Фізична культура - важливий фактор зміцнення здоров’я

Не слід захоплюватися м’ясними, риб’ячими та курячими бульйонами. М’ясо і м’ясні продукти належать до кислої їжі, при перетравлення якої в організмі утворюється багато шлаків. Лужна їжа дає мало відходів, кисла їжа дає велике навантаження для організму і поряд з іншими причинами сприяє розвитку атеросклерозу, остеохондроза, подагри, які дуже поширені.

До продуктів, які містять лужні радикали належать: свіжі огірки, чай, яблука, цитрусові, слива, вишня, персики, зелений горошок, кавуни квасоля, дині, кабачки, свіжі помідори, редис, морква, молоко, та кисломолочні продукти. Вони також містять багато натрію, калію, кальцію, магнію.

До „кислої” їжі належать: м’ясо, риба, яйця сир, ковбаси, кондитерські вироби, хлібобулочні, жири тваринного походження, горіхи, круп’яні і макаронні страви, цукор, брусника. В них досить багато іонів фосфору, сірки і хлору.

Для кислотно-лужної рівноваги в організмі слід вживати на одну частину „кислої” їжі – 6 частин – „лужної”.

Жири – це важливе джерело енергії і будівельний матеріал. Це також основа кулінарної обробки продуктів. Однак слід пам’ятати, що не слід повторно їх нагрівати. Для кулінарної обробки продуктів краще вживати рослинну олію.

Овочі слід краще їсти сирими або запікати в духовці. Якщо овочі потрібно варити, то робити це краще на пару, не чистячи їх (у шкірці), щоб максимально зберегти вітаміни і мінеральні речовини. Овочеві страви готувати безпосередньо перед їдою. Овочеві соки також слід пити відразу після приготування. Не бажано обробляти фрукти теплом, виключення може бути для людей, що страждають хворобами органів травлення.

Консервовані фрукти великої користі організмові не приносять. Краще їх заготовляти сушеними. Ягоди найкраще вживати свіжим особливо, коли їх небагато. Важливе значення має правильне поєднання страв. Наприклад, вживати одночасно продукти, які сприяють посиленому газоутворенню (молоко, бобові, капусту). Не поєднувати одночасно дуже гарячі і холодні страви. Невдале поєднання страв сприяє виникненню здуття живота, появи відчуття важкості, біль в животі, проносу та інших порушень травлення.

Найкращим поєднанням слід вважати хліб з маслом, картоплю з жиром, капусти, буряка з крохмалистою їжею. Дині, кавуни, фрукти і ягоди слід їсти окремо, через годину – дві після основної їжі, або до їжі. Це сприяє більш ефективному травленню їх і кращому всмоктуванні цінних харчових речовин.

Необхідно обмежувати по можливості ті продукти харчування, які не містять корисних харчових компонентів. Це такі як цукор і все, що готується на його основі, соління і копченості всіх видів, страви смажені, жирну свинину, вироби здобного тіста, консерви і консервовані продукти, в тому числі згущене молоко, напої типу „Кола”, морозиво, штучний мед.

Кожен з нас з роками звикає до певної їжі. Багато залежить від того як людина почуває себе яка у неї професія. На жаль, серед людей середнього та похилого віку абсолютно здорових немає. Поширеним є серед цих категорій населення атеросклероз.

Дослідження показали, що змінивши звичний раціон харчування, можна загальмувати розвиток атеросклерозу шляхом нормалізації жирового обміну в організмі. Відомий класичний вираз Поля Брега, що атеросклероз приходить не з віком, а з харчуванням.

Тому сформульоване 7 „золотих” правил дієти, дотримання яких необхідне для того, щоб усунути порушення обміну речовин в організмі:

1. Зменшити на 10 % загальне вживання жирів.
2. Різко зменшити в раціоні насичені жирні кислоти (тваринні жири, масло, вершки, сир, яйця, м’ясо).
3. Збільшити вживання продуктів багатих поліненасиченими жирними кислотами (рослинна олія, риба, птиця, продукти моря.
4. Замінити в домашньому використанні при приготуванні їжі масло і маргарин на рослинну олію.
5. Збільшити в раціоні клітковини і складних вуглеводів.
6. Різко зменшити вживання продуктів багатих холестерином.
7. Значно знизити кількість повареної солі в раціоні харчування.

Дотримуватися „золотих” правил повинні люди не тільки ті, що страждають проявами атеросклерозу, або ожиріння, але й зовсім здорові, оскільки атеросклеротичний процес у багатьох починається змолоду і має тривалий прихований перебіг.

Скільки їсти?

З дитинства слід виховувати в собі розумне почуття міри. Слід звикнути вставати з-за столу до настання повного насичення. При підвищеному апетиті можна їсти часто, але невеликими порціями. Коден шматочок треба ретельно пережовувати протягом 15-18 секунд.

Переїдання – одна з головних бід сучасної людини. З цією звичкою важко боротися, та знання законів раціонального харчування допоможе в цьому. Протягом століть люди виробили способи періодичного обмеження кількості їжі, особливо тваринного походження. Для цього могли бути різні причини: релігійні, медичні, соціальні, економічні.

Обмеження їжі під час посту переноситься значно легше ніж звичайне голодування. Під час посту організм має можливість очиститись від шлаків, отримати додаткову кількість лужних валентностей, відновити потенціал ферментних систем органів травлення.

Їжа повинна бути різноманітною. Природою створений спосіб боротьби з одноманітною їжею. Це втрата апетиту.

