Формування і розвиток страхового ринку. Соціальне страхування в Україні

 

Наведені в таблиці 3 дані показують, що за такими якісними параметрами, як частка страхових премій у ВВП  щільність страхування) і середня  премія на душу населення (проникнення  страхування), Росія поступається не тільки економічно розвиненим країнам, але й істотно відстає від  Чехії та Польщі, а за окремими показниками  програє в динаміці зростання  Індії та Китаю.  
У той же час глава ФССН Ілля Ломакін-Румянцев зазначив, що фінансова криза не могла не вплинути на страховий ринок, хоча страховики й почуваються набагато краще, ніж банки. Так, у третьому кварталі 2008 р. в порівнянні з другим кварталом премія скоротилася на 9%, тоді як за аналогічний період 2007 р. падіння було на рівні 4%. У лідерах падіння особисте страхування - мінус 53%, в той час як в аналогічний період минулого року спостерігалося всього лише 20%-е падіння. Експерти бачать причину в скороченні підприємствами соціальних витрат.  
Одночасно гальмують розвиток страхування в сучасній Росії повільні темпи зростання ринку перестрахування, який виступає в ролі інструменту оптимізації страхових ризиків. За оцінками аналітиків, реальний ринок перестрахування зростає на 10-15% на рік. Його особливістю є те, що основні потоки перестрахування акумулюються в універсальних перестрахувальників. Істотно впливають на розвиток перестрахування наступні проблеми:  
• низька капіталізація російських перестраховиків у порівняння з універсальними компаніями, які перевершуючи за фінансовими можливостями;  
• перестрахування - це транснаціональний вид бізнесу, але нашим компаніям поки для виходу на серйозні західні ринки заважає відсутність серйозних міжнародних рейтингів. Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності є невід'ємною частиною вступу російських страхових компаній в глобальний світовий страховий ринок;  
• низький рівень державної підтримки ринку перестрахування.  
Російський страховий ринок акумулює понад 4 / 5 ринку країн СНД. Це обумовлюється використанням кептивних і схемних операцій, які дозволили російським страховикам зміцнитися на ринку, накопичити фінансові та кадрові ресурси. Також цьому сприяла помірна протекціоністська політика, яка контролювала процес входження іноземних страхових компаній на ринок.  
Найближчим часом російський страховий ринок також чекають: істотне стиснення платоспроможного попиту на страхування, включаючи значне скорочення бази для реалізації обов'язкового і поставленого страхування, на пріоритетний розвиток якого роблять ставку вітчизняні страховики: падіння капіталізації і погіршення фінансового стану постачальників страхових і перестрахувальних послуг; негативні зміни у структурі власності багатьох страхових організацій, істотне зниження їх здатності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами: загострення протиріч між споживачами і постачальниками страхових послуг внаслідок різкого посилення властивою сучасному страхуванню тенденції до ігнорування інтересів страхувальників; скорочення ємності, зниження надійності страховиків; подальше зростання недовіри до страховиків і перестрахувальникам: загострення протиріч між постачальниками страхових послуг, активізація процесів переділу і спроб «мародерства» на страховому ринку.  
Найчастіше при аналізі причин низького попиту на страхові послуги більшість думок, висловлюваних представниками страховиків та органів державної влади, містять вказівки на слабку платоспроможність населення і підприємств, а також на низький рівень страхової культури населення. Безумовно, як перший, так і другий вищеназвані фактори мають місце і відіграють значну роль.  
Цілком зрозуміло, що низький рівень доходів основної маси населення і значної частини бізнесу обмежує попит на послуги страхового сектора. Результатом склалася в даному випадку ситуації в даний час є найбільша затребуваність з боку споживачів обов'язкових видів страхування, подібно ОСАГО, і незначний добровільний і платоспроможний інтерес до використання більш широкого переліку різних видів страхового захисту (див. таблицю 5).  
Таблиця 5. Найбільш поширені види страхування в Росії [9]

 

