Правовий статус окремих видів суб'єктів господарювання

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом України та законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має також право на захист своїх майнових прав від власника.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), для здійснення некомерційної господарської діяльності в межах, встановлених Господарським кодексом України та законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується або використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Нові регламентації  відповідно до ст. 138 Господарського кодексу України набрало право оперативного використання майна. Суб'єкт господарювання — відокремлений підрозділ (структурна одиниця) господарської організації використовує надане йому майно для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна. Обсяг майнових правомочностей суб'єкта господарювання в межах права оперативного використання майна визначається господарською організацією, до складу якої входить зазначений суб'єкт, відповідно до закону.

У ст. 133 Господарського кодексу України визначається, що господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (володіння, користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність на основі права оперативного використання майна, не можуть мати статусу юридичної особи і реалізують свою господарську компетенцію в межах статусу, визначеного господарською організацією, до складу якої вони входять. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Майно і джерела його формування у сфері  господарювання

Майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної  форми, яку набирає майно у  процесі здійснення господарської  діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будівлі, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що згідно із законодавством належить до основних фондів.

Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що згідно із законодавством належить до оборотних засобів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

Особливим видом майна  суб'єктів господарювання є цінні папери. Відповідно до ст. 143 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право випускати власні цінні папери, реалізовувати їх громадянам і юридичним особам, а також купувати цінні папери інших суб'єктів. Види цінних паперів, умови і порядок їх випуску, реалізації та придбання суб'єктами господарювання встановлюються Господарським кодексом України та відповідними законами України.

До джерел формування майна суб'єктів господарювання належать:

•  грошові та матеріальні  внески засновників;

•  доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

•  доходи від цінних паперів;

•  капітальні вкладення  і дотації з бюджетів;

• надходження від  продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;

•  кредити банків та інших кредиторів;

• безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій  і громадян;

•  інші джерела, не заборонені законом.

Правовий режим майна  суб'єктів господарювання встановлюється ст. 133 Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України та відповідними законами України з урахуванням зазначених видів майна.

Особливості правового режиму державного майна  у сфері господарювання

Згідно зі ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності та передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його в господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює також права власника щодо об'єктів права власності українського народу, зазначених у Господарському кодексі України.

Відповідно до закону управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України і за його уповноваженням центральні та місцеві органи виконавчої влади. У передбачених законом випадках управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передання об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.

Не можуть бути об'єктами передання з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати  виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

Види майна, що може перебувати виключно в державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання забороняється, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей  оподаткування законом може встановлюватися  спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Порядок використання прибутку суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним  орган відповідно до законодавства  та установчих документів. Порядок  використання прибутку державних підприємств  встановлюється відповідно до закону.

Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямків  та обсягів використання прибутку через  нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.

Підстави  виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання

Майнові права і обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:

•  з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;

•  з актів органів  державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;

•  внаслідок створення  та придбання майна з підстав, не заборонених законом;

•  внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання  або збереження майна за рахунок  іншої особи без достатніх підстав;

•  внаслідок порушення  вимог закону при здійсненні господарської  діяльності;

•  з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів  господарювання.

Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з  дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Зазначений перелік регламентований Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав і зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Правовий режим майна  суб'єкта господарювання змінюється за рішенням власника (власників) майна  у спосіб, передбачений Господарським кодексом України та прийнятими відповідно до нього законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна  суб'єкта господарювання, заснованого  на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або здавання цілісного майнового комплексу підприємства чи комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Законом можуть бути визначені  також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання.

Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського  обліку складати фінансову звітність  за формами, передбаченими законодавством, здійснювати інвентаризацію належного  їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та установчих документів суб'єктів господарювання.

Приватизація  державних та комунальних підприємств

Майно єдиного цілісного  майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами і виокремлюються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону.

Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної  програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Державні (комунальні) підприємства чи їх майно приватизуються в такі способи:

•  шляхом купівлі-продажу  об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

•  шляхом викупу цілісного  майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого  в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;

•  шляхом викупу майна  державного (комунального) підприємства в інших передбачених законом випадках.

Загальна дозвільна  норма, яка регламентується ст. 146 Господарського кодексу України, полягає в тому, що кожний громадянин України має право на придбання державного майна у процесі приватизації в порядку, встановленому законом. Загальні умови і порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх майна визначаються законом. В окремих галузях народного господарства законом можуть бути визначені особливості приватизації майна державних підприємств. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівників підприємства, що приватизується, гарантуються законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Правовий  режим майна суб’єктів господарювання  щодо Господарського кодексу  України та Цивільного кодексу України