Аналіз довідкового видання «Словник античної міфології»

Дзендзелюк  Софії

група Р-31

 

Аналіз  довідкового видання «Словник античної міфології»

 

Мета кожного довідкового  видання – швидко дати відповідь  на інформаційний запит читача. Довідники  подають інформацію у скороченному вигляді, чітко та конкретно. Словник  античної міфології повністю відповідає визначеним потребам довідкового видання. Він подає відомості певної тематики у невеликому обсязі, зручний для використання.

Його можна класифікувати  як енциклопедичний словник. І як довідкове видання «Словник античної міфології» відповідає усім трьом основним типологічним вимогам:

1. беззаперечною є повнота фактичного матеріалу. Словник подає відомості про усіх героїв античних міфів. Зокрема розглядає коротко історію міфу, винникнення героя, містить інформацію про його батьків та те чим герой прославився найбільше. Подекуди подаються і кілька значень одного імені античного персонажу (наприклад: Акамант ст. 25, Форбант ст. 207).
2. зручний пошук необхідних відомостей. Розробники застосували методику за якою на парних сторінках (перша сторінка розвороту) по середині сторінки зверху написано ім’я бога чи героя міфів, що є першим у розвороті сторінок, а на не парних сторінках там же зверху написано ім’я бога чи героя міфів, що йде останнім і завершує розворот. Імена-заголовки на верху сторінок графічно виділені – набрані великими прописними літерами напівжирного накреслення.
3. культура видання сягає високого рівня. Окрім авторського тексту вміщено алфавітний покажчик імен та назв, що значно спрощує роботу читачів над книгою. У самому покажчику імена та назви на різні літери алфавіту розділяє пустий рядок, що допомагає одразу зорово розділити їх та прискорює пошук. Вміщенно і передмову, а також коротку вступну статтю з списком рекомендованої літератури.

Щодо графічного оформлення довідкового видання, то основний текст «Словника античної міфології» розташований у дві колонки, між якими зроблено достатньо широкий розділ. Заголовки-імена в основному тексті набрано напівжирним шрифтом великими прописними літерами. Над більшістю з них автори поставили знаки наголосу, щоб читач правильно вимовляв ім’я бога чи героя. Інші, менш відомі імена того ж бога чи героя набрано шрифтом світлого накреслення у розрядку. Імена інших богів чи героїв, що згадуються у тексті довідки складено шрифтом курсивного накреслення. У самій статті-довідці ім’я героя чи бога скорочено до однієї першої великої літери для економії місця та зменшення кількості знаків.

Надсторінкові заголовки-орієнтири  набрано великими прописними літерами напівжирного накреслення. Вони не мають наголосів та розташовані по центру кожної сторінки у верхньому полі.

У алфавітному покажчику  імен та назв жодних особливих шрифтових  виділень немає. У верхньому полі сторінки по центру розташовано ім’я-заголовок, яким розпочинається перелік на цій  сторінці. Воно оформлене за тим же зразком що й решта заголовків книги. Між назвами рубрик, що починаються на іншу літеру автори передбачили пустий рядок, що полегшує користування покажчиком.

За цільовим призначенням видання можна окреслити як науково-популярне. Відомості з «Словника античної міфології» можуть використовувати не лише дослідники, а й школярі, студенти та й коло зацікавлених людей, які читають античні міфи. Книга розрахована на масового читача та перш за все підсумовує й упорядковує відомості про героїв стародавніх міфів.

За характером інформації цей енциклопедичний словник  можна віднести до спеціалізованих  видань, а саме до персональних. Він  подає матеріали про життя  та участь у античній міфології героїв міфів та богів.

За структурою – алфавітний. Всі статті розташовані за абеткою назв статтей. За іншого типу побудови читачам важко було б знайти потрібну інформацію, адже імена грецьких та римських богів відрізнялись, хоча несли в собі одне значення, а подекуди один герой мав різні імена у варіаціях одного міфу. Така структура є оптимальною для даного енциклопедичного словника.

За обсягом це однотомний енциклопедичний словник. Він вміщує доволі обширні довідки, а тому має не надто велику кількість статтей та обмежений вичерпністю інформації обсяг.

За форматом – це настольна книга з розмірами 84×108/32. Словник призначений для роботи за письмовим столом, але зважаючи наа невеликий обсяг та ширину книги (238 сторінок) може використовуватись і як портативний, бо не займає багато місця та є доволі зручним.

Проаналізувавши усі  статті енциклопедичного словника можна  визначити що основними є статті-огляди. Вони доволі великого обсягу, розкривають  грунтовні питання, подають максимально  обширні відомості (наприклад: Гермес ст. 67, Пан ст. 158).

Подекуди зустрічаються і короткі статті-довідки. Вони містять лише загальні відомості або подають визначення назви (наприклад: Стікс, Стеропа ст. 186). Статті-відсилання мають дещо не стандартну форму, бо поруч з відсиланням до іншої назви, пояснюють чому виникла двозначність або синонімія понять, переважно посилаються автори на зміну імен богів у римській міфології (наприклад: Паллор ст.158).

