Шляхи удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Відповідно до статті 38 нової  редакції Закону № 1533-III « Відповідальність за порушення цього Закону» роботодавець несе відповідальність за:

• порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
• несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
• подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Діяльність Державної служби зайнятості в 2012 році.

Зайнятість населення  визначає рівень і якість життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Виходячи з цього, проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши цієї проблеми неможливо налагодити ефективну діяльність економіки. Особливо гостро проблема безробіття постає зараз перед Україною, що не дивно, тому що економіка України зараз знаходиться в глибокій кризі.

Перехід України до ринку  загострив проблеми зайнятості населення  та відтворення трудового потенціалу. Згортання виробництва, фінансова й матеріальна заборгованість, проблеми в реалізації продукції спричинили масові звільнення працівників. Зростає чисельність громадян, які звертаються до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та допомогою в разі безробіття.

Сучасний стан розвитку економіки  ставить підвищені вимоги до якості робочої сили, її конкурентоспроможності. В результаті інтенсифікації виробництва, трансформації професій, впровадження у виробництво нових засобів, матеріалів, інноваційних технологій підвищуються вимоги до професійних якостей працівника, рівня його знань та навичок. Поряд з тим спостерігається збільшення професійно-кваліфікаційного дисбалансу, зниження цінності та престижності професійної освіти, перенасиченість ринку праці спеціалістами з вищою освітою та дефіцит робітничих кадрів.

З погіршенням ситуації на ринку праці лише державна служба зайнятості реально допомагає безробітним, найперше молоді, жінкам та іншим соціально найменш захищеним категоріям населення .

Служба зайнятості є посередником на ринку праці, дає надію і шанс людям на працевлаштування.

Зростання рівня безробіття, збільшення його тривалості вимагають підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості. Тому оперативне запровадження у щоденну роботу змін законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та про зайнятість населення є одним з тих факторів який допоможе вирішити цю проблему та підвищити рівень зайнятості не лише в районі чи області, а й у країні в цілому.

Щодня, реєструючи громадян які звернулись до служби зайнятості з метою пошуку роботи, здійснюючи підбір підходящої роботи, скеровуючи громадян на тимчасові роботи та надаючи ряд інших послугу незайнятому населенню, працівники центрів зайнятості повинні як найповніше використовувати у своїй роботі всі нормативно-правові акти що стосуються законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та про зайнятість населення з метою найефективнішого надання послуг населенню, та підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці в умовах кризи.

Основними завданнями державної  служби зайнятості в сучасних умовах є:

1. Розробка та здійснення  заходів щодо реалізації державної  політики зайнятості, які забезпечують  зайнятість працездатного населення  та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття;

2. Систематичне вивчення  процесів, що відбуваються на  ринку праці, у сфері професійної  зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили;

3. Раціональне й ефективне  використання державного фонду  сприяння зайнятості населення;

4. Контроль за дотриманням  законодавства про зайнятість  підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності.

Послуги пов'язані із забезпеченням  зайнятості населення, його соціальним захистом від безробіття надаються державної службою зайнятості безплатно.

Державна служба відповідно до покладених на неї завдань: 

а) Інформує населення про  стан ринку праці, наявність вільних  робочих місць і вакантних  посад на підприємствах, в установах  і в організаціях держави, про послуги, що надаються службою зайнятості;

б) Консультує громадян з  питань одержання роботи, в тому числі в інших населених пунктах держави, умов і оплати праці;

в) Інформує та консультує власників  підприємств, установ і організацій  або уповноважені ними органи щодо наявності незайнятої робочої сили на відповідній території, можливості забезпечення нею підприємств, установ  і організацій;

г) Веде облік громадян, які  звертаються з питань працевлаштування, вільних робочих місць і вакантних посад, створює автоматизовані банки даних про потребу підприємств, установ і організацій у кадрах;

д) Здійснює добір і направлення  на підприємства, в установи і організації усіх форм власності, працівників потрібних професій (спеціальностей) і кваліфікації, контроль за їх працевлаштуванням; веде первинний облік працевлаштування громадян, а також громадян, направлених на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку і оплачувані громадські роботи та інші.

Водночас державна служба як соціально-правовий інститут має  забезпечити стабільність управління та відігравати роль стабілізатора соціально-політичного життя, сприяючи розв'язанню політичних конфліктів і урівноважуючи дії різних політичних сил( забезпечення політичного партнерства).

Функції державної служби – це основні напрями діяльності державної служби щодо її кадрового, нормативно-правового та наукового  забезпечення, а також забезпечення реалізації загальних напрямів політики у сфері державної служби.

Функції державної служби зумовлені об'єктивними закономірностями. Зміст кожної функції визначається завданнями, що стоять перед державою та державним управлінням, і специфікою об'єкта державного управління, особливостями державно-службових повноважень, сфери діяльності та посадових обов’язків державних службовців тощо.

Розглядаючи види та класифікацію функцій державної служби, доцільно перелічити найважливіші для сучасного  етапу функції:

• Правотворча, тобто розроблення та прийняття правових актів, підвищення якості нормотворчої діяльності органів державної влади;
• Організаційна, тобто створення системи державної служби та підтримання в ній порядку й законності; розвиток кадрової політики та правового, економічного, соціального, організаційного та культурного інститутів державної служби;
• Регулювальна, тобто розроблення й реалізація політики, спрямованої на створення конкретних державних програм;
• Забезпечувально-відновлювальна, тобто забезпечення прав і свобод людини й громадянина;
• Примусу, тобто застосування державою встановлених у законодавстві заходів державного примусу в суворо визначених ситуаціях як необхідний елемент демократичного правового порядку;
• Контролю, тобто забезпечення державного контролю й нагляду у сфері управлінської держави.

