Фінансові ресурси підприємств

 

3.2  Рекомендації  та пропозиції по удосконаленню  формування і використання фінансових ресурсів ТОВ “Чернівці Поліхімбуд”

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності та фінансової стійкості. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На ТОВ “Чернівці Поліхімбуд” можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

- зменшення запасів та  готової продукції на складах  на підприємстві;

- зменшення дебіторської  заборгованості;

- зменшення поточних зобов'язань.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату зобов’язань. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи для інших цілей.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати зберігання зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних коштів, збільшенню запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що, в свою чергу, примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства. Також збільшуються об’єми готової продукції на складах, в наслідок поганої роботи маркетингового відділу та не конкурентноздатності продукції.

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Підвищення оборотності оборотних коштів зводиться до виявлення результатів і витрат, зв'язаних із збереженням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат.

Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:

• планування закупівлі необхідної сировини;
• удосконалювання прогнозування попиту;

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, прийнятий на підприємстві, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам звичайно, виробляється в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвинутих країнах широко розповсюдженою є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

- покупець одержує двопроцентну  знижку у випадку оплати отриманого  товару протягом десяти днів  із початку періоду кредитування;

- покупець оплачує повну  вартість товару, якщо оплата  відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

- у випадку несплати  протягом місяця покупець буде  змушений додатково оплатити  штраф, величина якого може варіювати  в залежності від моменту оплати.

Найбільш уживаними способами впливу на дебіторів із метою погашення заборгованості є напрямок листів, телефонні дзвінки, персональні візити.

Підприємство за допомогою дебіторської заборгованості може зробити собі покращення в фінансовому становищі, збільшуючи цим самим свою оборотність, як дебіторської заборгованості так оборотності оборотних активів в цілому.

Третій захід. Спрямований на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат.

По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі.

Отже підприємство по зменшенні кредиторської заборгованості, запасів, дебіторської заборгованості, має можливість покращити свою ділову активність, та ще ряд інших коефіцієнтів, такі, як співвідношення позикового та власного капіталу на суму зменшеного поточного зобов’язання, та ряд інших коефіцієнтів фінансової сталості, ліквідності та рентабельності всього капіталу в цілому.

Основний якісний фактор, який впливає на формування прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат.

Отже, можна сказати, що на підприємстві , практично , несформована ефективна структура капіталу, яка дозволяє виважено максимізувати рівень рентабельності власного капіталу.

 

ТОВ “Чернівці Поліхімбуд” формує і активно використовує такі види фінансових ресурсів як нерозподілений прибуток і кредиторську заборгованість. Ці два види ресурсів підприємство використовує в розвитку виробничої діяльності  (Додаток А) .

Сума нерозподіленого прибутку дорівнює сумі чистого прибутоку товариства. Тож із збільшенням обсягів фінансових ресурсів ТОВ “Чернівці Поліхімбуд” слід збільшити суму чистого прибутку. Досягти цього можна шляхом зменшення прибутку. Натомість, зменшити податок з прибутку можна, збільшивши суму амортизації основних засобів, адже сума амортизації належить до витрат організації. При збільшенні витрат підприємства зменшується оподатковувана база, зменшується податок з прибутку і збільшується чистий прибуток, що є однією з видів фінансових ресурсів ТОВ “Чернівці Поліхімбуд”.

Спочатку своєї роботи і задля її подальшого успішного функціонування кожному підприємству необхідні різні види ресурсів. Фінансові ресурси - це кошти, що знаходяться  у розпорядженні підприємства і призначені для реалізації поточних витрат і витрат з розширеним відтворення, для виконання фінансових зобов'язань та економічного стимулювання працюючих.

Фінансові ресурси - це джерела коштів підприємств. Ці джерела бувають власні, позикові і залучені. Отже, фінансові ресурси підприємств - це власний, позиковий і залучений грошовий капітал, що використовується підприємствами на формування своїх активів і здійснення виробничо-фінансової діяльність з одержання прибутку.

Формування фінансових ресурсів виробляється у процесі створення підприємств та її реалізації їх фінансових відносин під час здійснення господарсько-фінансової діяльності. Під час створення підприємств джерела формування фінансових результатів залежить від форми власності, з урахуванням якої створюється підприємство.

