Особливості перевидань словників

Міністерство  культури і туризму України

Київський національний університет культури і мистецтв

Інститут журналістики та міжнародних відносин

Кафедра видавничої справи та мережевих видань

 

 

Реферат

з дисципліни «Переклади та перевидання»

на тему:

«Особливості перевидання словників»

 

 

 

Виконавець:

студентка IV курсу

групи ВС–29 (к)

Кошмір-Яковлєва Еліна

 

 

 

 

Київ – 2013

План

1. Загальна характеристика словників
2. Особливості перевидання словників
3. Висновки
4. Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика словників

Словник – упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.

Таке довідкове видання  містить впорядкований перелік  мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ним понять або з перекладом на іншу мову.

У структурному відношенні словникове видання характеризується розчленованим розташуванням матеріалу: кожному слову чи групі слів присвячується  незалежний відрізок тексту, що становить словникову статтю. Словникова стаття є структурною одиницею словника, вона включає заголовне слово і його пояснення (визначення, тлумачення, еквіваленти на інших мовах та ін.) Стаття може бути суцільною або ділитися на зони основної та додаткової інформації. Так, у тлумачному словнику вимова слова, етимологія, його синоніми тощо є додатковою інформацією. В етимологічному словнику, навпаки, додатковою інформацією може бути тлумачення слова.

Найважливіші функції  словників (насамперед мовних) – інформативна (дозволяють найкоротшим шляхом долучитися до знань), комунікативна (дають знання про словниковий склад рідної або чужої мови як про засіб спілкування) і нормативна (фіксують значення слів, закріплюють мовну норму).

Існує велике різноманіття словникових видань. Бувають діалектні, етимологічні, зворотні, історичні (різновид тлумачного словника), ономастичні, орфоепічні, орфографічні, перекладні, словотвірні, термінологічні, тлумачні словники, а також словники антонімів, епітетів, іншомовних слів, мови письменника, омонімів, паронімів, синонімів, скорочень, сполучуваності, топонімів.

Окремими різновидами  перелічених вище словників є: політичні словники, словники соціологічних і політологічних термінів, словник античної міфології, кіно словники, сленгові словники, словники наголосів, словники церковно-обрядової термінології, фінансові словники, словники імен, словники фразеологізмів та інші.

 

2. Особливості перевидання словників

Робота над  перевиданням словників насправді  є дуже трудомісткою. Постійні зміни в правописі, поява нових слів змушують видавців знову і знову перевидавати словникові видання. Перевидання словників, що є не лише пам’ятками української мови, а й донині зберігають своє наукове та практичне значення – надзвичайно актуальне в умовах становлення термінологічної системи української мови, очищення її від невластивих для неї форм та зворотів, штампів, русизмів.

Працюючи над перевиданням словника, у першу чергу необхідно  визначити об’єм і характер змін, які будуть внесені до цього видання.

Особливої уваги  вимагають передмова і вступна  стаття. Під час підготовки перевидання редакторові потрібно переглянути або написати заново передмову. Вступна стаття, як правило, теж пишеться повторно.

У передмові до перевидань словників зазвичай відзначають недоліки попередніх видань і відмінності даного видання від попередніх, характеризують зміни і доповнення, внесені до нового видання словника, і пояснюють необхідність перевидання.

Редактор, працюючи над перевиданням словника, повинен враховувати помилки попереднього видання і прагнути виправити їх. Важливо визначити, який покажчик необхідний в даному перевиданні. Якщо додано чимало нового матеріалу, змінюється структура, композиція видання, допоміжні покажчики складаються заново.

Покажчик повинен  відповідати цілому ряду вимог, що забезпечують можливість швидкого і якісного виконання його функцій.

Для перевидання словників складаються нові вихідні відомості: титульний аркуш, анотація, вихідні і випускні дані. На титульному аркуші вказується номер перевидання і його тип.

Особливої уваги  під час підготовці титульних елементів словника вимагає анотація. Анотація повинна містити відомості, необхідні і достатні для того, щоб читач міг уявити, яке видання знаходиться перед ним і що він може з нього почерпнути. Головний і найбільш поширений недолік багатьох анотацій в перевиданнях полягає в тому, що вони не розкривають основного вмісту словника, не вказують, що нового внесено, чим він відрізняється від попередніх видань.

Всі вихідні  і випускні відомості, а також  бібліографічні описи редактор складає відповідно до стандарту, що діє.

 

 

 

3. Висновки

Величезний  типологічний ряд словникових видань показує у якій великій кількості  галузей людської діяльності вони використовуються. Без словників важко було б відшукати професіоналів у тій чи іншій сфері, спілкування, зокрема – професійне, перетворилося б на хаосне, з постійним перепитуванням «що саме ви розумієте під цим, а що під тим». Годі вже й говорити про міжнародне спілкування без словників для перекладу на іншу мову. Тому звісно на видавці, який взявся перевидавати словник, лежить величезна відповідальність. Одна хиба може виявитися фатальною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Список використаних джерел
1. Антонова С. Редакторская подготовка изданий: учебник / С. Антонова, В. Васильев, И. Жарков. – М. : Издательство МГУП, 2002. – 468 с.
2. Єрмоленко С. Я. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П.Бибик, О. Г. Тодор. / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К. : Либідь, 2001. – 223 с.
3. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища шк., 1978
4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови [Текст] : навч. посіб. / А. П. Коваль. – К. : Вид-во при КДУ вид-го об’єднання «Вища школа», 1987. – 351 с.
5. Ковба Ж. М. Асортимент друкованої продукції : навч.-метод. посіб. /    Ж. М. Ковба, Т. В. Олянишен, О. В. Мельников. – Львів : Укр. акад. друкарства, 2009. – 100 с.