Розвиток спеціальності у ХХ ст

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 02:21, реферат

Краткое описание

У зв'язку з тим, що діловодство почало активно розвиватися в царській Росії, варто звернутися до російських витоків розвитку науки про документ в цілому. Зародження документознавства в Росії було пов'язано з так званим “практичним” документознавством, тобто із створенням правил роботи з документами і вимог до самих документів на практиці, в діловодному процесі, в прикладній сфері. Практичне документознавство виникло з появою палеографії (науки про розвиток писемності, про стародавні рукописи) і дипломатики (науки, що вивчає форму і зміст правових актів), тобто ще в 16-17 сторіччях.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Тема 3 ВДФ.doc

— 58.00 Кб (Скачать документ)

РОЗВИТОК СПЕЦІАЛЬНОСТІ  У ХХ СТ.

У зв'язку з тим, що діловодство  почало активно розвиватися в  царській Росії, варто звернутися до російських витоків розвитку науки про документ в цілому. Зародження документознавства в Росії було пов'язано з так званим “практичним” документознавством, тобто із створенням правил роботи з документами і вимог до самих документів на практиці, в діловодному процесі, в прикладній сфері. Практичне документознавство виникло з появою палеографії (науки про розвиток писемності, про стародавні рукописи) і дипломатики (науки, що вивчає форму і зміст правових актів), тобто ще в 16-17 сторіччях. Певне віддзеркалення документознавчі проблеми знайшли в 1920-ті роки і в дослідженнях в галузі управління. Тоді в Радянському Союзі була створена ціла система науково-дослідних, госпрозрахункових, відомчих і суспільних організацій, що займалися питаннями наукової організації управління.

Спеціально  створений 1926 р. Державний інститут техніки управління (проіснував до 1932 р.) розробив правила організації архівної частини справочинства в державних, професійних та кооперативних установах і підприємствах РСФСР та проект “Загальних правил документації і документообігу” (1931 р.) що передбачали впровадження єдиної організації справочинства для всіх установ.

Склалося декілька самостійних шкіл управлінської думки: школа А.К.Гастєва (Центральний інститут праці), напрям П.М. Керженцева, школа Е.Ф. Розміровіч (Інститут техніки управління при Наркоматі Робочо-селянської інспекції СРСР). Питаннями наукової організації праці і вдосконаленням діловодства займався також ряд інших організацій.

Мабуть, найбільш плідно ця робота велася в Інституті техніки управління. Його співробітники вирішували вагомі теоретичні проблеми діловодства: термінологічні, організаційно-технологічні, уніфікацію і стандартизацію документів, класифікацію документів, зв'язки діловодства і архівної справи. Тут був підготовлений і в 1931 р. та виданий проект “Загальних правил документації і документообігу”, в якому узагальнювалися теоретичні дослідження і практичний досвід вітчизняних і зарубіжних вчених. Разом з тим в період сталінізму створювалися певні передумови для розвитку документознавства в майбутньому. Річ у тому, що на початку 1930-х рр. в Москві був відкритий державний історико-архівний інститут (МДІАІ), покликаний готувати фахівців вищої кваліфікації для роботи в державних архівах, а потім і працівників державного діловодства. В МДІАІ вперше почалося викладання навчального курсу “Загальне діловодство” спочатку в рамках навчальної дисципліни “Теорія і практика архівної справи”, а з 1942 р. був введений самостійний курс “Історія і організація діловодства в СРСР”.

В 1943 р. вперше з'явився і сам термін «документознавство».

Московський державний історико-архівний інститут, в надрах якого велися документознавчі дослідження, тривалий час знаходився разом зі всією системою державних архівів у складі Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, що зовсім не сприяло розвитку наукової думки. Створення Навчально-методичної ради в МДІАІ було закономірним явищем, оскільки саме в Історико-архівному інституті вперше в країні почалася підготовка фахівців вищої освіти з діловодства (документаційне забезпечення управління): стимулом розвитку документознавства стала розпочата з 1960 р. підготовка організаторів державного справочинства, яким з 1963 р. Читався курс "Загальне документознавство", а в 1961 р. проведений перший окремий набір студентів за новою спеціальністю.

В тогочасній нашій країні МДІАІ був першим вищим навчальним закладом, що готував фахівців з документознавства і організації управлінської праці і діловодства в державних установах. Провідну роль у підготовці даних фахівців зіграла, насамперед, кафедра Історії державних установ і діловодства.

Передісторія  створення кафедри відноситься  до кінця 50-х років і пов'язана з посиленням в країні уваги до питань вдосконалення роботи з документами в управлінському апараті. 10 грудня 1959 р. Рада Міністрів СРСР в постанові про механізацію праці ІТР адміністративно-управлінського апарату, ставить задачу розробки в країні Єдиної державної системи діловодства, яка повинна була уніфікувати організацію діловодних процесів і підвести їх під механізацію. Ця робота вимагала кадрів висококваліфікованих фахівців, здатних проводити намічені заходи. Підготовка таких кадрів була покладена на МДІАІ - єдиний вищий навчальний заклад в країні, що мав певну базу для підготовки фахівців нового профілю. Викладацький склад МДІАІ володів не тільки значним досвідом у викладанні джерелознавчого аналізу документів, обробки і організації ретроспективних документів в архівах (фондування, формування справ, експертиза цінності документів і т.п.), але і зробив певні зусилля для систематичного вивчення організації діловодства.

