Діагностика логіко – математичного розвитку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Августа 2013 в 15:05, реферат

Краткое описание

Розвиток логіко – математичних здібностей дітей дошкільного віку – це важлива сучасна методична проблема дошкільної освіти. Логіко – математична компетентність і грамотність є компонентами сучасної математичної освіти дошкільників.
Логіко – математичний розвиток передбачає пізнавальну активність у власному розвитку дошкільника, який цікавиться особливостями свого сприймання , пам’яті, уяви, уваги, мислення, здійснює елементарні мислительні дії.
Сьогодення вимагає створити сприятливі умови для оволодіння дитиною початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, щоб розвинути уміння формулювати запитальні речення, самостійно вивчати навколишній світ, радіти з відкриття.

Прикрепленные файлы: 1 файл

досвід Оля1.doc

— 4.15 Мб (Скачать документ)

                                                  Вступ.

 

Розвиток логіко –  математичних здібностей дітей дошкільного  віку – це важлива сучасна методична  проблема дошкільної освіти. Логіко –  математична компетентність і грамотність  є компонентами сучасної математичної освіти дошкільників.

  Логіко – математичний розвиток передбачає пізнавальну активність у власному розвитку дошкільника, який цікавиться особливостями свого сприймання , пам’яті, уяви, уваги, мислення, здійснює елементарні мислительні дії.  

  Сьогодення вимагає створити сприятливі умови для оволодіння дитиною початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, щоб розвинути уміння формулювати запитальні речення, самостійно вивчати навколишній світ, радіти з відкриття.

  Це зумовлено низкою об’єктивних чинників:

  • Початком шкільного навчання з шести років;
  • Значний обсяг інформації, яку дитина отримує з різних джерел;
  • Бажання педагогів надати навчальному процесу більшої інтенсивності;
  • Бажання батьків, якомога раніше навчити дитину мислити.

  Відповідно до положень Базового компонента мій обов’язок сформувати у своїх вихованців вміння міркувати, орієнтуватись в усьому, що їх оточує, приймати самостійні рішення, сприймати життя цілісно.

  Тому я в своїй роботі роблю акцент на розвиток логіко – математичних умінь у дошкільнят, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції.

  Логіко – математичну освіту в своїй роботі я спробувала розглянути, як засіб формування життєвої компетентності дошкільника. Я намагалась розглянути дошкільника, як активного суб’єкта, який не є стороннім спостерігачем або пасивним слухачем, а докладає власних зусиль для того, щоб зрозуміти чого варто уникати, а чого прагнути, як досягти успіху і що для цього потрібно.

  В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні наголошується, що сучасна українська освіта може й повинна не тільки передавати молодшому поколінню естафету набутих людством досвіду та знань, але й навчити його творити своє життя, вільно та вільно мислити. У багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях доведено, що за певних умов навчання діти здатні опанувати логічні операції вже в дошкільному віці.

  Основним концептуальним положенням логіко – математичної освіти є людина, яка є будівельником логічного мислення і пізнавальної діяльності.

  Зміст логіко – математичної освіти: це система знань про зв’язок Людини, Природи та Суспільства, про створення умов для забезпечення  повноцінного розумового, інтелектуального, логічного розвитку молодої людини під час навчальної діяльності, про формування практичних вмінь та навичок організації логіко – математичного розвитку.

  Логіко – математична освіта передбачає використання різних способів, методів навчання.

Схематично її зміст можна представити так: (таблиця додаток № 1 ).

Відомо, що мислення дошкільнят загалом наочно образне, однак у  п’яти – шестирічних дітей уже можна розвинути й елементи логічного мислення. Щоб дитина не вивчала, вона використовує у своїй пізнавальній діяльності мислительні прийоми. Саме вміння мислити допоможе їй засвоїти будь – який предмет, який вивчатиметься у школі.

  Логіко – математична компетентність – це уміння здійснювати класифікацію геометричних фігур, предметів, множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Отже, навчання дошкільника  розмірковуванню стає одним із важливих педагогічних завдань, яке належить розв’язувати в контексті його особистісного розвитку в цілому, логіко – математичного зокрема. Саме тому в основу змістовних ліній логіко – математичного аспекту Базового компонента покладено такі логічні і математичні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

Оцінюючи досягнення дошкільника в логіко – математичному розвитку, я беру до уваги не лише дані так званих «профільних»занять з розвитку математичних уявлень, а й весь життєвий контекст дитини, різні сфери її життєдіяльності, які висвітлені в освітніх лініях Базового компонента. Адже не випадково у Базовому компоненті дошкільної освіти аспект логіко – математичного розвитку не виділено окремо, а подано в середині кожної  означеної освітньої лінії.