Цілковита й своєчасна мобілізація фінансових ресурсів і правильне їх використання забезпечує нормальний процес виробництва та розширення виробничих фондів, і навіть збільшує ефективності роботи підприємства.

Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їх ефективне використання, визначає хороше фінансове становище підприємства, платоспроможність, фінансову стабільність, ліквідність. Найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найефективніше їх використання у цілях підвищення ефективності роботи підприємства у цілому.

Структура використання фінансових ресурсів ТОВ “Чернівці Поліхімбуд” упродовж 2010-2012 рр., яка характеризується даними, наведеними у таблиці 3.2.1 (Додатки Б, В, Г).

Таблиця 3.2.1

Структура використання фінансових ресурсів ТОВ “Чернівці Поліхімбуд”

 

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Матеріальні затрати	148	489	899
Витрати на оплату праці	14	19	31
Відрахування на соціальні заходи	6	7	13
Амортизація	136	148	64
Інші операційні витрати	281	41	260
Разом:	585	704	1267

 

 

В структурі використання фінансових ресурсів, найвищу питому вагу мають витрати на соціальні заходи. За розрахунками, при збереженні наявних напрямків використання коштів на вказані цілі, частка витрат на соціальні заходи у фінансових ресурсах матиме тенденцію до зростання.

Також  протягом 2010-2012 рр. матеріальні затрати та витрати на оплату праці зростають.

Такий рівень витрат для ТОВ “Чернівці Поліхімбуд” є обтяжливим і не сприяє зростанню економічної активності. Тому необхідні заходи щодо докорінного перегляду напрямків використання ресурсів на ці потреби.

В умовах перехідної економіки значні ресурси повинні спрямовуватися на структурну перебудову виконання цільових програм у сфері економічного прогресу.

 

Висновки до розділу ІІІ

Ефективність використання фінансових ресурсів  - це предмет дослідження і відкрите питання багатьох науковців. Незважаючи на велику кількість фінансових коефіцієнтів та різноманітних підходів щодо визначення ефективності використання фінансових ресурсів, необхідно впровадити таку систему критеріїв та їх нормативних значень, яка б допомагала найбільш точно оцінити ефективність використання наявних фінансових ресурсів на підприємстві і яка  була б зрозумілою, аргументованою та враховувала вид економічної діяльності суб’єкта господарювання.

Отже, можна зробити висновок, що наявність у достатньому розмірі фінансових ресурсів, їхнє ефективне використання визначають добрий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність.

 

Висновки та пропозиції

Актуальність вибраної теми обумовлена тим, що з переходом економіки України до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль раціонального формування і використання фінансових ресурсів підприємства.

Серед основних проблем, з якими на даному етапі зіткнулися українські державні підприємства, особливе місто займає проблема формування та використання фінансових ресурсів.

Згідно з Поддєрьогіним, « фінансові ресурси - це частина грошових засобів які є розпорядженні підприємства, а саме грошові фонди та частина грошових засобів в не фондовій формі [12].

Отже, як ми бачимо що в сучасних умовах не існує єдиного підходу щодо визначення сутності поняття «фінансові ресурси». Незважаючи на різноманітність підходів поняття «фінансові ресурси», повинно містити форми їх прояву (фондова або не фондова), напрями використання, а також джерела формування фінансових ресурсів.

Таким чином, основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних фінансових ресурсів належать: статутний капітал, амортизаційні відрахування, резерви накопичені підприємством, валовий дохід та прибуток від різних видів господарської діяльності, ресурси від реалізації майна, інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.). До залучених позикових фінансових ресурсів підприємства відносяться: банківські кредити, кредиторська заборгованість, бюджетні асигнування, страхові відшкодування, благодійні внески і т.д.

Таким чином, можна зробити висновок, що дана оцінка комплексу перелічених показників дає змогу визначити, наскільки ефективно використовуються власні і залучені кошти підприємства. Цей аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, адже неефективність призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Об’єктом дослідження виступає підприємство ТОВ “Чернівці Поліхімбуд”. При аналізі даного підприємства спостерігається великий обсяг запасів сировини, внаслідок чого, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах.