Радіаційний і хімічний захист

Радіаційний і хімічний захист. 
 
Цей захист містить заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення ЗІЗ, організацію і проведення спеціальної обробки. Виконання вимог даного виду захисту досягається: 
 
- завчасним та підтримкою в готовності ЗІЗ і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано, відповідно до встановлених зон небезпеки; 
 
- забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу формувань, який бере участь у проведенні АРІНР в осередках ураження, а також персоналу радіаційне і хімічно-небезпечних ОЕ і населення, яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них; 
 
- розробленням загальних критеріїв, методів та методик радіаційної та хімічної розвідки і спостережень; 
 
- розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження місцевості; 
 
- своєчасним впровадженням засобів і методів виявлення і оцінки мас штабів і наслідків застосування агресором зброї масового ураження і аварій (руйнувань) на радіаційне та хімічно небезпечних ОГД, у тому числі літаків (вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості; 
 
- створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю як для воєнного, так і мирного часу; 
 
- наданням населенню можливостей придбати у встановленому порядку в особисте користування ЗІЗ і дозиметрів; 
 
- завчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Розроблено вісім типових режимів радіаційного захисту для найбільш типових умов проживання (типів житлових будинків), типів захисних споруд, які використовуються, та їхніх захисних властивостей (коефіцієнти ослаблення випромінювання Косл.).  
Типові режими №№ 1-3 розроблено для населення, що не працює.  
Типові режими №№ 4-7 – для захисту працівників та службовців на об’єктах господарювання.  
Типовий режим № 8 – для формувань ЦЗ під час проведення аварійно-рятувальних робіт.  
Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарської діяльності включає три основних етапи:  
1 етап - визначає час зупинки роботи об'єкту ( термін безперервного перебування людей в захисних спорудах),  
2 етап - визначає тривалість роботи об'єкту з використанням для відпочинку робітників і службовців захисних споруд (працюють в цеху — відпочивають у сховищі або ПРУ),  
3 етап - визначає тривалість режиму захисту з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості ( не більше 2 год на добу). Працюють у цеху, відпочивають у житлових будинках (вдома).  
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.  
Режими радіаційного захисту робітників і службовців при вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:  
I етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;  
II етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.  
Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота ОГД у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.  
Вахти можуть бути складені по-різному залежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта тривалістю один тиждень тощо). 
Режими захисту розроблені для умов одно- або двозмінної роботи об'єкту (підприємства) протягом 10-12 год на добу. При розробці режимів захисту враховувались дози опромінювання за час перебування робітників і службовців у захисних спорудах, виробничих, житлових і адміністративних будинках, а також при пересуванні із місць відпочинку на робочі місця, виходячи з того, що вони не перевищують межідопустимих величин.  
Режими робітників і службовців на CГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів. На території населеного пункту або об'єкту господарювання режим вибирається:  
- по максимальному рівню радіації;  
- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди.  
Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:  
- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно небезпечному об'єкті);  
- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;  
- коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.  
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:  
1) визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційне небезпечному об'єкті);  
2) вибрати типовий режим радіаційного захисту.  
При ядерних вибухах ступінь радіоактивного зараження, а також форма і розмір районів зараження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов, рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, характеру грунту і рослинності.