Види страхування	Частка респондентів,%
1	2
ОСАГО	53,4
Страхування медичних витрат для мандрівників	27,3
Повне або часткове каско	14,5
Іпотечне страхування	12,6
Медичне страхування за рахунок  роботодавця	12,3
Добровільне страхування  нерухомості	11,8
Пенсійне страхування  за рахунок роботодавця	10,7
Страхування від нещасних випадків за рахунок	10,1
Добровільне медичне страхування	9,9
Страхування від нещасних випадків за свій рахунок	2,1
Страхування дітей до повноліття	0,5
Страхування яхт і катерів	0,3
Інші види страхування	5,2
Взагалі нічого не страхую	18,1

Важливо розуміти, що, хоча запровадження  системи ОСАЦВ і відкрило новий  етап у розвитку російського страхового ринку, зростання збираються на сьогоднішній день страхових премій та здійснених якісних перетворень явно недостатньо.  
Багато аналітиків пророкують зменшення числа страхових організацій та банків: в результаті кризи до літа 2009 р. на страховому ринку залишиться приблизно 300 з майже 800 діючих нині страховиків.  
Настільки значний показник зменшення числа учасників страхового ринку обумовлений декількома причинами.  
По-перше, активні дії держорганів по боротьбі зі страховиками, які займаються "сірими схемами". В результаті даних дій практично повністю вдалося виключити роботу "схемних" страховиків у сегменті класичного страхування життя.  
По-друге, проведення держорганами політики щодо встановлення за допомогою законодавчих норм більш високих вимог до фінансової стійкості і платоспроможності страховиків: послідовне збільшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу страхових компаній, жорсткість норм щодо складу і структури резервів і власних коштів.  
По-третє, зростаюча конкуренція є основним рушійним чинником, що стимулює укрупнення гравців вітчизняного ринку, що веде до збільшення показників його концентрації шляхом здійснення угод зі злиття і поглинання.  
Це робить необхідним посилення антикризових заходів з боку Мінфіну та ФССН. Мабуть не можна буде залишити без уваги занепокоєння страховиків з приводу відсутності нормативних документів, що регулюють порядок банкрутства страховиків і передач страхових портфелів, а також пропозиції перейти на незалежний аудит за МСФЗ.  

