Складові інноваційного потенціалу підприємства та методичні підходи до їх оцінки

Кадрова складова. Кадровий потенціал – це трудові можливості підприємства, здатність персоналу до генерування ідей, створення нової продукції, його освітній, кваліфікаційний рівень, психофізіологічні характеристики і мотиваційний потенціал. Оцінка кадрової складової проводиться за наступними показниками:

Професійно-кваліфікаційний  рівень працівників визначається:

Ппкр = (О + СР + А)/30,

де О – оцінка освіти;

СР – оцінка стажу роботи;

А – активність участі в  системі підвищення професійної майстерності;

Показники оцінюються в балах (шкала оцінювання 1-10 балів).

Плинність працівників на підприємстві за аналізований період.

Рівень плинності значною мірою впливає на ефективність управління у відділі, яка визначається за формулою:

 

де ПП – показник організації роботи у відділі працівниками, визначається співвідношенням оцінки працівників (ОП) і самооцінки керівника відділу (С):

 

де ПК – показник організації роботи у відділі керівника управління або департаменту, визначається співвідношенням оцінки керівника управління або департаменту (ОК) і самооцінки начальника відділу (С) :

 

де КП – коефіцієнт плинності кадрів у відділі протягом року.

Значення коефіцієнта  дорівнює одиниці при нульовій плинності і прямує до нуля при збільшенні плинності працівників.

Оцінка інноваційного  потенціалу буде не повною без оцінки ефективності системи управління, а  саме:

o рівня інтеграції різних  підрозділів між собою;

o рівня централізації  та децентралізації управління;

o рівня використання ефективних  методів управління нововведеннями  з позиції виходу кінцевого  наукомісткого матеріального чи  інтелектуального продукту;

o доступу до наукової  інформації та інформації стосовно  інновацій, патентів, винаходів,  до міжнародних інформаційних  каналів тощо. 

 Інноваційний потенціал у світовій практиці управління оцінюється показником “ТАТ”, під яким розуміють час з моменту усвідомлення потреби або попиту на новий продукт до моменту його відвантаження на ринки у значних кількостях. Так, на ринку побутової техніки рекорд ТАТ належить фірмі “ Мацусіта ” – період від появи потреби до насичення ринку склав 4,7 місяців.

 Однак в сучасних  умовах з метою розробки ефективного  механізму управління інноваційним  потенціалом доцільно використовувати  систему показників, які більш  детально і всебічно характеризують  стан і рівень використання  інноваційного потенціалу підприємства.

Процес оцінки інноваційного  потенціалу досить складний і трудомісткий. Складність розглянутої проблеми полягає в тому, що оцінку окремих елементів інноваційного потенціалу неможливо здійснити кількісно і в цьому випадку застосовується метод експертних оцінок, який базується на суб'єктивних думках експертів і не супроводжується традиційними розрахунками.  

 Оцінку інноваційного  потенціалу підприємства доцільно  здійснювати в наступній послідовності: 

-аналіз структури інноваційного потенціалу;

-виявлення ступеня використання  внутрішніх інноваційних можливостей підприємства;

-оцінка рівня інноваційної  активності підприємства.

Перший етап оцінки інноваційного  потенціалу - аналіз структури інноваційного  потенціалу  припускає вивчення стану кожного його елемента на основі методу експертних оцінок.

 Бальна оцінка використання  підприємством потенціалу кожного  з елементів інноваційного потенціалу  здійснювалася з використанням розробленої шкали:

0 балів – зовсім не  використовується потенціал елементу;

1 бал – низький рівень  використання потенціалу елементу;

2 бали – середній рівень  використання потенціалу елементу;

3 бали - високий рівень  використання потенціалу елементу.

Виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства проводиться за допомогою дослідження можливостей ІПП:

1. Виробничі можливості:

- Ступень використання виробничої потужності;

- Рівень прогресивності застосовуваних технологій;

- Ступень гнучкості виробництва;

2. Кадрові можливості:

• Рівень кваліфікації персоналу;

• Ступень готовності персоналу до змін на підприємстві;
• Розвиненість системи мотивації персоналу;
• Ступень творчої ініціативності персоналу.

