Розробка системи візуальних комунікацій для презентації авторського портфоліо

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра дизайну

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект на тему:

«Розробка системи  візуальних комунікацій

для презентації  авторського портфоліо»

 

 

 

 

 

 

 

Перевірив:         Виконала:

Доцент         студентка 4 курсу

Храмова-Баранова О.Л.       група ДЗ-81

Панєвіна Н.М.

 

 

 

 

Черкаси 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………...…...3

РОЗДІЛ 1. Історіографія і методи дослідження

1. Історіографія обраної тематики……………………………..……….4
2. Основні методи для вирішення задач дослідження…………………6

РОЗДІЛ 2. Створення і особливості фірмового стилю для фестивалю

1. Історія витоків і становлення………………………………..…..……9
2. Характеристика стилістики …………………………………..…..…13
3. Аналіз аналогів і вибір прототипу……………………….……..…..16
4. Суспільна функція і коло потенційних споживачів………………..17

РОЗДІЛ 3. Розробка системи візуальних комунікацій для рок-фестивалю

1. Основна концепція…………….…………….……………..…………19
2. Обґрунтування колірної гамми……………….……….……………22
3. Рекламна продукція…………………………….……..……………..24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……….26

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...…...……….27

ДОДАТКИ………………………………………………………………….…….28

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  роботи

Грамотно складене портфоліо  — візитна картка будь-якого дизайнера. Багато в чому саме зразки робіт, а не документи про отримання освіти в престижному навчальному закладі або вражаючий послужний список визначають вибір клієнта при пошуку дизайнера для реалізації того чи іншого проекту. Для формування гарного портфоліо потрібно знати, які роботи в нього включати, де і в якому форматі його презентувати. Потрібно також чітко уявляти, на яку аудиторію воно розраховане, які завдання має вирішувати.

Не секрет, що копірайтерам, дизайнерам, веб-дизайнерам та іншим  фрілансерам для повноцінної роботи і подання себе як дійсно серйозної і професійної людини просто необхідно збирати портфоліо. Особисто для себе поки в цьому необхідності я не бачу, хоча раніше хотіла створити, тому, що хочу в майбутньому займатися саме власними проектами.

Мета роботи була розробка проекту авторського  портфоліо, для того щоб показати свої вміння, проявити свою особистість,  а також прорекламувати себе.

Предметом дослідження  є авторське потфоліо.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

а) Дізнатися про історію витоків та становлення порт фоліо.

б) Визначити стилістику.

в) Проаналізувати аналоги і вибрати прототип.

д) Визначити  суспільну функцію та коло потенційних  споживачів.

е) Вирішити основну  концепцію портфоліо.

Об’єктом дослідження є концепція обраної теми на основі створення  дизайну авторського потфоліо.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Історіографія і методи дослідження

 

1. Історіографія обраної тематики

Портфоліо (італ. portfolio - 'портфель, папка для документів' → англ.) - збори зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про пропоновані послуги організації (фірми) або спеціаліста (модель, фотограф, дизайнер, архітектор і т. д.). Цей термін зустрічається в різних областях:

1. фотографія (Портфоліо як добірка фотографій, зроблених з розрахунком на сценічний образ артиста і показують саме подібність або відмінність), характер і колорит.
2. дизайн, в т.ч. і веб-дизайн. Наприклад, Веб-портфоліо - збори робіт веб-дизайнера.
3. освіта (Портфоліо як добірка сертифікованих досягнень, найбільш значущих робіт та відгуків на них).

Портфоліо повинне  носити яскраво виражений авторський характер. Дуже добре, якщо в портфоліо  показаний не тільки кінцевий результат, а ще й процес роботи. Клієнтам дуже важливо бачити процес, це викликає свого роду довіру до дизайнера. Не потрібно використовувати багато текстової інформації - досить лаконічного пояснення основних моментів роботи над проектом. Не менш важливо вказувати посилання на робочий проект.

Історія портфоліо  бере свій початок у ХV-XVI ст. в  країнах Західної Європи. Першими  стали використовуватися його архітектори того часу, які представляли своїм замовникам вже реалізовані проекти, а також начерки нових робіт.

Дещо пізніше  під терміном «портфоліо» стали  називати папку з малюнками художника  або альбом з фотографіями. Завдяки  портфоліо замовник або будь-який бажаючий міг оцінити якість робіт автора, а також подивитися на вже реалізовані проекти. Багато фотографів і художники і в даний час активно користуються портфоліо для демонстрації своїх можливостей потенційним клієнтам.

Портфоліо також застосовувалося і в фінансовій сфері, де під цим терміном розумілося стан цінних паперів тієї чи іншої компанії. Дещо пізніше компанії взяли на озброєння досвід фотографів і стали демонструвати свої досягнення в різних областях.

У 1980 році в Сполучених Штатах Америки вперше виникла ідея застосування портфоліо в сфері освіти, звідки вона моментально поширилася по всьому світу, але найбільше поширення вона набула в Канаді, Японії та ряді європейських країн. Уже в кінці 80-х років минулого століття з'явилася безліч книг, присвячених використанню портфоліо в сфері освіти. Однак величезна кількість книг, в яких кожен автор висловлював своє бачення проблеми, призвело до того, що чіткого визначення терміна портфоліо в освіті немає до цих пір.

