Історія оподаткування

IV. Оподаткування у складі Російської імперії (кінець XVII початок XX століття) та на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської імперії (кінець XVIII–XIX століття). 

Населення України виконує натуральні, грошові та трудові повинності на користь казни Російської імперії. Підвищується роль непрямих податків (акцизів), що становили основу доходу бюджету. Поряд з цим у питаннях прямого оподаткування спочатку було введено подушний податок, а після його відміни основну увагу перенесено на прибутково-майнові податки. Посилюється податковий контроль.

Податковий тиск на західноукраїнських землях був меншим ніж у Російській імперії. Податкова система Австро-Угорської  імперії характеризувалася високим  рівнем поземельного оподаткування та фіскальними монополіями.

V. Податки періоду Української Народної Республіки, Гетьманату та Директорії (початок ХХ століття). 

Аналізуючи податкову політику України 1917–1919 років можна зробити  висновки, що урядом було пролонговано податки царської Росії зі змінами  розмірів ставок. Однак відмінністю, що одночасно було найбільшим досягненням тодішніх урядів, стало введення фіскальних монополій на цукор і спиртне.

VI. Податкова система України за радянських часів (ХХ століття). 

Побудова фінансової системи СРСР ґрунтувалася на думці В. І.  Леніна про те, що в галузі фінансів РСП буде проводити прогресивний прибутковий і майновий податки у всіх випадках, коли буде можливість... Все ж, перші роки існування СРСР, незважаючи на висловлені прагнення, оподаткування носило регресивний характер. Не вдавалося замінити велику кількість податків і зборів на струнку систему. На початку 30-х років була проведена податкова реформа, в результаті якої податки згрупували в дві великі групи: податок з обороту та відрахування від прибутку. У першу групу ввійшли: промисловий, акцизи та інші податки; у другу – прибутковий, відрахування від прибутку тощо. Було ліквідовано індивідуальні акцизи.

У воєнні роки знову було збільшено  кількість податків, що призвело до великого навантаження на доходи громадян.

Післявоєнний етап історії оподаткування СРСР характеризувався зниженням податкового тиску в основному в результаті впровадження ряду заходів урядом М. Хрущова. Держава остаточно перейшла до вилучень прибутків підприємств через нормативний розподіл. Таким чином, дохід держави формувався не за рахунок податків, а за рахунок прямих вилучень валового національного продукту, який виготовлявся на основі державної монополії.

За часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік податки виступали лише у фіскальній ролі, тому податкова політика практично була відсутня.

Епоха перебудови і послідовний перехід на нові умови господарювання з середини 80-х років викликала відродження оподаткування. 14 липня 1990 року був прийнятий Закон СРСР "Про податки з підприємств, об’єднань та організацій" – перший уніфікований нормативний акт, який урегулював податкові правові відносини в державі, але проіснував незначний період.

VII. Становлення та розвиток податкової системи незалежної України (кінець ХХ – початок ХХІ століття). [4] 

За 1991–2004 роки податкова система  України стала достатньо потужним джерелом доходу бюджету. За цей період уряд постійно шукав шляхи удосконалення  податкової політики. Розпочавши з  високого рівня податкових ставок та надвисокого податкового тягаря, держава перейшла до зменшення податків та оптимізації пільг. Разом з тим, якщо на початку 90-х років основу доходів бюджету складали непрямі податки, то через 10 років вони поступаються прямим.

Таким чином, проведений аналіз періодизації розвитку оподаткування свідчить, що на даний час існує потреба систематизації досліджень з цього питання. Порівняння світових тенденцій з вітчизняними доводить їх ідентичність, незважаючи на великий часовий лаг. Останнє дозволяє шляхом екстраполювання передбачити подальші шляхи реформування податкової системи України.

Продовження таких досліджень дозволить встановити основні тенденції розвитку процесу справляння та сформулювати підходи до конструювання фіскальних механізмів на основі історичного досвіду. [5]

ВИСНОВОК

Отже, починаючи з моменту формування, пройшовши довгий шлях трансформації  та розвитку, податки залишаються  ефективним знаряддям втілення державної  політики з питань соціального розвитку та економіки.  Процес формування податкової системи є безперервним. Тому виникає необхідність внесення змін до правової бази податкової системи з метою приведення її у відповідність тим соціально-економічним умовам які виникають у державі. [6]

Державно організоване суспільство ніколи не могло і не з може обходитись без такого важливого соціального інституту, як система оподаткування. Завдяки податкам держава має можливість накопичувати і зосереджувати матеріально-фінансові ресурси, необхідні для її функціонування; управління суспільними справами; підтримання громадського правопорядку, проведення необхідної суспільству господарської діяльності, вирішення різноманітних соціальних проблем і питань духовно-культурного життя та оборони країни. Податки є основою формування бюджету держави, завдяки якому вона здійснює видатки на різні суспільні потреби. Податки – це атрибут і прерогатива держави. Через податки йде перерозподіл суспільного продукту, формування фінансових ресурсів як держави в цілому, так і її адміністративно-територіальних одиниць. [7]

Дослідження еволюції податкової системи повинно використовуватись для створення ефективної системи оподаткування. Бо на практиці часто повторюються ті ж самі помилки і прорахунки, які вже не раз негативно впливали на економічний розвиток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д. Черника. – 2 –изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С. 4.
2. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. – Вып. 1. – Петроград: Наука и школа, 1919.
3. Тарасов І.Т. Очерк науки финансового права. – Ярославль, 1883. –710 с.
4. Ткаченко М.Н., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. – К.: Алерта, 2004. – 554 с.
5. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 242 с.
6. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. – Вып. 1. – Петроград: Наука и школа, 1919. – 257 с.
7. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков: Издательство "Константа", 1996. – 319 с.
8. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. – М.: ИНФА – М, 1996. – 242 с.
9. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д. Черника. – 2 –изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С. 4.
10. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д.
11. Рикардо [ Пер. с англ.] – Соч. – Т. 1. – М. : Госполитиздат, 1955. – 360 с.
12. Степаненко С. В. Історія економіки та економічної думки: навч. посібник / С.В. Степаненко , С. Н. Антонюк, В. М. Фещенко , Н.О. Тимочко [за ред. проф. С. В. Степаненка]. – К. : КНЕУ, 2010. – 741с.