Процесуальний порядок пред’явлення позову

1. Процесуальний порядок пред’явлення позову.

Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу складається з двох взаємопов'язаних дій: пред'явлення позову та прийняття його судом до свого провадження. Процесуальні дії, які виконують учасники процесу на цій стадії, врегульовані гл. 2 розд. III ЦПК.

Цивільна справа згідно із ст. З ЦПК порушується у суді за заявою осіб, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. У справах позовного провадження процесуальним засобом звернення до суду є позов, у справах наказного та окремого провадження - заява.

Пред'явлення позову до суду являє собою реалізацію позивачем права на пред'явлення позову. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Наявність права на пред'явлення позову є обов'язковим для порушення провадження у справі. Крім того необхідним є дотримання умов, порядку і форми реалізації цього права.

Однією з головних умов для пред'явлення позову є наявність у особи, яка подає позовну заяву, цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо позовна заява була подана недієздатною особою, суд повертає її позивачеві, а якщо недієздатність виявилася у ході розгляду справи, - залишає таку заяву без розгляду. Однак до суду може звернутися законний представник недієздатної особи. До умов для пред'явлення позову також можна віднести наявність належним чином посвідчених повноважень на ведення справи, якщо позовна заява подається представником позивача. Відсутність документів, що підтверджують повноваження представника, призводить до повернення судом такої заяви.

Порядок пред'явлення позову полягає у дотриманні правил про підсудність, встановлених статтями 107-116 ЦПК, і оплаті судового збору за подання позовної заяви. У разі порушення вимоги про підсудність суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачеві. Наслідком несплати судового збору є залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Якщо подана до суду позовна заява містить вимоги, за якими може бути видано судовий наказ (ч. 1 ст. 96 ЦПК), обов'язковою умовою пред'явлення такої заяви є наявність доданої до неї ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. У разі недотримання цього порядку суд ухвалою повертає таку позовну заяву.

Крім того необхідно додержуватися процесуальної форми позову, якою є письмова позовна заява, яка пред'являється до суду першої інстанції, де вона реєструється в автоматизованій системі документообігу суду. За допомогою цієї системи, за принципом вірогідності і з урахуванням спеціалізації, визначається суддя, якому, не пізніше наступного дня і передається справа.

Позовна заява має відповідати вимогам щодо її змісту. Зокрема, згідно із ст. 119 ЦПК реквізитами позовної заяви є: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог (позивач також має право об'єднати в одній позовній заяві кілька пов'язаних між собою вимог); 4) ціна позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява обов'язково підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві мають бути зазначені підстави такого звернення. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити також відомості про забезпечення доказів або позову.

Законами можуть встановлюватися й інші вимоги, яким має відповідати позовна заява (ч. 4 ст. 119 ЦПК).

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до неї, повинна бути подана до суду у копіях згідно з кількістю відповідачів і третіх осіб. Однак це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

2.  Форма і зміст позовної заяви.

 Форма і зміст позовної заяви 
 
1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити: 

1) найменування суду, до якого  подається заява;  
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;  
3) зміст позовних вимог;  
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру. Ціна позову – це виражена в грошових одиницях вартість майна або сума грошей, стосовно яких позивач пред’являє вимоги до відповідача. 
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;  
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;  
7) перелік документів, що додаються до заяви.  
 

Документи, які додаються до позовної заяви: 
   - оригінали квитанцій/платіжних доручень, що підтверджують оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 
   - докази, що підтверджують позовні вимоги; 
  - довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником; 
   - копії позовної заяви та копії всіх документів, що подаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Копії не слід додавати при поданні заяв щодо трудових спорів, а також позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.  
 
3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. позовну  
 
4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Якщо при оформленні позовної заяви Ви не врахуєте якоїсь із вимог, зазначених у попередній главі, суд своєю ухвалою, яку Ви отримаєте поштою, залишить позовну заяву буз руху, вказавши на наявні недоліки, та запропонує усунути їх у встановлений судом строк 
Якщо Ви своєчасно виправите помилки, тоді вважатиметься, що Ви подали позовну заяву тоді, коли вона вперше надійшла до суду чи була відправлена поштою (це може мати важливе значення для того, щоб правильно визначити, чи не пропустили Ви строк позовної давності). 
 
5. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  
На даний момент тимчасово судовий збір при зверненні до суду сплачується в порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. За загальним правилом розмір державного мита, що підлягає оплаті при зверненні до суду, визначається виходячи від ціни позову. 
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежить від категорії справи і становить на даний момент від 60 до 120 грн. 
Оплачувати державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи слід лише безготівковим переказом грошей на розрахунковий рахунок, реквізити якого Ви можете дізнатися в суді або на сайті суду в мережі Інтернет.

 
6. У разі пред'явлення позову  особами, які діють на захист  прав, свобод та інтересів іншої  особи, в заяві повинні бути  зазначені підстави такого звернення. 

 
7. Якщо позовна заява подається  представником позивача, до позовної  заяви додається довіреність  чи інший документ, що підтверджує  його повноваження. 

 
8. Позовна заява, подана після  забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного  у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів  або позову.  
 
(Кодекс цивільний процесуальний, ВР України, від 18.03.2004, № 1618-IV "Цивільний процесуальний кодекс України") 

3. Залишення позовної заяви без руху та її повернення позивачу.

Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви, відкриття провадження у цивільній справі.

Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви регулюється статтею 121 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття  провадження у справі подав  заяву про повернення йому  позову;

2) заяву подано недієздатною  особою;

3) заяву від імені позивача  подано особою, яка не має повноважень  на ведення справи;

4) справа не підсудна  цьому суду;

5) подана заява про  розірвання шлюбу під час вагітності  дружини або до досягнення  дитиною одного року без дотримання  вимог, встановлених Сімейним кодексом  України;

6) подана заява без  дотримання порядку, визначеного  частиною третьою статті 118 Цивільного  процесуального кодексу України.

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Відкриття провадження у справі регулюється статтею 122 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає  розгляду в судах у порядку  цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало  законної сили, рішення чи ухвала  суду про закриття провадження  у справі у зв'язку з відмовою  позивача від позову або укладенням  мирової угоди сторін у спорі  між тими самими сторонами, про  той самий предмет і з тих  самих підстав. Відмова від позову  не позбавляє другу сторону  права пред'явити такий самий  позов до особи, яка відмовилась  від позову;

3) у провадженні цього  чи іншого суду є справа  із спору між тими самими  сторонами, про той самий предмет  і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського  суду, прийняте в межах його  компетенції, щодо спору між тими  самими сторонами, про той самий  предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд  відмовив у видачі виконавчого  листа на примусове виконання  рішення третейського суду або  скасував рішення третейського  суду і розгляд справи в  тому ж третейському суді виявився  неможливим; 5) після смерті фізичної  особи, а також у зв'язку з  припиненням юридичної особи, які  є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають  правонаступництва.

У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.