Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 14:14, курсовая работа
Єдиної стратегії для всіх організацій не існує. Кожна організація (підприємство, компанія, фірма) навіть однієї галузі унікальна, тому і визначення її стратегії також оригінальне, бо залежить від позиції підприємства на ринку, його потенціалу, динаміки розвитку, поведінки конкурента, стану економіки, соціального середовища і багатьох інших чинників. Є різні підходи до визначення «стратегоутворюючих чинників» та цільової функції щодо них, яка і визначає тип стратегії. У табл. 8.1 наведені чинники, які враховуються під час визначення інноваційної стратегії [69].
Стратегія оперативного реагування притаманна спеціалізованим малим фірмам, які працюють за індивідуальними замовленнями і володіють здатністю швидко перебудовуватись на створення нового продукту.
Великі підприємства використовують спільні інноваційні стратегії (наступально-захисні), що забезпечує гнучкість їх поведінки серед конкурентів на ринку.
Вищезазначені інноваційні
стратегії в тій чи іншій мірі
зв'язані з інноваційним ризиком.
Ступінь цього ризику спрощено (схематично)
можна визначити, виходячи з того,
що в загальному вигляді будь-яка
інноваційна стратегія
відносно продукту - існуючий / новий;
щодо ринку - існуючий / новий;
стосовно технології - існуюча / нова.
Відповідно, можливі
шість варіантів поєднання
Переміщення з лівого верхнього кута рисунка в правий нижній характеризує нарощення ризику інноваційної стратегії. Слід зазначити, що в сучасних ринкових умовах України найменш контрольованим і потенційно найризикованішим чинником є вихід на нові ринки. В економічній літературі достатньо широко висвітлюються підходи до процесу управління ризиком [74]. Ризик та непередбачені витрати враховуються завжди, проте в сучасних умовах їх коло значно збільшилось і може бути зведеним до таких п'яти взаємопов'язаних груп:
ринковий ризик - зміна кон'юнктури ринку для інноваційного проекту, тобто попиту на пропозиції;
економічний ризик - недостатній ступінь точності оцінки ресурсів або витрат, рівня інфляції та ін.;
екологічний ризик - непередбачені законодавчі обмеження екологічних нормативів у процесі реалізації проекту або недостатній ступінь обліку природоохоронних вимог під час передінвестиційних та передпроектних обґрунтувань;
технічний ризик - недостатній ступінь точності аналізу надійності технологій, які будуть використані;
політичний ризик - зміна політики державного регулювання у сфері податків, амортизацій тощо, виникнення політичної нестабільності або форс-мажорних обставин.
Наявність чинника ризику має бути сильним стимулом до заощаджування коштів і ресурсів та змушувати підприємство дуже ретельно аналізувати рентабельність проекту, відповідально розробляти стратегії, інвестиційні смети, купувати ресурси, наймати кадри і т. д.