Львівський університет

На роботу до університету були запрошені відомі вчені: історик  літератури М.Возняк, літературознавець, фольклорист і поет В.Щурат, фольклорист  і музикознавець Ф.Колесса, письменник, літературознавець М.Рудницький, історик  І.Крип'якевич, математик М.Зарицький  та інші. Сюди ж Народний Комісаріат освіти УРСР скерував 45 наукових працівників  з Києва і Харкова. Ректором університету був призначений історик за фахом, доцент М.Марченко.

Указом від 8 січня 1940 р. Президія Верховної Ради УРСР присвоїла Львівському  державному університету ім`я видатного  українського письменника і мислителя  Івана Франка.

Університет 15 січня 1940 р. розпочав роботу за новими навчальними програмами на підставі схваленого статуту у  складі п'яти факультетів: історичного, юридичного, філологічного (з відділами  української мови та літератури, слов`янської  філології, романо-германської філології), фізико-математичного (з відділами математики, механіки, фізики), природничого (з відділами біологічним, хімічним, географічним, геологічним). Новостворені колегіальні органи — вчена рада університету та ради факультетів — вирішували питання навчальної, методичної та наукової роботи, надавали наукові ступені і вчені звання. Основною навчально-науковою одиницею й надалі залишалася кафедра (1940 р. їх налічувалось 52), яка виконувала навчальну роботу, розробляла програми спецкурсів і спецсемінарів, організовувала наукову роботу.

Навчання в університеті тривало чотири роки на гуманітарних факультетах і п'ять років на природничих. У 1940 р. на історичному, філологічному, природничому та фізико-математичному  факультетах запроваджено заочну форму  навчання. При юридичному факультеті відкрито філіал Всесоюзного юридичного заочного інституту.

В університеті розпочалася  наукова діяльність. Перша наукова  сесія викладачів відбулася у  січні-лютому 1941 р., а у квітні —  перша студентська наукова конференція. У 1940 р. почала функціонувати аспірантура, до якої вспупили 33 аспіранти.

Однак робота університету була зупинена з нападом Німеччини  на Радянський Союз і вторгненням 30 червня 1941 р. гітлерівських військ до Львова. У перші ж дні 70 відомих  учених університету, політехнічного та медичного інститутів були заарештовані, а після побоїв та знущань розстріляні  в районі теперішньої вулиці Сахарова. Серед знищених окупантами були видатні  вчені зі світовим ім`ям, зокрема  Т.Бой-Желенський, Роман Лоншан де Бер`є, Маврикій Аллерганд, Генріх Ауербах, Станіслав  Сак.

У 1942 р. німецька окупаційна влада закрила вищі школи в  Україні. Окупанти грабували і нищили університетське майно. До Німеччини  було вивезено обладнання кабінетів  і лабораторій фізико-математичного  і хімічного факультетів, бібліотеку кафедри фольклору та етнографії, яка налічувала 15 тис. томів. З наукової бібліотеки університету, в якій було зруйновано головний читальний зал, вивезено 20 тис. томів найцінніших книг, близько 5 тис. стародруків та інкунабул, 500 цінних рукописів.

Відновлення діяльності університету розпочалося відразу ж після  звільнення Львова від гітлерівських  військ. 30 липня 1944 р. в університеті відбулися збори, учасники яких — 127 викладачів і технічних працівників  — звернулися до інтелігенції з  закликом взяти активну участь у  відбудові економіки, навчальних, культурно-освітніх закладів Львова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 8. Львівський університет в складі СРСР.

      Протягом другої половини 1944 р. і першої половини 1945 р. переважно силами студентів і викладачів було впорядковано приміщення на вул.Щербакова (тепер Грушевського), 4 (біологічний факультет), на вул.Ломоносова (тепер Кирила і Мефодія), 6 і 8 (хімічний та фізичний корпуси), відремонтовано наукову бібліотеку та гуртожитку на вул.Герцена, 7, частково відбудовано астрономічну обсерваторію і ботанічний сад.

Після більш ніж трирічної  перерви 15 жовтня 1944 р. в університеті приступили до навчання 194 студенти 2-4 курсів. 226 студентів перших курсів розпочали навчання 1 листопада 1944 р. На перші курси студентів зараховували і після початку навчального  року. Всього наприкінці березня 1945 р. в університеті навчалося 799 студентів. Відновилася робота навчально-методичних майстерень, астрономічної обсерваторії, ботанічного саду, наукової бібліотеки, геологічного та ботанічного музеїв.

У повоєнний час структурні зміни в університеті тривали. У 1945 р. створено хімічний факультет у  складі чотирьох кафедр. Наприкінці 1950 р. зі складу філологічного факультету — як окрема структурна одиниця  виділяється факультет іноземної  філології. Отже, всього в університеті діяло дев'ять факультетів. Водночас відкрилися нові кафедри, кількість  яких збільшилась до 71. У 1953 р. на базі фізико-математичного факультету утворилися два нових: механіко-математичний і  фізичний, а з 1975 р. — механіко-математичний факультет поділився на математичний та факультет прикладної математики і механіки.

