Форми та види кредиту і перспективи їх розвитку

У практиці західних банків використовується класифікація кредитів в залежності від їх вкісної  характеристики: найвищої якості, задовільні, маржинальний кредит, критичний кредит, збиткових кредит, що підлягає списанню. В Положенні Hаціонального банку України "Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків" в залежності від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні та безнадійні.

Варто зазначити, що в економічній літературі немає  єдиної думки та безнадійні складу ознак ї видів кредиту. Hаведені  вище ознаки є неповними. Крім того в літературі та нормативних актах має місце змішування понять "види кредиту" та "форми кредиту", з чим не можна погодитися.

Одним із джерел кредитних ресурсів є залишки  на рахунках у банках вивільнених  із кругообігу авансованих коштів внаслідок постійних коливань як потреби в них, так і джерел їх формування. Передусім - це кошти, призначені для нових закупок сировини, палива, тари тощо. До використання за цільовим призначенням на рахунках тимчасово осідають грошові кошти, необхідні для чергової виплати заробітної плати, а також не розподілені амортизаційні відрахування, прибуток та інші кошти підприємств. Крім цих тимчасово вільних коштів, найбільш кредитним ресурсом є грошові заощадження населення, що зберігаються як на рахунках у кредитних установах, так і на руках. Останні можуть бути використані для купівлі облігацій скарбниці чи підприємств, а також для надання позичок іншим громадянам. Розрахунки між підприємствами, організаціями та установами здійснюються у безготівковому порядку. Тому, після списання з одного рахунку і до зарахування на інший, кошти знаходяться у розрахунках, в дорозі. Вони вже не належать платникові, але ще не належать і одержувачу. Ці кошти рахуються на балансі банку і використовуються ним як кредитні ресурси.

Банки, крім коштів своїх клієнтів, що зберігаються в  них, мають власні кошти: сплачувальний, резервний та інші фонди, нерозподілений прибуток, що також служать для  видачі кредитів. Кредитними ресурсами  виступають також тимчасові вільні кошти, які постійно є на розрахунках державного і місцевих бюджетів, бюджетних установ.

Отже, у народному  господарстві постійно є кошти які  можуть використовуватися як кредитні ресурси для надання позик. Сукупність цих коштів в ринкових умовах становить  позичковий капітал країни. Він перебуває у постійному русі, породжуючи виникнення кредитних відносин. Тому кредит трактується нерідко, як форма руху позичкового капіталу.

Форми кредиту тісно  пов'язані з його структурою, з  сутністю кредитних відносин. Залежно  від руху позикової вартості виділяються дві основні форми кредиту: товарна і грошова У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Прикладом такої форми е комерційний кредит.

Комерційний кредит надається  постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати  вироблений товар, але у покупця  немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама передача може оформлюватися борговим зобов'язанням – векселем.

Продаж громадянам товарів  тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу) господарюючими суб'єктами здійснюється з метою  прискорення реалізації товарів, які  в торговельній мережі є в достатній кількості, а також для більш повного задоволення потреб громадян у товарах тривалого користування.

Сфера товарної форми  кредиту незначна, переважна його частина надається і погашається  в грошовій формі. Грошовий кредит виступає, передусім, як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержані останніми кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопичення капіталу. Поширення кредитних відносин у грошовій формі відкрило кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати, а також створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами.

Форми кредиту постійно розвиваються, змінюється місце тієї або іншої форми кредиту на тому чи іншому етапі розвиту економіки  країни. У колишньому СРСР до кредитної  реформи 1930-1932 рр. велике значення мав  комерційний кредит, який надавався одним підприємством іншому у формі продажу товарів з відстрочкою платежу. Банківський кредит мав підпорядковане значення і здебільшого опосередкований, непрямий характер (видавався під заставу векселів). Після кредитної реформи вирішальної ролі набув банківський кредит, який став прямим і плановим. Зараз в Україні з переходом до ринкової економіки комерційний кредит дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту.

 

ЗАДАЧА 1

Визначити:

1) чому дорівнює грошовий  агрегат М₁;

2) як зміниться грошовий  агрегат М₁, якщо зміниться грошова база MB; коефіцієнт депонування CR; норма обов’язкових банківських резервів HR;

3) як треба змінити  грошову базу MB, щоб збільшився грошовий агрегат М₁;

4) як треба змінити  норму обов’язкових банківських резервів HR, щоб збільшилось або зменшилось М₁.