3. Науково – технічні можливості:

• Рівень витрат на наукові розробки в собівартості товарної продукції;
• Рівень витрат на використання науково-технічних досягнень в собівартості товарної продукції;
• Рівень використання розробок

4. Маркетингові можливості : 

• Раціональність використання каналів розподілу товарів;
• Гнучкість цінової політики;
• Рівень використання реклами;
• Ефективність системи збуту

5. Організаційні можливості:

• Ступень інноваційної спрямованості організаційної структури;
• Рівень відповідності організаційної культури інноваційному розвитку підприємства ;
• Рівень компетенції керівників;
• Розвиненість системи інформаційного забезпечення.

6. Фінансові можливості :

• Коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• Коефіцієнт швидкої ліквідності;
• Коефіцієнт загальної ліквідності;
• Фінансова стійкість підприємства.

 За результатами оцінки  складових елементів інноваційного  потенціалу ми можемо визначити  інноваційні можливості  підприємства. Слід відмітити, що чим вище рівень використання складових елементів інноваційного потенціалу, тим більше у підприємства конкурентних переваг для здійснення ефективної інноваційної діяльності.

Заключний етап оцінки інноваційного  потенціалу передбачує  визначення рівня інноваційної активності  підприємства за допомогою узагальнюючого показника -  коефіцієнту інноваційної активності  підприємства, розрахунок якого здійснюється за наступною  методикою:

 

 Р ін.акт . = ∑ ( Рі * Wі ) , де

 Р ін.акт . – рівень  інноваційної активності підприємства;

 Рі – експертна  оцінка використання і-того елементу  інноваційного потенціалу, бали;

Wі – коефіцієнт вагомості  і-того елементу інноваційного потенціалу.

 Оцінку рівня інноваційної  активності підприємства доцільно  здійснювати за наступною шкалою: від 0 до 4,0 – низький рівень, від  4,1 – до 8,0 – середній рівень, від  8,1до 11,55– високий рівень.

 Результати оцінки  стану елементів інноваційного  потенціалу повинні лягти в  основу розробки комплексу заходів,  спрямованих на підвищення інноваційної  активності підприємства.

Отже, використавши один з  наведених методів оцінки складових  інноваційного потенціалу, маємо  можливість визначити рівень інноваційного  потенціалу на підприємстві.

Від рівня інноваційного  потенціалу підприємства залежить вибір  тієї або іншої стратегії інноваційного  розвитку. Так, якщо у підприємства є всі необхідні ресурси, то воно може піти по шляху стратегії лідера, розробляючи і упроваджуючи принципово нові, або базисні, інновації. Якщо інноваційні можливості обмежені, то доцільно їх нарощувати і обирати стратегію послідовника, тобто реалізовувати поліпшуючі технології. Такий підхід до трактування інноваційного потенціалу можна вважати класичним.

Можна виділити рівні інноваційного  потенціалу підприємства, що дозволяють визначити здатність підприємства впроваджувати нові технології в  господарський оборот при одночасному  забезпеченні фінансових потреб поточної виробничо-господарської діяльності. (табл.1).

Оцінка показників інноваційного  потенціалу підприємства дозволяє:

- адекватно оцінити стан  і готовність підприємства до інноваційним перетворенням;

- проаналізувати і спрогнозувати  тенденції розвитку, виявити основні переваги та «слабкі» місця;

- підготувати рекомендації  із формування інноваційної стратегії  підприємства міста і механізмам  його реалізації, що дозволить зміцнити позиції над ринком;

- створити, й розвивати  інформаційні потоки до ухвалення  ефективних управлінські рішення.

Таким чином, система показників інноваційного потенціалу – це інтегральна  сукупність наявних і прихованих ресурсів, запасів, можливостей, що можуть виявлятися за умов взаємодії і взаємообумовленості  збалансованих підсистем і елементів  системи для задоволення вимог  ринку в інноваційних продуктах. При цьому під можливістю розуміються внутрішні сили, здійсненність і здатність, яка передбачає спроможність діяти і відображає інноваційну активність менеджменту підприємства.  Кількість і сукупність показників, котрі доцільно використовувати при комплексній оцінці інноваційного потенціалу, здебільшого залежать від обсягу виробництва підприємницької структури. Методика оцінки інноваційного потенціалу підприємства має бути практичною, гнучкою, базуватися на доступному математичному апараті та відповідати сучасному рівню розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.