Аналітична характеристика майнового страхування страхових компаній

Діяльність страхового ринку в умовах, визначених Декретом, v період 1994 - 1995 pp. можна схарактеризувати так.

По-перше, це поглиблення  спеціалізації роботи страховиків. Законодавчі обмеження за Декретом, а також ліцензійні та реєстраційні обмеження зумовили те, що страховики почали спеціалізуватися на певних видах ризиків, у певних галузях та сферах виробництва.

По-друге, це розширення сфери страхування, поява і розвиток нових його видів. Саме в цей період значного поширення набуває страхування  вантажів, особисте страхування від  нещасних випадків. Почалося впровадження страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідальності за виробничими ризиками. Було зроблено перші кроки в медичному страхуванні. Водночас високий рівень інфляції зумовлював значне поширення так званого змішаного страхування життя з урахуванням інфляції. Але оскільки цей вид страхування не мав достатньої законодавчої і методологічної бази, то теля зупинення гіперінфляції в 1995 році численні страхові компанії збанкрутували і багато вкладників не отримали належних виплат.

По-третє, законодавче  регулювання страхової діяльності значною мірою посилило фінансову  дисципліну страховиків. Було запроваджено облік резервів, розроблено категорії  активів, у межах яких ці резерви  розміщувалися страховиками, упорядковано взаємовідносини страховика з його філіями та представництвами, встановлено необхідні форми спеціальної звітності. І найголовніше: розпочався нагляд за страховою діяльністю. 
Усе це сприяло зростанню обсягів страхового ринку і розширенню сфери діяльності страховиків.

Зауважимо, проте, що Декрет не забезпечував необхідної правової бази для розвитку ринку, особливо стосовно гарантій платоспроможності страховиків. Головними його недоліками були:

неврегульованість системи  страхування життя як окремої  специфічної галузі страхування;

відсутність системи  чітких нормативів платоспроможності;

відсутність загальноприйнятих  у світі понять технічних і  математичних резервів, які забезпечують надійність покриття зобов'язань страховиків;

недосконалість регулювання системи перестрахування та діяльності страхових посередників;

недостатня визначеність договірних відносин між страховиком  і страхувальником.

Отже, потрібно було вдосконалювати законодавчу базу. Важливим кроком у цьому напрямку став Закон України "Про страхування", прийнятий весною 1996 року.

Закон установив систему  контролю за рівнем платоспроможності  страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють  нагляд за страховою діяльністю, упорядкував  види обов'язкового страхування.

Було запроваджено нові вимоги до реєстрації страховиків, розмірів і структури їхніх статутних фондів, а також участі іноземних інвесторів. З огляду на це в І кварталі 1997 року Укрстрахнагляд перереєстрував страховиків, і в результаті кількість їх на ринку скоротилася майже в чотири рази. Нині в Україні працюють понад 240 компаній, що мають досить великі розміри статутних фондів, резервів, стабільний ринок, досвід і добру репутацію.

Починаючи з 1994 року спостерігається  стабільне зростання валових  показників діяльності страхового ринку. Рівень надходжень у 1995 році становив 170 % щодо 1994 року (з урахуванням темпів інфляції) і був близьким до 130 % у 1996 році порівняно з 1995 роком. У 1997 році фактично в абсолютному значенні були досягнуті такі самі темпи зростання, як і в 1996 році. Але враховуючи, що рівень інфляції був значно нижчим, можна вважати, що реальні темпи зростання були вищими. Отже, обсяги страхового ринку України на противагу економіці в цілому досить швидко зростають. 
Дуже важливим є те, що розміри страхових резервів протягом останніх двох років зростають вищими темпами, ніж страхові премії. Це показник підвищення рівня платоспроможності страховиків, їх фінансової надійності. 
Позитивним у цілому є також і зменшення обсягів страхових виплат та стабілізація кількості діючих договорів страхування. Перше свідчить про більш обгрунтований підхід страховиків до взятих зобов'язань. Друге - про більшу вагомість і міцність договорів.