Функції ДСЗУ можна поділити на основні та специфічні. У свою чергу, основні й специфічні функції поділяються на загальні, спеціальні та допоміжні.

До основних функцій ДСЗУ відносяться загальні, типові, такі, що характерні для всіх управлінських зв'язків, такі, що забезпечують досягнення узгодженості та впорядкованості у сфері державного управління, такі, що визначають взаємодію між суб'єктами та об'єктами управління.

Перелік основних функцій  ДСЗУ, крім викладених в Концепції, можна доповнити деякими загальними функціями, що уточнюють функціональну реалізацію цілей та завдань ДСЗУ, а саме:

– здійснення державної  кадрової політики у сфері державної  служби;

– удосконалення нормативно-правового  забезпечення діяльності ДСЗУ;

– планування та прогнозування  розвитку персоналу ДСЗУ;

– аналіз стану та ефективності державної служби в органах ДСЗУ;

– нормативно-правове та організаційне забезпечення комплектування персоналу органів ДСЗУ з урахуванням  здібностей, професійних досягнень, особистісних і моральних якостей  службовців;

– розроблення та запровадження  сучасних типових схем управління та їх методичного забезпечення;

– визначення і унормування  професійно-кваліфікаційних характеристик  посад ДСЗУ;

– визначення кваліфікаційних  вимог до державних службовців;

– організація і методичне  керівництво професійною підготовкою, пере-підготовкою та підвищенням кваліфікації та стажуванням державних служ-бовців;

– контроль за дотриманням  законодавства про державну службу та діяльністю її персоналу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладено на ДСЗУ. Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління [18].

Виконавча дирекція Фонду  організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів  виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севасто-польський  міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду  та її робочі органи відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випа-док безробіття” від 2 березня 2000 р. № 1533 та Положення про державну службу зайнятості здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків, провадять збір страхових внесків, виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом та інші.

Розгляд питання щодо функцій  ДСЗУ дає змогу уточнити не лише її ос-новне призначення, а й виявити нерозв'язані проблеми з метою ліквідації прогалин у правовому регулюванні чи його недоліків, розроблення напрямів і визначення засобів удосконалення діяльності ДСЗУ та її розвитку. Функції ДСЗУ зумовлені її внутрішніми властивостями та принциповими рисами. За-галом можна констатувати, що функціями ДСЗУ є забезпечення здійснення функцій безпосередньо держави, оскільки державна служба забезпечує ре-алізацію завдань і функцій держави через її механізм, практичне виконання службовцями своїх посадових обов'язків, що визначаються компетенцією конкретних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Специфічні загальні функції  ДСЗУ, з одного боку, торкаються діяльності персоналу органів державної влади, пов'язаної зі здійсненням державного, а з другого - можуть розглядатися як регулятивний чи інший організаційний вплив (діяльність), який передбачає обмежене й доцільне втручання у сферу економіки та соціально-культурного будівництва.

Допоміжні функції ДСЗУ - це обслуговування діяльності державних ор-ганізацій у межах основних та специфічних загальних і спеціальних функцій. Це - діловодство, юридичне обслуговування, матеріально-технічне забезпе-чення тощо.

Спеціальні функції ДСЗУ відбивають особливості об'єкта управління (наприклад, методичне, технічне керівництво, спеціальний державний нагляд). Спеціальні функції можуть доповнити загальні функції, де їх недо-статньо. Так, спеціальна функція вивчення суспільної думки доповнює такі функції, як інформаційне забезпечення, прогнозування, планування, ор-ганізація управління.

До спеціальних функцій ДСЗУ можна віднести:

– розроблення та введення кількісних нормативів матеріальних, фінан-сових і трудових витрат ДСЗУ;

– обґрунтування фінансових та інших матеріальних витрат на утримання персоналу органу;

– вироблення критеріїв  оцінки ефективності діяльності державних  служ-бовців;

– розроблення нормативних  правових актів, які визначають державно-службові відносини чи інші правовідносини.

Незважаючи на те, що ДСЗ  зараз, в основному, утвердилася  у розви-нених країнах і країнах  з перехідною економікою, її роль, стратегія  і ор-ганізація відрізняються залежно від країни і значною мірою залежать від економічних, соціальних і промислових умов та від політики зайнятості, здійснюваної урядами. Проте існує значна загальна основа у типі функцій, які виконує ДСЗ. Загальні завдання служб зайнятості визначені Конвенції № 88: найм і влаштування на роботу працівників; сприяння професійній і гео-графічній мобільності; збирання і аналіз даних про ринок праці; співробіт-ництво в управлінні страхуванням на випадок безробіття і допомога у соціальному і економічному плануванні. Існують різні способи розподілу цих загальних завдань залежно від категорій.

 Незважаючи на те, що  п'ять функцій ДСЗ, які ми  визначили, часто розглядаються як окремі та відмінні програми, насправді між ними існують декілька стратегічних і практичних зв'язків. Важливість цих зв'язків набуває все більшого визнання, й інтеграція послуг стає головною тенденцією розвит-ку ДСЗ у багатьох розвинених країнах. Інтеграцію послуг можна здійснювати декількома способами, наприклад за допомогою інституціональної інтеграції, інтеграції, орієнтованої на клієнта, чи за допомогою центрів універсального обслуговування, або через горизонтальне надання послуг.