Таким чином, можна сказати, що вживаючи термін «портфоліо», найкраще в точності описувати, що Ви маєте на увазі, в іншому випадку слова можуть бути сприйняті в іншому контексті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні методи для вирішення задач дослідження

 

Метод — спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Різниця між методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

Метод і термін "мозковий штурм", чи "мозкова  атака", запропоновані американським  вченим А. Ф. Осборном (за основу узятий варіант евристичного діалогу Сократа).

Евристичний діалог "мозкової атаки" базується на ряді психологічних і педагогічних закономірностей, але перш ніж їх сформулювати, варто коротко зупинитися на тих теоретичних передумовах, якими керувалися творці цього методу. Винахідниками було відзначено, що колективно генерувати ідеї ефективніше, ніж індивідуально. У звичайних умовах творча активність людини часто стримується явно і не явно існуючими бар'єрами (психологічними, соціальними, педагогічними і т.д.). Цю ситуацію зручно виразити за допомогою моделі "шлюзу". Творча активність людини найчастіше потенційно стримується, як вода за допомогою "шлюзу". Тому потрібно відкрити "шлюз", щоб її визволити. Жорсткий стиль керівництва, острах помилок і критики, сугубо професійний і занадто серйозний підхід до справи, тиск авторитету більш здатних товаришів, традиції і звички, відсутність позитивних емоцій - усе це виконує роль "шлюзу". Діалог в умовах "мозкової атаки" виступає в ролі засобу, який дозволяє забрати "шлюз", визволити творчу енергію учасників рішення творчої задачі.

У більш загальному розумінні метод — це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань  дослідження.

Методика — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій.

У науковому  дослідженні часто застосовують метод критичного аналізу наукової і методичної літератури, практичного досвіду, як того потребує рівень методики і техніки дослідження. У подальшій роботі широко використовуються такі методи: спостереження, бесіда, анкетування, рейтинг, моделювання, контент-аналіз, експеримент та ін.

Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

Порівняння — один із найпоширеніших методів пізнання. Це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме основним вимогам:

а) можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна спільність;

б) порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, важливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.

Інформацію  про об'єкт можна отримати двома  шляхами:

а) безпосередній результат порівняння (первинна інформація);

б) результат обробки первинних даних (вторинна інформація).

Експеримент — це такий метод вивчення об'єкта, який пов'язаний з активним і цілеспрямованим втручанням дослідника в природні умови існування предметів і явищ або створенням штучних умов, необхідних для виявлення його відповідної властивості.

Опитування дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформулювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.

Різновидом  вибіркового опитування є тестування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, засобів його функціонування, використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе.

Абстрагування має в розумовій діяльності універсальний характер, оскільки кожний крок думки пов'язаний саме з цим процесом або з використанням його результатів. Зміст цього методу полягає в уявному відході від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і в одночасному виділенні, фіксуванні однієї чи кількох найважливіших рис, які особливо цікавлять дослідника.

Аналіз — це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини. Синтез, навпаки, є наслідком з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Аналіз та синтез взаємопов'язані, вони являють собою  єдність протилежностей. Залежно від рівня пізнання об'єкта і глибини проникнення в його сутність застосовуються аналіз і синтез різного роду.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Становлення і розвиток портфоліо

1. Історія витоків і становлення

 

Ілюстрація (від  лат. - висвітлення, наочне зображення) у широкому змісті - пояснення словесної інформації наочними прикладами, кресленнями або зображеннями. Ілюстрація може бути об'єктивним, точним тлумаченням тексту, але, з іншого боку, буває суб'єктивним, упередженим підкресленням бажаних або небажаних його рис.

"Наочне зображення" прочитаного допомагає читачеві  отримувати насолоду від книги.  Люди догадалися про це дуже  давно. 

Ілюстрація  була відома ще в стародавньому світі (Єгипті, Греції, Римі) у вигляді малюнків у рукописах, а в середні віки - мініатюр (твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, відзначається тонкою технікою виконання).

Книжкова мініатюра - це зроблений від руки малюнок, багатобарвна ілюстрація або заставка, кінцівка. І в Стародавньому Єгипті, і в античних папірусних сувоях, і в давньоруських рукописних книгах обов'язково зустрічаються ці чудові твори мистецтва. Художні ілюстрації рукописів відомі вже в Стародавньому Єгипті ("Книга мертвих"). Збереглися окремі зразки мініатюр, що відносять до І століття н.е. (рукопис Теренція "Іліада", "Енеїда* - мальовничі ілюстрації перемежовуються з текстом). Наприклад, у бібліотеці міста Мілана зберігається древній екземпляр "Іліади", що прикрашають 500 мініатюр. Мініатюри релігійної тематики.

Книжкова мініатюра  робилася гуашшю, аквареллю, клейовими фарбами, тушшю, пером - у кожній країні в різний час по-різному. Тонкі, своєрідні мальовничі твори на літературні теми відомі в Китаї з IV століття (сувій з жанровими сценами роботи Гу Кай-чжи).

Найбільш ранні  ксилографічні ілюстрації з'явилися в Китаї в VI-VII століттях. Були зроблені перші гравюри на дереві спеціального для ілюстрування літературного тексту.