Планування послідовності операцій з виготовлення проектованого виробу

 

3.2 Розробка базової конструкції  для моделей колекції

 

3.2.1 Морфологічний аналіз моделей  колекції

Для впорядкованого опису сукупності моделей обраного блоку та розробки їх конструкцій  застосовується: метод морфологічного аналізу, який символізує досвід моделей за ознаками форми і конструкції.

 

Таблиця 3.2.1. Морфологічні ознаки моделей сукні жіночої

Код ознаки	Найменування ознаки	Варіанти, ознаки, код варіанту ознаки
1	1.1Об’ємність форми	Середня
2	2.1Силует	напівприлеглий
3	3.1Рівень довжини	на лінії коліна
4	4.1Крій	Не має рукава, накладки декоративні
5	5.1Лінії членування спинки переду(пілочки)	Горизонтальні Горизонтольні, вертикальні, діагональні
6	6.1 Застібка	Не має
7	7.1Комір	Не має
8	8.1Форма лінії горловини	U – подібна, V-подібна, округла
9	9.1Кишені	Немає
10	10.1Клапани	Немає
11	11.1Оформлення низу	Пряме звичайне
12	12.1Фурнітура	Ґудзики

 

3.2.2 Визначення базової конструкції для моделей колекції

Базова  конструкція – це конструкція, яка  складається з основних деталей (спинки, переду або пілочки, рукава для плечового одягу; спинки, пілочки, рукава і нижнього коміра для верхнього  плечового одягу; задньої і передньої  частини для поясного одягу), розробляється  для одягу певного виду і силуету  з врахуванням прибавок на вільне облягання, утримує потенціал до модифікування (конструктивного моделювання).

В результаті створення модельного ряду ескізів, визначено, що буде використовуватись одна базова конструкція: сукні. Розробка базової конструкції необхідна для отримання на її основі моделей колекції застосуванням до її деталей прийомів конструктивного моделювання.

У базовій конструкції сукні закриваємо верхню грудну виточку і переводимо її до середньої лінії передньої пілочки, для утворення склад та надання об’єму в зоні грудей. Також на боковому шві від пройми до лінії стегон робимо прибавку по низу стегон для вільного облягання. Для подальшої роботи будуть використовуватись дані таблиці. (Таблиця 3.2.1)

 

3.2.3 Розробка креслення деталей базової  конструкції

Для розробки схем конструктивного моделювання необхідно мати лекала базової конструкції у масштабі 1:5. Для цього на остаточному кресленні графічним способом зменшуються деталі базової конструкції, при цьому зберігаючи основні конструктивні лінії та всі монтажні позначки, зняти копії зменшених деталей та вирізати їх. Підготовлені зменшені лекала базової конструкції виконуються для розробки схем.

До деталей  застосовуються прийоми конструктивного  моделювання відповідно до ескізів  моделей, що ілюструються схемами. При  цьому відображаються усі етапи  моделювання. Розроблені та оформлені  схеми конструктивного моделювання  кожної з моделей заздалегідь  узгодились з керівником курсової роботи, які надаються у тексті пояснювальної записки.

Також необхідно  виконати креслення деталей базової  конструкції на міліметровому папері тонкими лініями у масштабі 1:1. розрахунки до побудови креслення надається у додатку.

 

Таблиця 3.2.2 – Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції  сукні жіночої у готовому вигляді. Розмір 175–90–100, (42–46)

Позначення виміру на зображенні	Найменування виміру	Формула. Розрахунок, см 175–90–100	Примітка
1	Довжина	Д=Дтс+Дтк+Пдтк= =40,2+57,8+2,0=100	За бажанням
2	Ширина по лінії грудей	Шл.г=Сг|||+Пг= =40,0+4,0=44,0	Пг=4,0
3	Ширина по лінії талії	Шл.т=Ст+Пт= =35,0+4,0=39,0	Пт=4,0
4	Ширина по лінії стегон	Шл.ст=Сст+Пст= =46,0+2,0=48,0	Пст=2,0
5	Довжина лінії плеча	Дл.пл=Шп+Пш.п= =13,0+0=13,0
6	Довжина рукава	Друк=Др.зап+Пд.р.з=52,2+5,8=58,0
7	Ширина рукава	Шрук (Оп+Поп)/2= =(26,9+4,0)/=15,4	Поп=4.5–6,0
8	Ширина спинки	Шст=Шс+Пс= =17,2+1,6=18,8
9	Ширина переду	Шпер=Шг+Пп= =16,4+0,6=17,0
10	Ширина рукава по лінії  низу	Шрук.н=1/2 (Озап+ +Поз)=(16,0+6,0)/2= =13,0

