Шпаргалка по "Финансам"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2012 в 00:11, шпаргалка

Краткое описание

Работа содержит ответы на вопросы по дисциплине "Финансы"

Прикрепленные файлы: 1 файл

финансовая диагностика.docx

— 72.06 Кб (Скачать документ)
  1. (4) Розкрити сутність фінансового механізму підприємств?

     В фінансовій літературі термін "фінансовий механізм" використовують досить часто, але трактування його економічної сутності науковцями є різними.

     Г.Г. Кірейцев розглядає це поняття у контексті діяльності підприємницьких структур, він зазначає, що фінансовий механізм - це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є: фінансове забезпечення; фінансове регулювання; система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

     В.М. Опарін розглядає поняття "фінансовий механізм" більш широко і зазначає, що фінансовий механізм - це сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

     Близьке за сутністю визначення фінансового механізму дають і вчені В.І. Оспіщева та О.П. Близнюк.

     В.Д. Базилевич та Л.О. Баластрик пропонують таке визначення: "Фінансовий механізм - це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави у процесі створення й використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення".

     О.М. Ковалюк вказує, що "... фінансовий механізм - це система фінансових форм, методів, важелів та інструментів, які використовуються у фінансовій діяльності держави і підприємств за відповідного нормативного, правового та інформаційного їхнього забезпечення, в контексті відповідної фінансової політики на мікроекономічному та макроекономічному рівнях".

     Останнє визначення є, на мою думку, найбільш відповідним сутності фінансового механізму.

     Із найбільш загальних позицій термін "механізм" означає сукупність складових (деталей) цілого (системи), які, взаємодіючи, служать для передачі і перетворення руху на кожному етапі і забезпечують рух системи у визначеному напрямку.

     Держава, або підприємство, як складні системи, повинні розробити фінансову політику, тобто усвідомити куди саме слід прямувати на даному   відрізку часу, а потім її реалізувати, втілити. Для цього й створюється фінасовий механізм у формі методів, інструментів, важелів, які забезпечують формування необхідних потоків коштів. Вхідні потоки будуть формувати доходну частину фондів, а вихідні - забезпечувати цільові витрати, таким чином здійснюється практична реалізація цілей фінансової політики.

 

  1. (9) Назвіть схему ущільненого аналітичного балансу?

     Для загальної оцінки фінансового стану складають аналітичний (ущільнений) баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті, що дає можливість порівнювати баланси різних структурних підрозділів підприємства, що виділені на окремий баланс, з балансами конкурентів чи провідних підприємств, що працюють у тій же галузі. Схема аналітичного балансу підприємства наведена у таблиці.

АКТИВ

ПАСИВ

І. Необоротні активи

І. Власний капітал

в т.ч. нематеріальні активи .

в т.ч. статутний капітал

основні засоби

пайовий капітал

довгострокові фінансові інвестиції

нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

II. Оборотні активи

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

в т.ч. запаси

III. Довгострокові зобов'язання

товари

в т.ч. довгострокові кредити банків

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

IV. Поточні зобов'язання

грошові кошти та їх еквіваленти

в т.ч. короткострокові кредити банків

III. Витрати майбутній періодів

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

V. Доходи майбутніх періодів

БАЛАНС

БАЛАНС


 

     На основі аналітичного балансу проводиться розрахунок і оцінка динаміки фінансових коефіцієнтів, які характеризують ліквідність, фінансову стійкість. ефективність господарювання.

     За результатами аналізу здійснюється прогноз ймовірності банкрутства підприємства і дається оцінка його кредитоспроможності.

     Заключним етапом проведення робіт з фінансового аналізу є розробка програми фінансового оздоровлення.

     Для оцінки фінансового стану підприємства широко використовують фінансові коефіцієнти, які дають оцінку фінансовому стану з точки зору майнового стану підприємства, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності.

 

 

3. (29) Перелічіть основні ознаки фінансового планування?

     Фінансове планування - один з інструментів управління фінансами. Можна виділити ряд ознак, які характеризують фінансове планування:

1) регламентованість (упорядкований  процес);

2) зв'язок з обробкою  інформації;

3) спрямованість на досягнення  певних цілей;

4) тимчасової характер.

     Під плануванням ми будемо розуміти процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Результатом планування є план або сукупність планів.

