Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення

Котирування цінних паперів відбувається:

а) методом реєстрації;

б) методом встановлення єдиного курсу.

Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі.

Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець.

Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру зацікавленості продавця й покупця у здійсненні купівлі-продажу. За зростання ціни зацікавленість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли зацікавленість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П < Ц < І.

З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів.

а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів);

б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ IV Фондові біржі в Україні. Місце української біржі в класифікації фондових бірж.

Українська фондова біржа (УФБ), яка виникла в 1991 році, входить до групи бірж, що розвиваються. Вона є першою в історії незалежності України національною фондовою біржею, яка веде свій «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1914 та 1921 по 1930 рр. Організатор біржі при її створенні більш орієнтувалися на європейський досвід (зокрема, на досвід функціонування Паризької фондової біржі). Торгівля цінними паперами на ній здійснюється у двох формах: у формі аукціону «з голосу» і комп’ютерних торгів. З 1994 року на УФБ запроваджено три режими (виділення) котирування цінних паперів: два офіційних і неофіційний. У першому виділенні котируються цінні папери емітентів, які мають високий економічний потенціал, є високорентабельними із стабільним фінансовим положенням. До котирування в другогму відділенні допускаються цінні папери, емітенти яких незадовольняють вимог, що пред’являються при котирування у зазначеному режимі, однак, мають досить непогані показники у господарській і фінансовій діяльності.

Емітенти, котрі хочуть, щоб їхні цінні папери були допущені до обігу в одному з офіційних відділень, подають фондовій біржі відповідну заяву. При цьому вони зобов’язуються направляти на УФБ звіт про кожне зібрання (збори) аукціонерів; негайно інформувати УФБ про внесення змін до Статуту та про рішення щодо випущених цінних паперів; надавати УФБ будь-яку матеріально значиму інформацію; направляти на біржу інформацію про свою діяльність, яку вони збираються оприлюднювати, а також виконувати інші функції.

До котирування в третьому відділенні допускаються цінні папери емітентів, які не задовольняють вимоги, що пред’являються у двох попередніх. УФИ у цьому випадку не відповідає за якість інформації про цінні папери та емітента. Будь-яка брокерська контора чи емітент може подати заяву про допуск до котирування в третьому відділенні. При цьому також подається копія свідоцтва про державну реєстрацію емітента, копія документа про реєстрацію випуску цінних паперів та інформація про їх випуск, а також копія бухгалтерського звіту, складеного за останній звітний період.

Рішення про допуск цінних паперів до офіційного і неофіційного котирування на УФБ приймається Вищим біржовим комітетом. У першому випадку комітет здійснює перевірку поданих емітентом документів та інформацій, що міститься в них, у другому – не здійснює цієї перевірки.

Рішення про допуск цінних паперів про котирування на УФБ, а також про вилучення їх з обігу публікуються в офіційному виданні біржі. Українська фондова біржа почала свою практичну діяльність у січні 1992 року. Перші торги відбулися 6 лютого того ж року. На торги було запропоновано акції замовників УФБ (Перкомбанку, банку «Інко», а також кредитні ресурси, лізингові ресурси, депозитні вклади тощо). З того часу на УФБ торги відбувалися щотижня.

Таким чином, становлення УФБ відбулося. На разі перед цим інститутом стоїть завдання розробки нових концептуальних напрямів подальшого розвитку не лише самої біржі, а і ринку цінних паперів, взагалі, на фондовому ринку України, зокрема.

Організований ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. У 2002 році в Україні діяло 7 фондових бірж: Донецька фондова біржа; Київська міжнародна фондова біржа; Кримська фондова біржа; Придніпровська фондова біржа, Українська міжбанківська валютна біржа; Українська міжнародна фондова біржа; Українська фондова біржа та дві торговельно-інформаційні системи: Дочірне підприємство Асоціації «Перша фондова торговельна система» - «Технічний центр «ПФТС»; Дочірнє підприємство Асоціації «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система – «Південь-Сервер».

Вирішення проблеми регулювання попиту та пропозиції історично привело до необхідності зосередження умов купівлі-продажу цінних паперів на організаційно оформлених ринках з метою зменшення ризиків, пов’язаний з непередбачуваним коливанням цін.

Після кризи 1998 року та обміну ОВДП на конверсійні облігації внутрішньої державної позики та в зв’язку з тим, що борг по ОБДП за 1998 – 1999 роки накопичився, були наявні чисельні податкові пільги та пільги при розрахунку банківських нормативів та наблизився термін погашення облігацій, доходність почала відповідати ринковим нормам.

Протягом 2002 року 4 з 9 організаторів торгівлі торгували виключно акціями.

З метою створення умов для випереджаючого розвитку ринку корпоративних цінних паперів, концентрації торгівлі цінними паперами на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2000-2003 роки необхідно забезпечити створення Єдиної біржової системи під егідою Національної фондової біржі України. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ V Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення.

 

Принципи функціонування ЄБФСУ:

1. В ЄБФСУ здійснюється  торгівля усіма видами цінних  паперів відповідно до чинного  законодавства України як на  первинному, так і на вторинному  ринках, за виключенням купівлі-продажу  державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються.

2. Кожна з фондових  бірж, які входять до ЄБФСУ, має  право до початку узгодженого  часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостійні  торги. При цьому організація  біржової торгівлі на внутрішньо  біржовому ринку може здійснюватися  за правилами, які відрізняються  від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки  внутрішньо біржових торгів направляються  до інформаційного відділу Технічного  центру ЄБФСУ для оприлюднення.

3. Торгівля цінними паперами  в ЄБФСУ організується по секціях (наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть здійснюватися  одночасно або послідовно. Кожному  виду торгів повинні бути присвоєні  спеціальні коди для підключення  до відповідних каналів.