 

Креслення деталей базової конструкції  у масштабі 1:1 надається у (Додатки № 8.)

 

3.2.4 Оцінка якості первинного креслення деталей базової конструкції

Первинні креслення деталей  конструкції можуть бути отримані за методичними рекомендаціями різних авторів. Побудова первинних креслень деталей конструкції за методичними рекомендаціями відносяться до розрахунково-графічного методу конструювання одягу, що є найбільш поширеним методом конструювання базових і типових конструкцій. Як відомо, розрахунково-графічний метод конструювання одягу являє собою опис послідовності побудови креслення деталей конструкції у текстовій або табличній формі, містить розрахункові формули для визначення величин конструктивних відрізків або розташування на кресленні конструктивних точок, опис графічних прийомів, які застосовуються при побудові креслення, а також схему креслення деталей у зменшеному масштабі з позначенням усіх конструктивних точок і відрізків. [5]

Вся сукупність розрахункових  формул, яка використовувалася при  розрахунково-графічному методі конструювання, поділена на три види. Серед них більш точним вважають формули 1-го виду, але точність визначення величин відрізів залежить від точності визначення прибавки на вільне облягання (Пв.о). Крім того, ті чи інші методичні рекомендації містять різний склад формул, у тому числі і формул 1-го виду. Це зумовлює необхідність оцінки якості первинного креслення, розробленого на фігурі людини відповідного розміру. Оцінка якості первинного креслення деталей конструкції виконується за певними критеріями та у певній послідовності.

Використовуючи креслення  деталей типової конструкції  сукні, перевірити відповідність у  її лінійних вимірам розрахункам, наданим  у таблиці 3.2.2. У випадку невідповідності  вносяться зміни.

Передньо-задній баланс – це критерій посадки, який характеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду та спинки в горизонтальному і вертикальному напрямках.

Передньо-задній баланс сукні  – це розташування вищої точки  горловини переду відносно горизонталі, яка проходить через точку  основи горловини синки на кресленні  і визначається цим відрізком. Оцінка передньо-заднього балансу сукні  здійснюється за рядом розмірних  ознак фігури відносно розміру:

Дтс – довжина спинки до талії з врахуванням виступу  лопаток;

ДтсІ – відстань від лінії талії до ззаду до точки основи шиї;

ДтпІ – відстань від  точки основи шиї до лінії талії спереду.

Опорний баланс конструкції  сукні – це різниця між шириною горловини спинки та шириною горловини переду

Боковий баланс конструкції сукні може оцінюватися за двома способами.

Боковий баланс за першим способом – це різниця між довжинами між лініями висоти задньої пройми (відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі ззаду) і висота передньої пройми (відстань від плечової точки до лінії талії на фігурі спереду).

Оцінка бокового балансу  за другим способом здійснюється при  накладанні деталі переду на деталь спинки із закритою плечовою та нагрудною  виточкою.

Перевірити спряження первинних кривих ліній за допомогою кальки у наступній послідовності:

• перевірка спряження лінії горловини та лінії пройми;
• перевірка спряження лінії пройми в точці вершини бокової лінії;
• перевірка спряження лінії плеча деталей спинки та переду. [4]

 

3.3 Розробка конструкції моделей колекції

 

Провівши  оцінку якості первинного креслення  деталей базової конструкції  можна сказати, що базова конструкція  виконана без похибок, тому можна  приступати до розробки моделей модифікацій.