У 1966 р. на базі Львівської філії  Київського інституту народного  господарства засновано економічний  факультет, у складі якого працювали  такі кафедри: економіки, організації  та планування народного господарства, фінансів, бухгалтерського обліку та статистики, математичних методів в  економіці.

У 1975/76 навч. році університет  налічував уже 13 факультетів. Цього  ж навчального року розпочав роботу підготовчий факультет для іноземних  громадян з кафедрами російської мови та природничих наук.

У 1950/51 навч. році університет  мав 12 навчальних будівель загальною  площею 42,8 тис.кв.м, а в 1959—1962 рр. навчальна  площа була збільшена за рахунок  надбудови хімічного факультету на вул. Ломоносова. Наприкінці 50—початку 60-х років університет одержав  приміщення на вул. Січових Стрільців (колишня 17 Вересня), в яких розмістилися студентська бібліотека, юридичний  і географічний факультети та кілька фізичних лабораторій. У 1966 р. університету передано будинок на Проспекті Свободи 18, у якому розмістився економічний  факультет. У 1971 р. введено в дію  новий навчальний корпус фізичного  факультету на вул. Драгоманова. У 1984 р. на цій же вулиці університету передано ще один корпус. Навчальна площа  університету у 1984 р. становила понад 55 тис.кв.м.

В організації навчального  процесу та наукової роботи важливу  роль відіграє наукова бібліотека університету. За повоєнні роки її книжковий фонд збільшився майже в 5 разів і у 1985 р. становив понад 2 700 тис. одиниць.

Розвитку навчальної, методичної та наукової діяльності університету сприяло створення в 1947 р. друкарні та видавництва, яке наказом міністра вищої освіти УРСР у квітні 1957 р. було реорганізоване в статутне видавництво  Львівського університету і функціонувало  як структурна одиниця університету до 1968 р. (згодом було реорганізоване у  видавництво Видавничого об`єднання  “Вища школа” при Львівському  університеті, а з 1989 року виділилось у самостійне видавництво “Світ”). Велику видавничу діяльність розгортали факультети університету. Вже з 1948 р. були започатковані “Наукові записки” Львівського університету, які відображали  стан наукової роботи на факультетах. З 1962 р. вони виходять під загальною  назвою “Вісники Львівського університету”  з зазначенням серії. Студенти також  не стояли осторонь видавничої діяльності — було видано три студентські  “Альманахи” (1954, 1956, 1958 рр.). Велика кількість  навчальних посібників та методичної літератури друкується в машинно-офсетній лабораторії університету, створеній  у 1959 р.

Протягом 50—60-х років  на кафедрах і факультетах формувалися  наукові колективи і закладалися  основи наукових напрямів, зокрема, теорія пластичності і міцності, диференціальних рівнянь, теоретична мінералогія, фізико-хімічний аналіз металічних систем, франкознавство, слов`янознавство, народногосподарські ресурси і культура західних областей УРСР, історичні і культурні зв`язки слов`янських народів та інші, більшість з яких у наступні роки визначили наукове обличчя Львівського університету. Протягом 60—70-х років значно розширилась державна тематика наукових досліджень, координована АН УРСР, поступово входила в життя госп-договірна тематика.

З року в рік збільшувалася  кількість студентів, зарахованих  на перший курс університету. Цьому  сприяло створення нових факультетів, спеціальностей і спеціалізацій. У 1950 р. на перший курс навчання було зараховано 575 осіб, 1970 р.— понад 1100, 1985 р.— понад 1300 осіб. У 1947/48 навч. році розпочало  роботу заочне відділення, що дало змогу  здобувати вищу освіту без відриву  від виробництва. У 1951—1953 рр. прийом на перші курси заочного навчання становив 300-325, у 1965 р. майже 1200 чол. У 1959 р. університет розпочав прийом студентів  на вечірнє навчання за спеціальностями  українська мова і література, історія, фізика, математика, хімія, у 1960—1962 рр. — правознавство, російська мова і література, англійська і німецька мови, біологія, в 1963—1965 рр. — радіофізика  й електроніка, обчислювальна математика, біохімія, у 1966 р. — планування народного  господарства і промисловості, бухгалтерського  обліку, у 1970 р. — організація механізованої  обробки економічної інформації. Прийом на перші курси вечірнього навчання в ті роки становив щорічно 300-350 чол. Набір на вечірнє навчання припинено у 1992 р.

З 1969 до 1996/97 навч. року при  університеті функціонувало підготовче відділення, яке готувало молодь до вступу в університет. З 1971 р. працює інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. З 1989 р. в Інституті  підвищення кваліфікації та підготовки кадрів здобувають другу освіту 5998 осіб. Інститут проводить підготовку фахівців з 11 спеціальностей.

 

 

Розділ 9.Львівський університет  в період незалежної України.

