Сучасні інформаційні технології і програмні продукти та їх правовий захист

Приклад 1. Корпоративна територіально-розподілена  мережа Укрсоцбанку

Коротко розглянувши зазначені  протоколи, приділимо увагу корпоративній  мережі Укрсоцбанку, створеній українською  науково-виробничою фірмою «Енран-Телеком» як приклад ефективного використання протоколу Frame Relay (рис. 1).

Основою корпоративної мережі Укрсоцбанку  є маршрутизатори виробництва компанії Motorola, різні типи яких було розміщено  в центральних і регіональних вузлах мережі, а також у відділеннях  банку.

Залежно від типу каналу передачі даних, доступного на конкретному напрямі, застосовувалося відповідне устаткування передачі даних (відповідні модеми). Так, у Донецькій дирекції Укрсоцбанку, де на всі 19 відділень, розташованих в  області, є виділені канали тональної  частоти, застосовувалися модеми компанії Motorola. Швидкість передачі даних з  використанням цих модемів досягає 33,6 Кбіт/c. З урахуванням того, що в маршрутизаторах Motorola використовується апаратне стискання даних, що передаються, то швидкість передачі деяких файлів сягає 80 Кбіт/c.

У Києві схема підключень відділень  банку до мережі виглядає складніше. На тих напрямках, де як середовище передачі даних використовувалося  безпосереднє з’єднання, було застосовано HDSL-модеми компанії Pair Gain, що забезпечили  швидкість передачі даних на цих  напрямках від 128 Кбіт до 2 Мбіт/c.

Банк активно користується послугами  мережі ISDN для передачі даних. Обласну  дирекцію Укрсоцбанку в м. Рівне  і м. Луцьку залучено до Центрального банку в Києві з використанням ISDN. Для забезпечення роботи з міжнародними платіжними системами у відділеннях  і дирекціях банку було успішно  впроваджено шлюз у зовнішні мережі X.25.

Укрсоцбанк використовує можливості корпоративної мережі щодо суміщення  передачі в одному каналі даних і  голосу. Офісні АТС у Донецькій  обласній дирекції Укрсоцбанку й  у Центральному банку в м. Києві  пов’язані одна з одною тим  самим каналом даних, що дозволило  банку мати власний міжміський зв’язок.

Проект успішно впроваджений, мережа функціонує понад 3 роки.

Приклад 2. Інформаційно-розрахункова система для Укртелекому

Вище було розглянуто приклад реалізації технічної основи інформаційної  системи – корпоративної мережі, виконаної національним виробником фірмою «Енран-Телеком». Далі буде показано яскравий приклад завершеної розробки складного програмного продукту, орієнтованого на використання в найбільшій телекомунікаційній компанії України – Українському державному підприємстві електрозв’язку «Укртелеком».

Підприємства Укртелекому, надаючи  послуги електрозв’язку, мусять розраховувати  їхню вартість, виставляти рахунки, враховувати  зроблені оплати, зводити баланс рахунків клієнтів, працювати з дебіторами (на жаль, в існуючих економічних  умовах їх стає дедалі більше), проводити  взаєморозрахунки з діловими партнерами тощо. Автоматизовані системи, що забезпечують таку функціональність, називаються  біллінговими.

Умовно можна розрізнити два  класи біллінгових систем: локальні – ті, що в установах призначені для внутрішньофірмового використання й операторські, що застосовуються компаніями-операторами телефонного, мобільного, пейджингового зв’язку. Перші призначені для врахування і тарифікації телефонних переговорів  в організаціях, які використовують офісні або ті АТС, що призначені для  установ. Другі є основним інструментом значних операторів зв’язку, таких, наприклад, як обласні дирекції Укртелекому, і мають забезпечувати розрахунки по всьому спектру наданих ними послуг.

Нині у більшості обласних дирекцій Укртелекому немає єдиної системи, що автоматизує розрахунки за всі  послуги електрозв’язку, підтвердженням чого є розмаїтість рахунків, одержуваних  клієнтами (один рахунок за міжміські  і міжнародні переговори, другий –  за абонплату і місцеві переговори, оплату за послуги радіотрансляційної мережі включено до комунальних платежів тощо).

Виходом є впровадження комплексної  системи, спроектованої і розробленої  за всіма стандартами. Обов’язковою є розробка всієї необхідної проектної  та експлуатаційної документації, а  також технологія підтримки і  поширення нових версій системи. Зрозуміло, що є два шляхи вирішення  цієї проблеми – купівля готової  системи або її розробка.

На західному ринку є кілька десятків систем такого класу, але, як правило, використовувати їх в умовах України без значної модифікації  неможливо через проблеми, похідні  від:

· національного законодавства (часті  зміни, запровадження нормативних  даних у дію заднім числом);

· величезної кількості пільгових  категорій клієнтів (для західних систем це цілком незрозуміла категорія) і практики часткового відшкодування  їхніх витрат різними організаціями;

· змішаного використання технічних  засобів (наприклад, до 1800 телефон використовується підприємством, а після зазначеного  часу – фізичною особою).