Пріоритетні напрямки розвитку страхового ринку

 
Для подолання негативних процесів в економіці, пов'язаних зі світовою фінансовою кризою, який набрав обертів  на початку осені 2008 року, керівництво  країни розробив алгоритм та інструментарій, а також затвердив план антикризових заходів.  
У програмі антикризових заходів уряду на 2009 рік про страхування згадується тільки два рази: в рамках банкрутства небанківських організацій і реформування ОМС. Тому при підготовці змін до антикризової програми дозволено керуватися стратегією страхової справи, розробленої Мінфіном.  
Стратегія розвитку страхування в Російській Федерації на 2008 - 2012 роки розроблена з метою визначення пріоритетних напрямів розвитку страхової галузі на середньострокову перспективу і шляхів їх реалізації.  
Основна мета проекту:  
· Визначення перспективних напрямів цієї сфери;  
· Державних заходів, спрямованих на зміцнення ролі і місця страхування в системі фінансових відносин;  
· Вдосконалення її законодавчої бази.  
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань. Це:  
· Зміцнення стабільності і надійності національної страхової індустрії;  
· Надання імпульсу розвитку особистого страхування;  
· Створення розвиненої інфраструктури страхової галузі;  
· Заміна екстенсивного шляху розвитку страхової галузі на інтенсивний;  
· Активізація впровадження нових страхових продуктів, поліпшення якості страхових послуг та розширення їх переліку;  
· Удосконалення форм і методів страхового нагляду за діяльністю суб'єктів страхової справи;  
· Розвиток системи взаємного страхування;  
· Забезпечення гарантій захищеності внесених громадянами страхових премій за договорами страхування і їхніх прав на отримання страхових виплат;  
· Вироблення державної політики у сфері страхування, в тому числі у підходах до здійснення видів страхування в обов'язковій формі, підвищення його ефективності;  
· Більш чітке визначення кола учасників страхового ринку, сфери їх діяльності, прав та обов'язків;  
· Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері страхування;  
· Сприяння впровадженню сучасних технологій в галузі інформатизації та автоматизації страхової справи;  
· Підвищення страхової культури і фінансової грамотності учасників страхового ринку;  
· Забезпечення стимулюючого податкового режиму для потенційних страхувальників;  
· Формування інститутів досудової захисту прав страхувальників, підтримка товариств страхувальників;  
· Забезпечення прозорої інформаційного середовища.  
Реалізація Стратегії дозволить створити передумови для підвищення прозорості законодавства Російської Федерації про страхування, формування конкурентного середовища, підвищення рівня фінансової грамотності учасників страхового ринку, інформованості громадськості про діяльність суб'єктів страхової справи, поступового переходу до здійснення нагляду за діяльністю суб'єктів страхової справи на якісно новій основі.  
Тим часом експерти констатують, що епоха благоденства на страховому ринку закінчується. У результаті кризи в більшій мірі постраждають страхові продукти, пов'язані з кредитуванням. Вже сьогодні більшість банків скоротили кредитні програми. На ринку іпотеки, залишаються працювати тільки найбільші гравці, а також банки з державною участю. Передбачаючи зниження купівельної спроможності клієнтів, страховики почали думати про те, щоб запропонувати ринку додаткові програми, які можуть виявитися дешевшими стандартних, а також планують економити за рахунок використання франшизи.  
І "системні помилки страховиків, закладається в період благоденства на страховому ринку, стануть причинами кризи на ринку" [10]. У першу чергу це стосується ринку автострахування. Його бурхливе зростання було викликане бумом автокредитування, де страховка йшла в обов'язковому порядку, при цьому добровільне автострахування практично не розвивалося. Інша помилка в тому, що більша частина страховиків вирішувала виключно короткострокові завдання - залучення якомога більшої кількості клієнтів за рахунок демпінгу і позамежних комісій страховим посередникам. І тарифи свідомо встановлювалися нижче обгрунтованого рівня.  
Така модель бізнесу близька до класичного варіанту фінансової піраміди, коли виплати старим клієнтам здійснюються за рахунок внесків, отриманих від нових, залучених низькою ціною поліса, вважають експерти. Сьогодні, коли ринок автокредитування різко стиснувся, а ті, хто виплатив кредити, відмовляються від послуг страховиків, будувати подібні піраміди далі не вийде. Те ж саме відноситься і до житлового страхування, яке за новим законом перестало бути обов'язковим при іпотечному кредитуванні, та й сам ринок іпотеки практично закрився. І справитися з падінням внесків вони зможуть тільки "повернувшись обличчям до клієнта" - орієнтуючись на більш якісний добровільний попит. Але і він сьогодні катастрофічно падає через зниження платоспроможності.  
У цій непростій ситуації Росстрахнадзор розробив антикризові заходи покликані зміцнити платоспроможність страхових компаній.  
Росстрахнадзор пропонує використовувати субординовані кредити для страховиків, які потребують збільшення статутного капіталу. Такі кредити мають бути безвідкличними і надаватися на термін не менше 5 років. А для компаній, що займаються соціально значущими видами страхування, нагляд пропонує збільшити маржу платоспроможності. Так, для страховиків, які проводять операції з "Зеленій карті", запас маржі повинен вирости з 30% до 65%, а для компаній, що займаються страхуванням небезпечних об'єктів, він повинен бути не менше 50%. При цьому для компаній, що відчувають тимчасові труднощі, але до того 10 років не мали проблем з платоспроможністю, припустимо тимчасове зниження нормативу до 25%. Також пропонується встановити ліміт на максимальний об'єм прийнятого за одним договором ризику - у 10% від розміру власних коштів компанії.  
