Розроблення авторської колекції жіночих літніх костюмів в романтичному стилі

    50,5% - середню повноту,

26,5% - велику повноту, 

     3,5% - дуже велику повноту;

4) класифкація споживачів за ознакою модної оріентації. Bci споживачі 
діляться на групи в залежності від їхньої активної участі в моді:

2,5 % складають «новатори», тобто тi, хто готовий експериментувати      і створювати нову моду. Саме на цих споживачів розраховані авангардні колекції, що пропонують нoвi форми i стилі;

13,5% складають «ранні послідовники», тобто ті, хто підхвачує нову моду і є лідером в своєму середовищі. На цих споживачів розраховані колекції, в яких   присутні  останні  модні  тенденції  в формах,   кольорі,  структурах, матеріалів;

   34,0% складають «рання більшість» - тi споживачі, які наслідують моді,але з обережністю, відкидаючи вci її крайності. На цю групу розраховані колекції, в яких присутні актуальні модні тенденції, але в «зм'якшеному» вигляді;

34,0% складають «запізніла більшість» - тi споживачі, які наслідують новій моді тільки тоді,  коли вона широко поширюється  в суспільстві.  Вони скopiшe наслідують попередній моді, не приймаючи найостанніші форми і стилі;

14,0%   складають   «відстаючі»   (традиціоналісти)   -   тi   споживачі.   які

відкидають модні тенденції, приймаючи якісь нововведения, коли вони вже   перестають   бути   модними.   Для   цих   споживачів призначаються колекції класичного напрямку, в яких відсутні модні ознаки;

5) класифікацію цін (врахування рівня прибутків споживачів). Число 
моделей в колекції i їхні особливості залежать від того, до якої 
категорії вони відносяться:

-   біля 65% моделей відносяться до групи дешевих. Дешеві моделі повинні мати   привабливий   вигляд.   відрізнятися   новизною   в   порівнянні з моделями попередньої колекції тієї ж групп, бути пошитими з тканин моднихкольорів, з модними малюнками i фактурами. Моделi, які 
відносяться до групи дешевих, випускаються великими серіями. Відповідно, чим дешевше одяг, тим менше число моделей входить в колекщю,

• приблизно 30% - до групи середніх. Моделі середньої групи відрізняють практичні фасони, пом'якшені модні силуети, модні тканини i надійні марки;
• 2...5% - до групи дорогих. Націнка на дорогі моделі в оптовій i роздрібній торпвлі вища, ніж на середні i дешеві Дорогі моделі відрізняються актуальними модними тенденціями, унікальністю конструкщй, «гостротою» силуетів, високояккними тканинами i озлоблениям. На дорогих моделях стоїть ім'я знаменитого дизайнера або марка вщомоі фірми. До цієї групи відносяться колекції «прет-а-порте». Моделі цієї групи випускаються дуже малими серіями - 5... 10 екземплярів. Чим дорожча колекція, тим більше число моделей вона в себе включає.

Не менш важливим є  і призначення моделей. Дизайнер повинен чітко уявляти, до якої конкретно асортиментної групи відноситься модель, тобто чи модель монофункцюнальна, чи вона початково задумувалася як багатофункщональна. Оскшьки від цього залежить покрій, вибір тканин i кольору. 

Зважаючи на вище згадане, я можу сказати, що запропоновані  мною костюми, які складаються із спідниць та блузок, призначені для  молодіжної вікової групи, людей із середнім рівнем доходів та є багатофункціональними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. засоби і  закономірності композиції колекції

 Основою   моделювання   одягу   е   композишя.   У перекладі з латинської   «compositio»   означає эєднання,  створення,  тобто побудова твору мистецтва.Композиція  одягу  -   це   сукупнють  ycix  елементвв,   що характеризують виріб. Для того, щоб створити композицію одягу, насамперед необхідно досягти підпорядкованості всіх елементів, в якій одні деталі та елементи доповнюють інші, i всі разом визначають зміст одягу. Основними елементами композиції вважають силует, форму, лінії, пропорції, колір, контраст,  ілюзію,   художній   стиль,   ритм.   Майстерніть побудови композиції полягає в умінні художника-модельера поєднати окремі й розрізнені елементи в єдине ціле, а через форму передати власні ідеї, смаки, почуття, тобто створити новий художній образ. У моделюванн'і одягу  важливого значения набувають закони композици.

1. Підпорядкованість елементів композиції й композиційних засобів призначенню одягу.
2. Наявнють композиційного центру.
3. Співвіднесеність ycix частин i елеменлв композици між собою i статурою людини.
4. Цілісність композиції.