 

 

Коли їсти?

Режим харчування, що виробляється в процесі життя і відіграє важливу роль у підтримці здоров’я.

Відхилення від встановленого режиму ламає фізіологічний режим життєдіяльності людини. Кількість прийомів їжі впливає на обмін речовин і функціональний стан організму. Самопочуття людини буває найкращим при 3-4 разовому харчуванні в день. Такий режим харчування є оптимальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правильне харчування – засада міцного здоров’я

 

Харчування посідає важливе місце в житті людини. Особливо, якщо це стосується здоров'я та підвищення працездатності. Для нормальної життєдіяльності організму в харчовому раціоні необхідно коло 600 всмоктуючих компонентів, що відповідають застосуванню 32 харчових продуктів. Являючись єдиним постачальником речовин із котрих будуються клітини організму, їжа в основному є потребою для продовження життя. Відомий дослідник в області дієтології Покровський А.А.Справедливо вказав, зо вплив харчування являється основним в забезпеченні рості і розвитку людського організму, його працездатність.

Можна рахувати, що фактор харчування вказує вплив на довго тривалість життя і активну діяльність людини.

Кожні 10-11 років кількість населення світу збільшується в середньому на 100 млн., в теперішній час перевищила 6 млрд. Щороку вмирає приблизно 13 млн. дітей в віці до 5 років із котрих 8 млн. в результаті сукупної дії недостатнього харчування і інфекційних захворювань. Такий високий рівень смертності дітей обумовлений недостатністю харчування в 75% випадків не від компонентів харчування, а від аліментарного дефіциту компонентів харчування.

Природні мікроелементи, характерні людям, які живуть в певній місцевості, хімічний склад їжі в певній степені виражає оточуюче середовище – воду, повітря (наприклад, в Україні біля 27% населення проживає в районах з ендемічною йодовою недостатністю).

Технологічні мікроелементози викликані тяжким металом в оточуючому середовищі, які поступають із відходів промисловості (свинець, ртуть, мідь, кобальт) – по даних дослідження являються однією із причин захворюваності дітей.

Аліментарні мікроелементози, викликані неповноцінним харчуванням, холодом, дієтами, прийманням ліків і різними хронічними захворюваннями (діабетдифіцит хромах, вагітність, інтенсивне заняття спортом, старший вік).

Чоловік теперішнього середовища при традиційному харчуванні страдає на ті чи інші види харчової недостатності.

Порушення в структурі харчування проходять на фоні змін стану оточуючого середовища.

Людський організм постійно під впливом тих чи інших шкідливих факторів, приводить д виникнення нової ситуації: змінюється внутрішній стан організму, в ньому порушується нормальний обмін, біохімічні процеси.

Все це приводить до порушення захисної функції органів – бар’єрів, вихід токсичних речовин з організму. До таких органів відноситься печінка, легені, нирки, шкіра, імунна система.

Внаслідок цього в організмі накопичуються шкідливі речовини (токсини, шлаки), які поступають із зовнішнього середовища і залишаються в середині організму в результаті порушення нормального обміну біохімічних процесів.

Наслідком цього являється зниження адаптованих можливостей організму, порушення окисно-відновного процес, що збільшує потребу організму в біологічно активних речовинах, які знаходяться в їжі.

Вони підкреслюють ті обставини, що охорона чистоти внутрішнього стану людини повинна бути признана одним із основних принципів гігієни харчування і гігієнічного нормування. Надають велике значення науковим дослідженням пов’язаних із вивченням метаболічних процесів, направлених на детоксикацію продуктів харчування і на активацію процесів самоочищення організму.

На сьогоднішній час переїдання широко розповсюджене і перетворилось в медичну проблему. По деяких даних надмірною масою страждають 50% жінок, 30% чоловіків, 12% дітей.

Переїдання веде до ожиріння. В теперішній час встановлена достовірна і пряма залежність між ожирінням і серйозними захворюваннями такими, як: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда і рак.

Ожиріння відноситься до числа хронічних захворювань з глибоким порушенням обміну речовин, порушення принципу збалансованого харчування.

В другій половині ХХ ст. в країнах з високо розвинутою економікою змінилась структура захворюваності населення.

Велику роль в ній стали займати захворювання порушеного метаболізму, в число котрих входять: атеросклероз, цукровий діабет, жовчокамяна хвороба, подагра, включається і ожиріння. Широкі епідеміологічні дослідження свідчать про розповсюдження надмірної маси тіла серед населення за останні 3-4 десятиліття.

Важливе значення в розвитку ожиріння має спадковість. Вживання великого об’єму їжі, багатої жирами і вуглеводами, особливо легкозасвоюваної, приводить до функціональних і компенсаторних можливостей органів і систем і органічним порушенням в організмі. З цього є зрозумілим наскільки харчування може впливати на загальний стан людини. При дотриманні елементарних правил раціонального харчування можна уникнути низки проблем, які так чи інакше можуть проявитися на самопочутті людини.

Як підсумок даної роботи, можна сказати наступне: постійне залучення до занять фізичною культурою та елементарне дотримання раціонального харчування можуть гарантувати людині будь-якого віку хороший стан здоров’я та хорошого самопочуття.

Використана література

 

1. Енциклопедія здоров’я. – К., 1999.

2. Якушева С.І. Раціональне харчування. – К., 2000.

3. Як залишатися здоровим до 100 років. – Харків, 1999.