Крім цього, вартість таких систем дуже значна (сотні тисяч й мільйони доларів США).

Таким чином, прийнятним виходом при  створенні біллінгових систем для  національних операторів є їхня розробка українськими колективами. При цьому  розроблювач має можливість реалізувати  усі «специфічні» умови їхнього  функціонування, відслідковувати законодавчу  базу, що змінюється, і при необхідності оперативно вносити в систему  зміни, а вартість розробки такої  системи буде нижчою, ніж купівля  відповідної західної системи (крім того, слід враховувати, що основний бізнес західні постачальники роблять  не на продажу системи, а на її супроводі, коли користувачу подітися вже нікуди).

Необхідно відзначити, що біллінгові системи, призначені для використання обласними дирекціями Укртелекому, є складними програмно-технічними комплексами, що включають потужні  серверні комплекси, які забезпечують величезні обсяги обчислень, великі бази даних – БД (десятки та сотні  гігабайт), потужні принтери, що мають  надрукувати сотні тисяч рахунків й інших документів за кілька днів, розгалужену мережу передачі даних  для забезпечення функціонування сотень робочих місць. Для експлуатації таких систем мають бути підготовлені як обслуговуючий персонал, так і безпосередні користувачі.

Зрозуміло, що розробку такої системи  може здійснити лише фірма, що володіє  можливостями виконувати все розмаїття  перелічених робіт (включаючи і  навчання), і має не тільки підготовлений  колектив розроблювачів прикладного  програмного забезпечення, а й  використовує сучасні технології розробки.

В Україні є ряд компаній, спроможних виконувати роботи такого рівня. Конкретну  розробку біллінгової системи веде науково-виробнича фірма «Енран-Телеком», програмний продукт якої – ETBILL проходить  етап тестування й впровадження у  кількох обласних дирекціях Укртелекому.

Про масштаби і складність проекту  говорить таке:

· систему реалізовано в архітектурі  «клієнт-сервер»;

· система складається з 5 підсистем, у межах яких розроблено 20 клієнтських  додатків, призначених для організації  автоматизованих робочих місць  користувачів, і близько 40 прикладних серверних процесів, що реалізують розрахункові алгоритми;

· проектна й експлуатаційна документація становить понад 100 томів;

· використовувані технічні засоби:

Ш центральний серверний комплекс на обласному рівні – кластер  з двох потужних серверів (4-8 процесорів, 2-4 Гб оперативної пам’яті) з RAID масивом;

Ш сервер на районному рівні в  цехах електрозв’язку (1-2 процесори, 128-512 Мб оперативної пам’яті);

Ш принтерні потужності, достатні для своєчасного друку всіх необхідних документів;

Ш локальні обчислювальні мережі;

Ш регіональна мережа передачі даних, що об’єднує всі перелічені технічні компоненти в єдину інфраструктуру.

Розробка системи такого масштабу неможлива без застосування промислової  технології розробки комп’ютерних систем. Розроблена і використовувана в  НПФ «Енран-Телеком» технологія заснована  на:

· застосуванні відповідних державних  стандартів, що діють в Україні, а  також на використанні елементів  британської промислової технології розробки інформаційних систем – SSADM, що де-факто стає стандартом в Європейському  співтоваристві;

· застосуванні 10-ти власних стандартів, що регламентують усі критично важливі  процеси розробки;

· застосуванні спеціально розробленої  системи організації та керування  проектом;

· використанні відчуженого від  розроблювачів і програмістів процесу  складання програмних компонентів  і створення інсталяцій системи  або окремих її частин;

· організації багаторівневого  процесу тестування.

Випробовувальна експлуатація даної  системи, проведена в обласних дирекціях  Укртелекому, свідчить про ефективність її застосування.

Приклад 3. Серверне і комп’ютерне  устаткування корпоративних мереж

Ще одним прикладом успішного  вирішення технічних проблем, що виникають при побудові корпоративних  інформаційних систем, є рішення  української компанії «Квазар-Мікро» в галузі розробки і створення  сучасних робочих станцій і серверного устаткування.

Розпочинаючи свою діяльність «Квазар-Мікро» активно зводила «міст» між передовими інформаційними технологіями Західних країн та Україною. У 1992 р., коли на світовому  ринку тільки з’явився комп’ютер  на базі процесора з архітектурою і486, «Квазар-Мікро» була єдиною компанією, що пропонувала його в Україні.