Росстрахнадзор пропонує також пом'якшити норму законодавства, яка вимагає видачі приписів страховику, протягом трьох місяців порушує співвідношення нормативів платоспроможності. На думку нагляду, потрібно запровадити порядок, згідно з яким компанія може погодити з регулятором план оздоровлення та приведення у відповідність до вимог своїх активів, а приписами будуть каратися відхилення від цього плану. Пропозиції служби стосуються і зміни тривалості періоду, прийнятого для розрахунків збитків аграрних страховиків: замість трьох років він може зрости до семи.  
Втім, є в пропозиціях Росстрахнадзора та жорсткі заходи - враховувати обсяг банківських гарантій, прирівняних до зобов'язань страховика, при розрахунку маржі платоспроможності компанії.  
Підтримка страховому ринку потрібна, але вона повинна бути адресною і переконливою. Субординовані кредити допоможуть страховикам поліпшити фінансову стійкість. Крім того допомогу держави повинна бути націлена на більш гнучке застосування нормативів особливо в кризових умовах і одночасно потрібні жорсткі заходи з оздоровлення ринку.  
Страховий ринок Росії вийде з кризи набагато більш здоровим, на ньому залишиться менше компаній, але вони будуть більш фінансово-стійкими, клієнтоорієнтованими і приймають рішення на довгострокову перспективу. Але до того, як криза закінчиться, їм доведеться дуже нелегко.  
Сьогодні на глобальному рівні спостерігається тенденція скорочення перестрахувальної ємкості, а також зниження рівня якості перестрахового захисту. Шанс на виживання мають ті російські перестрахувальники, які побудували свій бізнес на реальному перестрахуванні. Що ж стосується компаній, в основі роботи яких лежить якась інша бізнес-модель, то навряд чи у них є шанси. У період кризи на перший план виходить питання надійності перестрахувального захисту, і російським перестраховикам доведеться довести свою здатність надати її перестрахувальникам.  
На думку аналітиків рейтингового агентства "Експерт РА", світова фінансова криза вплине на російський страховий ринок, крім зниження попиту на страхування, чотири специфічних ефекту [11].  
1. Ефект кумуляції ризиків. На падаючому ринку відбудеться кумуляція ринкових, кредитних, страхових та інституційних ризиків страхових компаній, що призведе до цілій низці банкрутств серед російських страховиків.  
Ринкові ризики пов'язані з коливаннями ринкової вартості активів, прийнятих у покриття страхових резервів.  
Кредитні ризики - можливість дефолту банків-об'єктів інвестицій страхових компаній, перестраховиків та інших контрагентів.  
Страхові ризики виникають в результаті помилок при визначенні страхових тарифів і формуванні страхових резервів.  
Інституційні ризики виявляються внаслідок прийняття законів, різко підвищують збитковість ОСАЦВ.  
2. Ефект зворотного піраміди. У 2007-2008 роках - у період буму автострахування - власниками багатьох страховиків була встановлена ​​стратегія швидкого нарощування страхового портфеля за рахунок демпінгу з метою подальшого продажу компанії. У результаті були створені страхові піраміди, які здійснюють виплати за рахунок внесків нових клієнтів. На падаючому ринку виплати таких компаній по вже сформованому страховому портфелю гарантовано перевищать поточні надходження. Компанії, занижує страхові тарифи в період буму, виявляться неплатоспроможними під час кризи.  
3. Ефект бідного власника. Криза вплине на становище страхових компаній, які є частиною фінансових або промислових груп, що зазнають фінансові труднощі. ФПГ, прагнучи поправити своє становище, будуть позбуватися від непрофільних активів, тобто страхових компаній. У цьому випадку можливі два варіанти розвитку подій:  
страхова компанія, що володіє хорошою клієнтською базою, буде продана одній з великих страхових компаній. Таким чином, в найближчому році слід очікувати нову хвилю злиттів і поглинань на російському страховому ринку. При цьому мультиплікатор вартості страхових компаній вже буде значно нижче докризового рівня.  
у разі якщо продати компанію не вийде, з неї будуть виводитися ліквідні активи, в інвестиціях страховиків знову збільшиться частка векселів інших організацій. У результаті надійність таких компаній різко знизиться. Подібні дії власників можуть стати причиною банкрутств багатьох російських страховиків.  
4. Ефект повернення "схем". Щоб вижити, як антикризовий захід деякі страхові компанії можуть знову повернутися до більш дохідних операцій з "некласичного" страхування або збільшити їх частку в своїх страхових портфелях. У 2009 році їх частка в сукупних внески зросте з 10 до 20%.  
На жаль, в Росії страхування занадто часто не вважається чимось необхідним, і при нестачі грошей у період кризи багато скоріше повністю відмовляться від страхування, ніж будуть думати, як його можна оптимізувати, реструктурувати свої бюджети на страховий захист. Для поведінки середньостатистичного клієнта в Західній Європі було б типово інше: залишати більше ризиків на власному утриманні, змінювати параметри страхового покриття і т.п. Російський же клієнт або перестає страхуватися взагалі, або вимагає те ж покриття, але за півціни. У принципі, можливо, він і отримає на ринку те, що хоче, але не від фінансово-стійкої компанії. Зате після кризи стан справ зміниться, оскільки, переживши труднощі, люди зазвичай починають більше цінувати страхування, а найрозумніші розуміють це вже в період кризи.

