Культура взаємин батьків і дітей

Сімейна критика в присутності дітей  неприпустима, а якщо вона раптом виникла, то має бути доброзичливою. Помічаючи помилки і недоліки дружини (чоловіка), розкажіть про свої власні, продемонструйте стурбованість долею близької людини.

"Без  критики жити можна, проте рости  не можна", —твердить народна мудрість. Критикувати в сім´ї можна і потрібно, але делікатно, інакше брутальна критика заторкне самолюбство, викличе ворожі почуття. Наголошуючи якійсь недолік, обов´язково покажіть, що назагал у вашому другові переважають чесноти. А найголовніше — не квапитися приклеювати образливі ярлики: "неохайний", "педант", "замур-занець", "чистоплюй" тощо.

Критика в сімейних відносинах має бути своєчасною, по гарячих слідах, у той час, коли людина шукає вихід. Робіть акцент при цьому на можливостях і шляхах виправлення помилок свого супутника життя. Дехто твердить: "Нічого, він (вона) і так мене любить". Це небезпечна й серйозна помилка. Позаяк любов і повага швидко виснажуються, якщо їх не підтримувати.

Письменник  і врач-психотерапевт В.Леві зазначає, що у стосунках подружжя важливу роль відіграє образ гармонійно розвиненої особистості. Якою мірою наш образ справляє враження на іншого? Наскільки його образ наділений для нас яскравістю та свіжістю? Часто посилаються на відомий афоризм: "Не одяг прикрашає людину". При цьому чомусь забувають, що охайний домашній одяг теж впливає на естетичне сприйняття партнера.

І скільки глузду й витримки треба  виявити, щоб позбавитися тих вражень, які щодня (словом, справою, одягом) формують улюблений образ!

Усім  зрозуміло, що алкоголь і сім´я несумісні. Часом можна почути: "Нічого страшного, коли-небудь можна й випити!" Утім, давно доведено, що алкоголь вбиває добрі почуття, перетворює людину на ніщо. 1867 року в Москві вийшла друком книжка: "Про пияцтво. Шкода, яку заподіює пияцтво фізичній і моральній природі людини. Досвіди, спостереження і думки вчених, філософів і юристів стародавнього і нового світу". У ній, зокрема, йдеться, що вже давні афіняни під пияцтвом розуміли пристрасть, притаманну егоїстам. Коли ця пристрасть укорінюється в людині, наступає громадянська смерть. Хоча людина існує, вона не живе, бо гине мозок — джерело думки. "Алкоголь озвірює й оскотинює людину" (В.Г.Бєлінський). Пиятикам у будь-якій сім´ї нема ніякого виправдання і вибачення. Ця виразка підточує і бюджет, і почуття подружжя, веде до розпаду сім´ї. Це відбувається в тому разі, коли люди забувають, що мета спілкування — це краса самого спілкування.