Проголошення незалежності України  внесло нову сторінку в історію нашого університету. В Університеті ведеться підготовка молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів за 73 спеціальностями  на п’ятнадцяти факультетах та в  трьох коледжах. Очолює Львівський університет з 1990 р. професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук. У ході виконання широкої програми реформ організації навчання й освіти гуманітарного циклу у Львівському  університеті відкрито нові факультети та підрозділи: у 1992 р. — факультети міжнародних відносин і філософський, у 1997 р. — факультет доуніверситетської підготовки. У 1992 р. засновано Інститут історичних досліджень, який очолює доктор історичних наук Я.Грицак. Інститут проводить  дослідження з історії України  в загальному східному і центральноєвропейському  контексті, приділяючи особливу увагу  новим та новітнім часам. З 1997 р., як структурні підрозділи Львівського  державного університету, діють Правничий  коледж, Центр гуманітарних досліджень, Інститут літературознавчих студій, Центр вивчення італійської мови і культури. Відповідно збільшилися  навчальні площі університету: за 1991—1996 рр. вони досягли майже 90 тис кв. м. З 1978р. викладачі і наукові співробітники університету ведуть велику роботу в секціях Львівської Малої академії наук старшокласників, у якій щороку навчається близько 1000 учнів. На базі університету відбуваються заняття лекторіїв, семінарів-практикумів, науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учених, підсумкові конференції відділень Малої академії.

На факультетах та коледжах Університету активно діє низка студентських громадських організацій. Серед  них особливо активними є «Молода  дипломатія» (факультет міжнародних  відносин), студентський «Англійський клуб» (факультет іноземних мов), «Об’єднання студентів правників» та «Європейська асоціація студентів  права» (юридичний факультет та Правничий  коледж), «Студентське братство» та інші.

Професорсько-викладацький колектив збільшився майже у 7 разів і налічував  у 1996/97 навч. році 981 особу, з них — докторів наук, професорів — 148, 553 кандидати наук, доценти.

Станом на 2001 рік в Університеті працює 3301 особа, з них: професорсько-викладацького  складу – 1042 особи; співробітників науково-дослідної  частини – 248 осіб; адміністративно-господарського, навчально-допоміжного персоналу  – 2011 осіб.

На теперішній час на денній формі  навчається 11649 студентів, в тому числі 2980 на умовах повної компенсації затрат на навчання, на заочній формі - навчаються 3680 студентів, з них 2543 студентів-платників. У коледжах навчаються 1086 студентів. Крім того, в екстернаті навчається 19 осіб. Щорічно понад 2000 випускників  закінчують університет. Повний курс навчання триває 5 років.

Різними формами підвищення кваліфікації у 2000-2001 навчальному році було охоплено 139 викладачів.

На сьогодні в Університеті є 112 кафедр, чотири з яких відкрито в 2001 році. Це кафедри: режисури, теорії літератури та порівняльного літературознавства на філологічному факультеті; міжнародних  відносин і дипломатичної служби, країнознавства і міжнародного туризму  на факультеті міжнародних відносин (шляхом поділу).

Основною формою підготовки наукових кадрів є аспірантура, на 1997/98 навч. рік готувала фахівців з 89 спеціальностей гуманітарного та природничого профілів. У 1997/98 навч. році в аспірантурі на денній формі навчається — 505

Організаційно проводяться дослідження  у складі НДЧ, до якої структурно входить 19 науково-дослідних лабораторій, Інститут франкознавства, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут Європейської інтеграції, Інститут-асоціація  регіональних екологічних проблем, Інститут історичних досліджень, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.

Конкурс на бюджетну форму навчання в Університеті зріс з 2,74 у 2000 році до 2,83 у 2001 році.

Останніми роками в університеті налагоджені  наукові зв`язки з університетами інших країн. Це навчальні заклади  Угорщини, Німеччини, США, Канади, Франції, Австрії, Бельгії, Великобританії, Росії, Чехії, Болгарії, Португалії, Румунії, Молдови. Особливо тісними є контакти з польськими навчальними закладами  та науковими установами. Ефективними  формами співробітництва науковців  стали міжнародні конгреси, конференції, сесії, обмін викладачами для  читання курсів лекцій, наукове стажування.

В 2000 році продовжено термін дії угод з університетом в м. Бельці (Молдова), Краківською Педагогічною Академією (РП). В цьому навчальному році за безпосередньою участю Університету утворено Європейський Колегіум Польських  і Українських Університетів (м.Люблін).

Студенти географічного, історичного  факультетів та факультету міжнародних  відносин проходять навчальні практики в Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії та Словаччині. В 2000/2001 н. р. співробітники  механіко-математичного, філологічного, хімічного факультетів, факультету міжнародних відносин і прикладної математики та інформатики працювали  у вищих навчальних закладах Польщі, Колумбії, Франції, Швейцарії, Австрії  на викладацькій роботі за контрактами. Відповідно до наданих Австрійським центром місячних стипендій 10 фахівців Університету відвідали вищі навчальні  заклади Австрії, а за договорами між Львівським та Варшавським і  Вроцлавським університетами, наукове  стажування пройшли понад 48 співробітників Університету.