Функції ілюстрацій в науково-популярній літературі

 

2.2. Редагування сюжету ілюстрацій в науково-популярних виданнях.

При роботі над  ілюстраціями важливо оцінити точність передачі змісту сюжету. Відредагувати  технічний малюнок - означає виявити  і підкреслити те, що особливо важливо  для даного твору. Для цього використовують кадрировку, що дозволяє виділити малопомітну деталь на загальному зображенні, потовщення ліній, штрихування. Фотографії повинні бути звільнені від випадкових деталей, що не мають відношення до теми і відволікають увагу читача. Редагування сюжетів креслень, схем, графіків вимагає знання основ креслярської техніки. 
 
Наведемо приклади редагування графіків.[5,56-57с.] Графік допомагає зрозуміти головне, істотне в експериментальних або статистичних даних, на основі яких він побудований. Графічне зображення передбачає його зоровий аналіз, співвідношення різних показників. Читач, покладається лише на зорове сприйняття, може прийти до неправильних висновків. Вміння виявити деякі помилки в ілюстраціях - запорука успіху майбутнього видання. 
 
Іноді в графіках вибирають неправильний масштаб, що є причиною помилкових уявлень про суть явища. Як правило, графіки приводять з сіткою. Її не приводять на графіках, пояснювальних тільки характер зміни функції, в цьому випадку на осях числові значення не вказують. На графіках вказують найменування і одиницю величини, числові значення якої поміщені у поділок шкали на осях. Літерне позначення або розгорнуте найменування величини, написане вздовж осі з великої літери окремим рядком, відокремлюють від одиниці величини коми. При наявності декількох шкал по вертикальній осі їх проводять поряд з основною віссю, тобто ліворуч від вертикальної осі або під горизонтальною віссю. При цьому числові значення пишуть зліва від вертикальних осей та нижче горизонтальних осей. Літерне позначення найменування та одиницю величини відокремлюють комою і вказують над числовими значеннями для вертикальних осей і поруч з числовими значеннями для горизонтальних осей. 
 
Для довідників або інших видань, що містять велику кількість ілюстрацій у вигляді графіків, допускається літерне позначення найменування величини писати на полі графіка вгорі, праворуч від вертикальної осі, і врешті над горизонтальною віссю, одиницю величини - над числовими значеннями по вертикальній осі та за числовими значеннями по горизонтальній осі. 
 
Якщо шкали осей координат починаються з однієї і тієї ж цифри (або нуля), то ця цифра у їх перетину ставиться один раз, якщо з різних числових значень, то ставляться обидва значення.

Характерні  точки графіків зображують гуртками. Їх залишають на графіку у мінімальній кількості або виключають, якщо в тексті не наведено подробиці в тексті. 
 
Криві графіків розрізняються тим, що перетинаються різними лініями, або позначаються цифрами - порядковими номерами.

 

2.3.Підписи  під ілюстраціями. Зв'язок ілюстрацій  з текстом

Без підписів можуть бути лише ілюстрації у виданнях художньої  літератури, якщо сюжет ілюстрації ясний без підпису; у виданнях, де кожну ілюстрацію розміщують так, щоб вона випливала безпосередньо  за поясняющим її текстом. [6,126-127с.] 
 
Переважна кількість ілюстрацій потребує підрисуночним підписи для того, щоб можна було пов'язати їх з текстом, робити на них посилання у тексті, вивчати і розглядати ілюстрації окремо від тексту.

 
Підписи до ілюстрацій можуть складаються з  наступних елементів: 
 
1. умовного позначення ілюстрації 
 
2. номера ілюстрації 
 
3. визначення теми ілюстрації 
 
4. експлікації - пояснення деталей ілюстрації 
 
5. текстів типу приміток 
 
Набір елементів підпису залежить від виду ілюстрації, виду видання. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Не допускається повне дублювання підпис під ілюстрацією в тексті. 
 
Зв'язок ілюстрації з текстом передбачає не тільки посилання на неї, але й аналіз представлених даних, висновки на їх основі. Однак іноді цей аналіз виражається в повторі в тексті даних, які є на ілюстрації. У таких випадках вихід тільки один: зняти або ілюстрацію, або коментує текст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ ІІІ: Ілюстрації в журналах, редакторська обробка ілюстрацій в журналах. Ілюстрування на прикладі Донцовського журналу: „Вістник”

 

3.1. Ілюстрації в журналах

 

Найважливіший елемент реклами в журналах— це ілюстрація. 70 % часу читач витрачає на перегляд ілюстрації і тільки 30 % — на "вивчення" заголовка чи рекламного слогану. Як показали дослідження, у читачів журналів реклама без ілюстрацій практично не викликає зацікавленості.

У спеціалізованих  галузевих журналах., у зв'язку з професіональною зацікавленістю, початкова увага до реклами має досить високий рівень — майже 64 % для чотириколірної ілюстрації. Крім того, виявилося, що для такої реклами колір і формат відіграють важливу роль. Реклама на дві сторінки привертає на 70 % уваги більше, ніж односторінкова, а кольорова на чотири кольори — на 20 % більше, ніж чорно-біла.

