Аналітична хімія феруму

Fe + HNO3 + 3HNO3 = Fe (NO3)3 + 2H2O + NO ^

    Але  з  концентрованою  нітратною  і  концентрованою  сульфатною  кислотами  без нагрівання  залізо  не реагує. Воно стає «пасивним», вкриваючись тонкою оксидною плівкою,  яка не розчиняється в кислотах і ізолює метал від дії кислоти. Завдяки цьому  концентровану  нітратну і концентровану сульфатну кислоту можна зберігати і транспортувати в залізній тарі.

Залізо   може   відновлювати   менш  активні  метали  з  розчинів  їхніх  солей, наприклад:

Fe + CuSO4=FeSO4 + Cu

8. Застосування

Чисте   залізо   має  досить  обмежене  застосування.  Його  використовують  при виготовленні  сердечників електромагнітів та якорів електромашин, як каталізатор хімічних   процесів,   для   виготовлення   анодних   пластин   залізо-нікелевих акумуляторів.  Карбонільне  залізо використовують для нанесення найтонших плівок і   шарів  на  магнітофонні  стрічки  та  диски  носіїв  постійної  пам'яті,  як антианемічний  засіб  та  ін.  Залізний порошок використовують при зварюванні, а також для цементації міді.

Залізо-вуглецеві  сплави  чавун  і  сталь  — основний конструкційний матеріал, що застосовується  у  всіх  галузях  промисловості. Сталі містять до 2,14% карбону, чавун — понад 2,14%. Чавуни

Розрізняють  сірий  чавун  (містить  2-3,5%  C,  а також, Si і Mn) — він не дуже твердий,  добре  відливається  у  форми, крихкий і при ударі легко розколюється.

Графіт  у  ньому  має  пластинчасту  форму.  Сірий чавун йде на виливок машинних станин,  махових  коліс,  каналізаційних  труб,  плит  і  т.п. Чавуни з кулястим графітом  порівняно  з іншими чавунами мають вищу пластичність, ударну в’язкість й   одночасно  міцність  (за  що  їх  називають  високоміцними),  що  насамперед зумовлено  кулястою  формою графіту, яка забезпечується сфероїдизуванням. Чавун, в  якому  майже  весь  вуглець  міститься  у вигляді цементиту (Fe3C), твердіший (450...550  НВ),  має  назву білий чавун (містить 2-3,5% C, Si> 1%, Mn-1-1,5% ).

Білий  чавун  використовується  для  подальшої  переробки: при виплавці сталі та отримання шляхом графітизувального відпалу ковкого чавуну.

Сталь,  на  відміну  від  чавуну,  легко  піддається куванню та вальцюванню. При швидкому  охолодженні  (гартуванні)  вона  виходить дуже твердою, при повільному охолодженні  м'якою.  М'яку  сталь  легко обробляти. З неї роблять гайки, болти, дріт,  покрівельні  матеріали,  деталі  машин.  З  твердої  і теплостійкої сталі інструментальна  сталь  виготовляють  інструменти для обробки матеріалів. Велике значення  мають  в  сучасній  техніці  леговані  сталі.  Вони  містять так звані легуючі   елементи,   до  яких  відносяться  хром,  нікель,  молібден,  ванадій, вольфрам,  марганець,  мідь,  кремній  та  ін.  Легуючі  елементи  додаються для надання сталям певних властивостей.

Виробництво  заліза  та його сплавів складає окрему галузь промисловості — чорну металургію.

Знаходять  широке застосування і багато сполук заліза. Так, сульфат заліза (III) використовують  при  водопідготовці,  оксиди та ціанід заліза служать пігментами при  виготовленні  барвників,  семиводний  сульфат  заліза  (залізний купорос) у суміші  з  мідним купоросом використовується для боротьби із шкідливими грибками в садівництві та будівництві.

Джерела

1.Глосарій  термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та   вуглехімії   ім..  Л.М.  Литвиненка  НАН  України,  Донецький  національний  університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0

2.Мала  гірнича  енциклопедія.  В  3-х  т.  /  За ред. В.С. Білецького. — Донецьк:«Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

3.Ф.А. Деркач «Хімія» Л. 1968

4.Хільчевський  В.В.  Матеріалознавство  і  технологія  конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2