4. Усі пропозиції щодо  купівлі та продажу від торговців  цінними паперами - членів Системи  повинні подаватися до Технічного  центру тільки через посередництво  фондових бірж, членами яких вони  є. Пропозиції повинні супроводжуватися  кодом торговця та відповідної  фондової біржі. Самі торговці  не можуть мати безпосереднього  доступу до Технічного центру  ЄБФСУ.

б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості :щодо неї "біржі-покупцю" та "біржі-продавцю".

Оформлення та звіряння біржових контрактів веде "біржа-покупець" в електронній формі. Вона ж вступає у взаємодію з депозитарієм та розрахунковим банком. Торговці - члени біржі, що укладають угоди в ЄБФСУ, несуть відповідальність перед біржами за відмову від укладених угод відповідно до єдиних правил організації торгів у Системі.

6. На завершення кожної  торгової сесії Технічний центр  оприлюднює зведені підсумки  торгів та надає звіт до  ДКЦПФР.

7. Кожна з фондових  бірж має право публікувати

свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до встановленого порядку.

Основні принципи організації та діяльності асоціації "Єдина біржова фондова система України":

1. Асоціація виступає  як саморегулівна організація, яка  об'єднує всіх учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, завдання, повноваження  та функції цілком визначаються  відповідним Положенням, затвердженим  рішенням ДКЦПФР від 11.11.97 р. № 45. За узгодженням учасників, на  Асоціацію можуть бути покладені  інші цілі, завдання, повноваження  та функції, які не суперечать  законодавству України та нормативним  актам ДКЦПФР. До складу СРО  ЄБФСУ її учасники можуть входити  як на індивідуальній, так і  на колективній основі. Зареєстровані  СРО можуть увійти до складу  СРО ЄБФСУ як асоційовані колективні  члени.

2. Асоціація є юридичною  особою. Органи управління Асоціацією  формуються та діють на принципах  рівного представництва та врахування  інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія.

3. Діяльність Асоціації  будується на основі добровільної  та рівноправної участі П членів  у проектах та програмах ЄБФСУ.

4. Асоціація формує відповідні  органи регулювання відповідальності  її учасників та вирішення  спорів між ними.

5. За рішенням учасників  ЄБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР  Асоціація може організовувати  зведену звітність торговців  цінними паперами перед Комісією, а також забезпечувати формування  зведених фондових індексів ЄБФСУ  на базі корпоративних цінних  паперів, що постійно обертаються  у Системі.

6. Фінансування діяльності  Асоціації здійснюється за рахунок  членських внесків її учасників, а також за рахунок інших, у  тому числі зовнішніх) джерел. Членські  внески можуть бути встановлені  у вигляді єдиного узгодженого  процента відрахувань від доходів  членів Асоціації, отриманих від  організації торгівлі цінними  паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку  з труднощами, які сьогодні переживають  учасники фондового ринку України, на першому етапі доцільно  було б скоротити персонал  та обмежити функції Асоціації  з метою скорочення обсягів  її фінансування.

7. З урахуванням реального  стану фондового ринку України  та фінансових можливостей його  учасників, робота зі створення  ЄБФСУ повинна базуватися на  принципі етапності протягом 2001-2005/рр.

Про організацію взаємодії з інститутами Національної депозитарної системи України (НДСУ):

1. Існуюча практика взаємодії  з інститутами НДСУ не може  задовольняти вимоги ЄБФСУ, перш  за все, щодо оперативності процесу  переоформлення прав власності на акції, особливо у ланці "зберігач - реєстратор".

2. Необхідно удосконалити  законодавчу та нормативну бази  у частині врегулювання взаємовідносин  між учасниками НДСУ з метою  скорочення циклу переоформлення  прав власності на акції. Як  показує практика, сьогодні переоформлення  прав власності на акції замість  встановленого нормативами строку  від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап підготування  угоди). Зокрема, є необхідним перехід  учасників НДСУ на електронну  форму ведення договірної документації  та розрахунків між ними з  визнанням електронного підпису (ключа, коду).

Операції, здійснювані на українському фондовому ринку, показують, з одного боку, те, що його зародження відбулося, а з іншого, - що він може і законсервуватися, не стати тим інститутом, що є ядром сучасних ринкових відносин, якщо не відбудеться дійсне роздержавлення і приватизація, не будуть створені акціонерні товариства, самостійні підприємства, не з'являться цінні папери, що будуть відображати реальний капітал - засоби виробництва, землю, товар.

Економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового ринку. У зв'язку з цим заслуговують на увагу ті пропозиції по коректуванню ринку капіталів в Україні, що містяться в Концепції, розробленою Українською фондовою біржею.

В Україні першою виникла Українська фондова біржа (УФБ), яка за період 1992—І995рр. обслужила понад 21 млн торгових операцій за середнього річного приросту 200—300%. Конкурентами стали (з 1995 р.): Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ) і Позабіржова фондова торгова система (ПФТС). Конкурентність відносин між ними підтверджується такими прикладами. 1996 року на УФБ було укладено 40% від загальної кількості угод на біржовому ринку, а на УМВБ — 59%. Однак за обсягом продажу першість іще залишалася за УФБ (70%). Різка зміна структури біржової торгівлі відбулась у 1997 р., коли обсяг торгів за рік на УМВБ зріс у 29 разів, а на ПФТС — у 112 разів. Але навіть і без ПФТС ситуація змінилася: за показником обсягу торгів УФБ програла своїй основній суперниці — УМВБ: частка УФБ за обсягом торгів за рік скоротилася з 70% до 6%, а частка УМВБ зросла з 29% до 93%.

ПФТС почала тіснити біржі 1997 року: за темпами зростання ця позабіржова система вийшла на перше місце, хоча за кількістю угод і поступилася ДФБ.