«Квазар-Мікро» поставила перед  собою завдання налагодити виробництво  комп’ютерних систем з кращих компонентів, вироблених на світовому ринку. За кілька років компанія перетворилася на найбільшого виробника комп’ютерних засобів в Україні. Всі вони збираються і тестуються на технологічній базі заводу «Квазар» – найбільшого українського підприємства електронної промисловості. На кожному етапі технологічного процесу здійснюється жорсткий контроль, що забезпечує бездоганну якість готової продукції.

«Квазар-Мікро» випускає сервери різних класів і рівня складності.

Наприклад, сервер NetFireФ SC розкриває  переваги процесора IntelТ PentiumТ II XeonФ. Чотирипроцесорна схема SC450NX забезпечує потужне рішення, колись недосяжне в доступному класі  ціни. Оптимально підтримує процесори IntelТ PentiumТ II XeonФ і PentiumТ III XeonФ. Спираючись на передову технологію потужних процесорів, серверна платформа SC450NX має швидке процесорне ядро й повношвидкісну кеш-пам’ять 2-го рівня обсягом, необхідним для  роботи із системами масштабів підприємств. SC450NX спроможна задовольнити потреби  будь-якого рівня, завдяки високій  частоті процесорів, починаючи з 400 МГц, і кеш-пам’яті розміром від 512 Kб до 2 Mб. Платформа SC450NX, що підтримує  від одного до чотирьох процесорів Pentium II Xeon, є справді масштабною системою.

Як і всі серверні продукти Intel, SC450NX побудовано з урахуванням безкомпромісної  надійності для режиму цілодобової  роботи. Ця платформа призначена для  роботи «важких» ділових додатків при  мінімальному простої. Характеристики високої готовності, включаючи блоки  живлення і дискові відтинки SCSI з  можливістю гарячої заміни, а також  опція кластеризації, вибираються  в спеціальному режимі Service Mode. Service Mode – режим для організації  кластера, коли внутрішній дисковий масив  залишається у робочому стані  в періоди вимикання основної електроніки для нарощування  й обслуговування. Другий сервер у  цьому режимі продовжує звертатися до дисків шиною LVD SCSI.

Для зниження експлуатаційних витрат у сервері SC450NX присутній повний набір засобів адміністрування, що дає змогу попереджати проблеми. Наприклад, Management Port (EMP) надає можливість дистанційного доступу через модем. Персонал може на відстані переглядати журнал критичних подій, скидати або вмикати-вимикати систему. Потужний керуючий контролер на платі SC450NX і керуюче ПЗ Intel Server Control (ISC) дозволяють слідкувати за температурою та напругою, цілісністю шасі, інвентарним устаткуванням системної плати і системою в цілому. Надмірність керуючої системи досягається завдяки використанню в SC450NX архітектури Inter-Chassis Management Bus (ICMB).

Для зручності встановлення у приміщеннях  базова апаратура SC450NX поставляється  у стійковому і підложному виконанні. Устаткування серверу комплектується спеціально розробленим для критичних  навантажень серверним мережевим  адаптером – Intel Intelligent Server Adapter з  потужним процесором введення-виведення i960, що розвантажує центральні процесори  серверу від обслуговування завдань  запровадження-висновку. Мережевий  інтерфейс підтримує резервування. Резервуються й інші життєво важливі  підсистеми, включаючи живлення (3 блоки) і охолодження (11 вентиляторів).

Слід відзначити, що сервери «Квазар-Мікро» пройшли перевірку «на тривкість» у багатьох проектах, де показали високу ефективність своєї роботи (у Митному  комітеті України, Укрсоцбанку, під  час проведення в Києві Зборів Європейського банку реконструкції  і розвитку тощо).

Що стосується правового захисту  сучасних інформаційних технологій і програм, то в Україні дане питання  формується досить болісно. Так, українське право відстоює авторські права  будь-якої продукту, в тому числі  і інформаційних технологій, однак  чіткої законодавчої бази на сьогодні ще практично не існує.

Захист прав інтелектуальної власності  залишається проблемою в Україні  — і вона найбільше потерпає від  наслідків цієї проблеми. В України  великий потенціал у галузі високих  технологій. Але деякі компанії просто не хочуть інвестувати, оскільки вони небезпідставно вважають, що їхні авторські  права будуть порушені, а інтелектуальна власність вкрадена.

Досвід в багатьох місцях показує, що швидше розвиваються ті країни, які  прийняли ефективні закони щодо інтелектуальної  власності та готові боротися з неліцензійною  продукцією. Чи в Україні, чи десь в  інших країнах захист інтелектуальної  власності слабкий. Маленька група, що виробляє піратську продукцію, отримує  величезні прибутки, в той час  як музиканти, винахідники, розробники програмного забезпечення потерпають від цього. І населення країни в цілому позбавлене переваг легітимного  економічного зростання та позитивного  інвестиційного клімату. Ось чому ми продовжуємо стверджувати, що захист прав інтелектуальної власності  в першу чергу в інтересах  України.