Розрахунки здійснити  на основі даних табл. 1

Таблиця 1

Показник	Варіант 3
1. Грошова база	90
2. Коефіцієнт депонування	0,7
3. Норма обов'язкових резервів	0,25
4. Норма надлишкових резервів	0,1
5. Значення показників після їх зміни: MB CR HR	130 0,5 0,5
6. Обсяг збільшення М1, який треба здійснити за рахунок зміни MB	50
7. Обсяг збільшення М1, який треба здійснити за рахунок зміни HR	10

РОЗВ'ЯЗОК

 

1. Грошовий агрегат М₁ визначається за допомогою моделі пропозиції грошей:

М₁ = т × МВ,

де М₁ — обсяг грошового агрегату M₁;

MB — грошова база;

m — грошовий мультиплікатор.

У свою чергу,

МВ=С + R,

де С — готівка;

R — банківські резерви;

,

де CR — коефіцієнт депонування;

HR — норма обов'язкових банківських резервів (встановлюється центральним банком країни);

ER — норма надлишкових банківських резервів.

Величина грошового  агрегату М₁ складе:

 (млн. грн.)

2. Центральний банк  може впливати на розмір грошового агрегату М₁, змінюючи розмір грошової бази та норму обов'язкових банківських резервів. Якщо зміниться грошова база МВ, тоді величина М₁ зміниться наступним чином:

(млн. грн.)

Тобто, грошовий агрегат М₁ зросте на 64,8 млн. грн.

Якщо зміниться коефіцієнт депонування CR, тоді величина М₁ зміниться наступним чином:

(млн. грн.)

Тобто, грошовий агрегат М₁ зросте на 83,7 млн. грн.

Якщо зміниться норма  обов’язкових банківських резервів HR, тоді величина М₁ зміниться наступним чином:

(млн. грн.)

Тобто, грошовий агрегат М₁ зросте на 24,3 млн. грн.

3. Для того, щоб з’ясувати,  як треба змінити грошову базу MB, щоб збільшився грошовий агрегат М₁, використовуємо наступну залежність:

DМ₁ = DМВ × т

Таким чином, грошову  базу потрібно збільшити на:

(млн. грн.)

4. Для того, щоб з’ясувати, як треба змінити норму обов’язкових банківських резервів HR, щоб збільшився грошовий агрегат М₁, виконаємо наступні дії:

Таким чином, норму обов’язкових банківських резервів HR потрібно знизити до 0,18.

 

ЗАДАЧА 2

 

Розрахувати ціну облігації. Дані для розв'язання задачі наведені в табл.2.

Таблиця 2

Показник	Варіант 3
Номінальна вартість, грн.	1000
Відсотковий дохід, %	15
Кількість років до погашення	5
Ставка відсотка. %	10

РОЗВ'ЯЗОК

 

Ціна облігації розраховується за формулою:

,

де І — річна сплата процента або купона;

М — сума погашення облігації (номінальна вартість);

K_d — ставка процента у вигляді десяткового дробу;

п — кількість років до погашення.

Таким чином, ціна облігації  складе:

(грн.)

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. — Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 510 с
2. Кочетков В.М. Гроші та кред.: Навч.-метод, посіб. - / В.М. Кочетков, Д.Г. Сироцинський, Н.Ю. Андрушко. - 2-е вид. - К.: Вид. Європ. ун-ту, 2002. - 84 с.
3. Колодізєв О. М., Яременко О. Р. Гроші та кредит: Навч. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. — X. : ВД "Інжек", 2006. — 156с.
4. Колесніченко В. Ф. Гроші та кредит: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун- т. — X. : Видавництво ХНЕУ, 2007. — 208с.
5. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. - 4-е вид. перероб. і доп. - К.: Знання, 2002. - 119 с.
6. Михайленко В. С. Гроші та кредит: Навч. посіб. для дистанц. навч. - К. : Університет "Україна", 2006. — 371с.
7. Савлук М. І., Мороз А. М., Лазепко І. І., Пуховкіна М. Ф., Шамова І. В. Гроші та кредит: Підручник / Михайло Іванович Савлук (заг.ред.). — 4 вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2006. — 744с.