     План являє собою результат упорядкованого процесу, в якому визначені параметри для досягнення цілей в майбутньому.

     Планування виступає як дієвого інструменту досягнення поставлених цілей за допомогою прийняття узгоджених заходів у мінливій зовнішньому і внутрішньому середовищі. Вища мета планування полягає у своєчасному виявленні засобів і альтернатив, які знижували б ризик прийняття помилкових рішень.

 

 

4. (44)Назвіть основні критерії ймовірності фінансової кризи на підприємстві?

-          істотні втрати в основній виробничій діяльності;

-          підвищення собівартості продукції;

-          зниження продуктивності праці;

-          збільшення обсягу неліквідності оборотних коштів і на-явність наднормативних запасів;

-          неповне завантаження потужності, неритмічність вироб-ництва;

-          втрата клієнтів і покупців готової продукції, тобто неспри-ятливі зміни у портфелі замовлень;

-          перевищення критичного рівня простроченої кредиторсь-кої заборгованості;

-          надмірне використання короткострокових позикових коштів у ролі джерел фінансування довгострокових вкладень;

-          постійне зростання до небезпечних меж частки позикових коштів у загальній сумі джерел коштів;

-         хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кре-диторами, акціонерами;

-          неправильна реінвестиційна політика і т. д.

 

 

5. (15) Назвіть яким чином розподіляється і використовується чистий прибуток?

     Об'єктом розподілу є прибуток підприємства. Під його розподілом розуміють направлення прибутку в бюджет і використання на підприємстві та за його межами. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.

     Принципи розподілу прибутку можна сформулювати так:

• прибуток, отриманий підприємством у результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом;

• прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов'язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування і внесення до бюджетів встановлюються законодавчо;

• величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості у зростанні обсягів виробництва та поліпшенні результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;

• прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, насамперед направляється на заощадження, забезпечення його подальшого розвитку, і тільки в іншій частині — на потреби споживання.

     На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

     Розподіл чистого прибутку — один із напрямів внутрішньо-фірмового планування, значення якого в ринкових умовах зростає. Порядок розподілу і використання чистого прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства.

     В умовах ринкового господарства держава не втручається у процес розподілу прибутку. Підприємство повинне самостійно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.

     Кошти на розвиток і вдосконалення виробництва витрачаються на задоволення потреб, пов'язаних зі зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства.

     Конкретно ці витрати становлять собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

     Однією з потреб виробництва, пов'язаною з його розширеним відтворенням, є збільшення власних фінансових ресурсів, які вкладаються в запаси сировини, матеріалів, перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, товарів, тобто збільшення фонду власних оборотних коштів.

     Кошти, що спрямовуються на соціальні потреби, використовуються переважно на такі витрати, які сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

• будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери;

• утримання закладів, об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);

• проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

• інші подібні витрати (наприклад, здешевлення харчування робітників і службовців у заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку, гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням, придбання подарунків для ветеранів тощо).

     Кошти матеріального заохочення використовуються для стимулювання зацікавленості працівників підприємства в досягненні високих результатів праці. У цьому напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги працівникам.

     Акціонерні товариства виплачують за рахунок чистого прибутку дивіденди держателям акцій — засновникам і акціонерам.

     Резервні (страхові) фонди можуть створюватися за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності для використання на випадок різкого погіршення фінансового становища в результаті тимчасової зміни ринкової кон'юнктури, стихійних лих тощо. Що ж стосується акціонерних товариств, створення ними резервних (страхових) фондів за рахунок прибутку визначається не тільки установчими документами, а й є обов'язковим у порядку і розмірах, що встановлюються чинним законодавством.

     Прибуток, що залишається у підприємств після сплати податків та інших обов'язкових платежів, може бути використаний також і на інші цілі його власниками або трудовими колективами. Як уже зазначалося, підприємства мають право вкласти свої фінансові ресурси у створення спільних підприємств, в тому числі за участю іноземних інвесторів, придбати акції, облігації, інші цінні папери юридичних осіб. З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо. Певна сума прибутку, спрямована на добровільні внески і благодійні цілі (в межах 4 % загальної суми оподатковуваного прибутку), звільняється від оподаткування.

Информация о работе Шпаргалка по "Финансам"