Державна контрольно-ревізійна служба
Реферат, 21 Декабря 2012, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 р. на базі Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України і є його правонаступницею у частині майнових прав та обов'язків.
Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 керівний орган державної контрольно-ревізійної служби — Головне контрольно-ревізійне управління — віднесено до складу центральних органів виконавчої влади зі статусом державного комітету. Пізніше цей статус було закріплено Указом Президента України від 27 серпня 2000 р. № 1031 «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України.
Прикрепленные файлы: 1 файл
DKRS.doc
— 68.00 Кб (Скачать документ)Для забезпечення закріплених
за органами державної контрольно-
Функціональний розподіл обов'язків між ними відповідає напрямам контрольно-ревізійної роботи у сфері матеріального виробництва та послуг, соціального захисту населення, освіти, науки і культури, в агропромисловому комплексі, фінансово-кредитних установах та фондах, у сфері використання природних ресурсів та екології, діяльності органів державної виконавчої влади та оборони. Так, контроль у сфері матеріального виробництва здійснюється у розрізі як базових галузей економіки, так і форм власності. Контроль у сфері соціального захисту населення охоплює соціальне забезпечення, установи охорони здоров'я і спорту, державні цільові фонди соціального призначення. Створено підрозділи, що відають плануванням, координацією та удосконаленням контрольно-ревізійної роботи, її інформаційним забезпеченням, взаємодією з правовими органами.
З метою повноцінного запровадження аудиту ефективності управління державними ресурсами у складі ГоловКРУ створено спеціалізоване управління, що відає організацією і проведенням аудиторських досліджень у виробничій і бюджетній сферах. Логічним завершенням такої організаційної роботи стало створення у регіональних контрольно-ревізійних управліннях відповідних відділів, а також розроблення Методичних рекомендацій про проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми.
Державна контрольно-ревізійна служба у процесі виконання покладених на неї функцій взаємодіє з Державною податковою адміністрацією, Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом, Держказначейством, Пенсійним фондом та іншими органами державного контролю у сфері фінансів та економіки. У разі необхідності можуть бути підготовлені разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади спільні акти, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Ревізії і перевірки можуть проводитись за дорученнями правоохоронних органів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Посадові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади і під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.
Поряд із правовими рамками діяльності контролюючих органів потрібні і строгі професійні параметри, обов'язкові для тих, кого перевіряють, і тих, хто перевіряє. У розвинутих країнах професійні вимоги до контролю фіксуються у стандартах, які розробляються компетентними організаціями і спеціалістами в межах чинного законодавства. Головним контрольно-ревізійним управлінням України також розроблені основні загальні стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Після їх затвердження продовжується робота з розроблення і введення в дію безпосередніх процедур контролю — внутрішніх нормативних документів або регламентів контрольної діяльності конкретних органів державного фінансового контролю, які мають відповідати законам, загальним стандартам контролю і положенням про контрольні органи та розкривати розподіл обов'язків, функції і взаємодію їх структурних підрозділів та черговість відповідних контрольних заходів. Дані процедури являють собою послідовність цілеспрямованих дій, якої повинні дотримуватися державні контролери для досягнення поставленої перед ними мети.
У Головному контрольно-
Ці та ряд інших нормативних актів приводяться у відповідність із Бюджетним кодексом України, а також — із стандартами контролю.
Література:
- Гусак Т. М., Мірошниченко Н. О. Посібник з аудіювання (англ. мова). Ч. І для студентів. 160 с. (З комплектом касет).
- Гусак Т. М., Мірошниченко Н. О. Посібник з аудіювання (англ. мова). Ч. II для викладачів. 144 с. (З комплектом касет).
- Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. 458 с.
- Дворецька Г. В. Соціологія праці. 244 с.
- Дворецька Г. В. Соціологія. 472 с.
- Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. 316 с.
- Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. 483 с. Дудчак В. І., Мартинюк О. В. Митна справа. 310 с.
- Драб Н. Л. Техніка і мова презентації. (Нім. мова). 102 с.
- Дяченко В.І. Система правоохоронних органів. 320 с.
- Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. С. Ф. Покро-пивного. 468 с.
- Економіка підприємства. За ред. С. Ф. Покропивного. Рос. мовою. 608 с.
- Економіка: Навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. / За ред. С. В. Степаненка. 306 с.
- Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень. 127 с.
- Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування. 170 с.
- Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг. 560 с.