Введення в оптимізаційні економіко-математичні моделі

за умов:

Як і в двох попередніх задачах математична модель транспортної задачі може використовуватись і тоді, коли в постановці задачі немає навіть згадки про перевезення продукції тощо.

Приклад 2.6. Фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці і має три ділянки землі площею S₁ = 40 га, S₂ = 90 га, S₃ = 55 га. Враховуючи наявну кількість посівного матеріалу, є можливість засіяти всю площу озимою пшеницею трьох сортів. Кількість пшениці сорту «Миронівська-808» забезпечить посів на 80 га, «Безоста-1» – 60 га та «Одеська-51» – 45 га. Урожайність сорту «Миронівська-808» на даних ділянках становить відповідно  
41 ц/га, 40 ц/га, 46 ц/га. Аналогічно для сорту «Безоста-1»  
маємо: 38 ц/га, 41 ц/га, 45 ц/га, а для «Одеської-51» — 30 ц/га,  
28 ц/га, 40 ц/га.

Необхідно розподілити  посівний матеріал за земельними ділянками  так, щоб отримати максимальний урожай (валовий збір) озимої пшениці.

Побудова економіко-математичної моделі.

Позначимо через х_ij площу (га) і-ої земельної ділянки, що буде засіяна j-м сортом озимої пшениці (домовимося, що сорти «Миронівська-808», «Безоста-1», «Одеська-51» відповідатимуть номерам 1, 2, 3), (і = 1, 2, 3), (j = 1, 2, 3).

Тоді використання земельних угідь описуватиме така система обмежень:

;

;

.

Використання  посівного матеріалу формально  можна описати так:

;

;

.

Валовий збір зерна розраховується як сума добутків урожайностей відповідних сортів пшениці на їх посівні площі, тобто:

Отже, економіко-математична модель задачі загалом буде мати вигляд:

за умов:

  .