Зміст першого закону визначає підпорядкованість композиції одягу його призначенню i виявленню. Цей закон передбачае три правила.

Перше правило. Форма будь-якого одягу повинна відповідати його призначенню.

Друге правило. Відповніть тканини призначенню i формі одягу Добір матеріалу здійснюється на основі творчого задуму художника та вимог до призначення i форм одягу.

Трете правило. Тканина та вид оздоблення одягу має відповідати його призначенню та формі Оздоблення має узгоджуватися з властивостями матеріалу, з якого виготовляють одяг, його формою i призначенням. Важливо визначити вид оздоблення та технолопю його виконання.

Зміст другого закону передбачае розподіл елементів композиції на ocновні й другорядні. Основні елементи створюють основу композиції, а другорядн - забезпечують i доповнюють співвіднесеність у композиції досягається кількісним співвщношенням факторів та елементів одягу: об'ємів (верхньої та нижньої частини одягу, рукавів); кольору I фактури матеріалу (блузки, спідниці тощо); деталей одягу (комipa, кишень, клапана, хлястика тощо).

Під час моделювання необхідно уточнювати кількість, величину та форму деталей одягу, їхню стврозмірнють iузгодженіть з моделлю, оскільки зміна будь-якого елементу композиції впливає на його форму або розміщення.

Третій закон композиції тісно пов'язаний з наявнютю композиційного центру. Композицйним центром можуть бути як основні, так i другорядні елементи композиції. Стиль кожної епохи вносить свої корективи у створення та розміщення композиційного центру на різних конструктивних поясах статури.

Необхщно  пам'ятати, що кожний з елеменпв композиції може самостійно або ж разом з іншими утворювати композиційний центр. Композицмний центр вважається вдалим, якщо правильно підібрані ні та поєднані 2-3 елементи, на яких зроблено основний акцент композиції. Роль моди у побудові композиції є визначною, оскільки від напряму моди залежить розміщення основних акцентів композиції. Дo6ip основних акцентів композиції залежить від стилю одягу та ідивідуальності художника-модельера.

Четвертий закон доводить, що композиція одягу може бути завершеною або цілісною лише тоді, коли при її створенні дотримувалися всіх зазначених законів.

Цілісність композиції означає підпорядкованість другорядного головному, взаємозв'язок вcix елементів таї хню рівновагу, яка чітко виявляє творчий задум художника-модельера.

Завершена композишя одягу сприяє високохудожньому оформленню моделей, формуванню та розвитку смаку i культурі одягатися. Радкевич 103-107

     

Силует - це площинно-зорове сприйняття об'ємних форм одягу, чітко обмежених контурами, є основним фактором у виборі модної форми. Силует одягу характеризуеться приляганням виробу до статури по лінім грудей, стегон, кроєм рукава, висотою i шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

       Розрізняють два види силуету: скульптурний i декоративний. Одяг скульптурного силуету повторює форму пюдського тіла, а декоративного - відступає від природних форм статури, часто замасковуе їх. Для точнішої характеристики силуету використовують геометричш фігури.

За щщільністю прилягання одягу до статури розрізняють три основні силуети: приталений, напівприталений, вільний (прямий, трапеція).

Приталений силует характеризуеться тонкою талією, широкими або акцентованими плечима i розширеною спідницею.

Одяг напівприталеного силуету плавно розміщується вздовж статури з незначним розширенням до низу .

За вільним силуетом створюється одяг прямих або розширених до низу форм.

Кожний з цих силуетів може мати piзнi варіанти. Силует одягу утворюеться силуетними, тобто контурними лініями.

Силуетні лінії визначають рамку виробу, в межах якої розробляється фасон i форма одягу. Внутршня форма одягу створюється за допомогою конструктивних, конструктивно-декоративних та декоративних ліній.

Конструктивні лінії утворюють основу композиції моделі Вони позначають контури форми виробу та лініями з'єднання деталей. За допомогою цих ліній створюється об'ємна форма виробу i правильна посадка його на статури Конструктивні лінії малопомітні в моделі й вони сприймаються як закономірність у побудові основи форми.

Конструктивні лінії можуть мати подвійне навантаження: створюють форму одягу i одночасно збагачують її, тобто прикрашають. Такі лінії називають конструктивно-декоративними.

