Актуальные проблемы цивильного права

                                                            Фісенко Станіслав,

                                                                    студент Криворізького факультету

                                                                                 Національного університету

                                                                            «Одеська юридична академія»

                                 Науковий керівник:? Орлов В.В.

Міжгалузева взаємодія  норм інформаційного права та права інтелектуальної власності  у забезпеченні авторських прав в мережі Інтернет

Надзвичайно важливим сьогодні є розвиток науки та практики в  сфері права інтелектуальної  власності з урахуванням ролі Інтернету в сучасному суспільстві. У світовій комп’ютерній мережі об’єкти авторського та суміжних прав використовуються у глобальному масштабі. Досить часто в процесі їх використання здійснюються неправомірні дії, пов’язані із незаконним відтворенням музичних, літературних, аудіовізуальних, фотографічних творів, а також – фонограм та відеограм шляхом викладання їх в електронній формі в Інтернеті. З цим пов’язані випадки порушення як особистих немайнових авторських й суміжних прав, так і майнових прав відповідних правовласників. Це стосується, насамперед, результатів творчої праці відомих авторів та виконавців. В результаті завдаються значні збитки не лише цим первісним суб’єктам, а й компаніям, які володіють правами інтелектуальної власності на вказані об’єкти на певних правових підставах.

Масовість у використанні об’єктів права інтелектуальної власності в Інтернеті спричинила безконтрольність процесу їх розповсюдження. Однак, з іншого боку користувачі Інтернету та об’єктів права інтелектуальної власності масово поводяться так, як їм вбачається зручним, і навіть найвища правова культура не може зашкодити проявам природної потреби людини в інформації [3].

На думку І. Рассолова, людство вперше зіткнулося з ситуацією, коли циркуляція інформації набула масштабного характеру та здійснюється в електронно-цифровій формі, а закони, що існують, регулюють речові відносини, не завжди підходять для вирішення колізій, пов’язаних з цим новим видом регулювання відносин [4].

Досить поширеною причиною порушення  авторських прав в Інтернеті є  відсутність відомостей про те, кому саме належать права інтелектуальної власності на певний об’єкт. Наприклад, в мережі розміщено мільйони фотографічних творів без зазначення того, хто є їх автором. Отже особа, яка має намір використати фотографію у власних, часто комерційних, цілях, вважає можливим відтворення такого твору без відповідного дозволу, наприклад, як ілюстрацію у журналі, оскільки не має можливості визначити правовласника.

Аналізуючи законодавство у  сфері створення та використання інформаційних систем, не можна обминути проблеми, вирішення якої знаходиться у сфері авторського права. Мається на увазі те, що всі результати творчої діяльності у сфері інформаційних мереж отримали належну правову охорону. Зокрема, інформаційні системи та їх різновиди не мають досі належної цивільно-правової охорони. У науковій літературі обговорюються питання охорони авторським правом багатьох нових видів творчої діяльності зі специфічними об'єктами. Логічним результатом в зв'язку з цим є й те, що не вирішені питання про майнові права суб'єктів цих відносин, не врегульовані і відносини немайнового характеру. Тому вважаємо доцільним доповнити перелік об'єктів інтелектуальної власності в Цивільному кодексі України і в Законі «Про авторське право і суміжні права», а також розробити самостійні статті або розділ, присвячені врегулюванню відносин, пов'язаних з творчістю при створенні інформаційних систем. Можливо, достатньою буде наявність в Кодексі тільки відправних норм з питання охорони цього об'єкту, а всі важливі положення розробити в спеціальному законі.

Як вже підкреслювалось, інформаційну систему можна віднести до творів в галузі науки, а саме до таких, які перераховані у Законі України «Про авторське право і суміжні права» [2].

Важливим завданням на сьогодні є необхідність забезпечення правовою охороною інформаційних немайнових прав авторів: збірників творів, збірників звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці щодо добору, координації або упорядкуванню змісту без заподіяння шкоди охороні творів, що входять до них.

У зв'язку з цим, доцільно було б доповнити статтю 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» терміном «інформаційна система» у такому тлумаченні: «Інформаційна система — сукупність інформаційних ресурсів і програмного забезпечення у формі, доступній для сприйняття машиною, функції якої забезпечуються інформаційними технологіями та інформаційними процесами.»

Позитивним є те, що Законом України «Про авторське право і суміжні права» охоплюється більшість об'єктів, про які велася розмова, говорячи про складові інформаційної системи. До творів, що охороняються, відносяться комп'ютерні програми, збірники звичайних даних, бази даних, операційні системи; а ст. 18 повністю присвячена питанню вільного відтворення програм. Без цих досліджень було б складно сьогодні вести мову про інформаційні системи [2].

Існує необхідність, дати чітке юридичне визначення поняттям «інформаційні ресурси» і «програмне забезпечення», які існують в інших законодавчих актах, а також найбільш сучасному виду інформаційних систем — експертним системам.

Разом з тим, може виникнути  необхідність введення поняття спеціальної (і, особливо, експертної) системи.

Отже, для найбільш повної взаємодії норм авторського та інформаційного права у правовому регулюванні авторства в мережі Інтернет, пропонується за допомогою спеціального закону про правову охорону інформаційних систем, включивши до нього такі розділи та положення:

1. Загальні положення, до яких включити основні поняття:

• відносини, які регулюються законом і пов'язані зі створенням, правовою охороною та використанням інформаційних систем, надання інформаційній системі правової охорони як збірникам;
• об'єкт правової охорони; умови визнання авторського права;
• авторське право на інформаційні системи, як на збірники;
• строк дії авторського права;
• сфера дії даного закону.

2. Виключні авторські права:

• авторство;
• особисті права;
• майнові права;
• передача майнових прав;
• майнові права на інформаційну систему, створену в порядку виконання службових обов'язків;
• право на реєстрацію.

3. Використання інформаційних систем:

• використання інформаційних систем за договором з правоволодільцем;   
• вільне відтворення;
• вільний перепродаж екземпляру інформаційної системи.

4. Захист прав:

• порушення авторського права;
• захист прав на інформаційні системи;
• інші форми відповідальності.

Слід зазначити, що твори  науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної праці віднесені сьогодні до об'єктів права власності, тобто не лише результати творчої діяльності закріплені як об'єкти права інтелектуальної власності, а й сама ця діяльність. Отже, законодавець робить коло об'єктів права власності надзвичайно широким [5].

Однак, як вже підкреслювалось, найбільш прийнятною є позиція, яка стверджує, що результати творчої праці, які охороняються правом, мають свою специфіку і не можуть безпосередньо кваліфікуватися як звичайні об'єкти права власності, як це відбувається у випадку аналогічного права на тілесні продукти людської діяльності або природні об'єкти.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Цивільний кодекс  України  від 16 cічня 2003р. № 435-IV // ВВР – від 03.10.2003р., № 40, стаття 356.

2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 року № 3792-XII // ВВР від 29.03.1994 р., № 13, стаття 64.

3. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За редакцією Ю. М. Капіци: кол. авторів: Ю. М. Капіца, С. К. Ступак, В. П. Воробйов та ін. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – С. 148.

4. Рассолов И. М. Право и Интернет. Теоретические проблемы / И.М. Рассолов. – 2-е изд., доп. – М. : Норма, 2009. – С. 10.

5. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті./О. Пастухов.К.: Видавництво «Школа», 2004. – С. 16.