Біржове право

Луцький інститут розвитку людини

Університет «Україна»

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

БІРЖОВЕ ПРАВО

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          

 

ПІБ

                                                                                   Факультет економіки та права

                                                                                   студентка. Пр.4.1

                                                                                   Перевірив:

                                                                                    Андрусяк Анна Миколаївна

 

 

 

 

 

 

ЛУЦЬК - 2011

ПОНЯТТЯ БІРЖОВОГО ПРАВА. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ БІРЖОВОГО ПРАВА

Біржове право – це комплексна галузь це система правових норм що регулюють суспільні відносини, які виникли у процесі утворення функцій та розвитку біржових інститутів.

Предмет біржового  права- біржові правовідносини, а саме врегульовані нормами біржового та іншими галузями права, суспільно-правові відносини що виникли у процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

1. Відносини повязані зі здійсненням діяльності (проведення торгів, укладення біржових угод).
2. Відносини повязані з визначенням прав, статусу субкта біржового ринку(державного реєстру біржі праці або товарної біржі).
3. Що виникли у процесі державного регулювання біржової діяльності(встановлення порядку ліцензування, розробка біржових стандартів).

Метод біржового права – сукупність прийомів, способів та засобів, що визначають регулюючий вплив на відносини які становлять предмет БП.

Імперативний  метод – регулюють обовязковість біржової діяльності.

Диспозитивний метод – можливість вибору покупцем біржового товару, вибір форми розрахунків.

Комплексний метод – імперативний встановлює вимоги щодо ведення бухгалтерської звітності і можливості біржі самостійно формувати власну облікову політику.

Риси імперативного  методу:

• Формування і використання відносин за принципом команда – виконання, тобто одна сторона є владою інша підвладною.
• Наявність державної влади, приписів, юридична нерівність сторін у владних біржових відносинах.
• Відсутність домовленості сторін.
• Субєкти відносин виконуючи владні, управлінські та інші функції діють на свій розсуд у межах поданих їм повноважень.

Риси диспозитивного методу:

• Рівність учасників.
• Автономія учасників правовідносин, що означає здатність особи вільно, незалежно формувати свою волю і реалізувати свої права у своїх же інтересах.
• Самостійність учасників првовідносин що виражається в можливості особи самостійно розпоряджатися належним майном, коштами і цінними паперами, нести відповідальність за своїми зобовязаннями.
• Альтернативна можливість вибору субєкта біржового ринку різних варіантах повелінки в рамках закону.

       Риси комплексного методу:

• Майнова самостійність учасників правовідносин .
• Переважнезастосування спосоьів непрямого економічного впливу на учасників правовідносин.

 

  БІРЖОВІ  ПРАВОВІДНОСИНИ

 

     Біржові правовідносини – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають і змінюються, припиняються в процесі утворення, функціонування і розвитку біржових інститутів, мають особливий субєкт. склад та характерне поєднання майнових і організаційнихелементів.

    Ознаки  біржових правовідносин:

1. Особливий субєктивний склад – це біржові інституті створені винятково для діяльності, що є ліцензійним видом господарської діяльності і зареєстровані як юридична особа;

• Структурні підрозділи   біржи згідно з біржовим законодавством наділені відповідними повноваженнями щодо біржової діяльності;

• Біржові інститути (біржі не мають права займатися комерційною , посередницкими операціями, вони не мають здійснюватифактичні дії щодо «привязки продавціф» товарів до їхніх можливих покупців, а вони також не повинні одержати прибуток від тієї діяльності).

2. Поєднання майнових форм статутного фонду, майнового капіталу та організаційних (державна реєстрація. Ліцензуванння, державний контроль) елементів, під час заснування та функціонуванн біржових інститутів.

 

 ВИДИ  БІРЖОВИХ ПРАВОВІДНОСИН. ФУНКЦІЇ.

Класифікація  біржових правовідносин:

А) За характером звязків між учасниками правовідносин:

1. Горизонтальні – які виникають між юридичними і фактично рівноправними субєктами, що свідчить про відсутність в них імперативно планового характеру.

2. Вертикальні – в яких один із учасників підлеглий іншому вони мають субординаційний характер, тобто виникають за волевиявленням уповноваженого державного органу, його посадової особи чи органу саморегулювання або ж власника.

Б) залежно від  сфери дії:

1. Внутрішньо-біржові, що виникають у межах біржі між її структурними підрозділами.

2. Міжбіржові (зовнішньобіржові), що виникають між біржами органами державного регулювання, чи самоврядування або іншими юридичними самостійними субєктами господарювання.

В) За характером дії:

1. Активні – яких зобовязаний субєкт мусить вчинити певну дію.

2. Пасивні – в яких має право утворювати та утримуватись від певних дій.

Функції біржових правовідносин :

1. Вказують на коло осіб на яких у конкретний час поширюється усіма нормами біржового права.
2. Закріплюють конкретну поведінку конкретних осіб у сфері біржового ринку.
3. Виступають умовою введення в дію юридичних засобів, забезпечення субєктивних прав та юридичних обовязків учасників біржових правовідносин.