20-25 червня 1960 р. в Москві відбулася  Всесоюзна нарада з питань механізації праці інженерно-технічних працівників і працівників адміністративно-управлінського апарату, на якому виступила директор інституту А.С.Рослова. з доповіддю про "Перебудову навчальної роботи в Московському державному історико-архівному інституті". А.С.Рослова зазначала, що інститут готовий взяти на себе підготовку фахівців з організації діловодства, що навчання студентів діловодству вже проводилося в курсі "Історія і організація діловодства" і в ході місячної виробничої практики студентів в установах і організаціях. Курс читався на кафедрі Історії державних установ і діловодства (створена в 1952 році). Рослова А.С. відзначила, що з 1960/61 навчального року інститут приступить до підготовки фахівців по організації діловодства, для чого розроблений новий навчальний план по цій спеціальності. В ньому "значне місце приділяється питанням документознавства і діловодства які представлені навчальними дисциплінами: “Загальне документознавство”, “Історія і організація діловодства”, “Спеціальні системи документування”, “Технічне і кинофотофонодокументування”, “Техніка документації”, “Основи статистики”, “Організація управлінської праці”, “Вища математика”, “Машинопис” та інші.

8 травня 1964 року вийшла постанова Ради  Міністрів РСФСР № 560 "Про збільшення випуску засобів механізації діловодства і поліпшення підготовки кадрів з діловодства", в якій, крім іншого, зазначалося: "Зобов'язати міністерство вищої і середньої спеціальної освіти РСФСР організувати в 1964 році в Московському державному історико-архівному інституті факультет державного діловодства".

У 1963 р. виходять перші програми з курсів "Загальне документознавство" і "Адміністративне діловодство в радянських установах", підготовлені провідним вченим-документознавцем К.Г.Мітяєвим. За навчальним планом факультету 1968 р. спеціальність 2037 отримала назву "Документознавство і організація управлінської праці і діловодства в державних установах", а кафедра в 1969 р. перейменована в кафедру "Документознавства і організації державного діловодства". Таке перейменування кафедри більш точно відповідало як назві спеціальності, так і змісту дисциплін, що входять до складу кафедри.

Основним  напрямом свого подальшого розвитку кафедра вважає розробку питань забезпечення інформаційно-документаційного управління в умовах автоматизованих систем.

В Російській Федерації  наказом Міністерства освіти від 02.03.2000 р. № 686 затверджено Державний освітній стандарт вищої професійної освіти за спеціальністю з шифром 350800 «Документознавство та документаційне забезпечення управління» з кваліфікацією - Документознавець.

Навчально-методична рада зі спеціальності 350800 «Документознавство та документаційне забезпечення управління», що очолюється завідуючою кафедрою документознавства професором Т.В.Кузнєцовою, входить до складу Навчально-методичного об’єднання з освіти в області історико-архівознавства РГГУ.

Іншим вищим  навчальним закладом зі славетною історією, що здійснює підготовку бібліотекарів-бібліографів вищої кваліфікації, фахівців в області інформаційної справи, документзнавства, музеєзнавства, культурології, соціально-культурної діяльності, керування й економіки культури, реклами і художньої творчості (театрального, музичного, хореографічного, декоративно-прикладного) є Московський державний університет культури та мистецтв, який був заснований у 1930 р. як Московський бібліотечний інститут (МБІ, пізніше — МДБІ), а в 1964 р. перетворено у Московський державний інститут культури. В останні роки він одержав статус університету Історичне значення першого десятиліття становлення інституту полягає в тому, що в цей час сформувалися структурно-змістовні основи вищої бібліотечно-бібліографічної освіти в країні, у чому визначальну роль зіграла найстарша кафедра бібліотекознавства (що дало потім життя іншим спеціальним кафедрам), у надрах якої, по суті справи, сформувалися усі провідні бібліотекознавчі дисципліни.

У числі факультетів університету діють три, що безпосередньо готують бібліотекарів-бібліографів вищої кваліфікації. Найбільш великим є бібліотечно-інформаційний факультет, який здійснює підготовку кадрів за двома спеціальностями: бібліотекознавство і бібліографія, документознавство і документаційне забезпечення управління.