Ще один важливий параметр для цієї групи журналів — місце розміщення ілюстрацій. Фото чи ілюстрація на обкладинці галузевого журналу збільшує ефект уваги на 30% (МЕЧ = 1,3). Розміщення ілюстрацій в край, без полів, веде до збільшення уваги в середньому до рівня МЕЧ = 1,2, що зовсім не характерно для часописів споживчого призначення. Малюнки у вигляді окремого додатка збільшує увагу па 30% (МЕЧ = 1,3), що можна пояснити такою особливістю — журнал відкривається саме на тому місці, де розміщені вкладки.

 

 

3.2.Редакторська обробка ілюстрацій  в журналах

У кожному ілюстративному оригіналі повинні бути враховані особливості поліграфічної технології і якість паперу, на якому вони будуть відтворені. Лініатура растру при відтворенні тонових одно- і багатоколірних ілюстрацій вибирається залежно від характеру оригіналу, виду продукції, а також паперу і типу машини, на якій буде друкуватися продукція. Чорно-білі штрихові оригінали повинні бути чіткими , нанесеними в повну силу туші чи фарби і мати нейтральний чорний колір. Одноколірні тонові фотомонтажі повинні бути виготовленні з фотознімків, які мають однакову щільність найтемнішого і найсвітлішого полів зображення. Багатоколірні оригінали, які відтворюються способом офсетного чи глибокого друку і монтажуватися на одну форму повинні бути однорідні за виконанням. Колір їх повинен входити в одну гаму. Оригінали, підготовлені для відтворення офсетним способом друку в чотири фарби повинні мати кольорові відтінки, які відтворюються сполученням фарб однієї з тріад, підібраних за шкалами охоплення кольорів. При відтворенні музейних картин з діапозитивів слід пам’ятати, що на них повинна бути шкала фарб, від фотографована разом із картиною. З метою точного відтворення зображення ілюстративні оригінали повинні, по можливості, мати формат, близький до заданого.

На даний  час, особливої уваги набула компьтерна верстка журналів, книг, газет, різних видів друкованої продукції. Хоча раніше вся правка матеріалу проходила в ручну на папері. Тому в даному підрозділі ми звертаємо вашу увагу на редагування ілюстрацій за допомогою комп’ютерної програми на прикладі Photoshop 7.0.

Програма растрової  графіки Photoshop 7.0

 

Зіскановані ілюстрації обробляємо в графічному пакеті Photoshop 7.0. Найкращою програмою для обробки та створення растрової графіки є ADOBE Photoshop. Щоб запустити дану програму можна використати меню кнопки «Пуск», де знаходиться піктограма програми Photoshop 7.0. Після цього програма завантажиться і з’явиться її головне вікно. В головному вікні знаходяться: панель інструментів, панель параметрів інструментів, меню програми, вікно редагування зображення, палітри, рядок стану. В рядку стану відображається поточний масштаб зображення, інформаційне поле, назва вибраного інструмента і підказка щодо його використання. В інформаційному полі Photoshop повідомляються різні корисні дані. Photoshop пропонує 51 інструмент, але в палітрі інструментів можна одночасно бачити всього 22 піктограми. У Photoshop 7.0 є 10 видів інструментів:

1. інструменти виділення: прямокутна і овальна область, горизонтальний і вертикальний рядок, ласо, багатокутне і магнітне ласо, магічна паличка;

2. інструмент  переміщення;

3. інструмент  кадрування;

4. інструменти  малювання: пензлик, олівець, штамп  і штамп візерунку, пензлик  стану і зображувальний пензлик  подій, резинка, фонова і магічна  резинка, градієнт і заливка;

5. інструменти  редагування: виправляючий пензлик,  розмиття і різкість, освітлювач  і затемнювач, палець і губка;

6. інструменти  векторного малювання: виділення  елементів контура, стрілка часткового  виділення, перо і довільне  перо, перо з плюсом і перо  з мінусом, прямокутник і заокруглений чотирикутник, еліпс і багатокутник, лінія і форма користувача;

7. інструменти  тексту: горизонтальний і вертикальний  тексти, горизонтальний і вертикальний  текст-маски;

8. інструменти  масштабування: рука, масштаб, фрагмент  і виділення фрагмента;

9. інструменти  виміру: піпетка, відбір кольорів, лінійка;

10.  допоміжні інструменти: примітка, звуковий супровід.

 

Кожний інструмент пов’язаний зі своєю панеллю параметрів, яка  служить для настроювання його властивостей і можливостей. Нижче інструментів знаходиться вікно керування основним кольором і кольором фону. Наступні дві піктограми призначені для роботи з вибраними областями (це піктограми переключення від вибраних областей до швидкої маски і навпаки).