Показники розвитку страхового ринку за ризиковими видами страхування  та за страхуванням життя суттєво відрізняються один від одного. У ризикових видах страхування спостерігається різке зростання як кількісних, так і якісних показників. Очевидно, що відбувається значне розширення ринку страхових послуг поряд із розвитком традиційних видів страхування. Водночас за страхуванням життя істотно зменшився обсяг ринку (за 3 роки більш як удвічі). Це пояснюється тим що інфляційне страхування протягом 1993 - 1994 pp. підірвало довіру до страхування життя. Адже багато громадян не отримали страхових сум після банкрутства ряду компаній. За прогнозами, ситуація на ринку страхування життя стабілізується лише наприкінці 1998 року.

Найбільших темпів набуло добровільне майнове страхування  та страхування відповідальності. Найближчими  роками ситуація істотно не зміниться. Недержавне обов'язкове страхування розвиватиметься високими темпами, оскільки з 1997 року запроваджено страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Розвиток медичного страхування та страхування від нещасних випадків сприятиме зростанню особистого страхування в цілому. Водночас темпи майнового страхування дещо сповільняться.

Отже, у період становлення  ринкової економіки в Україні  значною мірою зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку. Кінець 90-х років характеризуватиметься збільшенням числа страхових договорів, стабілізацією кількості страховиків та їх спеціалізацією за видами страхування, розвитком перестрахувальних операцій як на внутрішньому (національному), так і на зовнішньому (світовому) страховому ринку. Особливо слід зазначити те, що ряд заходів як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування чинників управління й організації страхового ринку зумовили постійне зростання розмірів страхових резервів. А це означає посилення фінансової надійності страховиків, рівня гарантійності виконання взятих ними зобов'язань.

2.2.Аналітична  характеристика майнового страхування  страхових компаній 

Реальні умови функціонування компанії вимагають об'єктивного й усебічного фінансового аналізу процесів скоєних комерційних операцій. Об'єктивна необхідність виконання цього аналізу, у страхової організації зумовлена зокрема високою соціальної значимістю. Фінансовий аналіз організації дає змоги виявити ефективність функціонування економічного суб'єкта, вади на роботі, причини їх виникнення та дозволяє з урахуванням отриманих результатів виробити конкретні пропозиції по оптимізації своєї діяльності.

У разі централізованій системі існувала практично одна страхова організація, за зобов'язаннями якої відповідало держава, і населення була певність у виконанні зобов'язань страхової компанії. За сучасних умов на страховий ринок присутній значну кількість різних страхових організацій. З одного боку, питання функціонування та фінансового становища страхової компанії важливі для інвесторів і технічного менеджменту компанії, з іншого боку, вони у постійному зору держави, відповідального «регулювальника» страхового ринку, і навіть фірм та населення, котрий має послугами даної страхової компанії.

Останніми роками методики у виконанні фінансового аналізу діючої страхової організації докорінно змінилися. Змінилися підходи та художні засоби аналізу, компоненти аналізованих показників. Потреба здійсненні аналізу визначається іншими цілями, ніж методи лікування й мети, властиві «соціалістичної» економіці. Головна мета проведення всебічної економічної аналізу діяльності економічного суб'єкта у сучасних умовах залежить від потреби забезпечення сталої роботи комерційних організацій даних конкретних економічних умов.

Фінансове становище підприємства — це характеристика її (платоспроможність, кредитоспроможність) у його виробничої діяльності, отже, ефективність використання вкладеного власного капіталу.

Фінансовий  результат організації залежить:

> від  ефективної організації виробництва та збуту (робіт і рівнем послуг);

> рентабельності  виробництва (робіт і постачальники  послуг);

> забезпеченості  власними обіговими коштами.

Ознайомлення  з діючими методами фінансового  аналізу показує, що є необхідність удосконалення цього механізму. Удосконалення можливо з урахуванням застосування апробованої системи бухгалтерського обліку, і фінансової звітності. У основі проведеного аналізу природним чином мають лежати, передусім, прийняті діючої практикою формалізовані принципи бухгалтерського обліку. Останні формують систему обліку всіх активів організації та результати від використання організацією зазначених засобів у процесі комерційної діяльності.

Джерелом  інформації під час проведення фінансового  аналізу, як відомо, є складена відповідним  чином бухгалтерська звітність, характеризує кінцеві результати конкретної діяльності аналізованого економічного суб'єкта. При здійсненні аналізу застосовується система розрахункових показників, що базується на даних бухгалтерської звітності організації. Як вже було згадано, діяльність будь-якого економічного суб'єкта характеризується поруч різнобічних чинників — як економічних, і організаційних, надають різне вплив підсумкові показники діяльності організації.

