Отчет по практике є Донецька філія ВАТ “Укртелеком”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Типова внутрішньовиробнича  структура

центру технічної  експлуатації міжміського телефонно-телеграфного зв`язку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Охорона праці

 

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі - підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах (далі - працівники). Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці; здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Власник зобов'язаний створити в кожному  структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає  посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки покладених на них функцій; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці.

До основних завдань служби охорони  праці належать наступні:

1) Організація проведення профілактичних  заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та ін.

2) Вивчення та сприяння  впровадженню у виробництво досягнень  науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту робітників.

3) Контроль над дотримуванням  робітниками вимог законів й  інших нормативно-правових актів з охорони праці.

4) Інформування робітників  підприємства з питань охорони  праці.

Спеціалісти служби охорони  праці мають право: видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання накази відносно усунення недоліків; отримувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці; зупиняти роботу виробництв, ділянок, обладнання у випадку порушень, що складають загрозу життя чи здоров’я робітників; вимагати звільнення від роботи осіб, які не пройшли інструктаж, перевірку знань і не мають допуск до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про заохочення робітників за активну працю.

Організація роботи служби охорони праці:

1) Робота служби охорони праці  повинна здійснюватися відповідно  з планом роботи та затвердженими графіками.

2) Робочі місця робітників служби  охорони праці повинні розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватися необхідною технікою й бути зручними для прийому відвідувачів.

3) Повинно забезпезпечувати ефективну  роботу працівників служби охорони  праці.

4) Служба охорони праці взаємодіє  з іншими структурними підрозділами, службами, спеціалістами підприємства й представниками профспілки.

Основні закони про охорону  праці:

Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві

Умови праці на робочому місці, безпека  технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Працівник має право відмовитися  від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати  трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство  про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

Оплата праці при  переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану  роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством.

На час зупинення  експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.

Стаття 17. Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки власника.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою власник  забезпечує функціонування системи  управління охороною праці, для чого:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які  забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для  досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації  робочих місць на відповідність  нормативним актам про охорону  праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво  з працівниками у галузі охорони праці.

В разі відсутності в  нормативних актах про охорону  праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

Стаття 18. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці

Працівник зобов'язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержувати зобов'язань  щодо охорони праці, передбачених колективним  договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

проходити у встановленому  порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником  у справі організації безпечних  і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Стаття 23. Служба охорони праці на підприємстві

Власник створює на підприємстві службу охорони праці. Типове положення  про цю службу затверджується Державним  комітетом України по нагляду  за охороною праці.

На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці  підпорядковується безпосередньо  керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти з охорони  праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.