Європейський досвід формування доходів місцевих бюджетів

УДК 336.14 : 352

Н. Г.ПІГУЛЬ, І. М. БОЯРКО, О. В. ЛЮТА

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської  справи

Національного банку України»

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

 

В статті розглянуто і узагальнено особливості формування доходів місцевих бюджетів у європейських країнах. Детально охарактеризовано кожне із джерел акумулювання фінансових ресурсів місцевих органів влади. Враховуючи зарубіжний досвід авторами запропоновані шляхи удосконалення формування доходів місцевих бюджетів в Україні.

In the paper the revenues of local budgets formation in European countries is investigated. The authors described each of the sources of financial resources accumulating of local authorities. On the base of foreign experience the ways of improving of the revenues formation of local budgets in Ukraine are suggested.

Ключові слова: доходи місцевих бюджетів, податкові надходження, неподаткові надходження, європейський досвід.

 

Вступ

Організаційне оформлення інституту місцевого самоврядування і визначення кола завдань місцевої влади у зарубіжних країнах відбулося наприкінці XIX ст. Специфічною ознакою розвитку європейських країн в ХХІ столітті є зростання ролі місцевих бюджетів, які виступають важливою складовою фінансової системи будь-якої країни, оскільки забезпечують вирішення соціально-економічних потреб на місцевому рівні. Останнє десятиріччя характеризується розширенням функцій та завдань, що покладаються на органи місцевого самоврядування, успішне вирішення яких неможливе без економічної основи складовим елементом якої є доходи місцевих бюджетів, що виступають надійною та стабільною основою фінансової бази місцевої влади.

Аналіз останніх досліджень

Значний внесок у вивченні світового досвіду формування доходів місцевих бюджетів зробили такі науковці  як О. Василик, О. Кириленко, О. Сунцова,  С. Большенко, Н. Никифорова та інші. Проте, незважаючи на вагомий внесок наявних наукових праць з проблем формування муніципальних доходів у європейських країнах, потребують подальшого дослідження питання можливостей імплементації зарубіжного досвіду в українську практику.

Постановка  завдання

Метою статті є розгляд, узагальнення особливостей формування доходів місцевих бюджетів у європейських країнах та обґрунтування на основі зарубіжного досвіду шляхів удосконалення акумулювання фінансових ресурсів у місцеві бюджети в Україні.

Результати  дослідження

Вирішення питань формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів залежить від порядку розподілу доходів між різними рівнями бюджетної системи.

У світовій практиці використовуються три основні способи розмежування бюджетних доходів:

– розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів;

– розщеплення надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування;

– установлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків.

Застосування того чи іншого способу розмежування доходів  залежить від засад побудови бюджетної  системи, які, в свою чергу, визначаються державним устроєм країни. В умовах бюджетного унітаризму, як правило, використовуються другий і третій із вищезазначених способів розмежування доходів всередині бюджетної системи [2].

В умовах бюджетного унітаризму основні принципи організації міжбюджетних відносин визначаються центральною владою. При цьому центральна влада проводить політику вирівнювання регіональних фінансових дисбалансів через надання міжбюджетних трансфертів та встановлення надбавок до загальнодержавних податків.

Бюджетний федералізм передбачає чіткий розподіл доходів між бюджетом федерації, бюджетами членів федерації та місцевими бюджетами. Встановлення власних податків місцевими органами влади є характерною ознакою бюджетного федералізму.

Слід зазначити, що в  європейських країнах, навіть при унітарному бюджетному устрої все більшого поширення набувають принципи бюджетного федералізму.

В цілому у різних європейських країнах процес формування доходів  місцевих бюджетів має свої особливості. Аналіз ролі місцевих бюджетів в економіці європейських держав свідчить про те, що частка доходів у ВВП країн становить в середньому 13,6 %, що відображено в таблиці 1 (табл. 1).

Таблиця 1

Частка доходів  місцевих бюджетів у ВВП в європейських країнах, %

Країна	Частка доходів місцевих бюджетів у ВВП
Чехія	8,4
Угорщина	12,1
Латвія	10,8
Польща	12,4
Хорватія	3,8
Данія	32,0
Франція	10,9
Італія	11,7
Великобританія	10,9
Середнє значення	13,6

 

Рівень перерозподілу  ВВП через місцеві бюджети  свідчить про стан децентралізації  управління фінансовими ресурсами в країнах. Привертає увагу той факт, що в країнах Західної Європи, рівень перерозподілу ВВП через місцеві бюджети значно різниться. Так в Данії він становить майже 1/3 ВВП, а в Хорватії лише 3,8 % [3].

Отже чим більша  частка доходів місцевих бюджетів у ВВП, тим вищий рівень децентралізації в країні. Децентралізація забезпечує більш ефективне надання локальних послуг, оскільки на рівні місцевої влади витрати будуть меншими за рахунок скорочення адміністративних витрат та витрат на поточний контроль.