З іншого боку, як самостійні суб'єкти комерційної  діяльності організації розпоряджаються результатами діяльності — прибутком, мають економічну волю виборі партнерів, і роблять цей вибір, виходячи тільки з цілей економічної доцільності і власної вигоди. Необхідною елементом сучасних ринкових відносин є самостійність у створенні діяльності компанії, найманні персоналу. Вирішуються самостійно питання фінансування, капітальних вкладень, забезпечення економічних суб'єктів обіговими коштами й інші завдання у фінансової та господарської сфері з урахуванням власного бачення перспектив здійснення виробничої роботи і розвитку.  

2. Аналіз фінансового становища  страхової компанії з прикладу  компанії «>РОСНО»

Група компанійРОСНО є одним із найбільших страхових груп у Росії. У неї  входять універсальна страхової  компанії федерального рівня ВАТ СК «>РОСНО» та її дочірні компанії: ВАТ «>РОСНО-МС», ВАТ ПК «>РОСНО Центр»,СЗАО «>Медекспресс», ВАТ «АльянсРОСНО УправлінняАктивами» і ТДВ «Allianz Україна».Контрольним пакетом акційРОСНО володіє Allianz New Europe Holding GmbH (99,4%), підрозділ ведучого міжнародного страховика AllianzSE, об'єднує компанії, у Центральній і Східній Європі.

ВАТ СК «>РОСНО» створене 1991 р. і є одним  із найбільших російських універсальних  страхових компаній. У її розпорядженні  її клієнтів понад 130 видів видів добровільного і страхування. Регіональна мережуРОСНО налічує 88 філій, об'єднаних за ознакою у вісім дирекцій, і 383 агентства переважають у всіх суб'єктів РФ.

>РОСНО  одна із лідерів російського  страхового ринку з обсягу  капіталізації. Капітал компанії на 100% складається з власного акціонерного капіталу, що забезпечує додаткову фінансову надійність і стійкість. Статутний капітал — 5 124 802 320 крб. (зміна до Статуту зареєстровано 29.01.2010 р.). Власні кошти — 7 456 767 тис. крб., страхові резерви — 24 429 307 тис. крб. (за станом 31.12.2009).

>РОСНО  має якіснуоблигаторную перестрахувальну  захист прийнятих ризиків. Партнери  компанії із перестрахування  — Allianz,HannoverRe, SCOR,MunichRe,SwissRe, найбільші  російські перестрахувальні компанії.РОСНО  також співробітничає з брокерськими агентствами корпораціїLloyd’s.

У 2007 року міжнародне рейтингова агенціяMoody’sInvestors Service присвоїлоРОСНО рейтинг фінансової стійкості страховика за міжнародною  шкалою лише на рівніBaа1. Прогноз рейтингу — «стабільний». Водночас рейтингова агенціяMoody’sInterfax присвоїлоРОСНО рейтингАаа із національної шкалою.

У національному  рейтингу страхових компаній Росії, проведеному рейтинговим агентством «Експерт РА»,РОСНО сьомий рік присвоюється найвищий рейтинг А++ «Винятково високий рівень надійності». При визначенні рейтингу в 2008 року рейтингова агенція вперше поширило цю оцінку на Групу компаній (ВАТ СК «>РОСНО» і ВАТ «>РОСНО-МС»). 

2.1 Аналіз бухгалтерського балансу  страхової компанії

Бухгалтерська (фінансова) звітність є інформаційною базою для аналізу діяльності страховика. Для фінансового аналізу основний рахунок і доступною є публічна звітність: форма № 1 – страховик «Бухгалтерський баланс страхової організації», форма № 2 – страховик «Звіт прибутки і збитках страхової організації» Бухгалтерський баланс є спосіб періодичного узагальненого висловлювання стану коштів страхової організації на певну дату.

Бухгалтерський  баланс насамперед дає можливість проаналізувати загальне фінансове становище страховика, представляючи даних про засобах (активах) та його джерелах (пасивах). Структурно баланс страхової організації і двох великих блоків – активу і пасиву. Умовно на рахунку виділяютьсявнеоборотние і оборотні активи, в пасиві – капітал та резерви, страхові резерви, довгострокові і короткострокові зобов'язання.