Механізм розвитку зсувів на території України

10. Підвищена вологість порід і порушення їх природної структури поблизу поверхні сковзання.

11.   Порушення нормального стану різних споруд. Насипи, будинки, залізниці, шосе, колодязі, дренажні галереї, східці, труби і водозливні лотки деформуються, в них утворюються тріщини і розломи.

Всі вказані ознаки зустрічаються  у різних поєднаннях.

 

6. Класифікації зсувів

 

Оскільки причин утворення  зсувів досить багато, то їх класифікація дуже ускладнюється.

2.1 За швидкiстю змiщення порід зсуви подiляють на:

- повiльнi (швидкiсть становить декiлька десяткiв сантиметрiв на рiк);

- середнi (швидкiсть становить декiлька метрiв за годину або добу);

- швидкi (швидкiсть становить десятки кiлометрiв за годину).

2.2 Генетична класифікація зсувів:

1. Зсуви видавлювання (детрузивні) – характеризуються порушенням і видавлювання ґрунтів порід і зоні зсувного зміщення

• Блокові зсуви – розповсюджені на території України, особливо Одеса

• Масиви порід на Пд. Криму

2. Зсуви зісковзування (консеквентні) – зміщення грунту в таких зсувах визначається системою тектонічних та літологічних тріщин.

3. Зсуви потоки (деляпсивні) – найбільш розповсюджені на території України, виникають на пологих схилах, крутизною до 15-20 %. Вони виникають в раніше зміщених породах.
4. Зсуви раптового розрідження  - поширюються в зоні Карпат, за рахунок різкого зміщення міцності, значні розміри.
5. Суфозійні зсуви – виникають на берегах річок, водосховищ, під час вимивання.
6. Складні зсуви – коли на схилах утворюються зсуви різних генетичних типів.

мал1. Основні  типи зсувів.

 

2.3 За глибиною залягання зсуви поділяють на :

- поверхневі ( 1м)

- мілкі(5м)

- глибокі (до 20 м)

- дуже глибокі (понад  20 м)

2.4 За типом матеріалу:

- кам’яні

- ґрунтові

2.5 За потужністю :

- малі (до 10 тис м2)

- великі ( до 1 млн м2)

- дуже великі ( понад  1 млн м2)

 

Залежно від  ступеня  впливу природних і техногенних  факторів зсувонебезпечні території  можна поділити на три групи:

 

• території з незначною  зміною  природного  ландшафту,  де  на утворення  та  активізацію  зсувів  впливають  переважно  природні

фактори;

 

• території, на  яких  господарська  діяльність  підсилює   дію природних факторів,   де  на  утворення  та  активізацію  зсувів впливають природно-техногенні фактори;

 

• території, де на утворення та  активізацію  зсувів  впливають переважно    техногенні   фактори,   -   промислові   агломерації, гірничодобувні  регіони,  території,  що   зазнають   інтенсивного техногенного   впливу   (в   тому   числі   підпір  ґрунтових  вод водосховищами).

 

     Наведена класифікація зсувонебезпечних  територій  дає  змогу визначати  необхідні  для їх захисту протизсувні заходи за видами, строками,  черговістю  здійснення  та  обсягами  фінансування,  що забезпечить підвищення їх ефективності.

   

Вплив господарської   діяльності  на  поширення  зсувів  може виявлятися безпосередньо або опосередковано.  Безпосередній  вплив пов'язаний з додатковим навантаженням на схили та їх підрізуванням під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій  (унаслідок надмірного зрошення,  підпору ґрунтових вод водосховищами та  іншими   водоймами,   витоків   з   водо несучих комунікацій),  динамічним впливом на схили.  Опосередкований вплив зумовлений зниженням рівня дренованості зсувонебезпечних територій (унаслідок   замулювання   річок  і  струмків  та  зміни  рельєфу, пов'язаних із засипанням ярів і балок),  збільшенням інфільтрації атмосферних опадів  у зв'язку  з проведенням снігозатримування,

розорюванням  зсувонебезпечних  схилів,   вирубуванням   лісів   і знищенням природних пляжів.

 

Негативний вплив  господарської  діяльності можна зменшити або повністю усунути шляхом  регулювання  порядку  її  провадження  на зсувонебезпечних  територіях,  здійснення  відповідної  інженерної підготовки  територій  до  господарського  освоєння,  періодичного очищення   русел   річок   і   струмків   від   мулу,   дренування перезволожених та підтоплених територій, регулювання поверхневого стоку на забудованих територіях, механічного утримування схилів.

 

 

7. Активізація зсувних процесів на території України впродовж 2009 - початку 2010рр.

  Значне поширення зсувів на території України визначається геологічною будовою та геоморфологічними умовами, які зумовлюють можливість виникнення, просторове розміщення та інтенсивність розвитку цих небезпечних геологічних процесів. За останніми даними на території України зафіксовано понад 23 тис. зсувів Найбільш поширені зсуви на схилах та прибережних ділянках, які складаються з нестійких порід, що мають здатність деформуватись.