 
Соціальне страхування в Україні

Соціальне страхування — фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту (включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби; повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; втрати годувальника; безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також добровільним соціальним страхуванням через страхові компанії, що мають ліцензії Національного комітету фінансових послуг України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Це система прав, обов'язків і  гарантій, яка передбачає надання  соціального захисту (що включає матеріальне забезпечення громадян у визначених законом випадках) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також за рахунок бюджетних та інших джерел, передбачених законом.^[3] Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Види обов'язкового державного соціального страхування

В Україні існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

Тип соціального  страхування	Механізм реалізації
На випадок безробіття	здійснюється через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням	здійснюється через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності	здійснюється через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Пенсійне страхування.	здійснюється через Пенсійний фонд України та недержавні пенсійні фонди

 

Добровільне соціальне  страхування

Окрім державного соцстраху, що фінансується з офіційної зарплати громадян, є підприємства соцстраху приватної та змішаної (державно-приватної) форми власності. Підприємства, що мають статутний фонд в еквіваленті 1,5 (півтора) мільйона євро та відповідну ліцензію, мать право здійснювати страхування життя (на випадок смерті чи інвалідності годувальника сім'ї). Підприємства, що володіють статутним фондом в еквіваленті 1 (одного) млн євро та відповідну ліцензію, можуть займатися іншими формами страхування, в тому числі соціальним страхуванням на випадок втрати працездатності, нещасних випадків поза виробництвом та інших (як професійних, так і непрофесійних) захворювань. Також, згідно з законом про недержавне пенсійне забезпечення, приватні структури мають право відкривати пенсійні програми своїм співробітникам.

  
Список використаної літератури

[1] Шахов В.В. Страхування.  Підручник для вузів. М.: Страховий поліс, ЮНИТИ, 1997.С. 86.

[2] Шахов А.К. Страхування.  Навчальний посібник для вузів. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.С. 56.

[3] Доповідь ФССН про  розвиток страхового ринку Росії в 2006-2007 рр.. / / Www.minfin.ru.

[4] За даними Федеральної  служби страхового нагляду та  Федеральної служби державної  статистики Російської Федерації. / / Www.minfin.

[5] Оціночні дані на 1 січня відповідного року. Джерело: Федеральна служба державної статистики. / / Www.gks.ru

[6] Янін А.В. У пошуках  прибутку / / Експерт. - 2008, - № 36. - С. 84

[7] За даними рейтингового  агентства «Експерт РА» / / www.raexpert.ru

[8] Swiss Re, Sigma № червні 2002, Sigma № березні 2008. - С. 48.

[9] Агентство економічної  інформації Прайм-ТАСС / / Страхування. 2008. 231. - С. 63

[10] Міні-дослідження рейтингового агентства «Експерт РА» / / www.raexpert.ru

[11] Комлєва Н. Огляд  «Страховий ринок - 2009» / / www.raexpert.ru

 
http://ua-referat.com