На сьогоднішній день існують чотири основних джерела  фінансових надходжень до бюджетів місцевої влади, а саме: податкові надходження, неподаткові надходження, субсидії та позики.

Питома вага існуючих джерел фінансування місцевої влади у європейських країнах наведена в    таблиці 2.

Таблиця 2

Структура джерел фінансування місцевої влади у європейських країнах, % [4]

Країна	Місцеві податки	Неподаткові надходження	Трансферти	Позики	Інші
Австрія	15	19	35	8	23
Бельгія	32	5	40	13	10
Великобританія	11	6	77	0	6
Данія	51	22	24	2	1
Іспанія	31	16	37	10	6
Італія	18	11	38	9	24
Німеччина	19	16	45	9	11
Норвегія	42	16	33	7	2
Фінляндія	34	11	31	3	21
Франція	36	2	26	10	26
Швейцарія	46	24	18	3	9
Швеція	61	8	19	1	11

 

До місцевих податків в зарубіжних країнах, як правило, відносять майнові, місцеві прибуткові, промислові, податки на професію, а також податки, які відображають політику місцевих органів влади (екологічні, на полювання, на собак і т.п.) [2]. Узагальнення місцевих податків в країнах Європи представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Місцеві податки  в країнах Європи

Країна	Податки
	на нерухомість	на доходи фізичних осіб	на торгівлю	на домогоспо-дарства	на компанії
Австрія	обов’язковий		обов’язковий		обов’язковий
Бельгія	необов’язковий	необов’язковий	необов’язковий	необов’язковий	необов’язковий
Великоб-ританія	не обов’язковий
Данія	обов’язковий	обов’язковий
Іспанія	обов’язковий		обов’язковий		обов’язковий
Італія	обов’язковий		обов’язковий		обов’язковий
Норвегія	не обов’язковий	обов’язковий
Фінляндія	обов’язковий	обов’язковий			необов’язковий
Франція	необов’язковий			необов’язковий	необов’язковий
Швейцарія		необов’язковий
Швеція		обов’язковий

 

Вагомий внесок у дохідну  частину бюджетів європейських країн здійснює податок на майно. Частка цього податку у структурі податкових надходжень місцевих бюджетів досить різна і становить у Великобританії, наприклад, – 99,5 % , у Франції та Іспанії –   близько       30-40 %. Привертає увагу той факт, що у більшості європейських країн запровадження зазначеного податку є обов’язковим, оскільки власність є найважливішою базою оподаткування. Основною проблемою адміністрування даного податку є справедлива оцінка майна та відсутність прямого зв’язку між вартістю майна і доходами, що отримує його власник.

Як свідчить практика розвинутих країн, використання податків на майно при формуванні дохідної частини місцевих бюджетів має як позитивні, так і негативні риси, що відображені в таблиці 4 [1]. Податки на доходи фізичних осіб, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості капіталу в структурі податкових надходжень місцевих бюджетів  європейських країн займають значну частину. У країнах Північної Європи, де найвищі показники життєвого рівня і, відповідно, високі податки, у формуванні доходів місцевих бюджетів велику роль відіграють муніципальні прибуткові податки: в Швеції в середньому за їх рахунок формується близько 70% сукупних доходів місцевих бюджетів, у Данії - понад 40%, у Норвегії - більше ніж 35% [2].

Аналізуючи неподаткові  надходження в європейських країнах, слід відмітити, що вони включають: адміністративні  штрафи, збори, доходи від підприємницької  діяльності й муніципальної власності, доходи від надання платних послуг.

Таблиця 4

Позитивні та негативні риси податків на майно  в європейських країнах

Позитивні риси	Негативні риси
Відповідають засадам  справедливого оподаткування	Складність в адмініструванні
Зручність для застосування на місцевому рівні	Відсутність ефективних і простих методик оцінки вартості майна
Не зменшують податкову  базу загальнодержавних податків та зборів	Непопулярність серед  населення
Стабільність надходжень	Недостатня кваліфікація кадрів щодо оцінки майна
Сприяють більш ефективному  використанню майна

 

 

Частка неподаткових надходжень в сукупних доходах місцевих бюджетів європейських країн, їх склад та структура можуть значно відрізнятися. Так найменша частка неподаткових надходжень характерна для Франції – 2 %, а найвища – для Швейцарії – 24 %.

З розвитком ринкової інфраструктури зростають доходи від  підприємницької діяльності та власності  у неподаткових надходженнях місцевих бюджетів і у більшості постсоціалістичних країн. Обсяг цього виду неподаткових надходжень становить понад 40 % у  Польщі, Чехії та Словенії, до 20 %  – у Болгарії, Словаччині, Угорщині та близько 10 %  –   у Латвії та Румунії.

Частка адміністративних зборів та платежів, доходів від  некомерційного та супутнього продажу, надходжень від штрафів і санкцій  у структурі неподаткових надходжень бюджетів місцевих урядів Данії, Франції та Іспанії становить понад 60 %, у Великобританії  – понад 40, у Швеції  – понад 10% [1].