 

 

 СИСТЕМА  БІРЖОВОГО ПРАВА.

  Система БП складається з Загальної  та Особливї частини.

До Загальної частини входять інститути, норми БП, що закріплюють основні принципи , форми, методи регулювання біржової діяльності з боку державних органів, біржові інститути, осоновні риси правового становища субєктів біржового ринку.

Загальна частина дає  змогу забезпечити необхідну  єдність правового регулювання  суспільних відносин, що виникають  в процесі побудови, розвитку  біржового ринку.

Норми Загальної частини  конкретизовані  в Особливій частині туди входять правові інститути, що мають вузькоцільове значення через специфіку їх обєкта.

Особливу частиту складають розділи, в яких згруповані інститути й норми, що регулюють відносини у сфері організації та функціонування:

• Товарних і фондових бірж;
• Валютного та ринку праці;
• Уклдення та виконання біржових;
• Оподаткування, облік і звітність на біржі.

 

ПОНЯТТЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ.

     Біржа - це юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів.

Біржа - це класичний інститут ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів. При цьому біржа має організаційну основу; економічну основу; і юридичну основу. Біржа, з точки зору організаційної основи, це добре обладнане ринкове місце, надане брокерам і дилерам, тобто професіоналам біржової справи. З економічної точки зору, це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому відбувається торгівля цінних паперів, оптова торгівля за зразками і стандартами, за договорами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також продаж валюти і рідкісноземельних металів з цінами офіційно встановленим на основі попиту і пропозиції. Біржа є юридичною особою, має відокремлене майно, може бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному державному суді (третейському суді).

Закон України  «Про товарну біржу» визначає правове  становище біржі і роз’яснює  основні засади її організації та функціонування:

 • товарна біржа  є організацією, яка поєднує юридичних  і фізичних осіб і має за  мету надання послуг в укладенні  біржових угод, виявлення товарних  цін, попиту і пропозицій на  товари, вивчення, упорядкування і  полегшення товарообігу і пов’язаних  з ним торговельних операцій;

 • товарна біржа  діє на принципах самоврядування, господарської самостійності, є  юридичною особою, має відокремлене  майно, самостійний баланс, власний  розрахунковий, валютний та інші  рахунки в банках, печатку зі  своїм найменуванням;

 • товарна біржа  не займається комерційним посередництвом  і не має на меті одержання  прибутку;

 • діяльність товарної  біржі здійснюється відповідно  до цього Закону та чинного  законодавства України, статуту  біржі, правил біржової торгівлі  та біржового арбітражу.

 

 ДЕРЖАВНЕ  РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРИНЦИПИ.

Біржова діяльність у ринковій економіці  строго регулюється як з боку держави, так і з боку учасників біржового процесу  шляхом розробки й введення системи  біржових правил.

Регулювання біржової діяльності – сукупність конкретних способів і прийомів по певному впорядкуванню  роботи бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і  вимог.

 Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості й ефективності біржового ринку.

Основним завданням регулювання  біржової діяльності є запобігання  маніпулюванню цінами, захист інтересів  дрібних фірм і спекулянтів.

Механізм біржового регулювання  включає правове, нормативне й інформаційне забезпечення.

Правове забезпечення –  законодавчі акти, постанови, укази  та інші правові документи органів  управління.

Нормативне забезпечення включає інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки й роз’яснення, а також правила, які затверджуються з організаціями – професійними учасниками біржового ринку.

Інформаційне забезпечення – різна економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

 

ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

     Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

     Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

    Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

    Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам — громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

     Основним документом, що регламентує порядок здійснення  біржових операцій, ведення біржової  торгівлі та розв'язання спорів  з цих питань, є правила біржової  торгівлі, що розробляються відповідно  до законодавства.

У правилах біржової торгівлі визначаються:

1. строк та місце проведення біржових операцій;
2. склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;
3. порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;
4. порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;
5. відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;
6. інші положення, встановлені органами управління біржі (ч. З ст. 17 Закону «Про товарну біржу»).

 

СТАТУТ  БІРЖІ ЯК ВНУТРІШНІЙ НОРМАТИВНИЙ  АКТ БІРЖІ.

     Крім чіткої організаційної структури кожна біржа також використовує принцип саморегулювання, тобто має внутрішньобіржові нормативні акти, які є основою біржової діяльності конкретної біржі. До них відносять Засновницький договір, Статут і Правила проведення торгів.

     В Засновницькому договорі перераховуються засновники біржі, визначається мета її створення і способи реалізації поставленого завдання, встановлюється відповідальність засновників за зобов′язаннями біржі, первинний розмір статутного фонду, ділення його на акції і порядок їх распределнія між засновниками, має рацію і обов′язки засновників, порядок розподілу прибули і установи резервного фонду, обмовляються умови припинення діяльності біржі, указуються місцезнаходження і реквізити біржі.

 Як правило,  Статут біржі включає наступні  розділи:

1. загальні положення;

2. завдання створення  біржі;

3. діяльність біржі;