Активізація зсувів на зсувонебезпечних територіях відбувається під впливом природних та антропогенних чинників. Головними природними чинниками є метеорологічні (атмосферні опади,температура тощо), гідрологічні (рівні та витрати води в поверхневих водотоках, рівніводи та хвильовий режим морів, озер, інших водойм тощо), гідрогеологічні (рівні,хімічний склад та властивості підземних вод, умови їх живлення та дренажу), сейсмічні(землетруси) та ін. Ці чинники відносяться до швидкозмінних Тривалість періоду реалізації їх впливу – від доби до року. Вони визначають активність прояву зсувів, їх дія реалізується через поверхневий стік, вологість, міцність та деформаційні властивості гірських порід. Існує тісний зв’язок активності прояву зсувних процесів з режимом випадання атмосферних опадів та температурними змінами як у внутрішньорічному, так і в багаторічному розрізі.

Вплив господарської  діяльності пов‘язаний з додатковим навантаженням та підрізкою схилів під час будівельних робіт, створенням динамічних навантажень на схили, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій, спричиненим надмірним зрошенням, підпором рівнів ґрунтових вод водосховищами та іншими водоймищами,витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Поряд з іншими факторами,збільшення вологості та обводнення ґрунтів поблизу крутих схилів ярів та балок такожризводить до активізації зсувних процесів.

Розвиток зсувних процесів викликає руйнування та деформації багатьох

промислових, інженерних, житлових та громадських споруд. Державі  наносяться значні матеріальні збитки. Площа поширення зсувонебезпечних ділянок у межах міських територій складає понад 42 тис.га.

  

 

 

Адміністративна область	Площа, тис. км2	Загальна кількість  зсувів, шт	Кількість активних зсувів, шт	Площа зсуво-небезпечних  територій, тис. км2	Питома ураженість по області всього, %	Відносна питома ураженість по Україні, %
1.АРК	27	1562	454	0,0561	0,208	0,009
2.Вінницька	26,5	338	50	0,0155	0,058	0,003
3.Волинська	20,2	–	–	–
4.Дніпропетров	31,9	382	21	0,034	0,107	0,006
5.Донецька	26,5	188	68	0,0084	0,032	0,001
6.Житомирська	29,9	10	–	0,000008	0,00003	0,000001
7.Закарпатська	12,8	2880	800	0,9187	7,177	0,152
8.Запорізька	27,2	205	97	0,0041	0,015	0,001
9.Ів.- Франк.	13,9	769	15	0,2533	1,822	0,042
10.Київська	28,9	790	38	0,0238	0,082	0,004
11.Кіровоградська	24,6	143	18	0,0034	0,014	0,001
12.Луганська	26,7	1138	543	0,0069	0,026	0,001
13.Львівська	21,8	870	868	0,0416	0,191	0,007
14.Миколаївська	24,6	1289	130	0,00727	0,030	0,001
15.Одеська	33,3	5885	295	0,05119	0,154	0,008
16.Полтавська	28,8	824	48	0,08472	0,294	0,014
17.Рівненська	20,1	–	–	–
18.Сумська	23,8	567	18	0,0087	0,037	0,001
19.Тернопільська	13,8	117	24	0,0117	0,085	0,002
20.Харківська	31,4	1659	103	0,0483	0,154	0,008
21.Херсонська	28,5	43	19	0,0003	0,001	0,00005
22.Хмельницька.	20,6	425	79	0,0207	0,100	0,003
23.Черкаська	20,9	1034	161	0,0309	0,148	0,005
24.Чернівецька	8,1	1622	240	0,6614	8,165	0,110
25.Чернігівска	31,9	11	–	0,00003	0,00009	0,000005
26.Всього по Україні	603,7	23031	4089	2,2901	0,379	0,379

 

Таблиця 1.  Загальна характеристика поширення зсувів на території України.

 

 

 

За період 2006 р. на території України зафіксовані такі випадки активізації зсувів:

- у Закарпатській області  активними є 800 зсувів. Особливу  небезпеку становлять

зсуви в зоні Тереблянського водосховища. На початку 2007 року активізація  зсуву в м.Рахів призвела до загибелі 1 людини, руйнування декількох споруд, залізничної колії та автодороги Тячів - Нересниця;

- в Івано-Франківській  обл. зафіксовано 15 зсувів в  активній стадії. Найбільш

небезпечними зсувні процеси є в районі м. Косів, Калуш, Снятин, с.с. Чорногузи,

Лопушна;

 - у Чернівецькій області 240 зсувів перебувають в активному стані. У Чернівцях

активізація зсувів спостерігалась на правому схилі долини р. Прут у  мікрорайоні Руській,вул. Кастелло –Ушакова, вул. Нагірна тощо. Активізація  зсувів спостерігається в районіавтошляхів Чернівці-Сторожинець (с.Кам'яна), Глиниця-Сторожинець (с.Ясени), Чернівці-Хотин. Продовжується активізація у межах с.с. Щербинці, Подвірне, Лунка, Маморниця,Великосілля, Радгоспівка.