Наголошую, що важливим є не стільки логіко – математичні уміння дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень, отже,використовувати не лише в умовах дитячого садка, а й поза ним, свої логіко – математичні уміння, поводитися компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального досвіду, вимог життя.

Культура суджень та поведінки дошкільника – найкращий  показник належного розвитку в нього  логічних умінь, запорука здатності до адекватної поведінки.

Узагальнюючи вище сказане, можна зазначити, що для розвитку логіко – математичних умінь важливо, щоб навколишнє середовище, в якому  перебуває дошкільник, було варіативним, різноманітним, не надто унормованим, надавало дитині можливість почуватися відкривачем нових знань, було доступним для ознайомлення, безпечним для життя і водночас давало можливість виявити здорову міру ризику.

Моя робота по формуванню компетентності дитини в логіко –  математичному розвитку, яка спрямована на підтримку, збереження та розвиток мислення, пам’яті, уваги, вміння поводитися в різних життєвих ситуаціях, здійснювалася засобом логічної математичної освіти малюків.

 

Розвиток логіко – математичної компетентності у  дітей дошкільного віку засобами інноваційних технологій.

Важливе значення для  розвитку пізнавальної активності має  формування у дітей початкових математичних уявлень, з погляду сучасної концепції  розвитку дошкільників важливо формувати  у них логічне мислення.

  Я зосередила увагу на таких логіко – математичних завданнях, які мають важливе значення для розвитку життєвої компетентності дошкільника. Отже завдяки мисленню, пам’яті, уваги, уяви, пізнавальним здібностям в дитині розвиваються логіко – математичні уміння та навички. При створенні своєї системи роботи я опиралась на літературу логічного та математичного змісту.

  Відомо, що використати знання можна лише тоді, коли ці знання маєш. Логіко – математична освіта означає володіння достовірними знаннями з логіки і математики. В реальному житті дитина має безліч можливостей досліджувати, експериментувати, моделювати свої дії. Відчути радість дослідника та винахідника для малюка набагато важливіше, аніж репродуктивно відтворювати інформацію, отриману від дорослого. «Радість успіху – це крок уперед на стежині пізнання, це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Дбайте про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалася», - писав В.О.Сухомлинський.

Щоб математика стала  для дитини не наукою «за сімома замками», а засобом активного пізнання, я якомога частіше залучаю дітей до різних видів діяльності. Чим старшою стає дитина, тим більше значення в її житті мають спілкування, продуктивна і пізнавальна діяльність. В роботі з дітьми старшого дошкільного віку мною використовувалось  якнайбільше початкових логічних прийомів, пов’язаних з формуванням понять: це - побудова висловлювання за допомогою сполучникових зв’язків; це – вміння робити правильні елементарні умовиводи; це - доводити вірогідність свого міркування; це - виконувати найпростіші усні обчислення, розв’язувати нескладні арифметичні та логічні задачі; це - виявляти інтерес до логіко – математичної діяльності.

Система логічних і математичних знань складна, і хоча є багато дидактичної літератури, яка містить потрібну інформацію, користуватися нею може лише фахівець. В своїй роботі я використовувала дидактичний матеріал розроблений бельгійським математиком Х. Кюїзенером – його називають «Палички Кюїзенера». Основні особливості цього дидактичного матеріалу – абстрактність, універсальність, висока ефективність, в цьому я вже переконалась. Палички Кюїзенера, як дидактичний засіб, в повній мірі відповідають специфіці особливостям елементарних математичних уявлень, вони формують у дошкільнят наочно – дійове  і наочно – образне дитяче мислення. За допомогою паличок Кюїзенера мною був реалізований  принцип наочності, я подавала складні абстрактні математичні поняття у доступній формі малюкам, які необхідні для виникнення у дітей елементарних математичних уявлень.

 Я наважилась подати власну орієнтовну систему роботи із старшими дошкільниками.

