Порядок відкриття рахунків у банках

Зазначимо, що дещо невдалим є визначення рахунка через рахунок. Більш прийнятним, на нашу думку, є визначення І. А.Безклубого, який розуміє банківський рахунок як документ, у якому па підставі розпоряджень клієнта та операцій банку здійснюється облік, зарахування, переказ, списання коштів клієнтів, відображаються грошові вимоги та зобов'язання банку стосовно клієнтів та їх контрагентів.

Документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її па папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.

Таким чином, некоректним є поняття «власник рахунка в банку», що подекуди вживається в законодавстві та суперечить дійсній природі прав особи по відношенню до відкритого банківського рахунка — особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.[2]

Згідно з статтею 1067 Цивільного кодексу України

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.[3]

Згідно з статтею 1070 ЦК України про проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку:

За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.[3]

Стаття 1075 ЦК України регулює порядок розірвання договору банківського рахунка, а саме:

1. Договір банківського рахунка  розривається за заявою клієнта у будь-який час.

2. Банк має право вимагати  розірвання договору банківського  рахунка:

1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку  клієнта, залишилася меншою від  мінімального розміру, передбаченого  банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2) у разі відсутності операцій  за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

3) в інших випадках, встановлених  договором або законом.

3. Залишок грошових коштів на  рахунку видається клієнтові  або за його вказівкою перераховується  на інший рахунок в строки  і в порядку, встановлені банківськими  правилами.

4. Банк може відмовитися від  договору банківського рахунка  та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.[3]

В статті ЦК України 1076 затверджено положення щодо питання банківської таємниці, а саме те, що банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.[3]

Розділ 2

Види рахунків

Є кілька видів банківських рахунків:

• банківський чековий рахунок;
• простий (загальний) банківський рахунок;
• рахунок для розрахунків з персоналом;
• рахунки для кредитних ліній та ін.

Для відкриття банківського рахунку фірма (як і окрема особа) подає в банк карточку з підписом (зразок) осіб, які матимуть право підписувати чеки та інші банківські документи. В окремих випадках банк може вимагати від клієнта фінансової інформації про нього.

Після відкриття рахунку банк друкує і видає клієнтові чекову книжку з пронумерованими чеками (та з корінцями), а також депозитні бланки (на аркуші).

На цих документах друкується (вже надрукована банком) інформація, що ідентифікує банк та фірму (клієнта) – тобто назва, адреса тощо. Банківські депозити (вклади) здійснюються відповідальною за це особою, здебільшого старшим (головним) касиром.

На кожний депозит виписується Депозитний бланк. Він виписується у виписується у 2-х примірниках: оригінал – для банку, а другий примірник зі штампом банку – для депозитора. В депозитному бланку вказується сума внеску готівкою, а також перераховуються внески чеками (номер чека і сума) та проставляється загальна сума депозиту. Виписка чеків – фірма одержує чеки в оплату від інших фірм, а також сама виписує чеки до оплати.

У чеку вказують, за що здійснюється платіж (дається посилання на рахунок - фактуру тощо). Банківський звіт (витяг) - один раз на місяць (по закінченню місяця) банк надсилає вкладникові (депозиторові) витяг з його рахунку.

У витягу вказується:

• оплачені банком чеки та інші перерахування з рахунку, які зменшують суму депозиту;
• депозити та інші надходження, які збільшують суму рахунку;
• залишок на рахунку після щоденних операцій (на кожен день).

До витягу додаються всі оплачені й погашені банком чеки та інші документи.[2]

Відкриття рахунку для фізичної особи-підприємця

Для фізичної особи-підприємця, використання особових рахунків для ведення підприємницької діяльності заборонено. Отже, для цього необхідно відкривати окремий рахунок. Для відкриття поточного рахунку у банку фізичній особі-підприємцю необхідно надати:

1. Заяву на відкриття поточного  рахунку.

2. Завірену виконкомом або нотаріусом  копію свідоцтва про держреєстрацію.

3. Копію довідки про взяття  на облік у податковій, що завірена посадовою особою податкової, нотаріусом або службовцем банку.

4. Копію довідки про реєстрацію  підприємця у Пенсійоному фонді, завірену сулжбовцем банку, нотаріусом  або робітником пенсійного.

5. Картку зі зразками підписів, завірену нотаріусом або службовцем банку.

6. Копію довідки про взяття  на обліку у Фонді Соціального  Страхування від Нещасного Випадка (для тих хто використовує працю  найманих робітників). Якщо ні, то  відмітка про це робиться у  розділі ”Додаткова інформація”.

