Договір купівлі-продажу (поняття, предмет, форма, різновиди

Договір купівлі-продажу (поняття, предмет, форма, різновиди

Права та обов’язки  сторін за договором купівлі-продажу  »

У договорах, які  спрямовані на передачу майна у власність, від однієї особи до іншої, у відчужувача  майна право власності припиняється, а у набувача — виникає. До них належать: договори купівлі-продажу (у тому числі поставки, міни тощо), дарування, ренти, довічного утримання (догляду)

За договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає чи зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК Ук- раїни).Договір купівлі-продажу є оплатним, може бути консенсуальним або реальним, двостороннім

Сторонами в  договорі купівлі-продажу— продавцем і покупцем — можуть бути всі учасники цивільного обігу — громадяни, юридичні особи чи держава. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет і ціну. Предмет договору купівлі-продажу може бути різним, але має узагальнену назву — товар. Важливе значення мають відповідні вимоги до нього — якість, кількість, тара, упаковка тощо (ст. 673-681 ЦК). Значну увагу цьому питанню приділяє законодавство про захист прав споживачів, яким врегульовується безпека продукції, надання інформації про неї, правила експлуатації тощо. Ціна товару за ЦК не є істотною умовою договору, зокрема уст. 691 ЦК визначається можливість встановити ціну в разі відсутності її зазначення у договорі.

Тоді товар  дорівнюється звичайній або ринковій ціні. Ціна взагалі відсутня у ф’ючерсних договорах та опціонах. Не виключається можливість перегляду ціни (п. З ст. 691 ЦК). Ціна має бути еквівалентною вартості товару та враховувати інші чинники.

Договір купівлі-продажу  може бути укладений залежно від особливостей того чи іншого його різновиду — в усній або письмовій (простій чи нотаріально засвідченій) формі, а також за допомогою конклюдентних дій.

Різновидами договору купівлі-продажу є: договір роздрібної купівлі-продажу; договір купівлі-продажу  на аукціонах і біржах; договір купівлі-продажу майна у процесі приватизації; форвардний, ф’ючерсний та опціонний; зовнішньоекономічний. Вони регулюються, крім ЦК України, іншими нормативними актами.

Не є купівлею-продажем передача об’єктів права державної  власності в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також передача об’єктів права комунальної власності в державну власність.

 

Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу

Договір купівлі  продажу належать до типових двосторонніх договорів.

Обов'язки продавця:

o надати необхідну інформацію про товар (найменування, якість, комплектність, відомості про виготівника, строк гарантії та ін.);

o попередити покупця про недоліки речі: а) фактичні (річ не відповідає стандартам, технічним умовам та ін.); б) юридичні (річ обтяжена правами третіх осіб - перебуває у наймі, під заставою та ін.);

o передати майно покупцеві у власність. Передача може здійснюватися або шляхом безпосереднього вручення, або здачею товару для перевезення чи пересилання органам транспорту чи пошти. Обов'язок з передачі майна продавець повинен виконувати з дотриманнях усіх умов договору, щодо: найменування, кількості, комплектності, асортименту, тари, упаковки, часу, місця, строку та способу передачі;

o передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбачені законом чи договором (паспорт, сертифікат, інструкцію, правила технічного обслуговування, відповідні проби, аналізи тощо);

o забезпечити у покупця виникнення права власності на товар. Встановлення моменту переходу права власності від продавця до

покупця має важливе значення як для сторін, так і для третіх осіб, оскільки на власника переходить ризик випадкового знищення речі, цивільна відповідальність за заподіяну цією річчю шкодою. Власник відповідає своїм майном перед кредиторами, тому на річ може бути накладена заборона. Умовою переходу права власності на річ з родовими ознаками (цукор, зерно, вугілля) є її індивідуалізація. Тобто товар має бути у певному приміщенні, затарений, замаркірований, придатний для ідентифікації;

o зберігати продану річ у тих випадках, коли право власності переходить до покупця до її передачі;

o розпорядитися товаром у розумний строк у разі, коли покупець відмовився його прийняти у зв'язку з його невідповідністю до умов договору, некомплектністю, неякісністю та ін.;

o виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до нього з позовом про витребування (евікцію) речі.

Обов'язки покупця:

o сплатити зумовлену грошову суму за товар;

o вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару (надати відвантажувальні реквізити, оформити довіреність представнику тощо);

o прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти у зв'язку з його невідповідністю до умов договору;

o оглянути товар і перевірити його якісні та кількісні характеристики;

o повідомити продавця у встановлені строки про порушення ним умов договору (щодо найменування, якості, комплектності, тари, упаковки та ін.);

o притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з позовом про витребування речі.

Спільними обов'язками сторін є відшкодування збитків, які виникли у контрагента  у зв'язку з неналежним виконанням договору, затримкою виконання або відмовою.

20.3. Відповідальність  сторін за неналежне виконання  договору купівлі-продажу

Відповідальність  може настати за невиконання будь-якої умови договору у вигляді сплати неустойки і відшкодування збитків.

Так, покупець, якому  передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця  на свій вибір:

o пропорційного зменшення ціни;

o безоплатного усунення недоліків у розумний строк;

o відшкодування витрат на усунення недоліків.

Якщо недоліки товару настільки істотні, що їх неможливо усунути, покупець має право вимагати заміни товару або взагалі відмовитися від договору. Подавець також відповідає за продаж некомплектного товару, продаж товару без тари і упаковки, порушення асортименту тощо

На покупця може бути покладена відповідальність за безпідставну відмову від оплати чи порушення строків оплати товару у вигляді неустойки.