У рамках представлених  спеціальностей розрізняються наступні спеціалізації: інформаційне забезпечення гуманітарних наук; інформаційне забезпечення природознавства і техніки; керування в бібліотечній справі; бібліографічна робота в книжково-видавничій діяльності; бібліотечне обслуговування дітей і юнацтва; організація комп'ютерних комунікацій; керування в сфері бібліотечної і позашкільної роботи; організація патентної інформації; краєзнавство; інформаційні ресурси бібліотек середніх навчальних закладів; консервація і реставрація документів; діяльність ділових і бізнес-бібліотек; дослідницька робота в бібліотеці; інформаційне забезпечення маркетингової діяльності; організація документ. забезпечення керування в соціально-культурній сфері.

Повертаючись до питання вивчення історії розвитку спеціальності необхідно зазначити, що вивчення документознавчих проблем в навчальних курсах стимулювало наукові розробки в цій області. Переломними стали 1960-ті роки, коли документознавство стає самостійною науковою дисципліною. В 1969 р. воно було внесено в номенклатуру спеціальностей науковців.

Увага до теоретичних проблем документознавства  особливо посилилася в 1966 р., коли для цих цілей був створений Всесоюзний науково-дослідний інститут документознавства і архівної справи (ВНДІДАС).

Отже, починаючи з 1960-х років, в нашій країні визначилися два основні центри, активно і ефективно ведучих наукові дослідження в області документознавства – це МДІАІ, де в 1964 р. був створений факультет державного діловодства, і ВНДІДАС.

У 1969 р. відбулося  юридичне оформлення документознавства  як наукової спеціальності. У 1980-х рр. воно входило до блоку спеціальностей “Інформація та інформаційні системи” разом з архівознавством та документалістикою під шифром 05.25.02, що засвідчувало її статус як дисципліни, приналежної до наук документально-інформаційного циклу (до блоку входили також бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство й напрям “інформаційні системи та процеси”). Фактично весь час існування спеціальності в номенклатурі спеціальностей наукових працівників документознавство було відсутнє. Це є наслідком того, що ця дисципліна в УРСР фактично не розвивалася, не було підготовки висококваліфікованих кадрів, відсутні ради із захисту дисертацій, а єдиними позитивними фактами у цій галузі були публікації з питань теорії і практики справочинства на сторінках журналу “Архіви України” та діяльність Республіканського організаційно-методичного кабінету з діловодства, що функціонував при Головархіві України. Правда, у цій номенклатурі існувала спеціальність 07.00.06 “Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” і документознавство було включеним до цього циклу, оскільки з 1970-х рр. в СРСР воно вважалося також спеціальною історичною дисципліною. На сьогодні відбулися певні зміни: уперше відкриті спеціалізовані ради по захисту дисертацій з документознавства та суміжних наук. Зокрема, з 2003 року в Україні діє спеціалізована вчена рада з правом приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.02 – документознавство, архівознавство, яка є новою в номенклатурі наук. спеціальностей.

В Росії вже до 2001 року близько 40 вищих навчальних закладів готували кадри з спеціальності 350800 «Документознавство та документаційне забезпечення управління».

Спецiальнiсть "Документознавство та iнформацiйна дiяльнiсть" з'явилась вперше в Українi за iнiцiативою Харкiвського державного iнституту культури (пізніше – Харківської державної академії культури) i була введена в 1995 р. в освiтнiй класифiкацiйний кадастр України.

Пiдготовка фахiвцiв за цiєю спецiальнiстю була розпочата в 1995/96 навчальному році і здійснюється на факультеті документознавства та iнформацiйної дiяльностi Харкiвської державної академiї культури.

З часом спеціальність  «Документознавство та інформаційна діяльність» була започаткована в інших вищих навчальних закладах, зокрема:

- Відкритий міжнародний університет  розвитку людини «Україна», м. Київ;

- Донецький національний університет,  м. Донецьк;

- Київський державний університет  культури і мистецтв, м. Київ;

- Київський національний університет  імені Тараса Шевченка;

- Національний університет «Львівська  політехніка», м. Львів;

- Національний університет «Острозька  академія», Рівненська область, м. Острог;

- Одеський Національний політехнічний  університет;

- Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне;

- Східноукраїнський національний  університет, м. Луганськ;

- Харківська державна академія  культури, м. Харків;

- Східноєвропейський університет  економіки та менеджменту, м.Черкаси;

- Державна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ;

- Івано-Франківський національний  технічний університет нафти  і газу; факультет управління та інформаційної діяльності.

Кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету ім.Тараса Шевченка має 60-літню історію і є провідним центром з підготовки істориків-архівістів, археографів, джерелознавців, спеціалістів у галузі архівістики, документознавства та спеціальних історичних дисциплін.

Кафедрою іншого вищого навчального закладу - Державної Академії керівних кадрів культури і мистецтв, що здійснює підготовку фахівців зі спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність" за спец-єю «Документознавець-референт органів державної влади та місцевого самоврядування» є кафедра бібліотекознавства та інноваційних технологій. Кафедрою інформаційних систем і технологій Академії здійснює підготовку спеціалістів зі спеціальності "Дта ІД" за спеціалізацією "Міжнародні інформаційні системи та мережі".

 

Информация о работе Розвиток спеціальності у ХХ ст