Підприємцю необхідно на протязі трьох днів повідомити податкову про відкриття рахунку. Фінансової відповідальності за таке неповідомлення не передбачено, проте краще застрахуватися від неприємних ситуацій, та повідомити про відкриття поточного рахунку у податкову у добровільному порядку.[2]

 

 

Відкриття рахунку для юридичних осіб

Для юридичних осіб все дещо складніше. Якщо рахунок відкриває представник юридичної особи, то йому необхідно надати особисті документи: паспорт, ІНН та документ, що підтверджує повноваження, тобто довіреність. Якщо рахунок відкриває керівник підприємства то, звісно, довіреність не потрібна. Отже пакет документів наступний:

1. Заява на відкриття рахунку, підписана керіником. Якщо підприємством  не використовується праця найманих  робітників, то слід зазначити у розділі “Додаткова інформація”.

2. Копія свідоцтва про держреєстрацію  юридичної особи, завірену нотаріусом  або виконкомом.

3. Копія установчого документа (статут, засновницький договір), завірена  нотаріусом або органом, що його  видав.

4. Копія довідки про внесення юридичної особи до ЄДРПОУ, завірена нотаріусом, робітником банку або органом, що її видав.

5. Копія довідки про взяття  на облік у податковій, завірена  податковою, нотаріусом або робітником  банку.

6. Картка зі зразками підписів  осіб, що будуть мати право підписувати платіжні документи та відтиском печатки підприємства, завірена нотаріусом.

Для юридичних осіб, на використовують працю найманих робітників пакет необхідних документів дещо розширюється:

1. Копія довідки про реєстрацію  юридичної особи у ПФУ, завірену робітником пенсійного, нотаріусом або банківцським службовцем.

2. Копія страхового свідоцтва  про реєстрації в Фонді Соціального  Страхування, завірену його представником  або, нотаріусом або банківським  службовцем.

Після подання необхідних документів укладається договір на розрахунково-касове обслуговування.

Слід зазначити, що наведений вище перелік необхідних документів для відкриття поточних рахунків, регламентовано Інструкцією, та окремі банки можуть дещо доповнити цей список. Проте ці зміни в пакеті документів не будуть значними та не викликають проблем.[2]

ВІДКРИТТЯ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ

Будь-яка фізична особа, тобто кожна людина, може стати клієнтом банку. Для цього необхідно вибрати банк на ваш розсуд. Прийти в банк, звернутися до менеджера і заявити про те, що ви бажаєте відкрити банківський рахунок. При собі необхідно мати паспорт, ІНН, а якщо ви пенсіонер, то і пенсійне свідоцтво. 
 
Потім ви повинні будете дати відповіді на всі поставлені менеджером питання:  
- в якій валюті ви будете відкривати рахунок;  
- які дебетові карти вам необхідні;  
- скільки карт вам буде потрібно;  
- чи повинен банк посилати вам SMS-повідомлення про проведені по картці операції;  
- чи хочете ви користуватися інтернет-банкінгом. 
 
Між вами і банком укладається договір, який слід уважно вивчити і підписати. Один примірник цього договору повинен бути у вас. Пластикова карта зазвичай виготовляється протягом одного тижня. Окремі банки можуть спочатку видати тимчасову пластикову карту (Visa Electron, наприклад).[2]

 

 

 

Висновки

Слід відзначити, що відносини банківського рахунка носять передусім публічно-правові норми, а вже потім — приватно-правові. Передумовою для їх виникнення є публічно-правовий обов'язок підприємця зберігати гроші в банку. А у відносинах присутній дуже малий приватний елемент (від сторін відносин майже нічого не залежить).

Отже, банківський рахунок як правовий інститут — це комплекс фінансово-правових та цивільно-правових норм, що регулюють правовідносини, які виникають у процесі відкриття, використання та закриття банківських рахунків та визначають правовий статус грошових коштів, що перебувають у зберіганні банку.

Загалом існує три розуміння банківського рахунка :

1) як правового інституту;

2) як виключної банківської діяльності;

3) облікового запису в бухгалтерських  регістрах банку.

Самоаналіз рахунка з точки зору трьох зазначених розумінь надає можливість для найповнішого розуміння його правової природи.

У ході написання реферату були реалізовані поставленні завдання, а саме: зроблений аналіз відкриття рахунків у банках. Охарактеризовано детально порядок відкриття рахунку. Реферат покликаний відповісти на всі питання щодо банківської системи загалом, та допомогти в процесі створення банківського рахунку.

Список використаної літератури:

1. Господарське право України – Щербина
2. Д. О. Гетманцев, Н. Г. Шукліна, Навчальний посібник «Банківське право України», Київ
3. Цивільного кодексу України. (http://kodeksy.org.ua/civ/72.htm)