Не рідкість і статті-тлумачення, що переважно стосуються відомостей про батьків певних богів чи героїв або імен персонажів, що обєднані певною міфологічною группою. Про них інформації дуже мало, але вони теж згадуються у міфах ( наприклад: Лабдак ст. 128, Пасітея ст. 161).

Всі ці чотири типи статтей  дають змогу забезпечити інформаційну потребу читачів. Окрім того таке застосування усіх типів статтей дає вичерпну інформацію, не обмежує подання відомостей про різнотипних героїв та надає певний поділ героїв на другорядних та більш важливих.

Статті задовільняють  усі стандартні вимоги : науковість, досягенення та тенденції у вивченні питання, правильність висвітлення теми з наукових позицій, точність та достовірність наведенних відомостей, доступність.

Науковий рівень статтей  високий, вони дають повні визначення та біографічні оповіді, пов’язують одних героїв з іншими, написані доступно й зрозуміло для широкого кола читачів та не несуть в собі авторських поглядів на конкретного персонажа античних міфів.

Розглядаючи дефініцію  статтей можна визначити однозначність  авторської думки та думки колективу  редакторів – за основний термін взято ім’я героя чи бога, що набуло найбільшого та найширшого вжитку, є першочергово загально відомим. Вимоги щодо подання наголосів у словах дотримано,. В дужках після написання імен українською мовою подається варіант рідною мовою з вказівкою на те яка це мова.

В розробці системи посилань основне місце посідають статті-відсилання., які подають відомості про двозначність терміну і направляють читача до більш поширеної назви. Середтекстові відсилання як окремий вид не зустрічаються. Хоча назви-імена героїв та богів, про яких згадується в статті словника і які є другорядними, виділено курсивом. За власним бажанням читач може розглядати і їх як відсилання до іншої статті, що містить вичерпнішу інформацію. В даніому виданні статті-відсилання використовуються у зв’язку з тим, що виникла плутанина з іменами грецьких та римських богів, які є одним персонажем.

Словник майже не має  ілюстративного матеріалу. Як такий можна виділити лише художнє оформлення букв розділів. Воно виконане чорно-білим, на фоні великої літери розділу намальовано рисунок відомого бога чи героя, ім'я якого починається з цієї літери. Так наприклад літеру «П» ознаменовує бог Перун (ст. 157).

Стилістично мова статей досконала і не потребує жодних змін. Відомості викладено з граничною  точністю слововживання, тлумачення подано якісно та переконливо, описові вирази та багатозначність – відсутні. Інформація подається обгрунтовано. Скорочення майже не застосовуються. Подекуди у дужках подаються значення незрозумілих слів (наприклад у статті Орфіки ст. 156: гюле - болото).

«Словник античної міфології» виконує інформативну функцію словника. За поділом – це навчальний словник, призначений широкому колу читачів, одномовний. За обсягом матеріалу – частковий.

Основному тексту енциклопедичного словника передує передмова «Від укладачів». В ній автори пояснюють необхідність свого видання, його доцільність та призначення. Для читачів цінною є інформація про те як потрібно користуватись словником, автори демонструють це на доступних прикладах. Також у передмові вони визначають і мету такого видання – рекомендувати всім нормативні форми імен та назв персонажів античної міфології.

Після передмови вміщенно статтю «Міфологія і міфи античного  світу». Тут автори нагадують читачам  історію створення пантеону богів, трактують міфологію як один з напрямів стародавньої релігії, розглядають і сюжети міфів. Наприкінці статті подано список літератури, що може бути цікавою читачам для вивчення питань міфології більш грунтовно.

Після цього розміщено перелік умовних скорочень, що застосовуються у словнику. Це перелік скорочень назв мов, з яких походять імена героїв.

Така будова словника робить його зручним для читачів. Додаткові розділи полегшують працю  з словником, тлумачать інформацію подану в ньому. Стаття про міфологію допомагає читачеві відновити свої знання про міфи, а передмова – навчає як найоптимальніше працювати з виданням. Покажчик наприкінці робить пошук терміна зручним, швидким та доступним.

Можна зробити висновок, що автори та редактори ретельно подбали  про якість майбутнього видання. Виконали його на дуже високому рівні, забезпечили читачів необхідною інформацією та графічно оформили зручно для читачів.

 

Список  використанної літератури:

 

1. Редактирование отдельных видов литературы / под ред. Сикорского Н.М. – Москва: Книга, 1986.
2. Тимошик М. Книга для редактора, автора, видавця : Практичний посібник. – Київ: Наша культура і наука, 2006.
3. Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования – Москва: Высшая школа, 1971.
4. Черниш Н.І. Українська енциклопедична справа: історія розвитку, теоретичні засади підготовки видань. – Львів: Фенікс, 1998.

 

5. Словник античної міфології / Улад. І.Я. Козовик, О.Д. Пономарів. – Київ: Наукова думка, 1989.