  Впроваджуючи дану систему в практику роботи своєї групи я ставила собі за мету спрямувати логіко – математичну освіту на те, щоб діти оволоділи глибокими знаннями з цього питання, були здатні використовувати ці знання у життєвих ситуаціях. Водночас я прагнула того, щоб діти не лише отримали знання з логіки і математики, а і навчились мислити, думати, уявляти ситуацію. Бралася до уваги наукова достовірність логіко – математичної інформації. Доступність дібраного матеріалу для сприйняття його дітьми дошкільного віку, зорієнтованість логіко – математичних знань на формування у дітей практичних навичок до розв’язання логіко – математичних  завдань.  У своїй роботі по формуванню логіко – математичних знань у малюків я намагалась використовувати характерний для логіки принцип життєвої компетентності, який полягає в тому, що набуті знання дитина може використати в конкретний момент її життя.

  Я переконана, що немає такої частини педагогічного процесу, в яку не можна було б включити логіко – математичний зміст: індивідуальна робота, прогулянки, заняття з математики, ознайомлення з навколишнім, розваги, ранкові години, друга половина дня тощо.

  Тому я активно використовувала такі форми та методи роботи:

  - окремі заняття з логіки. В більшості своїй вони будувалися за такими принципами: логічна задача – розвиток логічного мислення – використання наочного матеріалу – пояснення вихователя – можливість реалізувати отримані знання на практиці. Дуже важливо на мій погляд, щоб кожне повідомлення логічного змісту, спонукало дитину до розвитку мислення, вміння думати, знаходити правильне рішення даної проблеми. Тому намагаюсь, щоб надана інформація доповнювалась великою кількістю навчально – дидактичного та роздаткового матеріалу і супроводжувалась позитивними емоціями;

    -  логічні  вправи використовували для закріплення  знань, розвитку уваги, мислення за допомогою прийомів аналізу, синтезу.

  Роботу намагалась побудувати таким чином, щоб у процесі її як найбільше використовувалась наочність: картки, таблиці, картки – схеми, лабіринти. Коли я проводила з дітьми логічні вправи, то роботу організовувала таким чином, щоб кожна дитина мала матеріал для виконання вправи. У процесі роботи перед кожною дитиною ставиться проблемне питання, або створюється проблемна ситуація. Дітям дається можливість для висловлювання своїх думок, поглядів. Я прагнула наприкінці кожного завдання підвести дитину до певного висновку та допомагала їм сформулювати його. Наприклад, я разом з дітьми вирішуємо таке завдання «Знайди пари малюнків». Після того як діти уважно роздивились картку з малюнками, вони називають кожен намальований предмет, потім разом робимо висновки щодо логічної оцінки:

    -  необхідно починаючи, шукати предмет, який підходить до предмета на малюнку за призначенням;

    -  під час завдання розвивається увага, мислення, зорова пам’ять;

    -  потрібно тренувати вміння обґрунтувати відповідь, доводити свій висновок.

Після аналогічних вправ і завдань я прийшла висновків:

    -  потрібно підтримувати інтерес у дітей до вирішення логіко – математичних  завдань;

    -   під час виконання логічних завдань вчити дітей дотримуватись правил,  

       тренувати увагу, пам’ять, мислення;

            -  логічні завдання потрібно підбирати згідно віку дітей (якщо дитина має      

       високий рівень знань то і завдання мають бути з ускладненням).

  Також з метою розвитку мислення дітей я використовувала різні види логічних задач. Це задачі на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, знаків, на пошук фігури, якої не вистачає. Із моїх спостережень було видно, що логічні задачі активізують розумову діяльність дітей та оживляють процес навчання. Я використовувала їх, як на заняттях так і в повсякденному житті дітей у вигляді «розумової гімнастики». У роботі з дітьми я використовувала логічні задачі з метою розвитку у них вміння робити послідовні розумові дії:

   - активізувати;

   - порівнювати;

   - узагальнювати за призначенням;

   - думати над поставленою метою.

  Під час роботи з логічними задачами, я прийшла висновку,що практичні дії полегшують рішення задач і роблять його більш переконливим та доказуючим.

  При організації роботи в старшій групі я дотримувалась таких принципів:

-  принцип системності – робота проводилась в системі весь навчальний рік при гнучкому розподілі змісту програми на протязі дня;

-  принцип інтеграції – система роботи, як описано не є штучною надбудовою, вона природно і органічно інтегрована в цілісний педпроцес: перш за все це стосується занять з математики, ознайомлення з оточуючим, театралізованих видів діяльності;

-  принцип координації  – моє планування було скоординоване  таким чином, щоб уникнути повторень  і послідовно розгортати логічні  спрямування.

Для роботи з дітьми старшої  групи мною був складений перспективний  план з окремих помісячних тем, матеріал за тематикою було поділено умовно.

 (див. додаток).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Информация о работе Діагностика логіко – математичного розвитку