У програмі Photoshop 7.0 існують спеціальні команди — «Фільтри», які призначені для корекції зображення і створення різних ефектів. Загалом програма має більш як сто фільтрів. Щоб використати який-небудь фільтр Photoshop, вистарчає вибрати його назву з меню Filter (Фільтр). Якщо на зображенні нема виділених областей, то фільтр діє з однаковою силою на все зображення. В іншому випадку фільтр діє тільки в межах виділеної області. Photoshop має декілька груп фільтрів: створювач візерунків, вільне спотворення, художні, розмиття, штрихи, викривлення, шум, пікселізація, візуалізація, ескіз, стилізація, текстура. Фільтр Zigzag дозволяє створювати на зображенні хвилі, які розходяться, ніби від кинутого у воду каменя. Параметри Amount (Сила) задає висоту цих хвиль, а Ridges (Гребні) — їх кількість. Використовуючи опції зі списку Style (Стиль), можна створити не лише радіальні хвилі, які розходяться, але і хвилі, які сходяться до центру або водоворот. Всі ці параметри знаходяться в діалоговому вікні фільтра Zigzag, щоб відкрити вікно потрібно вибрати його зі списку фільтрів.

За допомогою програми Photoshop можна також здійснити сканування різноманітних ілюстрацій, фотографій, будь-якої друкованої продукції. Коли файл зі сканованим зображенням відкривають  у Photoshop, в першу чергу потрібно замінити кольорову модель RGB на CMYK. В меню Image (Зображення), в підменю Mode (Режим) знаходяться всі різновиди моделей: від чорно-білої до багатоканальної.

Наступним етапом буде виконання  кольорокорекції. Для простих випадків корекції тонів у Photoshop 7.0 застосовуються команди: Auto Levels (Автоматична корекція тонів), Auto Contrast (Автоматична корекція контрастності), Auto Color (Автоматична корекція кольору) і Equalize (Вирівняти яскравість). Ці команди не мають діалогових вікон і весь процес корекції бере на себе сама програма. Перед тим, як приступити до корекції рівнів яскравості зображення добре було б мати інструмент для оцінки цих рівнів. Такий інструмент є і викликати його можна за допомогою команди Histogram (Гістограма) з меню Image (Зображення). Гістограма зображається графіком, де по осі Х відкладається значення яскравості, а по осі Y — кількість пікселів, які відповідають яскравості.

Команда Brightness/Contrast (Яскравість/Контраст) з меню Image, підменю Adjust (Корекція), дозволяє швидко, просто і наочно регулювати яскравість і контраст зображення. Діалогове вікно має всього два параметри: Brightness (Яскравість) і Contrast (Контраст). Пересуваючи маркер вліво, можна зменшити яскравість і контраст, а вправо — збільшити значення цих параметрів.

Команда Levels (Рівні) з  підменю Adjust меню Image дозволяє вручну, а значить, більш точно, настроїти  рівні яскравості зображення. У верхній  частині діалогового вікна Levels знаходиться  гістограма з трьома рівнями яскравості. На цій гістограмі програма показує вхідні рівні яскравості, а маркери визначають ширину діапазону рівнів яскравості. У нижній частині діалогового вікна розташована смуга з двома маркерами. Положення цих маркерів визначає ширину вихідного діапазону яскравості. Вирішальну роль у цьому процесі відіграють три маркери під гістограмою. Чорний маркер відповідає чорному кольору, білий маркер — білому. Сірий маркер відповідає значенню яскравості 128, тобто середині діапазону яскравості. Зміщуючи крайні маркери до країв гістограми, ми задаємо новий діапазон яскравості.

Команда Curves (Криві) —  одна з найважчих у Photoshop, але вона дозволяє визначити необхідну кількість  діапазонів яскравості і відрегулювати  їх дуже точно. Найважливішим елементом  діалогового вікна цієї команди  є крива, яка займає площу майже всього вікна. По осі Х відкладаються вхідні рівні яскравості, а по осі Y — вихідні. з метою редагування форми кривої застосовуються два елемента: «Крива» і «Олівець». За допомогою кривої можна задати опорні точки, а зміщуючи їх мишкою можна задати саму форму. За допомогою Олівця можна просто намалювати нову криву. Незначні зміни кривої деколи призводять до помітних змін у зображенні.

Як для корегування  тонів є важливий баланс світла і  тіней, так і для корегування  кольору важливий є баланс кольорів. Команда Variations (Варіант) дозволяє провести не лише кольорову корекцію, але і корекцію відтінків зображення. Після вибору Variations/Adjust/Image в діалоговому вікні цієї команди можна відкоригувати кольори в 3 діапазонах: Shadows (Тіні), Midtones (Середні тони), Highlights (Світлі тони). В лівому верхньому куті знаходяться дві зменшені копії зображення: до корекції і після неї. Ще одну копію поточного зображення розміщено в центрі групи із шести мініатюр, кожна з яких відповідає одному з основних кольорів. У правому нижньому куті діалогового вікна знаходиться група з трьох мініатюр, які призначені для корекції тонів вибраного діапазону. Це мініатюри для відсвітлювання або затемнення тонів. Командою Color Balance (Кольоровий баланс) корекція здійснюється для кожного з трьох основних інтервалів тонів окремо.