В процесі  розробки нових моделей отримані нові конструкції і нові форми моделей деталей базових конструкцій. До них застосовуються перетворення:

– зі зміною силуетної форми базової конструкції сукні, розширюється нижня лінія переду, і утворюються зборки.

– зі зміною силуетної форми базової конструкції плечового легкого виробу гольфу-закриваються виточки, і відбувається максимальне облягання.

Розробка  конструкції моделей колекції відбувається за допомогою поєднання 1-го, та 2-го видів конструктивного моделювання.

 

3.3.1 Розробка схем  конструктивного моделювання моделей

Для розробки схем конструктивного  моделювання необхідні лекала базової  конструкції у масштабі 1:5. Для  цього на остаточному кресленні  графічним способом необхідно зменшити деталі базової конструкції, зберігаючи основні конструктивні лінії  та всі монтажні позначки, зняти  копії зменшених деталей на кальку та вирізати їх. Підготовлені таким  чином зменшені лекала базової конструкції  використовуються для розробки схем.

Зменшені деталі базової  конструкції наносяться олівцем на аркуші паперу формату А4. До деталей застосовуються прийоми конструктивного моделювання відповідно до ескізів моделей, що ілюструються схемами. При цьому відображаються всі етапи моделювання.

Схеми конструктивного моделювання  моделей колекції у масштабі 1:5 додаються у (Додатки №9).

 

3.3.2 Розробка первинних креслень деталей моделей

Після затвердження викладачем моделювання моделей  у масштабі 1:5, знімаються копії деталей  у масштабі 1:1 на кальку, при цьому зберігаються усі конструктивні лінії та монтажні позначки, усі деталі наносяться на аркуші міліметрового паперу та виконується конструктивне моделювання моделей згідно вже розроблених та узгоджених схем. Моделювання кожної з моделей виконуються на окремому аркуші міліметрового паперу.

Первинне  креслення кожної з моделей оформлюється з дотриманням правил технічного креслення.

Креслення надані у додатку.

 

3.3.3 Виготовлення однієї з моделей колекції або її макету

У процесі  виготовлення кожної з моделей промислового блоку колекції проведено ряд послідовних робіт, а саме: підготовка лекал, розкроювання деталей, наметування деталей крою, проводяться примірки, вносяться зміни у первинні лекала та власне виконується виготовлення моделі із застосуванням машинних та ручних операцій а також виконується волого – теплова обробка як до окремих вузлів так і до виробу в цілому. При цьому обов’язково дотримується заздалегідь передбачена технологія обробки кожної з моделей.

 

3.3.4 Розробка остаточних лекал на одну з моделей колекції

На обрану модель перспективного блоку колекції виготовляються остаточні лекала з тонкого світлого паперу, на кожну деталь обов’язково необхідно нанести всі монтажні знаки, яка була необхідна для виготовлення моделі та її контролю: припуски на шви та підгини, основні конструктивні лінії (грудей, талії, стегон, середини спинки, середини переду, довжина рукава, ширина рукава, лінію ліктя), монтажні позначки, написи, кожна деталь обов’язково підписана. На найбільшій деталі(спинки) надана специфікація деталей, яку утримує деталь, де також вказані кількість деталей крою.

Остаточні лекала надані у додатках до курсової роботи.

 

 

 

Загальні  висновки

 

Мета  курсової роботи полягала у розвитку творчого підходу до розв’язання  ряду художньо-конструкторських завдань. Тому для проектування було обрана сукня жіноча та легкий плечовий виріб – гольф. При створенні ескізів набуто навичок роботи з творчим джерелом Як правило, проектна розробка костюма виконується для жінок стрункої статури, вікової групи 16–25 років, які ведуть рухливий образ життєдіяльності, мають різні характери змішаного темпераменту і все-таки надають перевагу інноваціям, складності крою та комфортності, зберігаючи при цьому ніжність та жіночність. Жінки такого типу дуже легко сприймають розвиток моди, але завжди вдосконалюють і дотримуються свого стилю, не кидаючись із одного в інший.