе в собі маніпулятивної мети, але застосовується для захисту населення від них.

Завдання негативної пропаганди - нав'язати людям певні переконання за принципом "мета виправдовує засоби". 

Мета негативної пропаганди - розпалювання соціальної ворожнечі, соціальних конфліктів, загострення суперечностей у суспільстві, пробудження інстинктів у людей тощо. Це дає змогу роз'єднувати людей, робити їх слухняними до волі пропагандиста. Технологія створення "образу ворога" дає можливість згуртувати натовп навколо пропагандиста, нав'язати людям необхідні переконання та стереотипи. Основна функція негативної пропаганди - створення ілюзорної, паралельної реальності з "хибною" системою цінностей, переконань, поглядів. При цьому активно використовується низька критичність та навіюваність мас із метою маніпулювання останніми на користь обмеженої групи осіб.

Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропаганду можна порівнювати з рекламою. Але реклама ближче до якоїсь самопрезентації або до жанру інформації. Серцевину широкого сімейства інформаційних жанрів — ділових, політичних, релігійних — складає оголошення. Коли вихідна сигнальна функція повідомлення концентрує в собі елементи експресії (емоційної виразності) і сугестії (навіювання), реклама здобуває найбільшої ефективності. Реклама, яка закликає до конкретних політичних дій, перетворюється на агітацію . Навіть якщо агітаційна реклама прагне викликати більш колективну, ніж індивідуальну дію, вона залишається агітаційної рекламою. На відміну від реклами, пропаганда не обмежується жорсткими часовими рамками і її складно виявити. Реклама впливає насамперед на емоції людей. Пропаганда впливає як на емоції, так і на розум людей.

Пропагандист намагається змінити  спосіб, у який люди розуміють питання  чи ситуацію, щоб змінити їхні дії  та очікування у бажаний для зацікавленої групи спосіб. У цьому сенсі  пропаганда є логічним продовженням цензури у якій досягаються ті самі цілі без заповнення людських розумів відредагованою інформацією, а запобіганням стиканню людей з конфліктно-протилежними поглядами. Пропаганда відрізняється від інших форм переконання, намаганням пропагандиста змінити розуміння людей скоріше завдяки брехливості та спантеличенню, ніж переконуванням та розумінням. Лідери певної організації знають, що інформація однобока чи неправдива, але це може бути невідомо рядовим членам, які допомагають розповсюджувати пропаганду.

Пропаганда є потужною зброєю у  війні; використовується для дегуманізації  та створення ненависті до відповідного ворога як зовнішнього, так і внутрішнього, створенням хибного образу у свідомості. Це може відбуватися з використанням  принизливою або расистської  термінології, униканням деяких слів або з використанням непідтверджених  заяв про ворожі звірства. Більшість  пропагандистських війн вимагають, щоб власне населення відчувало, що ворог приніс несправедливість, що може бути тільки уявним, а може і  базуватись на фактах. Власне населення  має вирішити, що їхня нація захищає  справедливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 2. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни

 

2.1 Радянський військовий плакат

 

Плакатна графіка належить до одного з наймасовіших видів образотворчого мистецтва. Особливу сторінку в історії  її розвитку вписав радянський політичний плакат, що виконував завдання наочної  пропаганди та агітації. Почавшись  у 1919 році із знаменитих «Вікон сатири РОСТА», плакат досяг піку політичної гостроти і високого художнього рівня  в період Великої Вітчизняної  Війни, коли на зміну символічним, нарочито спрощеним прийшли плакати реалістичні, емоційні, малювали дохідливий, живий  образ людини з яскравою психологічною  характеристикою . Відгукуючись на головні  і характерні події часу, плакати  Великої Вітчизняної закликали  до захисту Батьківщини, переконували в справедливості визвольної боротьби. У перші два роки війни плакат мав драматичне, навіть трагічне звучання. Найбільшими центрами масового видання  плакатів в 1941-1945 роках були Московське і Ленінградське відділення державного видавництва «МИСТЕЦТВО». Друкувалися  плакати і в крупних містах Сибіру, ​​Далекого Сходу, Поволжя, Середньої  Азії, Закавказзя, видавалися політичними  органами та редакціями газет.