Декоративні лініїї - це лінії, що використовуються під час розробки фасону. До них належать лінії, що утворюються оздобленням piзних видів: мереживом, вишивкою, бейкою, защипами, складками, зборками. Декоративними можна вважати i контурні лiнiї деталей комipa, манжет, кишень, пояса.

Jlінії мають i естетичне значення. Вони можуть бути прямими, горизонтальними,  вертикальними,  плавними   діагональними. Вертикальні лінії підкреслюють строгість, лаконічність, зорово видовжують статуру. Горизонтальні лінії означають стійкість, статичність моделі, зорово зменшують статуру, розширюють в обласп грудей. Діагональні лінії - визначають рух, динаміку та застосовуються у м'яких драпуваннях деталей одягу. Плавні лінії характеризуются м'якістю. Ці лінії використовуються у вигляді круглих кокеток, басок, плавних рельефів.

Моделюючи сукню  або інший одяг, необхідно пам'ятати, що надмірне використання різних ліній може порушити цілісність композиції, гармонію його частин. Виразність i ціліність форми одягу досягаються лише тодi, коли додержуються чіткості силуету, точності пропорційного поділу статури,ритмічності деталей деталей тощо. Відповідно до зміни напрямів моди відбувається й зміна силуету. Отже, як i мода, силует мінливий.

 У створенні композиційно-організованої  форми одягу значна увага приділяється засобу зв’язку всіх елементів форми – ритму. Ритм – відповідні проміжки між ними. Ритмічну організацію форми знаходять у монументальному мистецтві архітектури, у творах образотворчого мистецтва, в орнаментах стародавніх виробів декоративно-прикладного мистецтва, а також в одязі, різному за стилем та оформлениям. За допомогою ритму можна в pyci передати форму одягу лінії силуету, декоративні елементи, його кольорове вирішення. Ритм сприяе досягненню в одязі гармонії форм, художньої цілісності.

Художники-модельєри переважно звертаються до таких видів ритму: простий рівномірний, пропорційно-послідвний, радально-променевий.

Простий рівномірний ритм - це послідовне чергування однакових за формою, розміром, кольором елементи композиції та проміжків між ними . Він може виявлятися у доповненні форм або елементів з проміжком, який є межею розподілу форми, а також у повторенні однакових за формою елементів розміщених один за одним

Пропорційно-послідвний ритм - це складна закономірність повторення елементів, форм та проміжків між ними з їхнім пропорційним збільшенням або зменшенням

Радіально-променевий ритм упорядковує лінії, що починається  в одному місці.

Ритмічне  вирішення композиції робить її завершеною, а недотримання цієї закономірності призводить до аритмії Отже, для створення цілісної композиції важливим є дотримання ритмічної побудови, яка залежить від ідеї композиції та гармонійного поєднання вcix її елементів. Не менш важливим є також і контраст, нюанс, тотожність, динаміка, статика,симетрія, асиметрія.

Контраст – це чітка, визначена відмінність між двома однорідними властивостями; це різка відмінність форми, розмірів, пластики, кольору, фактури.

Контраст в моделюванні  одягу дуже важливий, оскільки, він  створює найвиразнішу форму в  цілому, підкреслює відмінність характеристик і надає динамічність загальній формі костюма. композиція костюма побудована на принципу контрасту завжди незвичайний.

Нюанс, тобто м′яка, слабо виражена відмінність. Саме слово «нюанс» означає «відхилення», «ледве помітний перехід». Нюанс – це незначна відмінність характеристик з елементами подібності.

Вся композиція може бути побудована на нюансах. Естетичні переваги такого костюму розкриваються не одразу, а поступово. Нюанс – це найтонший засіб композиції. Нюансування  – це головне, що робить річ елегантною.

Якщо в композиції є повна подібність елементів  за розмірами, формою, фактурою та іншими властивостями, то в цьому випадку  мова йде про тотожність. Тотожність – це рівність характеристик, форми, розмірів, пластики, кольору, фактур.

Принцип тотожності або подібності вважається досягнутим в костюмі в тому випадку, якщо один елемент який взяли за основу або один геометричний об’єм розвивається, повторяється в різних варіантах.

Об′ємні форми при  визначеному співвідношенні їхніх  композиційних елементів мають здатність створювати ілюзію динаміки – зорового руху або статики – стійкості, врівноваженості, спокою.

Динаміка характеризує композицію, в якій обов’язково  присутній розвиток, зміна, визначена  направленість, тобто рух. Динаміка – це нестійке розташування форми в просторі з елементами руху в середині форми при загальній статичності форми або поєднання внутрішньої і зовнішньої динаміки.