Визначення основних морфометричних показників рельєфу для цілей землеустрою

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2014 в 22:26, контрольная работа

Краткое описание

Сідловина – це форма рельєфу, яка утворюється в результаті з’єднання схилів двох горбів або горба і хребта, які розташовані поряд.
Яр – це лінійна форма рельєфу сучасної гідрографічної мережі з обривистими берегами, утворена в результаті прояву лінійної ерозії.

Содержание

Виявлення на топоплані основних (типових) форм рельєфу.
Визначення характерних ліній рельєфу, меж і площі водозбору.
Визначення ступеня розчленування території гідрографічною мережею.
Поняття базису ерозії і визначення його глибини.
Визначення експозиції схилів, середніх ухилів місцевості і робочих ухилів.
Визначення зон схилів різної крутості.
Типологічна характеристика схилів.
Висновок
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Laboratornaya_1.docx

— 133.90 Кб (Скачать документ)

   3.Мікроложбинні;

  4.Макроложбинні;

Користуючись визначеними характеристиками, на нашому топоплані виділяємо такі види схилів:

  1. Поперечно-прямий, повздовжньо-прямий схил з паралельними горизонталями.
  2. Поперечно-прямий схил з непаралельними горизонталями повздовжньо-увігнутий
  3. Поперечно-випуклий схил з непаралельними горизонталями, повздовжньо-випуклий.
  4. Повздовжньо-випуклий, поперечно увігнутий схил з паралельними горизонталями.

 

Висновок

Вміння спеціалістів землевпорядників “читати” рельєф дозволяє їм в своїй практичній діяльності правильно, у відповідності з прийнятими стандартами кваліфікувати основні (типові) форми рельєфу, виявляти елементи форм рельєфу, характерні точки і лінії, в практичному плані це дозволяє правильно уявити загальний характер поверхні землевпорядної території по топоплану, що забезпечить необхідну інформацію для прийняття правильних ( з екологічної точки зору ) проектних рішень по розміщенню різних об’єктів організації території( меж полів сівозмін, робочих ділянок, водо регулюючих лісових смуг, гідротехнічних лінійних споруд), визначають об’єм земляних робіт, їх вартість, витрати на виконання різних технологічних операцій.

   Визначення меж і площі  водозбору дозволяє отримати  технічні характеристики окремих  ділянок для встановлення об’єму  поверхневого стоку, його енергетичні  потужності і в результаті  ступеню ерозійної небезпеки. Показники  базису ерозії, його глибини і  коефіцієнт розчленування території  використовують при визначенні  ступеню розвитку ерозійних процесів  на конкретній території.

Експозиція схилів враховується при проектуванні елементів впорядкуванні території, оскільки від експозиції залежить мікроклімат, а значить і умови інтенсивності розвитку рослин.

Показники середнього ухилу місцевості і робочого ухилу використовуються , наприклад, при обґрунтуванні проектних рішень розміщення полів сівозмін і їх робочих ділянок у відношенні рельєфу. Визначення зон схилів різної крутизни дозволяє отримати інформацію необхідну для рішення питань проектування системи сівозмін, диференціювання протиерозійних мікропідприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.Чупахин В.М. Ландшафты  и землеустройство/ В.М. Чупахин,М.В.Андриишин.-М.:Агропромиздат,1989.

              2.Давидчук В.С., Петренко К.М., Шевченко Л.М. Фізико-географічні та  ландшафтознавчі дослідження // Укр. геогр. журн., 1996. № 2.    

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Визначення основних морфометричних показників рельєфу для цілей землеустрою