- у Львівській області  активними є 868 зсуви. Вони поширені в басейні р. р. Вишні

і Кам‘янка, в районі Стрийського водосховища, в бортах Язівського і Роздільського сірчаних кар‘єрів, у межах м. Сколе, с.с. Кам‘янка, Сторона, в районі нафтопроводу "Дружба", ЛЕПу високої напруги.

- у Харківській області найбільш катастрофічна ситуація склалась навесні 2006 р. у

м. Куп’янськ, де в зону впливу зсуву потрапило 100 житлових будинків. Активізація тут відбулась водночас на 8 ділянках;

- у Дніпропетровській  області зсуви в активній стадії  розвитку спостерігаються в

м.м. Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ і с. Новоселівка  Широківського району. У м. Дніпропетровськ у зсувонебезпечних районах розташовано понад 500 житлових будинків, з яких 40 підлягають відселенню, та близько 50 промислових підприємств. Особливо небезпечна активізація зафіксована на схилах балок - Красної (4 зсуви на площі 0,15 км2), Аптекарської, Красноповстанської, Сухого Яру у Дніпропетровську та Шамишної балки у Дніпродзержинську

- у Запорізькій області  найбільша u1072 активність зсувів спостерігається в техногенних умовах на забудованих територіях м.м. Бердянськ, Дніпрорудне, Василівка, Приморське,Кам‘янка-Бузька та в природних умовах у межах Обіточної та Бердянської заток.Активізація зсувів у м. Бердянськ на площі 0,08 км2 створює загрозу заводу „Азовкабель",житловому селищу заводу „Азмол", його виробничим спорудам та центральній частині м.Бердянськ

- у Миколаївській області  найбільша активізація спостерігається  у Бережанському

районі між с. Рибаковка  та Карабушським лиманом, в межах м.м. Миколаїв та Очаків, на схилах Бузького лиману;

- в Одеській області  в зоні дії зсувних процесів  перебуває більше 100 населених

пунктів, 50 зон відпочинку, нафто - і газопроводи державного значення. Найбільше активізувались зсуви на узбережжі моря від Сухого до Тилігульського лиманів, їх активізація сягає 50%. Зсувонебезпечні схили спостерігаються в м.м. Одеса на площі 0,84км 2 , Ананьїв – 0,043 км 2, Іллічівськ – 0,06 км 2 , Кодима – 0,05 км 2, Котовськ – 0,82 км 2 Найбільша активізація спостерігалася у с.Санжейка Овідіопольського района;

- в АР Крим активні  зсуви продовжують деформувати  автошляхи Аеропорт -

Сімферополь – Ялта - Севастополь; Алушта – Морське - Судак, м. Форос – Байдарські Ворота, під’їзні дороги до санаторно-курортних комплексів, залізниці на відрізку від м.Севастополь до ст. В.Садової; житлові споруди у м.м. Севастополь, Балаклава, Євпаторія,Лівадія, Алушта, Алупка, Керч, Симеїз, Заводське, Аршинцеве, Войкове, Капкани,Жуковка, Багерове, Оползневе, Новий Світ, Орджонікідзе, селищі Мар’яне (м.Сімферополь) тощо. Вкотре порушується магістральний газопровід Алушта-Ялта наділянці Шархинського кар’єру;

- на території Києва  активізація зсувного процесу  відмічена на ділянках зсувного

схилу між вул. Петровською  та Кудрівською (Петровський яр), біля Андріївської церкви,між вул. Дехтярівською та Киянківським провулком (зсув №25), в районі фунікулера,нижче Маріїнського палацу, біля пам‘ятника Магдебурзького права. До найбільшзсувонебезпечних схилів, де можлива активізація процесу, відносяться ділянки між вулицями Лук‘янівська – Олегівська, Глибочицька – Петровська (Гончарний і Петровський яри) та район Видубицького монастиря.

 

  

 

Отже, Зсуви поширені на 50 % України, але найбільше в :

- Закарпатській

- Івано-Франківській

- Чернівецькій

- Миколаївській

- Одеській

- Харківській

- Дніпропетровській

- АР Крим

Діагарамма1. Розподіл неактивних та активних  зсувів на території України

 

Діаграмма2. Розподіл ураженості зсувними процесами на території України, %

 

8. Методи інженерно-геологічного вивчення зсувів

 

Програмою вивчення зсувних  ділянок, як правило, передбачаються такі види робіт.