У жанрі плакатного мистецтва  в роки Великої Вітчизняної Війни  працювали багато художників. З Московським  відділенням видавництва «МИСТЕЦТВО»  співробітничали: С. Адліванкін, В. Айвазян, П. Алякринский, А. Бубнов, Н. Ватоліна, С. Герасимов, Н. Денисов, С. Зеліхман, В. Іванов, А. Кукурекін, А . Кокорін, В. Корецький, Кукринікси, А. Лаптєв, В. Лебедєв, П. Мальков, В. Ніський, В. Одинцов, Ю. Піменов, Б. пророків, Г. Савицький, П. Соколов-Скаля, П. Шухміна , А. Щербаков, М. Теремно. Систематично займалися плакатом художники студії імені Грекова черпали сюжети під час відряджень на фронт, - Л. Голованов, Н. Жуков, В. Клімашін, карикатуристи - Л. Бродатий, В. Дені, Б. Єфімов, С. Костін, Кеша (І. Проскуряков), Н. Радлов. У Ленінграді працювали художники М. Авілов, М. Гордон, Б. Йогансон, А. Казанцев, Є. Кибрік, В. Лебедєв, В. Милошевський, Л. Орєхов, В. Ліщини, А. Пахомов, В. Пінчук, І. Срібний. У створенні текстового супроводу плакатів брали участь відомі майстри радянської літератури, такі як Н. Асєєв, Д. Бідний, О. Безименський, А. Жаров, М. Ісаковський, В. Лебедєв-Кумач, С. Маршак, А. Прокоф'єв, А. Сурков, І. Уткін. Часто використовувалися вірші В. Маяковського. Вдалий плакат деколи був зобов'язаний своїм народженням не тільки художнику і письменнику, а й редактору. У видавництві «МИСТЕЦТВО» плакати редагували С. Алянський, С. Остапов, К. Єрінова, М. Іоффе, М. Манізер, Е. Поволоцька [1].

Одними з найбільш знаменитих плакатів Великої Вітчизняної Війни  були «Вікна ТАСС», що продовжили традиції вікон «ЗРОСТАННЯ» періоду громадянської війни. Плакати цієї серії складалися з декількох взаємопов'язаних малюнків з відповідними текстами. Тиражувалися вручну, за допомогою трафарету, найбільш вдалі перевидавалися друкарським способом. Широку популярність здобули періодичні плакатні серії: «Слава Героям Вітчизняної Війни», «Бойові епізоди» (видавництво «МИСТЕЦТВО»), «Герої і Подвиги (Держполітвидат),« Бойовий олівець »(Ленінградське відділення Спілки радянських художників), Сатиричний огляд« Б'ємо » (Політуправління Військово-Морського Флоту (Кронштадт)), газета-плакат «розчавити фашистського гада!» і сатиричний листок «Партизанська кийок» (ЦК КП (б) Б). По суті, малою формою плаката були ілюстровані фронтові і партизанські листівки.

Які ж специфічні засоби у своєму розпорядженні мав арсенал плакатистів? Серед них - зіставлення різномасштабних фігур і подій, немов би відбуваються в різних просторах і епохах, загальнозрозумілі символи й алегорії, образотворчі метафори, узагальнені, умовні форми предметів, використання фотографій та ін. Плакат інформативний за визначенням, напис чи супроводжує малюнок, або ж зображення служить ілюстрацією до неї. Розташування тексту, як і вибір шрифту, надзвичайно важливі - вони сприяють оригінальному декоративному рішенню композиції. Існують чудові зразки плаката, де взагалі немає майже нічого, крім літер напису, - вони як би заміщають зображення.

Информация о работе Специфіка радянської пропаганди за часів ВВВ